Висвітлено багаторічний досвід теоретичних напрацювань у вітчизняній наукометрії, сучасний стан, тенденції розвитку галузі, проблеми, завдання та перспективні напрями наукометричних досліджень у державі. Увагу приділено стану представлення української науки у базі даних Scopus на підставі результатів проведеного наукометричного дослідження. Проаналізовано досвід НБУВ у сфері використання бібліо- і науковометричних інструментів на порталі "Наукова періодика України". Охарактеризовано розроблений фахівцями НБУВ базисний індекс для оцінки періодичного наукового видання - індекс інтегрованості даного видання у систему наукових комунікацій. Визначено складові Індексу НБУВ, наведено результати попереднього рейтингового розподілу 655-ти журналів і збірників наукових праць, представлених на порталі наукової періодики. Показано особливості використання системи Coogle Analytics для деталізованого аналізу статистики використання ресурсів веб-порталу НБУВ різними категоріями інтернет-користувачів.

Освещены многолетний опыт теоретических наработок в отечественной наукометрии, а также современное состояние, тенденции развития отрасли, проблемы, задачи и перспективные направления наукометрических исследований в государстве. Внимание уделено состоянию представления украинской науки в базе данных Scopus на основе результатов проведенного наукометрического исследования. Проанализирован опыт НБУВ в сфере использования библио- и наукометрических инструментов на портале "Научная периодика Украины". Охарактеризован разработанный специалистами НБУВ базисный индекс для оценки периодического научного издания - индекс интегрированности данного издания в систему научных коммуникаций. Определены слагаемые Индекса НБУВ, приведены результаты предварительного рейтингового распределения 655-ти журналов и сборников научных трудов, представленных на портале научной периодики. Показаны особенности применения системы Coogle Analytics для детализированного анализа статистики использования ресурсов веб-портала НБУВ различными категориями интернет-пользователей.

Науку як різновид людської діяльності, що має на меті одержання нового знання, також можна розглядати як об'єкт вивчення. На цьому твердженні грунтується так звана "наука про науку" - наукометрія. Наведено результати наукометричного дослідження, метою якого було проаналізувати, як наукова спільнота реагує на певну подію, тобто як виглядає еволюція певної наукової тематики. На основі інформації з реферативних баз даних "Scopus" та "Україніка наукова" проаналізовано дані про наукові публікації, що висвітлюють проблему Чорнобильської аварії та її наслідків. Вивчено активність публікування робіт на чорнобильську тематику від 1986 і до 2011 рр., внесок науковців із різних країн, тематичний спектр досліджень.

Досліджено витоки наукометрії. Розглянуто підходи до оцінювання результативності наукової діяльності та відмічено тенденцію переходу від формальних кількісних індикаторів до отримання експертного висновку на основі бібліометричних показників. Викладено принципи Лейденського маніфесту наукометрії, дотримання яких забезпечує прозорий моніторинг і підтримку розвитку науки, а також сприяє налагодженню конструктивного діалогу між науковим середовищем та суспільством. Показано концептуальні положення і особливості практичної реалізації інформаційно-аналітичної системи "Бібліометрика української науки", розробленої в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського. Розглянуто пропозиції щодо формування експертних рад, які ухвалюватимуть висновки про ефективність наукової діяльності установ. Обгрунтовано доцільність побудови загальної платформи для експертного оцінювання наукових досліджень країн Східного партнерства шляхом ініціювання аналогічних бібліометричних проектів у цих країнах та їх подальшої конвергенції.

Здійснено аналіз основних наукометричних індикаторів, які враховують кількість публікацій та кількість цитувань, як окремо, так і спільно. Показано способи врахування додаткової інформації щодо кількості співавторів, статусу журналу, наукового стажу, договірного цитування тощо. Розглянуто пастки наукометричних індикаторів, які пов'язані з прихованими та з неформальними посиланнями, а також з помилками у списку літератури. Описано робастний спосіб ідентифікації наукових зірок на основі підрахунку кількості високоцитованих статей-шедеврів.

Досліджено процес становлення та еволюції періодичних видань з політичних наук у системі соціальних комунікацій. Розкрито чинники типологічної трансформації часописів у контексті змістовної конкретизації інформаційних ресурсів політичної науки. Проаналізовано фактори структуризації періодичного видання як фахового з політичних наук, окреслено тематичні особливості контенту та результати моніторингу відповідних публікацій.

Обгрунтовано доцільність використання електронних систем відкритого доступу для інформаційно-аналітичної підтримки наукових досліджень, зокрема: проаналізовано публікації вітчизняних і зарубіжних учених щодо використання електронних систем відкритого доступу для підтримки наукових досліджень; охарактеризовано основні поняття дослідження; визначено провідні вітчизняні і світові тенденції використання електронних систем відкритого доступу для підтримки наукових досліджень; виокремлено основні напрями використання електронних систем відкритого доступу для підтримки вітчизняних психолого-педагогічних досліджень. Визначено, що система інформаційно-аналітичної підтримки науково-педагогічних досліджень на основі електронних систем відкритого доступу складається зі статистичних, інформаційно-аналітичних наукометричних сервісів. Основними критеріями добору електронних систем відкритого доступу є: їх відкритість, функціональність та придатність до використання в наукових установах та навчальних закладах України.

Обоснована целесообразность использования электронных систем открытого доступа для информационно-аналитической поддержки научных исследований, в частности: проанализированы публикации отечественных и зарубежных ученых по использованию электронных систем открытого доступа для поддержки научных исследований; охарактеризованы основные понятия исследования; определены ведущие отечественные и мировые тенденции использования электронных систем открытого доступа для поддержки научных исследований; выделены основные направления использования электронных систем открытого доступа для поддержки отечественных психолого-педагогических исследований. Определено, что система информационно-аналитической поддержки научно-педагогических исследований на основеэлектронных систем открытого доступа состоит из статистических, информационно-аналитических наукометрических сервисов. Основными критериями отбора электронных систем открытого доступа являются: их открытость, функциональность и пригодность к использованию в научных учреждениях и учебных заведениях Украины.

The article deals with the feasibility of the using of the electronic systems of open access for information and analytical support of scientific research, including: publications of the domestic and foreign scholars which dedicated the using of the electronic systems of open access for support of scientific research are reviewed; the basic concepts of research are described; leading domestic and global trends the using of the electronic systems of open access for support of scientific research are determined; the basic directions the using of the electronic systems of open access for support of national psychological-pedagogical research are underlined. It was determined that the system of information and analytical support of scientific and pedagogical research which based on the electronic systems of open access consists of statistics, information and analytical scientometric services. The main criteria for selection of the electronic systems of open access are: their openness, functionality andsuitability for using in scientific and educational institutions of Ukraine.

Розглянуто об’єкт, предмет, завдання, взаємозв’язки метричних досліджень сучасного наукознавства: наукометрії, інформетрії, інфометрії, бібліометрії, кіберметрії, вебометрії.

Здійснено кількісно-якісний аналіз покликань на праці професора Марії Пентилюк у статтях, надрукованих протягом 2013 - 2015 рр. у науково-методичному часописі "Українська мова і література в школі", який входить до Переліку наукових фахових видань України, та в пошуковій системі Google Scholar, що індексує повний текст публікацій учених і покликання на них в іншій академічній літературі. З'ясовано індекси цитування праць ученої, а також визначено публікації Марії Пентилюк, які мають найбільшу кількість покликань/цитувань у часописі "Українська мова і література в школі" та в Google Scholar.

Дослідження спрямовано на одержання нових знань про розвиток напряму "кондиціювання повітря" на залізничному транспорті з використанням продуктів і сервісів наукометричної бази даних Web of Science (WoS). Хронологічні рамки досліджуваних наукових статей - 2010 - 2015 рр. Для одержання релевантних емпіричних даних проведено огляд світової літератури за темою дослідження з використанням повнотекстових і реферативних баз даних. Розглянуто алгоритм "покрокових" дій у WoS щодо: формування "ядра" публікацій; окреслення найбільш "топових" тем; виявлення найбільш інтелектуально продуктивних авторів; визначення рівня представництва в WoS тематичних публікацій українських вчених; наявності колаборацій вчених різних країн із досліджуваної теми. Доведено: топ-темами напрямку "кондиціювання повітря" на залізничному транспорті є: клімат-комфорт, енергоефективність, термо-комфорт; українські вчені ще не залучились до світових процесів обміну тематичною науковою інформацією; найбільш інтелектуально продуктивними авторами наукових статей є вчені Китаю; міжнародні колаборації вчених із досліджуваної теми відсутні. Вперше проведено наукометричне дослідження в галузі залізничного транспорту (предметний напрямок "кондиціювання повітря") на основі продуктів і сервісів глобальної бази цитування WoS. На основі одержаних результатів можливо як коригувати особисті дослідницькі розвідки окремих вчених чи колективів науковців, так і прогнозувати подальші перспективи розвитку предметного напрямку "air сonditioning" на залізничному транспорті. Дані дослідження можуть бути корисними під час вивченні дисципліни "Система наукової інформації та наукометрія", організації науково-практичних семінарів, курсів підвищення кваліфікації тощо.

Розглянуто принципи Лейденського маніфесту наукометрії та проаналізовано їх відповідність нормативним актам України щодо оцінювання ефективності діяльності наукових установ. Зроблено висновок про необхідність залучення установ, що професійно займаються бібліометричними технологіями та наукометричними дослідженнями, до підготовки проектів оновлених нормативних актів, які мають стати складовою наукового кодексу України.

Презентовано результати моніторингу дослідницької активності у сфері проблематики управління інтелектуальною власністю в аграрному секторі економіки з акцентом на тематичну диференціацію інформаційного поля та ідентифікацію моделей творчої активності. Доведено неформальний характер формування інтелектуального ландшафту досліджень проблеми. Обгрунтовано пропозиції щодо інституціонального розвитку наукової комунікації.

Зазначено, що спроби аналізувати та моніторити якість академічних досліджень стають все більш поширеними у цілому світі. Оцінювання ефективності відбувається як на індивідуальному рівні, так і здійснюється для наукових груп, факультетів чи цілих університетів. Багато з таких процедур напряму залежать або ж беруть до уваги прості наукометричні індикатори, а їх висновки можуть впливати на кар'єри, фінансування та престиж. Проте дуже часто бракує розуміння того, що наукометрики є, в кращому випадку, досить грубим інструментом, і їх неправильне використання може призвести до неправильних висновків. Замість того, щоб визнавати підйоми чи падіння у рейтингу для індивідумів, відділень чи університетів на базі таких неідеальних метрик, робляться заклики до регулярної ретельної перевірки індикаторів і до покращання доказової бази в цій ділянці. Перевірка індикаторів покладена на наукову спільноту, особливо на фізиків, експертів у галузі складних систем і наукометрії. Зроблено огляд нещодавніх спроб показати, що деякі поширені метрики не можуть слугувати надійним індикатором наукової якості.

Мета роботи - провести теоретичний аналіз перспективних підходів щодо використання наукометричних методів, які грунтуються на теорії фракталів, у медицині. За допомогою наукометричних методик контент-аналізу вивчено 137 магістерських дисертацій магістрів Житомирського інституту медсестринства, захищених протягом 2010 - 2017 рр. За допомогою вирівнювання ряду динаміки та екстраполяції встановлено, що середня кількість сторінок у магістерських дисертаціях має тенденцію до зменшення і у 2018 р. становитиме 113,8 +- 6,7 сторінки; у 2019 р. - 110,6 +- 6,5 сторінки; у 2020 р. - 107,3 +- 6,3 сторінки. Індекс Херста дорівнював 1,379, розмірність Хаусдорфа-Безіковича становила 0,621. Наведені значення Індексу Херста та розмірності Хаусдорфа-Безіковича підтверджують високу вірогідність прогнозу. Висновки: теорія фракталів має широку перспективу прикладного використання у медицині, як у соціальній, так і в клінічній.

У рамках міждисциплінарного напряму науки про складні системи фізики застосовують власні підходи та методи до вирішення нефізичних задач різної природи. Наука як об'єкт вивчення також належить до складних систем з особливими типами соціальних взаємодій. Отже, наукометричні проблеми стали прикладом новітнього застосування в тому числі методів статистичної фізики. Проілюстровано приклади таких задач: у першій досліджено еволюцію наукового напряму; у другій здійснено аналіз процесу онлайн-завантажень наукових публікацій як основи для кількісної оцінки їх привабливості; у третій перевірено кореляції між експертними оцінками наукових установ та відповідними цитат-індексами.

Проаналізовано принципи SMM (Social Media Marketing) на придатність для просування наукового контенту. Побудовано модель життєвого циклу публікацій на базі ланцюга Маркова. Досліджено особливості застосування методології SMM за допомогою розробленої марківської моделі. Показано, що супровід авторами публікацій в соціальних мережах створює умови для успішного цитування.

Розглянуто проблемні питання коректного застосування наукометричного інструментарію в контексті розвитку національної фахової періодики. Нині вимірювання публікаційної активності в науковій діяльності та створення для цього системи ефективних показників потребує якнайширшого фахового обговорення й удосконалення. Мета роботи - оприлюднення пропозицій щодо формування стратегічних пріоритетів оцінювання наукової впливовості на підставі статистичних та похідних наукометричних зведень щодо публікаційної активності вчених. Аналітична обробка нормативного забезпечення підвищення ефективності видання наукової періодики в Україні, а також встановлення зв'язку між публікаційною активністю науковців та оцінкою ефективності їх діяльності в контексті коректного застосування наукометричних показників. Запропоновано використання двовимірного підходу на базі пошуку ефективних засад щодо державного регулювання в частині впровадження дієвого інструментарію аналізу та оцінювання публікаційної і видавничої діяльності дослідників та наукових установ і навчальних закладів. Сформульовано пропозиції, які враховують потреби формування збалансованого підходу щодо розвитку вітчизняної фахової наукової періодики з метою забезпечення сталого розвитку національної інформаційної сфери. Висновки: подальше обговорення ефективного представлення результатів публікаційної діяльності необхідно продовжувати у контексті підвищення стандартів якості вітчизняної фахової наукової періодики, закладання підвалин коректного оцінювання видавничої продукції та діяльності й побудови відповідних рейтингів.

Наведено огляд методів і технологій в інформетрії. Визначено її задачі та напрямки. Показано взаємозв'язок таких понять, як наукометрія (scientometrics), бібліометрія (bibliometrics), інфор- метрія (informetrie), вебометрія (webometrics), альтметрія (altmetrics). Проаналізовано наявні моделі і методи інформетрії, а також її актуальні проблеми. Розглянуто аналітично-пошукові наукометричні бази даних та системи, виявлено їхні недоліки та переваги. Визначено характеристики наукометричних систем, їхні складові та чинники, які впливають на наукометричні індекси. На підставі проведеного дослідження сформульовано перспективні напрямки розвитку наукометричних систем.

Інтерес науковців до брендингових досліджень став стрімко зростати з 2000 р. Мета статті - ідентифікація лідерів брендингових досліджень, виконаних протягом 2000 - 2019 рр. Ідентифікацію лідерів здійснено за допомогою бібліометричниго аналізу. Вперше у світовій практиці бібліометричний аналіз здійснено паралельно за двома базами - Scopus та Dimensions, що дозволило глибше дослідити питання шляхом поєднання різних сервісів обох баз. Встановлено, що переважна більшість брендингових публікацій відповідає тематиці бізнесу та менеджменту. Разом з тим має місце сильна тенденція збільшення частки брендингових публікацій, які стосуються культурології, психології, соціально-економічної географії та соціології. Потрохи в брендингових публікаціях збільшується увага до історії, охорони здоров'я, політичних наук та туризму. Найбільше публікацій з брендингу припадає на США, Великобританію та Австралію. В останню декаду трійку лідерів витісняють Іспанія, Італія, Німеччина, Франція, Швеція та, особливо, Індія. Встановлено лідерів за кількістю брендингових публікацій в категоріях університети, науковці та видання. Виявлено, що жодна з найцитованіших брендингових публікацій не надрукована у самих продуктивних журналах і не написана самими продуктивними науковцями. По дві з найцитованіших статей надрукували журнали Journal of Marketing та Journal of Consumer Research. Один науковець - Albert Muniz є співавтором двох найцитованіших брендингових статей. Сформовано рейтинговий список авторів брендингових публікацій за усередненою FCR - за хронологічно нормованою цитованістю. В цьому рейтингу з великим запасом лідирують американські науковці Avery Holton та Albert Muniz. Mihalis Kavaratzis - єдиний науковець, який потрапив у 2 топ-списку - за кількістю публікацій та за усередненою FCR.

Висвітлено загальний стан входження вітчизняної академічної аграрної науки до міжнародних наукометричних баз даних. Представлено об'єктивну картину стану науково-технологічного потенціалу аграрної науки й освіти в умовах євроінтеграції.

Мета роботи - короткий огляд проблеми використання в Україні наукометричних показників для оцінювання результатів наукової діяльності. Обговорено особливості вживання ключових наукометричних термінів у нормативних документах. Наведено низку прикладів, що ілюструють неоднозначність застосування окремих індикаторів для порівняння авторів, колективів, установ та наукових журналів. Звернено увагу на те, що в національній системі оцінювання результатів наукової діяльності потрібно знайти баланс між експертною оцінкою та впровадженням кількісних методів оцінювання, а також наголошують на неприйнятності маніпуляцій наукометричними термінами і поняттями.