Розглянуто актуальні проблеми філологічної науки, деякі питання української, російської та зарубіжної літератур, журналістики, а також сучасні комунікативні технології. Досліджено особливості комунікаційного впливу на масову свідомість, психологічні аспекти впливу реклами. Викладено типологію літературного процесу, культурологічні аспекти вивчення художньої творчості, історико-культурні дослідження тощо.

Висвітлено питання необхідності екологізації процесу навчання на основі нових освітніх та інформаційних технологій. Доведено, що ці технології повинні формувати екологічний світогляд, свідомість і культуру поведінки, сучасний стереотип мислення. Надано рекомендації щодо вдосконалення процесу навчання в галузі екологічної освіти спеціалістів у сфері туризму.

Містяться матеріали наукової конференції "Гуманізм. Людина. Освіта", що відбулася в Дрогобичі у травні 1994 року. Розглядаються аспекти взаємозв'язку освіти і просвітництва, проблема філософії символу в європейському образотворчому мистецтві Нового часу, психологічний механізм прийняття особистістю обов'язків, гуманістичний зміст моральної відповідальності особистості в екзистенціалізмі. Характеризуються людське існування та мовна картина світу, національний зміст космополітичного світогляду, висвітлюється національна свідомість у контексті загальнолюдських цінностей та культурний субстрат національної свідомості. Визначається роль філософії в системі вищої освіти, а національної специфіки естетичного виховання - в українській школі. Приводяться етнопедагогічні основи сучасного навчання і виховання, а також шляхи застосування мистецтва у розвитку культури майбутнього вчителя. Підкреслюється доцільність формування національної свідомості молодших школярів засобами рідної мови та інше.

Висвітлюються такі вузлові проблеми курсу "Загальне мовознавство", як предмет мовознавства та його місце в системі наук, знакова природа мови, мислення і свідомість, мова і мовлення, структура мови, фонологічна, граматична та лексико-семантична системи мови, характеристика основних рівнів мовної структури, мова і суспільство, мова й історія (розвиток мови). Значне місце приділено методам дослідження мови, серед яких - описовий, порівняльно-історичний, зіставний, структурний методи, метод лінгвістичної географії, соціолінгвістичні та психолінгвістичні, а також математичні методи.

Висвітлено питання формування основ цілісної наукової картини світу у молодших школярів, соціальної відповідальності працівників освіти, психолого-педагогічні основи застосування дидактичних ігор у початкових класах. Запропоновано операційно-знаковий підхід до проектування наступності в інтелектуальному розвитку дошкільників і молодших школярів. Розглянуто проблеми вивчення, узагальнення і впровадження передового педагогічного досвіду на діагностико-прогностичних засадах, перспективи розвитку нових форм організації продуктивної праці старшокласників. Проаналізовано педагогічну свідомість як феномен реальної дійсності та категорію професійної педагогіки. Наведено історичний аспект індивідуального і диференційованого навчання учнів, охарактеризовано стан екологічної активності молодших школярів тощо.

Досліджено проблеми походження мегалітичної культури Середземномор'я, а також деякі аспекти філософської віри у творчості К.Ясперса. Детально проаналізовано актуальні питання економічного розвитку України, зокрема, тіньового сектора та інвестиційної політики в Україні, реструктуризацію українських підприємств. Велику увагу приділено державному регулюванню економіки у період аграрної реформи П.А.Столипіна. Розглянуто особливості емоційної сфери людей, які страждають від істеричного неврозу, візуальні й аудіальні компоненти впливу рекламної продукції на свідомість молоді. Висвітлено історію світової та вітчизняної культури. Окремі розділи присвячено передумовам виникнення бібліотек Київської Русі (IX - XIII ст.), сучасним проблемам фінансування бібліотек, актуальним аспектам бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва, новим інформаційним технологіям в організації документопостачання бібліотек тощо.

Висвітлено проблеми захисту складової соціально-політичної системи - масової свідомості. Розглянуто складові масової свідомості (консервативну та динамічну), модель взаємодії масової свідомості з зовнішнім середовищем, проілюстровану малюнком-схемою, визначено загрози для складових масової свідомості та їх наслідки, особливості процесів впливу на масову свідомість в Україні.

Розглянуто питання, пов'язані з духовною працею у середовищі українських військовополонених і виселенців під час Першої світової війни та після її закінчення (1914 - 1920 рр.). Особливу увагу приділено видавничій діяльності в українських таборах на території Німеччини, Австро-Угорщини та Італії, де функціонувала преса різного спрямування, що підтримувала культурну енергію, національну свідомість, патріотичні почуття.

Розглянуто політологічну категорію як політичну свідомість, яка є одним з внутрішніх регуляторів політичної діяльності через систему потреб, мотивів, цінностей. Зазначено, що політична свідомість займає особливу роль у структурі політичної культури. Освіченість в питаннях формування політичної культури та, відповідно, політичної свідомості дає можливість дослідити особливості сучасної політичної свідомості та політичної культури українського суспільства. Проаналізовано теоретичні та прикладні проблеми політичної свідомості, зроблено висновок про необхідність пошуку нових підходів до її аналізу.

Проаналізовано новий напрям політології, в якому діти виступають у ролі суб'єкта політики та об'єкта політичного впливу. Досліджено дитячу політичну свідомість, її особливості, відмінності в політичній соціалізації дітей різного віку, методи вивчення політичної свідомості дітей.

Висвітлюються основні етапи розвитку політичної думки Стародавнього Сходу, Стародавньої Греції і Риму, Середньовіччя, Відродження, Реформації, Просвітництва та політичні ідеї періоду розвитку капіталізму. Велика увага приділяється становленню і розвитку політичної думки в Україні. Аналізується діяльність політичних партій, громадських організацій і рухів в політичній системі суспільства, а також сутність політичної культури, її структура і функції. Розкриваються поняття: політична свідомість і політична психологія, політична ідеологія і основні політичні течії (соціалізм, комунізм, соціал-демократизм, лібералізм, консерватизм, неоконсерватизм, радикалізм, екстремізм, фашизм, анархізм, клерикалізм, націоналізм), політичні конфлікти, політичні кризи і гуманізація політики. Детально розглянуто питання демократії, виборчої системи, взаємовідносин і взаємовпливу релігії і політики тощо. Крім того, до кожної теми додаються методичні матеріали: схеми, контрольні запитання і завдання, теми рефератів та список рекомендованої літератури.

Розглянуто важливі аспекти історії світової та української політичної думки, сучасні проблеми політики, політичної влади, демократії. Висвітлено можливі шляхи реформування політичних стосунків і побудови суверенного громадянського суспільства в Україні. Охарактеризовано громадські організації та рухи, політичну свідомість і культуру, роль демократії у політичному житті суспільства, виборчу систему, державу як політичний інститут, а також світову політику як систему міжнародних відносин.

Представлено матеріал, спрямований на розуміння духу природного і позитивного права, впорядкування думок юриста. Висвітлено проблеми правничої деонтології у співвідношенні з правничою етикою та правничою культурою. Увагу акцентовано на філософсько-правовому і культурологічному аналізі юридичної діяльності, правовій синергетиці, акмеологічній правосвідомості, герменевтиці і гносеології. Правничу деонтологію визначено спектром культур (її компонентами), що забезпечує підвищення та формування внутрішнього імперативу службового обов'язку юриста, джерелом якого є свідомість та почуття особи.

Розглянуто проблему мовної стійкості як одну з ключових теоретичних проблем соціолінгвістики. Досліджено основні джерела мовної стійкості: національні традицію, свідомість і солідарність, культуру, мир і співробітництво з іншими етносами. Наведено приклади значення цих факторів для становлення та розвитку мов різних народів. Приділено увагу проблемі мовної стійкості українців.

Викладено концептуальні засади й особливості маніпулювання громадською думкою, що набувають нових обрисів у перехідний період. Визначено експлікацію понять: "сучасний міф", "міфологічність", "міфологічна свідомість". Особливу увагу приділено впливу мас-медіа на формування масової свідомості та громадської думки, сучасним інформаційно-комунікативним системам як принципово новим джерелам соціальних ілюзій.

З урахуванням сучасних наукових поглядів на великому історіографічному матеріалі зроблено аналіз застосувань термінів "менталітет", "ментальність", "свідомість", "національна свідомість". Зроблена спроба простежити головні моменти становлення самосвідомості українського народу, основи його соціально-культурного розвитку.

Систематизовано знання з психології особистості у контексті індивідуальної діяльності та загальної дидактики у контексті управління діяльністю навчання. Розглянуто основні види і типи діяльності людини, психіку та структуру особистості, конституційну типологію, процесуальне у психіці та задатки, екстраверсію, інтроверсію та нейротизм, типи нервової системи, активність і реактивність, темперамент і діяльність, риси особистості, якості особистості як психосоціальні властивості, свідомість і підсвідомість, дослідження та оцінку особистості (кореляційні методи тенденції, оцінку особистоті у персонології, умови формування особистості, психологічні властивості).

Розглянуто проблеми архівознавства та історію архівної справи ХІХ ст. - 1941 р., історичні міста в системі пам'яткоохоронної діяльності та регіонально-історичних досліджень, участь міщан Поділля та південно-східної Волині у революційних подіях 1648 р. Проаналізовано проблеми українського середньовіччя, зокрема, типологію української середньовічної сім'ї в контексті еволюції територіальної громади ХIV - XVI ст., національну свідомість української інтелігенції, становище селян волинського воєводства та Київського Полісся в кінці XVII - на початку XVIII ст. Охарактеризовано діяльність деяких історичних постатей - В.Вернадського, К.Кушнір-Марченка, Д.Донцова.

Традиційна свідомість східних слов'ян неминуче зверталась до опозиції "ми - вони". Для соціальної спільноти відчуття "ми" було пріоритетним, але воно повною мірою реалізувалось в обрядовій діяльності лише за наявності антитез "вони".

Розглянуто національну свідомість та етноніми українців у ХІХ ст., засади політичної незалежності України у програмі Української національно-демократичної партії, передумови виникнення польських просвітніх товариств у Галичині у 60-ті рр. ХІХ ст. Проаналізовано політику Другої Речі Посполитої щодо Української Православної Церкви на Волині, консолідаційні спроби українських політичних сил у другій половині 1920 рр., програму ОУН щодо реалізації української національної ідеї (40 рр. ХХ ст.). Охарактеризовано видавничу діяльність ОУН міжвоєнного періоду, цензуру та ідеологічний контроль в Україні у 1946 - 1960 рр., творче життя на заході України у 1939 - 1941 рр., насильницьку колективізацію у західноукраїнському селі у 40-х рр. тощо.