Індекс рубрикатора НБУВ: Х881.9(4УКР)128 + Х911.313

Рубрики:

Кримінальне право окремих країн

Забезпечення прав людини в галузі правосуддя

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х881.9(4УКР)128

Рубрики:

Кримінальне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено масштаби застосування катувань у правоохоронних органах. Проаналізовано фактори, що сприяють збереженню практики застосування катувань та жорстокому поводженню. Розглянуто проблему переповнення місць утримання під вартою в процесуальному аспекті. Наведено рекомендації щодо правового регулювання та практики затримання за підозрою у вчиненні правопорушення.

Освещены масштабы применения пыток в правоохранительных органах. Проанализированы факторы, способствующие сохранению практики применения пыток и жестокому поведению. Рассмотрена проблема переполнения мест содержания под стражей в процессуальном аспекте. Приведены рекомендации относительно правового регулирования и практики задержания по подозрению в правонарушении.

Описано міжнародні механізми запобігання катуванням та поганому поводженню, які застосовуються Організацією Об'єднаних Націй. Висвітлено основні положення Конвенції ООН проти катувань та інших жорстоких нелюдських або принижуючих гідність видів поводження та покарання, документів четвертої та п'ятої періодичних доповідей уряду України про заходи щодо виконання Конвенції ООН проти катувань, "тіньової" доповіді Харківської правозахисної групи. Проаналізовано діяльність Комітету ООН проти катувань.

Описаны международные механизмы предупреждения пыток и жестокого поведения, которые применяются Организацией Объединенных Наций. Освещены основные положения Конвенции ООН против пыток и других жестоких, бесчеловечных или унижающих достоинство видов обращения и наказания, документов четвертого и пятого периодических докладов правительства Украины о мерах, направленных на выполнение Конвенции ООН против пыток, "теневого" доклада Харьковской правозащитной группы. Проанализирована деятельность Комитета ООН против пыток.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х916.883/893 + Х915.212.064.3-93 + Х881.9(4УКР)128 + Х881.9(4УКР)112

Рубрики:

Міжнародноправове співробітництво держав з питань кримінального права та судочинства

Відділ ООН з питань прав людини

Кримінальне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено актуальні проблеми розвитку законодавства кримінально-правового напрямку, питання кримінально-правової політики, основи та принципи криміналізації та декриміналізації, задачі юридичної техніки та способи їх реалізації. Розкрито питання розмежування тероризму та терористичного акту, визначення соціальної сутності та правового змісту покарання у вигляді громадських робіт, проблеми звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності. Охарактеризовано систему покарань, що застосовуються до військовослужбовців. Увагу приділено державній політиці запобігання катуванням, удосконаленню кримінальної відповідальності за державну зраду, психологічним особливостям судового допиту. Розглянуто проблемні питання боротьби з контрабандою трансплантаційних органів і інших анатомічних матеріалів людини.

Освещены актуальные проблемы развития законодательства криминально-правовго направления, вопросы криминально-правовой политики, основы и принципы криминализации и декриминализации, задачи юридической техники и способы их реализации. Раскрыты вопросы разграничения терроризма и террористического акта, определения социальной сущности и правового содержания наказания в виде общественных работ, проблемы освобождения несовершеннолетних от криминальной ответственности. Охарактеризована система наказаний, применяемых к военнослужащим. Уделено внимание государственной политике предупреждения пыток, усовершенствованию криминальной ответственности за государственную измену, психологическим особенностям судебного допроса. Рассмотрены проблемные вопросы борьбы с контрабандой трансплантационных органов и других анатомических материалов человека.

Розглянуто питання філософії, права, політології, соціології, соціальної педагогіки в контексті проблем забезпечення прав людини, гендерної рівності, особистісної свободи. Розкрито конституційні засади реалізації жіночої політики в Україні, напрями удосконаленння нормативно-правового забезпечення протидії торгівлі людьми, особливості формування національних механізмів запобігання катуванням. Увагу приділено гендерним інтересам і конфліктам в сучасному українському суспільстві, питанням гендерної освіти, захисту прав дітей, протидії гендерному насильству.

Рассмотрены вопросы философии, права, политологии, социологии, социальной педагогики в контексте проблем обеспечения прав человека, гендерного равенства, личностной свободы. Раскрыты конституционные основы реализации женской политики в Украине, направления усовершенствования нормативно-правового обеспечения противодействия торговле людьми, особенности формирования национальных механизмов предупреждения пыток. Уделено внимание гендерным интересам и конфликтам в современном украинском обществе, вопросам гендерного образования, защиты прав детей, противодействия гендерному насилию.

Здійснено комплексний теоретико-кримінологічний аналіз сучасного стану криміногенних чинників, що зумовлюють вчинення злочинів працівниками органів внутрішніх справ (ОВС) України за їх рівнем (загальносоціальним, груповим, індивідуальним) і змістом (економічним, політичним, соціально-психологічним, правовим, організаційно-управлінським), на засадах герменевтики, суттю яких є концепція соціального детермінізму, історизму, принципи системного та діалектичного підходів. Надано комплексну кримінологічну характеристику злочинів, що вчиняються працівниками ОВС України. Здіснено їх аналіз за регіональними, соціально-демографічними ознаками. З'ясовано реальні масштаби значущості вчинених злочинів. Визначено характерні ознаки ситуації їх скоєння. Висвітлено процес трансформації кількісних змін показників дотримання персоналом ОВС законності та якісно нові форми кримінальної активності - прикриття нелегальної діяльності, вимагання, участь у контрабанді, незаконному обігу наркотиків. Здійснено кримінологічний аналіз фактів катування та жорсткого поводження працівників ОВС з громадянами. Розроблено кримінологічну характеристику особистості засуджених працівників ОВС відповідно до розподілення за окремими складами вчинених злочинів. Досліджено основні відмінності мотиваційної сфери працівників-правопорушників. З урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду розроблено та запропоновано систему заходів запобігання протиправній поведінці серед персоналу ОВС. Сформульовано рекомендації з метою вдосконалення теоретико-правових засад і практики діяльності МВС України як одного з

Висвітлено процес становлення та розвитку поглядів щодо категорії людської гідності як об'єкта захисту від посягань державою, а також поглядів щодо концепції заборони неналежного поводження з людиною. Розкрито її зміст, визначено засади та складові, які містяться в актах інституцій Ради Європи. Досліджено правові інструментарії реалізації цієї концепції, якими наділені ці інституції. Увагу приділено інтерпретації понять "катування", "нелюдське поводження" та "поводження чи покарання, що принижує гідність", які містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини. Розглянуто питання забезпечення та дотримання прав позбавлених волі осіб, закріплених у рекомендаціях Європейського комітету щодо запобігання катуванням, нелюдському чи та такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню, а також негативних і позитивних зобов'язань держав. Сформульовано положення та рекомендації щодо вдосконалення законодавства та судової практики України у сфері запобігання неналежному поводженню з людиною.

Розкрито суть поняття та значення міжнародного контролю у сфері захисту прав людини. Проаналізовано види міжнародного контролю у цій сфері та надано їм кваліфікацію. Висвітлено процедури вивчення доповідей держав-учасниць на підставі міжнародних договорів, а також процедуру розгляду індивідуальних скарг про порушення прав людини, процедуру міждержавних скарг, проблему дослідження на місцях. Значну увагу приділено дослідженню механізмів міжнародного контролю у сфері прав людини у межах Ради Європи, зокрема позасудового механізму контролю у даній сфері, контрольної діяльності Комітету Міністрів, Парламентської Асамблеї, Комісара Ради Європи з прав людини, а також спеціальних позасудових механізмів контролю у сфері прав людини Ради Європи, системи контролю за дотриманням Європейської соціальної хартії, контрольного механізму Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню та Рамкової конвенції про захист національних меншин, а також питань щодо контрольної діяльності ОБСЄ у сфері захисту національних меншин. Висвітлено питання ефективності механізмів міжнародного контролю у сфері прав людини та значення критеріїв ефективності для підвищення рівня цих механізмів в Україні.

Запропоновано критерії розмежування понять "владні повноваження" та "службові повноваження" службової особи. Наведено класифікацію ознак службової особи, обгрунтування щодо закріплення єдиного поняття "посадова особа" у вітчизняному законодавстві. Акцентовано увагу на відмежування злочину, передбаченого ст. 365 КК, від зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК), кваліфікованого складу катування (ч. 2 ст. 127 КК) та примушування давати показання (ст. 373 КК). Проведено комплексний аналіз кваліфікуючих ознак і особливостей призначення покарання за вчинення злочину, передбаченого ст. 365 КК.

Проведено комплексне наукове дослідження проблеми запобігання катуванням в Україні заходами кримінально-правового та кримінологічного характеру. Розглянуто ставлення держави та суспільства у різні історичні періоди їх розвитку до катування як соціального явища - від розуміння його як міри покарання та методу кримінального процесу до усвідомлення необхідності повної ліквідації. Наведено соціальну та юридичну характеристику катування, розглянуто його негативні наслідки фізичного, психологічного та соціального характеру. Проаналізовано об'єктивні та суб'єктивні ознаки злочину, передбаченого ст. 127 КК України "Катування", зроблено його відмежування від суміжних складів злочинів. Наведено характеристику суб'єктів злочину, особи злочинця та потерпілого у справах про катування, розроблено їх класифікацію.

Досліджено об'єктивні та суб'єктивні ознаки примушування давати показання, а також проведено відмежування зазначеного діяння від злочинів із суміжними складами. Запропоновано законодавчі шляхи розв'язання проблеми безкарності, неточної кваліфікації діянь, а також внесено пропозиції щодо вдосконалення окремих норм Кримінального кодексу України, які встановлюють відповідальність за примушування давати показання, катування, побої та гордування, перевищення влади або службових повноважень. Систематизовано причини й умови вчинення незаконних діянь з боку органів дізнання та досудового слідства. Розроблено комплекс заходів щодо запобігання примушуванню давати показання в Україні.

Увагу приділено проблемам кримінальної відповідальності та її правового регулювання. Розглянуто загальні питання вчення про кримінальну відповідальність, покарання як форму її реалізації. Акцентовано увагу на проблемах кримінальної відповідальності за злочини проти власності, господарські злочини та злочини корупційної спрямованості. Досліджено проблеми кримінальної відповідальності в системі міжнародного кримінального права та суміжних знань. Висвітлено позитивний і негативний досвід кримінальної відповідальності за катування. Розкрито методологію професора М. Кілліса у дослідженні ставлення підлітків до поліції, кримінологічні аспекти запровадження кримінальної відповідальності юридичних осіб. Розглянуто деякі теоретичні та нормативні аспекти впливу міжнародно-правових угод держави на встановлення підстав відповідальності за кримінальні правопорушення та механізм її реалізації. Досліджено питання щодо відповідності нормативного регулювання проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному процесі України вимогам принципу правової визначеності, проблеми співвідношення процесуальних і матеріальних норм в кримінально-виконавчому праві. Розкрито правову природу і зміст кримінально-правової заборони. Показано наслідки кримінальної відповідальності для приватного нотаріуса. Досліджено мету та мотив зловживання опікунськими правами, проблемні питання застосування норм права до захисту конфіденційної інформації. Акцентовано увагу на актуальних проблемах кримінальної відповідальності за створення злочинної організації. Висвітлено зарубіжний досвід криміналізації порушення правил несення прикордонної служби.

Розкрито зміст поняття віктимології - науки про психологію поведінки жертви. Відзначено, що термін "віктимологія" в буквальному розумінні означає "вчення про жертву". Зауважено, що ця наука виникла в результаті вивчення жертв злочинів і спочатку розвивалася в рамках кримінології, однак з часом уявлення про неї зазнали змін та визначилися різні позиції щодо предмету віктимології та її наукового статусу. Ці позиції зводяться до наступних положень: віктимологія - це галузь кримінології, або приватна кримінологічна теорія, і отже, розвивається в її межах; віктимологія - це допоміжна міждисциплінарна наука про жертву злочину; віктимологія - це загальна теорія, вчення про жертву, предметом якої є дослідження жертви будь-якого походження, як кримінального, так і не пов'язаного зі злочинами. Підсумовано, що віктимологія - самостійна наука, належність якої до юридичної сфери можна визнати лише частково. Це наука, яка вивчає закономірності та особливості поведінки жертви, процес перетворення людини на жертву, соціальні процеси, внаслідок яких окремі індивіди та цілі соціальні групи наражаються на різного роду катування, тому предметом віктимології виступає поведінка жертви, а об'єктом - сама жертва.

Проаналізовано дані щодо дітей, які стали жертвами катувань та поганого поводження, законодавство України в світлі міжнародних стандартів прав дитини в контексті запобігання катуванням і поганому поводженню, а також захисту, надання допомоги та відшкодування постраждалим. Охарактеризовано ефективність роботи ювенальної юстиції в Україні в частині запобігання катуванням і поганому поводженню, а також чинники, що обмежують ефективність законів та державних механізмів захисту прав дитини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х915.232.4-3 + Х911.313

Рубрики:

Рада Європи

Забезпечення прав людини в галузі правосуддя

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблему класифікації катування, що скоюється працівниками правоохоронних органів. Розроблено їх класифікацію на підставі способу вчинення.

Здійснено комплексний і системний порівняльно-правовий аналіз кримінальної відповідальності за катування, що грунтується на положеннях науки кримінального права та результатах вивчення правозастосовної практики. Розглянуто теоретико-методологічні засади проведення порівняльно-правового дослідження та генезис кримінальної відповідальності за катування. Наведено кримінально-правову характеристику об'єктивних і суб'єктивних ознак катування за законодавством України та іноземних держав. Досліджено кваліфікуючі ознаки катування та покарання за цей злочин з позиції порівняльного пізнання. Виявлено схожі та відмінні риси, позитивні та негативні характеристики відповідних кримінально-правових норм. Сформульовано ряд теоретичних і прикладних пропозицій, здатних ефективно вплинути на реалізацію відповідних наукових положень і застосування ст. 127 "Катування" КК України.

Досліджено таке злочинне посягання як катування, розроблено теоретичні положення та науково обгрунтовано рекомендації, які направлені на підвищення ефективності при кваліфікації катування та відмежуванні його від суміжних складів злочинів. Досліджено об'єктивні, суб'єктивні та кваліфіковані ознаки складу злочину катування. Увагу приділено визначенню поняття "катування", з'ясуванню його основного безпосереднього об'єкту та визначенню місця цього злочину в системі Особливої частини КК України. Уточнено та по новому сформульовано зміст та ознаки катування. Запропоновано внесення змін до Кримінального кодексу України з метою його вдосконалення.