Проанализированы жанрово-стилевая организация повести Л.Андреева "Мысль", ницшеанские мотивы в "Уединенном" В.В.Розанова, повесть А.Платонова "Епифанские шлюзы" в контексте культурологических идей своего времени, некоторые особенности композиционно-речевой организации стихотворений И.А.Бунина, концепция жизни и человека в книге Т.Капоте "Музыка для хамелеонов". Охарактеризованы произведения А.Гайдара в аспекте теории девиантного поведения несовершеннолетних, поэтика импрессионизма в поэзии и прозе О.Мандельштама, образы псевдореволюционеров в романе Н.С.Лескова "Некуда", роль французских мотивов в разработке образов интерьера в творчестве И.С.Тургенева на материале романа "Новь", жанровые особенности мемуаристики.

Навчально-методичний комплекс розкриває жанрову природу й специфічні особливості української письменницької мемуаристики, її еволюцію в ХХ столітті. В поле зору автора потрапляють твори відомих письменників В.Винниченка і П.Тичини, М.Драй-Хмари й Остапа Вишні, О.Довженка і М.Бажана, Ю.Смолича і В.Сосюри, В.Стуса і В.Дрозда. Аналізуються маловідомі мемуари І.Дніпровського, М.Могилянського, В.Чередниченко, З.Тулуб, спогади письменників української діаспори Ю.Клена, Г.Костюка, В.Сокола, І.Кошелівця. Подаються приклади використання творів провідних мемуаристів на уроках української літератури в середній школі, а також у позакласній роботі.

На підставі залучення значного масиву історичної літератури, мемуаристики, періодичних видань та раніше невідомих архівних матеріалів проаналізовано розвиток, сучасний стан і напрямки висвітлення життя і державно-політичної діяльності Голови Директорії і Головного Отамана Військ Української Народної Республіки Симона Петлюри 1917 - 1926 рр. на тлі національно-визвольної боротьби українського народу.

На підставі раніше невідомих та маловідомих вітчизняних і зарубіжних архівних джерел, мемуаристики, таборових видань проаналізовано увесь комплекс причин та умов перебування на теренах Польщі, Чехословаччини і Румунії українських військовополонених та інтернованих, ставлення до них правлячих кіл країн осідку та радянської влади, шляхи і методи вирішення даної складної міжнародної проблеми у контексті міждержавних взаємин, охарактеризовано наслідки режиму полону та інтернування.

Проаналізовано педагогічну та просвітницьку діяльність видатного закарпатського політичного та громадського діяча, педагога А.Волошина. Розглянуто проблеми Закарпаття у міжнародних відносинах 1938 - 1939 рр., питання мемуаристики.

Проанализированы педагогическая и просветительская деятельность известного закарпатского политического и общественного деятеля, педагога А.Волошина. Рассмотрены проблемы Закарпатья в международных отношениях 1938 - 1939 гг., вопросы мемуаристики.

Висвітлено питання з теорії та історії мови, фонетики, граматики, лексикології, термінології, лінгвістики тексту, фразеології, діалектології, мемуаристики, методики викладання української мови. Описано концептуальну та мовні моделі світу, словотвірні моделі правничих понять у давньоруській мові. Виділено лексичні номени конфесійного стилю в контексті української історичної прози ХХ ст. Розглянуто акцентні варіанти відприкметникових префіксально-суфіксальних прислівників у сучасній українській мові, типологію змін семантичної структури слова. Розкрито особливості семантичної структури ліричного вірша та методи його аналізу; вплив внутрішньої форми тексту на семантику художнього символу. Акцентовано увагу на функціональному аспекті особливостей вивчення прийменника в шкільному курсі української мови.

Проаналізовано науково-організаційну та видавничу діяльність Українського Історичного Товариства (1965 - 2000 рр.), його внесок у розвиток української історіографії. Розглянуто шляхи консолідації українських істориків України та діаспори у питаннях національно-державницької ідеї, формування соборності національної історіографії, особливості її інтеграції у європейський та світовий історіографічний процес. Висвітлено проблеми періодизації історіографії українського джерелознавства, окреслено його основні етапи. Розкрито передумови наукової дискусії щодо визначення національних ідентичностей у Російській імперії ХІХ ст.; позиції представників різних напрямів наукової громадськості, членів Історичного товариства Нестора-літописця стосовно проблем походження та перспектив розвитку української народності у царині мови, культурного та національного життя. Досліджено основні шляхи розвитку української мемуаристики в працях учених останніх років ХІХ ст.- початку ХХ ст. і напрями критичного аналізу мемуарних джерел.

Розкрито зміст журналу "Листи до Приятелів", що виходив у світ у видавництві "Ключі" (1953 - 1968 рр.) у Нью-Йорку (США) та Торонто (Канада). На його сторінках друкувалися оригінальні наукові дослідження з питань філософії, історії, мовознавства, літературознавства, політики, культури, мистецтвознавства, а також публіцистика та мемуаристика незалежного критичного напрямку щодо панівних ідеологій і політико-громадських течій відомих журналістів, науковців, письменників, митців української еміграції.

Освещено содержание журнала "Листи до Приятелів", который выходил в свет в издательстве "Ключі" (1953 - 1968 гг.) в Нью-Йорке (США) и Торонто (Канада), в частности оригинальные научные исследования по вопросам философии, истории, языковедения, литературоведения, политики, культуры, искусствоведения, а также рассмотрена публицистика и мемуаристика независимого критического направления относительно господствующих идеологий и политико-общественных течений известных журналистов, ученых, писателей, деятелей украинской иммиграции.

На підставі залучення значного масиву історичної літератури, мемуаристики, періодичних видань і раніше невідомих архівних джерел проаналізовано розвиток, сучасний стан та напрямки висвітлення життєдіяльності С.Петлюри - Голови Директорії та Головного Отамана Військ Української Народної Республіки на тлі національно-визвольної боротьби українського народу.

Проаналізовано досягнення у мемуаристиці та художній біографії. Висвітлено жанрові особливості письменницьких мемуарів. Описано жанри сучасної мемуаристики. Охарактеризовано становлення художньої біографії в Україні від зародження жанру до 1991 р. Розглянуто українську художню Шевченкіану. Простежено еволюцію мемуарної прози в українській літературі.

Освещена проблема жанровой специфики мемуаров декабристов. Описан историко-литературный процесс 1810 - 1880 гг. Предложены теоретические основы мемуарной жанрологии. Рассмотрены мемуарные произведения Н.И.Тургенева, С.П.Трубецкого, И.Д.Якушкина, Н.И.Лорера, М.Ф.Орлова, М.А.Бестужева, С.Г.Волконского, Н.Р.Цебрикова, Н.И.Горбачевского, А.В.Поджио, В.Ф.Раевского, М.И.Муравьева-Апостола, Ф.Н.Глинки и др.

Розглянуто еміграційну мемуаристику ХХ ст., описано її специфіку, революційні течії та соціальний фактор. Проаналізовано соціальні відносини в українському селі. Розкрито феномен втраченої батьківщини в німецькій літературі. Висвітлено модель нашої школи в еміграції.

Рассмотрена эмиграционная мемуаристика ХХ ст., описаны ее специфика, революционные течения и социальный фактор. Проанализированы социальные отношения в украинском селе. Раскрыт феномен утраченной родины в немецкой литературе. Освещена модель нашей школы в эмиграции.

Проаналізовано творчу спадщину визначного українського історика М.Грушевського, висвітлено його наукові дослідження, зокрема, історію Переяславської Ради 1654 р., публіцистику, наведено щоденник діяча за 1910 р. Розкрито етнополітичну функцію української політичної думки у рецепції М.Грушевського, висвітлено його економічні погляди. Значну увагу приділено проблемі формування теоретико-методологічних поглядів історика, описано процес розвитку релігійної думки в його інтерпретації. Розглянуто питання літературознавства та мемуаристики, архівні документи М.Грушевського.

Проанализировано творческое наследие известного украинского историка М.Грушевского, освещены его научные исследования, в частности, история Переяславской Рады 1654 г., публицистика, приведен дневник деятеля за 1910 г. Раскрыты этнополитическая функция украинской политической мысли в рецепции М.Грушевского, его экономические взгляды. Значительное внимание уделено проблеме формирования теоретико-методологических взглядов историка, описан процесс развития религиозной мысли в его интерпретации. Рассмотрены вопросы литературоведения и мемуаристики, архивные документы М.Грушевского.

Описано відбудовчий процес на Волині 1944 - 1954 рр. Висвітлено гендерні проблеми в тюремно-табірній гулагівській мемуаристиці. Розглянуто релігію та культуру персів. Наведено відомості про історію розвитку французької мови у Квебеці, функціонально-стильові характеристики препозитивної квантитативної номінації. Проаналізовано функціональні особливості вживання простого повтору в англійському художньому тексті.

Описан восстановительный процесс на Волыни в 1944 - 1954 гг. Освещены гендерные проблемы в тюремно-лагерной гулаговской мемуаристике. Рассмотрены религия и культура персов. Приведены сведения об истории развития французского языка в Квебеке, функционально-стилевые характеристики препозитивной квантитативной номинации. Проанализированы функциональные особенности употребления простого повтора в английском художественном тексте.

Освещен методологический аспект поэтической эпистемы серебряного века. Рассмотрен вопрос о логоцентричности акмеистической картины мира и её аналогах в современной русской поэзии. Проанализированы пессимистическая концепция романа Л.Н.Толстого "Анна Каренина", художественное своеобразие женской мемуаристики 1860 - 1880 гг. Описаны лексико-семантические и словообразовательные функции антропоэтонимов в поэме А.Вознесенского "Вечное мясо", особенности поэтики старобелорусской переводной повести "Баво".

Висвітлено проблеми літературознавства, документалістики та фольклористики. Проаналізовано співвідношення та семантичне наповнення міжлітературної рецепції і типології як літературознавчих термінів. Розглянуто проблеми генології та поетики апокаліптичної літератури Біблії, моделювання часу та простору художнього буття персонажів в екзистенційній новелістиці кінця ХІХ - початку ХХ ст. Розкрито теоретичні аспекти десакралізації канонічних текстів. Описано особливості відтворення часо-простору в щоденниках українських письменників ХХ ст. Вивчено національно-патріотичну проблематику в мемуаристиці О.Кобилянської та Л.Українки.

Освещены проблемы литературоведения, документалистики и фольклористики. Проанализированы соотношение и семантическое наполнение межлитературной рецепции и типологии как литературоведческих терминов. Рассмотрены проблемы генологии и поэтики апокалиптической литературы Библии, моделирования времени и пространства художественного бытия персонажей в экзистенционной новелистике конца ХІХ - начала ХХ ст. Раскрыты теоретические аспекты десакрализации канонических текстов. Описаны особенности восстановления время-пространства в дневниках украинских писателей ХХ ст. Изучена национально-патриотическая проблематика в мемуаристике О.Кобылянской и Л.Украинки.

Висвітлено творчий шлях українського письменника П. Куліша (1819 - 1897), зокрема, його світогляд, ідеологію, естетику, визначний внесок у розвиток української прози, поезії, драматургії, художнього перекладу, літературознавства, публіцистики, мемуаристики. Проаналізовано проблеми української державності, шляхам виборення національної волі та соціальної рівноправності.

Рассмотрен творческий путь украинского писателя П. Кулиша (1819 - 1897), в частности, его мировоззрение, идеология, эстетика, выдающийся вклад в развитие украинской прозы, поэзии, драматургии, художественного перевода, литературоведения, публицистики, мемуаристики. Проанализированы проблемы украинской государственности, путям достижения национальной свободы и социального равноправия.

Проаналізовано особливості вияву громадянської позиції лідерів української політичної еміграції 1920-х рр. Розглянуто процеси натуралізації та соціальної адаптації українських емігрантів у країнах проживання на основі архівних матеріалів, публікацій преси, мемуаристики. Висвітлено питання вираження національної ідентифікації, зокрема батьківщини та громадянства. Описано форми і методи боротьби більшовиків з українською політичною еміграцією.

Проанализированы особенности проявления гражданской позиции лидеров украинской политической эмиграции 1920-х гг. Рассмотрены процессы натурализации и социальной адаптации украинских эмигрантов в странах проживания на основе архивных материалов, публикаций прессы, мемуаристики. Освещены вопросы выражения национальной идентификации, в частности родины и гражданства. Показаны формы и методы борьбы большевиков с украинской политической эмиграцией.

Вперше комплексно досліджено проблеми націєтворення в мемуарному дискурсі вітчизняних письменників XIX ст. Проаналізовано наукові підходи щодо вивчення письменницької мемуаристики, визначено жанрові особливості даного виду літературної діяльності. Наведено огляд літературно-мистецького життя України XIX ст. На матеріалі листів, щоденників, некрологів українських письменників (Т.Шевченка, М.Костомарова, П.Куліша, Б.Грінченка, М.Загірної, О.Кобилянської, Л.Українки, Н.Кобринської) доведено домінування націєтворчого чинника у мемуарній спадщині митців даного історичного періоду. Визначено особливості феміністичного мемуарного дискурсу, розкрито специфіку відображення націєтворення у мемуарах авторів жінок.

Впервые комплексно исследованы особенности отображения проблем образования нации в мемуарном дискурсе отечественных писателей XIX ст. Проанализированы научные подходы к изучению писательской мемуаристики, определены жанровые особенности данного вида литературной деятельности. Рассмотрены основные литературно-художественные процессы в Украине в XIX ст. На материале писем, дневников, некрологов украинских писателей (Т.Шевченко, Н.Костомарова, П.Кулиша, Б.Гринченко, М.Загорной, О.Кобылянской, Л.Украинки, Н.Кобринской) доказана доминирующая роль нациотворческого фактора в мемуарном наследии литературных деятелей данного исторического периода. Определены особенности феминистического мемуарного дискурса, раскрыта специфика отображения процессов формирования нации в мемуарах авторов женщин.

Проанализирована динамика жанрово-стилевых ориентаций русской военной мемуаристики первой трети XIX ст. Впервые в мемуарных источниках 1810-х гг. о наполеоновских войнах выявлена тенденция к стиранию четких границ между эстетическими канонами различных литературных направлений эпохи. Раскрыты типологические особенности проявления личностного начала в женской мемуарной прозе даного периода. Исследованы социально-культурные представления военного сословия наполеоновской эпохи и специфика их литературного отражения, в частности в мемуарном освещении. Изложен кодекс воинской чести и рассмотрено его соотношение с гуманистическими идеалами начала XIX ст., проанализированы их интерпретации в военной мемуаристике.