Розглянуто процес утворення Галицько-Волинської держави, українсько-польські відносини на Волині в роки Першої світової війни, соборність українських земель в історичній ретроспективі. Висвітлено специфіку радянської тоталітарної системи на західноукраїнських землях, зокрема, особливості становлення і періодизації сталінського тоталітаризму в Західній Україні, вплив його на українське письменство, створення нової системи освіти на Волині та її радянізацію тощо. Особливу увагу приділено культурному розвитку Волині на межі століть.

На великому архівному матеріалі автор робить спробу показати передумови та шляхи відродження національної державності українського народу. Розкриваються перипетії боротьби та визвольного руху в 1917-1920 рр. українців, які мешкали на Московщині, Холмщині, Гомельщині, у Санкт-Петербурзі, Фінляндії, на Стародубщині, у Причорномор'ї та Бесарабії, у Криму, Закавказзі, на Поволжі, у Туркестані, Сибіру та в інших містах, за українську соборність, створення власного самоврядування на українській етнічній території, за духовну єдність українства в цілому.

Розглянуто актуальні проблеми дослідження ідейних засад соборницького процесу, історичного досвіду боротьби за об'єднання етнічних українських земель, різних гілок українського народу в єдиній державі. Особливу увагу приділено висвітленню періодів Української революції та Другої світової війни, коли відбувались найсуттєвіші зрушення у досягненні єдності українства. Проаналізовано важливі питання вивчення сучасного стану розвитку незалежної соборності української держави.

На підставі узагальнення результатів історичних досліджень, архівних матеріалів, документів українських партій та організацій висвітлено боротьбу українців Буковинського краю за самостійність, соборність і державну незалежність. Розглянуто суть антиукраїнської політики румунських властей на Буковині у 1920 - 1930-ті рр.

Досліджено становлення та розвиток національного руху на західноукраїнських землях у 1920 - 1942 рр. Висвітлено роль Сталіна у процесі об'єднання українських земель. Розкрито економічні засади реформування освіти на західноукраїнських землях у 1939 - 1945 рр. Проаналізовано роль юнацької організації "Пласт" у вихованні патріотів незалежної України за часів Другої світової війни.

Проаналізовано різні аспекти діяльності УСДП у період між двома світовими війнами та ставлення до неї польської влади. Приділено увагу Українській соціал-демократичній партії у Другій Речі Посполитій, яка виступала за самовизначення, самостійність і соборність українського народу, розширення національної ідеї серед населення Західної України.

Розглянуто особливості становлення ідеї соборності етнічно-українських земель, а також їх відображення у програмах політичних партій України кінця ХІХ - початку ХХ ст. Охарактеризовано гетьманську державу як інструмент боротьби за її єдність. Висвітлено боротьбу за справедливі територіальні межі країни в період Гетьманату П.Скоропадського.

Рассмотрены особенности становления идеи соборности этнически-украинских земель, а также их отражение в программах политических партий Украины конца ХІХ - начала ХХ ст. Охарактеризовано гетьманское государство как инструмент борьбы за единство государства. Освещена борьба за справедливые территориальные границы страны в период Гетьманата П.Скоропадского.

З використанням документального матеріалу висвітлено розвиток української соборної ідеї, яка, зароджуючись на рефлекторному, емоційному рівні, поступово оформилась у наукові, теоретичні концепції, вибудовані на міцних, історичних і правничих засадах. Розглянуто проблему возз'єднання українських земель у суспільно-політичній думці Буковини. Запропоновано соборно-державницьку концепцію українських монархістів.

На широком документальном материале освещено развитие украинской соборной идеи, которая, зарождаясь на рефлекторном, емоциональном уровне, постепенно оформилась в научные, теоретические концепции, построенные на прочных, исторических и правовых основах. Рассмотрена проблема воссоединения украинских земель в общественно-политической мысли Буковины. Предложена соборно-государственная концепция украинских монархистов.

Розглянуто внутрішні та зовнішньополітичні особливості створення Української Повстанської Армії (УПА), а також етапи формування її структури, тактики та стратегії. Показано роль УПА у боротьбі за державну самостійність і соборність України. Описано її участь у русі опору тоталітарним режимам Центрально-Східної Європи, за відновлення державної незалежності.

Рассмотрены внутренние и внешнеполитические особенности создания Украинской Повстанческой Армии (УПА), а также этапы формирования ее структуры, тактики и стратегии. Показана роль УПА в борьбе за государственную самостоятельность и соборность Украины. Описано ее участие в движении сопротивления тоталитарным режимам Центрально-Восточной Европы, за восстановление государственной независимости.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР0/8)

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж72651 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито програмні засади Української народно-трудової партії, проаналізовано її роль у розбудові державних структур Західно-Української Народної республіки, реалізації ідеї соборності України та захисті її незалежності. Розглянуто питання протидії проти анексії Східної Галичини Польщею, організації руху опору окупаційному режиму, зокрема під час сеймових виборів 1922 р. Висвітлено особливості формування зовнішньої політики екзильного уряду щодо вирішення східногалицької проблеми, суть реальної політики після анексії, причини її поразки та наслідки.

Раскрыты программные основы Украинской народно-трудовой партии, проанализированы её роль в развитии государственных структур Западно-Украинской Народной республики, реализации идеи соборности Украины и защите её независимости. Рассмотрены вопросы противодействия против анексии Восточной Галиции Польшей, организации движения сопротивления оккупационному режиму, в частности в период сеймовых выборов 1922 г. Освещены особенности формирования внешней политики экзильного правительства относительно решения восточногалицкой проблемы, сущность реальной политики после анексии, причины её поражения и последствия.

Проаналізовано своєрідність християнської концепції свободи у російських релігійних мислителів XIX ст., передусім Хомякова та Достоєвського, та розкрито взаємозв'язок їх ідей із філософською концепцією свободи М. Бердяєва. Показано, що від слов'янофілів М. Бердяєв сприйняв ідеї про свободу в церкві, про зв'язок особистості та соборності, про необхідність цілісного синтезу розуму та віри, про своєрідність російської християнської культури та перспективи входження Росії у західну цивілізацію, а від Достоєвського - антропологізм та антропоцентризм, уявлення про трагічні шляхи людської свободи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР331)612-5

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено ідейно-теоретичні та гносеологічні витоки філософського світогляду С.Франка. Підкреслено, що проблема людини у його філософії не ізольована, а знаходиться в тісному взаємозв'язку з проблемою суспільства. Показано, що затверджуючи духовність суспільного життя згідно з його суттю, С.Франк робить спробу обгрунтування концептуальної єдності вирішення проблем людини і суспільства, яке базується на ідеї початкової проникнутості їх божественною всеєдністю, що створює основу для розуміння людини ("я") і суспільства ("ми") як нерозривно-незлиттєвої всеєдності. У зв'язку з цим реконструюється соціально-антропологічна концепція С.Франка як смислова вісь його філософської системи. Виділено ключові елементи соціально-антропологічної концепції С.Франка ("особистість", "соборність", "служіння"), проаналізовано їх зміст. На думку С.Франка, лише етика служіння дозволяє подолати антагонізм засад солідарності та свободи і примирити їх з метою облаштування суспільного, громадянського життя людей на розумних засадах.

За допомогою хронологічно-проблемного методу дослідження розглянуто багатогранність впливу метрополита Андрея Шептицького на суспільно-культурні процеси в Галичині. Висвітлено його співпрацю з українськими партійними колами, а також еволюцію політичної платформи у контексті боротьби українського народу за соборність і незалежність України. Установлено мотиви зв'язку з освітніми установами й товариствами, надання владикою окремим представникам інтелігенції матеріальної допомоги для наукових цілей. Проаналізовано взаємовідносини з легальними молодіжними організаціями, ініціювання та участь у створенні нових товариств християнського та світського спрямування. Висвітлено аспект діяльності митрополита щодо заснування ним та підтримки закладів для сиріт. Обгрунтовано, що митрополит Андрей Шептицький проводив свою діяльність керуючись християнськими переконаннями і християнським патріотизмом, тому у політичних питаннях він дотримувався легітимності, а в культурно-просвітніх намагався компенсувати українцям державні інстанції, виховати в українців любов до Бога і Батьківщини.

Узагальнено історичний матеріал щодо формування та збройної боротьби Галицької армії за державність і соборність у 1918 - 1920 рр. Висвітлено передумови та суспільно-політичну ситуацію в Галичині, що вплинули на процес формування національних Збройних сил Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР), а також діяльність парламенту й уряду ЗУНР щодо створення національних Збройних сил, визначено роль армії у боротьбі за державу. Проаналізовано реорганізацію корпусів і бригад Української Галицької армії наприкінці 1918 - на початку 1919 рр., а також її найважливіші бої - два штурми Львова, Вовчухівську та Чортківську операції, липневий відступ за Збруч і похід об'єднаних українських армій на Київ. Розглянуто питання щодо вимушеного перебування галицьких бригад у складі добровольчої армії Денікіна (листопад - грудень 1919 р.) та Червоної армії (січень - квітень 1920 р.).

На підставі узагальнення архівних матеріалів, спогадів учасників подій досліджено етапи формування національно-патріотичних поглядів Катерини Зарицької, її участь у національно-визвольному русі, зокрема, жіночій мережі та підпільному Українському червоному хресті, налагодженні референтури пропаганди ОУН(б) і зв'язків головнокомандувача УПА Р.Шухевича з підпіллям за умов радянського тоталітарного режиму. Проаналізовано її внесок у популяризацію ідеї боротьби українського народу за державну незалежність і соборність України.

Грунтуючись на визначенні російської музики кінця XIX - початку XX ст. у богоcлословській, філософській та музично-культурологічній літературі, запропоновано систему стильового аналізу духовних і світських творів, а також визначення музичного символу та літургічної інтонації як генеральної інтонації епохи. Як стильові детермінанти виділено музичний іконопис, стиль Фаворського світла, соборність у фортепіанному концерті. В інтонаційній сфері виявлено характерні православно-літургічні символи, проведено паралелі з західно-католицькою символікою, а також виділено літургічний ладо-гармонійний комплекс. Увагу приділено творчості С.В. Рахманінова як найбільш яскравому прикладу взаємодії духовної та світської традиції. Символічні основи його творчості виявлено на підгрунті символічної теорії російських релігійних філософів (П. Флоренського, А. Лосєва, С. Аверінцева), пов'язаної з православним культом. Розкрито суть понять "музичне богослов'я", "літургічна символіка", "добове богослужбове коло", "літургічний ритм сходження" у творчості С.В. Рахманінова. Виділено специфіку російського фортепіанного концерту як соборного жанру (на прикладі Другого та Третього концертів С.В. Рахманінова). Виявлено основні символи у творчості композитора, зокрема, літургічні й апокаліптичні, проведено паралелі між світською (переважно фортепіанною) та духовною музикою, визначено його фортепіанний стиль як симфолітургійний.

На підставі аналізу архівних матеріалів, опублікованих джерел, вітчизняної та зарубіжної наукової літератури здійснено комплексне дослідження участі П.Федуна у національно-визвольному русі, зокрема у діяльності пропагандистських структур ОУН, УПА, Української головної визвольної ради, налагодженні видавничої справи у другій половині 1940-х - на початку 1950-х рр., проаналізовано його суспільно-політичні погляди. Запропоновано періодизацію діяльності П.Федуна у пропагандистських структурах визвольного руху. Визначено головні проблеми, що розроблялися публіцистом, його внесок у популяризацію ідеї боротьби українського народу за державну незалежність і соборність України.

Проаналізовано військово-політичне становище західних земель України у 1944 - середині 1950-х рр., описано збройне та ідеологічне протистояння між військовими формуваннями УПА, збройним підпіллям ОУН та радянським режимом. Висвітлено тактику, форми і методи владних структур у боротьбі за утвердження тоталітаризму в західному регіоні. Визначено фактори, які забезпечили довготривалий, активний та широкомасштабний опір українського народу під проводом ОУН і УПА та його роль у загальноєвропейському Русі опору проти гітлеризму та сталінізму. Доведено, що визвольний рух суттєво загальмував утвердження тоталітаризму, сприяв піднесенню національної свідомості українства, що позитивно позначилось на наступних етапах боротьби за незалежність та соборність, що увінчалась створенням суверенної демократичної української держави.