Розглянуто предметну область комп'ютерної графіки та її місце в загальній задачі обробки інформації, пов'язаної з зображенням. Викладено початкові теоретичні положення візуалізації об'єктів модельного світу. Увагу приділено модельному та дисплейному поданню даних, функції кадрування, властивостям та інваріантам афінних перетворень, формуванню кадру, етапам побудови афінно-піксельної відповідності, геометричним перетворенням на площині.

Рассмотрены предметная область компьютерной графики и ее место в общей задаче обработки информации, связанной с изображением. Изложены начальные теоретические положения визуализации объектов модельного мира. Уделено внимание модельной и дисплейной подаче данных, функции кадрирования, свойствам и инвариантам афинных преобразований, формированию кадра, этапам построения афинно-пиксельного соответствия, геометрическим преобразованиям на плоскости.

Розглянуто апаратно-програмну реалізацію алгоритму обчислення координат об'єкта за допомогою методу центра мас: обробка вхідного аналогового сигналу, бінаризація кадру, який взято з відеоряду шляхом кадрування, та визначення координат об'єкта.

Розглянуто програмну реалізацію алгоритму обчислення тривимірних координат об'єкта за двома його зображеннями (метод стереопар), а саме, обробку двох фотозображень, які взято з відеоряду шляхом кадрування.

На матеріалі роману-біографії М. Слабошпицького "Марія Башкирцева (Життя за гороскопом)" виявлено хронотопні особливості твору: лінійність, послідовність викладу подій, специфіку моделювання соціально-історичного часу, що виступає як тло для сюжетної канви, точне датування як провідний чинник формування художнього часу. Акцентовано увагу на художніх прийомах зміщення та заміщення часових площин, кадруванні, забіганні наперед, ретроспекції.

Питання визначення тривимірних координат візуального об'єкта (літака) виникає в повітряній і злітно-посадковій зонах аеропортів, де радіолокаційні системи є неефективними. Мета роботи - розроблення та вдосконалення базових алгоритмів і базових апаратних структур для оптимального обчислення тривимірних координат візуального об'єкта в реальному режимі часу. Розкрито апаратно-програмне моделювання та подальше розроблення підсистеми визначення координат об'єкта ідентифікованого на відеозображенні злітно-посадкової смуги та прилеглого простору аеропорту. Описано апаратно-програмну реалізацію алгоритму для розрахунку тривимірних координати візуального об'єкта за допомогою модифікованого методу стереопари, а саме опрацювання вхідного аналогового сигналу, бінаризацію кадру, який взятий з відеоряду шляхом кадрування, та визначення координат візуального об'єкта для кожного з трьох зображень по його центру мас, розрахунок тривимірних координат за допомогою модифікованого методу стереопари. Розроблена система призначена бути допоміжною для існуючих систем безпеки польотів контрольно-диспетчерських пунктів, і забезпечує відображення реальної обстановки в аеропорту та прилеглих зонах у межах поля зору відеокамери. Для моделювання підсистеми та перевірки на коректність її роботи використано еталонне відеозображення з відомими координатами літака для кожного кадру. У результаті моделювання автоматичної підсистеми визначення тривимірних координат літальних апаратів одержано результати, доволі близькі до реальних координат візуального об'єкта, що не перевищували 2 %. Отже, результати випробування програми є хорошими, що свідчить про правильну реалізацію алгоритму.

Порівняно ефективність двох різних методів зіставлення зображень, тобто SURF та ORB, на різного роду перетвореннях та деформаціях, таких як масштабування, обертання, шум, викривлення типу "риб'яче око" та кадрування. Для цього ми вручну застосовуємо різні типи перетворень на оригінальних зображеннях та обчислюємо відповідні параметри оцінки, такі як кількість ключових точок у зображеннях, швидкість співставлення та час виконання, необхідні для кожного алгоритму, з'ясовуючи, який алгоритм надійніший для кожного виду спотворень.

Зазначено, що за сучасних умов в системі жанрів зображальної журналістики характеристики та визначення окремих жанрів стають надто розмитими та нечіткими. Теоретики та практики фотожурналістики надають свої, іноді нічим не обгрунтовані, дефініції жанрам, тим самим ще більше дезорієнтовуючи тих, хто береться за освоєння теорії фотосправи. Акцентовано на тому, що в публікаціях про суть і призначення жанрів по-різному трактують навіть давно усталені жанри, зокрема й такі, як фоторепортаж. Цим терміном називають і сам жанр, і спосіб знімання, і окремий інформаційний знімок. Наведено огляд джерельної бази з проблематики дослідження. Розглянуто основні визначення, системні характеристики та різновиди фоторепортажу як одного з головних інформаційних жанрів сучасної зображальної журналістики. Підкреслено його роль і значення за сучасних умов, наголошено на тому, що фоторепортаж має бути інформативним, достовірним і документальним. Окреслено найважливіші проблеми та виклики, з якими зіштовхуються фотожурналісти та редактори сучасних ЗМІ під час створення та публікації фоторепортажів. Зосереджено увагу на професійних аспектах підготовки якісного фоторепортажу. Для отримання якісних світлин в цьому жанрі зображальної журналістики їхній автор повинен мати життєвий досвід, знати закони фотознімання, принципи кадрування, особливості композиції, фізичні властивості світла тощо. Наведено приклади використання жанру фоторепортажу на шпальтах періодичних видань і сторінках електронних засобів масової інформації в українському медійному просторі. У висновках наведено основні вимоги щодо підготовки вправного фоторепортера для роботи в царині сучасної зображальної журналістики.

Розглянуто основні види маніпуляцій з візуальним контентом у медіа в контексті інформаційно-смислової війни: фотоманіпуляції (втручання в цілісність зображення, ретуш, монтаж); фотофейки як маніпуляції з контекстом та описом фотографій; постановочні світлини; використання засобів художньої виразності (композиція, ракурс, кадрування, невербальне повідомлення тощо). Досліджено характер фотоманіпуляції з естетичних та політико-ідеологічних міркувань. Охарактеризовано небезпеку поширення фотофейків в інформаційно-смисловій війні. Особливу увагу приділено образові дитини в фотофейках. Проаналізовано постановочність та документальність в контексті документа історії та як інструмент управління суспільною думкою. Досліджено виразність засобів художньої виразості як способу маніпуляції сприйняття візуальної інформації.