Исследованы русская и украинская поэзия ХХ века - тексты А.Блока, К.Бальмонта, Н.Гумилева, А.Ахматовой, М.Цветаевой, Б.Пастернака, О.Мандельштама, В.Маяковского, М.Семенко, П.Тычины, В.Маккавейского, Н.Заболоцкого, Н.Зерова, М.Рыльского, В.Набокова, А.Тарковского, В.Высоцкого, И.Бродского, Ю.Андруховича и др. Освещена система представлений - типология, которая отражает формы проявления литературных конвенций и читательского восприятия. Рассмотрена динамика процесса секуляризации творчества от автора-"пророка" до автора-"художника", "ремесленника", "изгоя", "трикстера" и "частного человека".

Розглянуто еволюцію теоретико-методологічних підходів ХХ ст. щодо вивчення специфіки етнобуття та етнічних культур, а також антропософські впливи у творчості українських митців - "двадцятників" (Л.Курбаса, П.Тичини, М.Зерова, М.Семенко, Ф.Ернота, Я.Михайліва, А.Чапківського). Значну увагу приділено дуалізму світогляду епохи середньовіччя, соціальній філософії влади у дискурсі М.Фуко, українській культурополітиці тощо.

Збірник присвячено дослідженню творчості Л.Костенко, Б.Грінченка, Б.Лепкого, В.Підмогильного та М.Семенка. Основну увагу приділено особливостям використання поетичних оказіоналізмів, метафори та метонімії, стилістичної ремарки. Розглянуто антропонімічні етюди, варіанти власних особових імен у надбузьких говірках тощо.

Розглянуто складні процеси функціонування сучасних засобів масової інформації, проблеми державотворення та формування національного інформаційного простору. Проаналізовано питання розвитку періодики ХІХ - ХХ ст., а також творчість відомих і малознаних українських публіцистів (М.Євшана, Г.Хоткевича, М.Грушевського, М.Возняка, С.Петлюри, Б.Барвінського, В.Кучабського, Ю.Семенка, Ф.Матушевського, Е.Козака).

Розглянуто творчі контакти М.Лисенка 1870-х рр. у контексті розвитку міфологічної науки, освітні питання у музично-критичній спадщині П.О.Козицького, проблеми втілення принципу токатності в сучасних українських фортепіанних концертах. Висвітлено особливості взаємодії розмовних та музичних жанрів французького театру та їх відбиття у "великій опері" Дж.Мейербера - Е.Скріба. Проаналізовано оперу "Кармен" Ж.Бізе крізь призму інтонаційного конфлікту, художньо-естетичні принципи пізньої творчості М.Равеля, музичні образи в поетиці М.Семенка.

Наведено стислі відомості про українських поетів М.Зерова, М.Драй-Хмару, Ю.Клена, М.Рильського, М.Семенка, Т.Осьмачку, Б.-І.Антонича, В.Свідзинського, уривки з їх поезії, якій притаманні символістські елементи.

Приведены краткие сведения об украинских поэтах Н.Зерове, М.Драй-Хмаре, Ю.Клене, М.Рыльском, М.Семенко, Т.Осьмачке, Б.-И.Антониче, В.Свидзинском, отрывки из их поэзии, которой присущи символистские элементы.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)6-317 + Ш5(4УКР)6-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено життя та творчу діяльність визначних українських поетів початку XX ст.: В.Елана (Блакитного), М.Семенка, М.Бажана, А.Малишка, Б.-І.Антонича та ін.

Освещена жизнь и деятельность известных украинских поэтов начала XX в.: В.Элана (Блакытного), М.Семенко, Н.Бажана, А.Малышко, Б.-И.Антонича и др.

На матеріалі української еміграційної лірики (1945 - 1990 рр.) розглянуто проблеми еволюції її художньої семантики, природи та зміни стильових систем, охарактеризовано процес втілення ментальних і етнічних архетипів, семіозису. Розглянуто особливості виявлення самоіронії в романах М.Павича. Висвітлено деякі нез'ясовані моменти творчості М.Семенка. Описано особливості створення автоматизованої інформаційно-пошукової системи юридичних термінів тезаурусного типу.

На материале украинской эмиграционной лирики (1945 - 1990 гг.) рассмотрены проблемы эволюции ее художественной семантики, природы и изменения стилевых систем, охарактеризован процесс внедрения ментальных и этнических архетипов, семиозиса. Рассмотрены особенности выявления самоиронии в романах М.Павича. Освещены некоторые невыясненные моменты творчества М.Семенко. Изложены вопросы создания автоматизированной информационно-поисковой системы юридических терминов тезаурусного типа.

Розглянуто питання літературної ономастики українських письменників - Т.Шевченка, М.Гоголя, Л.Українки, О.Кобилянської, В.Стефаника, М.Коцюбинського, М.Куліша, М.Семенка, М.Бажана, Л.Костенко, О.Ольжича, Є.Маланюка, В.Стуса, В.Симоненка, П.Ребра, Л.Первомайського, С.Коваля, Б.Мельничука. Проаналізовано онімію видатних російських письменників, зокрема, О.Пушкіна, М.Лермонтова, О.Блока, А.Ахматової, М.Цвєтаєвої, В.Маяковського, В.Катаєва, Ю.Олеші, Б.Ахмадуліної, А.Вознесенського, І.Єфремова. Визначено ономастичні параметри фольклорних жанрів. Увагу приділено гуманістичній ономастиці.

Рассмотрены вопросы литературной ономастики украинских писателей - Т.Шевченко, Н.Гоголя, Л.Украинки, О.Кобылянской, В.Стефаника, М.Коцюбинского, Н.Кулиша, М.Семенко, М.Бажана, Л.Костенко, О.Ольжича, Е.Маланюка, В.Стуса, В.Симоненко, П.Ребро, Л.Первомайского, С.Коваля, Б.Мельничука. Проанализирована онимия известных русских писателей, в частности, А.Пушкина, М.Лермонтова, А.Блока, А.Ахматовой, М.Цветаевой, В.Маяковского, В.Катаева, Ю.Олеши, Б.Ахмадулиной, А.Вознесенского, И.Ефремова. Определены ономастические параметры фольклорных жанров. Внимание уделено гуманистической ономастике.

Висвітлено життєвий і творчий шлях М.М.Крушельницького - видатного українського актора та режисера, учня Леся Курбаса. Проаналізовано творчий досвіт творця. Розглянуто особливості діяльності його школи, в якій працювали М.Куліш, Ф.Лопатинський, Й.Гірняк, Я.Бортник, В.Василько, Б.Барабан, Б.Тягно, Г.Ігнатович, В.Меллер, В.Чистякова, А.Бучма, Н.Ужвій, Д.Милютенко. Висвітлено вплив Курбасової школи образного перевтілення на розвиток української поезії та прози 1920 - 1930 рр., зокрема, на М.Бажова, Є.Плужника, П.Тичину, Г.Епіка, Є.Маланюка, В.Барку, Остапа Вишню, В.Сосюру, О.Досвітнього, В.Поліщука, М.Семенка, І.Дніпровського. Особливу увагу приділено його ролям на аматорській сцені Тернопільської гімназії, сценах Українського театру, Нового Львівського театру, театру "Березіль", київського державного академічного українського драматичного театру ім. І.Франка. Наведено перелік постанов режисера.

Освещен жизненный и творческий путь М.М.Крушельницкого - известного украинского актера и режиссера, ученика Леся Курбаса. Проанализирован творческий опыт художника. Рассмотрены особенности деятельности его школы, в которой работали Н.Кулиш, Ф.Лопатинский, И.Горняк, Я.Бортник, В.Василько, Б.Барабан, Б.Тягно, Г.Игнатович, В.Меллер, В.Чистякова, А.Бучма, Н.Ужвий, Д.Милютенко. Освещено влияние Курбасовой школы художественного перевоплощения на развитие украинской поэзии и прозы 1920 - 1930 гг., в частности, на М.Бажова, Е.Плужника, П.Тычину, Г.Эпика, Е.Маланюка, В.Барко, Остапа Вишню, В.Сосюру, О.Досвитнего, В.Полищука, М.Семенко, И.Днепровского. Особое внимание уделено его ролям на аматорской сцене Тернопольской гимназии, сценах Украинского театра, Нового Львовского театра, театра "Березиль", киевского государственного академического украинского драматического театра им. И.Франко. Приведен перечень постановок режиссера.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)6-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто науко- та народознавчий і естестичний аспекти розвитку української культурологічної думки XIX - XX ст. Наведено результати дослідження духовної, наукової та творчої спадщини Л. Українки, М. Гоголя, О. Кобилянської, В. Вернадського, М. Холодного, І. Срезневського, Б. Грінченка, С. Ерастова, М. Семенка, О. Довженка. Увагу приділено аналізу неопублікованих культурологічних робіт М. Гончаренка.

Рассмотрены научно-, народоведческий и эстетический аспекты развития украинской культурологической мысли XIX - XX ст. Приведены результаты исследования духовного, научного и творческого наследия Л. Украинки, Н. Гоголя, О. Кобилянской, В. Вернадского, Н. Холодного, И. Срезневского, Б. Гринченко, С. Эрастова, М. Семенко, А. Довженко. Уделено внимание анализу неопубликованных культурологических работ Н. Гончаренко.

Наведено результати комплексного дослідження авторських лексичних новотворів у поетичному словнику лідера українського футуризму 1920 - 1930-х рр. М. Семенка. Висвітлено теоретичні аспекти оказіональної номінації, проаналізовано семантичні особливості лексичних новотворів, розглянуто номінації, твірною основою яких є прецедентні феномени. Проаналізовано вплив чинників позамовного характеру на конструювання оригінальних номінацій. На підставі порівняльного аналізу інновацій М. Семенка з новотворами його сучасників, зокрема російських футуристів та поетів наступних поколінь визначено особливості індивідуально-авторського словотвору й основні тенденції в оказіональній номінації фрагментів дійсності, характерні для поезії 1920 - 1930-х рр. Значну увагу приділено лексикографічному аспекту дослідження новотворів: уперше укладено персональний словник інновацій М. Семенка, в якому описано понад 700 одиниць.

Изложены результаты комплексного исследования авторских лексических новообразований в поэтическом словаре лидера украинского футуризма 1920 - 1930-х гг. М. Семенка. Освещены теоретические аспекты оказиональной номинации, проанализированы семантические особенности лексических новообразований, рассмотрены номинации, образующей основой которых являются прецедентные феномены. Проанализировано влияние факторов неязыкового характера на конструирование оригинальных номинаций. На основе сравнительного анализа инноваций М. Семенка c новообразованиями его современников, в частности российских футуристов и поэтов будущих поколений определены особенности индивидуально-авторского словообразования и основные тенденции в оказиональной номинации фрагментов действительности, характерные для поэзии 1920 - 1930-х гг. Значительное внимание уделено лексикографическому аспекту исследования новообразований: впервые составлен персональный словарь инноваций М. Семенка, в котором описаны свыше 700 единиц.

Проведено дослідження бінарних колізій модернізму та авангардизму, з'ясовано їх спільну основу ("філософію життя") та відмінні характеристики на прикладі аналізу творчості Л.Українки, М.Семенка та Б.-І.Антонича. Осмислено специфіку неоромантизму, футуризму та сюрреалізму. Вперше здійснено спробу виявити іманентну сутність магістральних напрямів і відповідних стилів, подолано практику ототожнення даних понять та обгрунтовано шлях їх адекватного розуміння та інтерпретації, а також уважного прочитання текстів без накладання чужорідних схем. З'ясовано визначальні смислові характеристики модернізму та авангардизму, які полягають в актуалізації антитетичних принципів конструкції та деструкції, формуванні поетичного космосу та хаосу, що зумовлює відмінні завдання досліджуваних літературних систем. Виявлено відповідність неоромантичного стилю - модернізму, футуристичного - аванградизму, простежено здатність деяких стилів (зокрема, сюрреалізму) трансформуватися з одного напрямку в інший.

Визначено місце і функції ліричного суб'єкта і ліричного персонажа в суб'єктній структурі поетичного цілого на матеріалі української поезії початку XX ст. Розглянуто історію появи та теоретичний розвиток поняття "ліричний герой". Наведено визначення понять "ліричний суб'єкт" та "ліричний персонаж", розглянуто архітектонічний принцип їх взаємозумовленості та взаємовизначеності. Узагальнено можливі естетичні моделі співвідношення ліричного суб'єкта з ліричними персонажами, виявлено їх найбільш характерні модифікації на прикладі творчості відомих українських поетів. Окреслено естетичні функції ліричного суб'єкта і ліричного персонажа. Досліджено моделі взаємин автора-творця, ліричного суб'єкта та персонажів у ліричних творах М.Вороного, Х.Алчевської та М.Семенка, показано різноманітність і специфіку авторського буття. Встановлено зв'язок між типом поетичного буття автора-творця та структурою поетичного висловлювання, виявлено та описано різні типи "суб'єктно-суб'єктної" взаємодії.

У дисертації аналізуються мовні засоби вираження художнього простору в поезії двох видатних українських поетів 20-х - 30-х років ХХ ст. - М.Семенка і В.Поліщука. Проводиться зіставлення структури художнього простору в їх поезіях у зв'язку з лексико-семантичними засобами вираження ідилічного, реалістичного, міського простору і різних явищ, що визначають його. Розглядаються питання про традиції й новаторство, динаміку розвитку мовного образу світу в кожного поета. Порівнюється мовний світ двох поетів і робиться спроба встановити залежність художнього простору й мовних засобів його вираження від психологічного типу митця.

Здійснено аналіз лірики М.Семенка як феномену перехідної культурно-історичної епохи в українській літературі. Установлено якості "перехідності" художньої свідомості, що дозволяє найбільш плідно виявити й охарактеризувати специфіку його ліричного спадку. Досліджено модулі художньої реалізації авторської свідомості М.Семенка, виявлені під час аналізу поетики його ліричних текстів. Розглянуто систему найбільш репрезентативних для лірики М.Семенка моделей побудови художньої образності, що наочно демонструє прояви авторської свідомості як перехідної. Висвітлено системотвірний принцип взаємодії окреслених моделей у поетиці лірики М.Семенка - монтаж поетичних підсистем, ігровий дискурс розглянуто як базовий у встановленій монтажній взаємодії.

Проаналізовано новаторські пошуки М.Семенка періоду "кверофутуризму" у контексті західноєвропейського авангардного мистецтва. Розглянуто естетику раннього українського футуризму у системі філософських концепцій Ф.Ніцше, А.Бергсона, К.Жакова. Осмислено трансформацію естетико-філософської спрямованості українського футуризму, світоглядне підгрунтя "панфутуризму". Висвітлено ідею "смерті мистецтва" за умов формування "нової" української літератури. Охарактеризовано місце Михайля Семенка у літературному процесі 20-х рр., а також значення його творчої спадщини щодо формування цілісної картини філософсько-естетичних пошуків української літератури XX ст.

Наведено результати дослідження українського віршознавства XX - початку XXI ст. Проаналізовано взаємодію естетики та лінгвістики в аналізі ритмічної композиції поетичного твору. Описано метричну структуру мініатюр М. Семенка, досліджено п'ятистопний ямб у творчості Л. Українки 1880 - 1890-х рр. Визначено особливості побудови семіотичного квадрата у немімезисній ліриці. Розкрито можливості використання віршового переносу як ритмічного засобу актуалізації семантики на прикладі Шевченкового "Подражанія 11 псалму". Проаналізовано метрико-строфічну будову віршів збірки "Ротаці" Б.-І. Антонича у контексті сюрреалістичних пошуків автора. Розглянуто семантику рим у творчому доробку І. Жиленко, а також строфіку верлібрів В. Голобородька (на прикладі збірки "Ми йдемо"). Розглянуто гендерні особливості прочитання та перекладу сучасної польської поезії (на матеріалі перекладу поезій В. Шимборської О. Гордоном та Я. Сенчишин).

Изложены результаты исследования украинского стиховедения XX - начала XXI ст. Проанализировано взаимодействие эстетики и лингвистики в анализе ритмической композиции поэтического произведения. Описана метрическая структура миниатюр М. Семенко, исследован пятистопный ямб в творчестве Л. Украинки 1880 - 1890-х гг. Определены особенности простроения семиотического квадрата в немимезисной лирике. Раскрыты возможности использования стихотворного переноса как ритмического средства актуализации семантики на примере Шевченкового "Подражания 11 псалму". Проанализировано метрико-строфическое строение стихотворений сборника "Ротаци" Б.И. Антонича в контексте сюрреалистических поисков автора. Рассмотрена семантика рифм в творчестве И. Жиленко, а также строфика верлибров В. Голобородька (на примере сборника "Мы идем"). Рассмотрены гендерные особенности прочтения и перевода современной польской поэзии (на материале переводов поэзий В. Шимборской А. Гордоном и Я. Сенчишин).