Висвітлено історію виникнення та розглянуто класифікацію китайського музичного інструментарію відповідно до категорії "баінь" (вісім звучань, тембрів). Наведено характеристику основних інструментів струнної, духової та ударної груп. Описано будову та показано особливості звучання таких музичних інструментів, як цінь, піпа, цимбалоподібний гу-юй-най, хуцінь (китайська скрипка), набір бамбукових або металічних трубок "люй", різновиди флейти пай-сяо, юе, сяо, чжі або ді, бронзові трубки да-чун-ку та сяо-чун-ку, монгольської труби мингуку, різні типи глиняних і фарфорових окарин - сьян, а також багатостовбурні елементи з повітряним резервуаром шен. Розглянуто самозвучні та перетинчасті ударні інструменти - дзвіночки, гонги, різні види тарілок, китайський варіант ксилофона па-та-ла, а також барабани та бубни. З'ясовано, що характерною особливістю старовинного китайського оркестру є наявність у його складі кам'яних інструментів (літофонів). Зроблено висновок, що китайський музичний інструментарій відрізняється розмаїттям тембрів, конструкцій, способів гри, технічних і звуковиражальних можливостей.

Освещена история возникновения и рассмотрена классификация китайского музыкального инструментария в соответствии с категорией "баинь" (восемь звучаний, тембров). Приведена краткая характеристика основных инструментов струнной, духовой и ударной групп. Описано строение и показаны особенности звучания таких музыкальных инструментов, как цинь, пипа, цимбалоподобный гу-юй-най, хуцинь (китайская скрипка), набор бамбуковых или металлических трубок "люй", разновидности флейты пай-сяо, юе, сяо, чжи или ди, бронзовые трубки да-чун-ку и сяо-чун-ку, монгольской трубы мингуку, разные типы глиняных и фарфоровых окарин - сьян, а также многоствольные элементы с воздушным резервуаром шен. Рассмотрены самозвучащие и перепончатые ударные инструменты - звоночки, гонги, разные виды тарелок, китайский вариант ксилофона па-та-ла, а также барабаны и бубны. Установлено, что характерной особенностью старинного китайского оркестра является наличие в его составе каменных инструментов (литофонов). Сделан вывод, что китайский музыкальный инструментарий отличается разнообразием тембров, конструкций, строя, способов игры, технических и звуковыражающих возможностей.

Досліджено історію розвитку ксилофона в Європі, що розглядається в контексті однотипних ідіофонів різних народів світу. Проаналізовано стан вивчення інструмента. Обгрунтовано автохтонне походження європейського ксилофона, вивчено основні його типи від античності до початку XXI ст. (одно-, дво-, три- та чотирирядної систем). Розглянуто умови функціонування ксилофона в європейській музичній культурі ХІV - початку XX ст. Висвітлено діяльність клезмерів-ксилофоністів, їх вплив на розвиток сольного виконавства та створення концертного репертуару. Повернено забуті імена європейських ксилофоністів, відтворено ксилофоновий педагогічний і концертний репертуар. Висвітлено зародження європейського виконавства на дворядному ксилофоні американської системи.

Висвітлено умови виникнення та функціонування ксилофонів з клавішним механізмом і скляних гармонік в європейській культурі XVII - XIX ст. Розглянуто їх конструктивні різновиди та сфери застосування в аматорському і професійному виконавстві. Узагальнено, що конструкція європейського ксилофона удосконалювалась відповідно до практичних потреб виконавців.