Індекс рубрикатора НБУВ: Д22л

Шифр НБУВ: Ж14253 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено стислий огляд розвитку кристаломорфології в Україні та аналіз стану кристалографічної вивченості мінералів із різних регіонів країни. Наголошено на теоретичному і практичному значенні результатів кристаломорфологічних досліджень. Розглянуто проблеми і завдання мінералогічної кристалографії XXI сторіччя.

Наведено метод паралельної реалізації подрібнення адаптивної сітки в скінченнорізницевій моделі циркуляції океану. Метод грунтується на моделі "податливих задач" із коефіцієнтом неефективності, що дозволяє отримати прості вирази для різних рівнів паралелізму. Цей підхід перевірено за реальних умов, для чого розроблено стратегію компенсації навантажень, що будується на добре відомому порівневому відбитті. Наведено результати попередніх експериментів.

Запропоновано геохімічні методи пошуків глибокозалягаючих родовищ з високим антропогенним навантаженням щодо рухливих форм хімічних елементів.

У докембрії Українського щита (УЩ) з використанням реперного ізотопного датування встановлено сім геохронологічних рубежів, які відповідають нижнім межам стратиграфічних підрозділів. За Міжнародною шкалою геологічного часу в ранньому докембрії УЩ чітко проявлений на рубежі 3000 і 2020 млн років.

На прикладі Сурської зеленокам'яної структури показано особливості складу порід, навколорудних метасоматитів та золоторудних асоціацій зеленокам'яних структур Середнього Придніпров'я, що дало змогу по-новому оцінити процеси золотонакопичення та виробити пошукові ознаки золотого зруденіння у докембрії Середнього Придніпров'я. Визначені фактори золотоносності мають важливе значення для побудови генетичної моделі золотої мінералізації Середнього Придніпров'я та визначення нових перспективних золоторудних ділянок.

Розглянуто досвід співпраці країн Європи у побудові геодезичних мереж і створення нової системи відліку з застосуванням GPS-технологій. Запропоновано заходи щодо модернізації Державної геодезичної мережі України.

Представлена обработка PC кластера для моделирования потоков грунтовых вод, основанная на PVM параллелизме строго неявных процедур (SIP). Даны математические модели и методы их решения. Рассчитывается эффективность параллелизма SIP метода. Приведены результаты экспериментов, работы мониторинга и визуализации.

Представлены описание и руководство пользователя компьютерной программы IBase, предназначенной для использования в системе региональных и местных органов Минэкобезопасности при планировании и оценке долго- и среднесрочных водоохранных программ, в частности, при реализации заданий "Национальной программы экологического оздоровления бассейна Днепра и улучшения качества питьевой воды".

Золоторудні родовища Українського щита дуже різноманітні за віком і умовами утворення. Родовище Майське, Клинці, Юр'ївське і Сурозьке утворилися в нижньому протерозої (2500 - 2000 млн. років тому). Ізотопні та інші геохімічні дані свідчать про те, що вони утворилися в основному за рахунок мобілізації рудних компонентів із вміщуючих порід, а гранітоїди, що супроводжують ці родовища, були переважно генераторами тепла і частини розчинів. Родовища в зеленокам'яних областях (Сергіївське, Балка Золота, Балка Широка) утворилися внаслідок гідротермально-вулканічної діяльності в стародавніх вулканічних структурах. В окремих випадках у рудоутворенні приймали участь приповерхневі (в тому числі метеорні) розчини.

Побудовано дифеоморфний сфері три-багатовид додатної секційної кривини з геодезичною наперед заданого торичного типу.

Наведено петрологічну, геохімічну та геохронологічну стислі характеристики всіх комплексів магматогенних утворень Українського щита. В історії геологічного розвитку земної кори виділено три послідовні стадії магматизму: дозеленокам'яну (3,65 - 3,40), зеленокам'яну (3,40 - 2,60) та післязеленокам'яну (2,60 - 1,70 млрд років). На протязі першої утворилася первинна континентальна земна кора. Головною причиною магматичної активності цієї стадії були верхньомантійні плюми ("гарячі точки"). Механізм тектоніки плит на цій стадії ще не виявився. Релікти найдавніших магматогенних утворень (грануліт-ендербітова асоціація порід) спостережено в Дністровсько-Бузькому та Приазовському (західна частина) регіонах Українського щита. З другою стадією пов'язане формування магматогенних утворень зеленокам'яних структур Середньопридніпровського та Приазовського регіонів. Головна причина їх виникнення - процеси розтягу первинної земної кори, що спричинили виникнення лінійних трогових структур. Магматогенні утворення останньої (післязеленокам'яної) стадії мають найширше розповсюдження на Українському щиті. Вони формувалися за різноманітних геодинамічних умов, що послідовно змінювали одна одну: островодужної, активної континентальної окраїни, зон колізії. Цим обумовлена велика різноманітність їх петрографічного та петрохімічного складу.

Рассмотрены математические модели для исследований климата как связующее звено между физическими и вычислительными моделями. В этих моделях учитывается влияние маломасштабных явлений на крупномасштабные свойства моделируемой системы, хотя первые не могут быть выделены из вторых с помощью имеющихся технических средств и вычислительных процедур. Климатические системы не относятся к классу систем, чьи динамические свойства выявляются исключительно в переходных состояниях. Поэтому чувствительность моделей к связным процедурам требует исследования схем, предназначенных для передачи данных между компонентами. Такие исследования предлагается выполнять на основе связи между возрастанием ошибки и степенью связности модели компонентов, используя адаптивное управление ошибкой.

У докембрії Українського щита виділено шість металогенічних епох: від ранньоархейської до пізньопротерозойської, кожна з яких характеризується своїм набором рудних компонентів. У промисловому відношенні найбільш перспективними є чотири останні: пізньоархейська, ранньо-, середньо- та пізньопротерозойська епохи.

Стисло охарактеризовано загальні мінералогічні особливості та виявлено найістотніші ознаки (мінералогічну специфіку) таких перспективних корінних рідкіснометальних родовищ України, як Шевченківське, Азовське, Полохівське, Надія, Станкуватське, Пержанське, Жовторічнянське та Першотравневе, які є фактично новими генетичними типами рідкіснометальних родовищ. Крім того, акцентується увага на перспективності вилучення рідкісних металів з розсипних і техногенних родовищ України.

Ломоносівський підводний масив (ЛПМ) розташований уздовж підніжжя континентального схилу Чорного моря у 26 милях від м. Севастополь. Нові дані підтвердили існування у ньому магматичних порід двох острівнодугових серій - вапняково-лужної та бонінітової. Крім того, у західній половині масиву виявлено породи ще однієї острівнодугової серії - шошонітової. Отже, у межах підводного відслонення довжиною біля 44 км встановлено всі три серії, характерні для океанічних острівних дуг, породи яких розташовані у певному для цих дуг порядку. Останній дозволяє зробити висновок, що гіпотетична зона субдукції має бути скерована у бік Східно-Європейської платформи. ЛПМ - це фрагмент колись суцільної острівної дуги середземноморського типу, закладеної на континентальному підгрунті. Крім того, походження ЛПМ може бути пояснено за рахунок рифтогенезу або колізії континентальних плит. Причорноморську гілку Середземноморського складчастого поясу можна розглядати як сукупність субзгідних острівних дуг та колізійних терейнів, які нарощувалися на південній околиці Східно-Європейської платформи у напрямку з півночі на південь, від юри до палеогену.

Вивчено оптичні спектри поглинання різно забарвлених мікрокристалів алмазу із титан-цирконієвих розсипів України. Загальна особливість спектрів усіх вивчених зразків - сильне поглинання в УФ-області, яке зумовлює короткохвильовий край поглинання. За спектроскопічними ознаками деякі з досліджених мікрокристалів із розсипів близькі до кімберлітових алмазів, в той час як інші помітно відрізняються. Останнє дозволяє припустити, що такі алмази або не кімберлітові, або у своїй геологічній історії зазнавали радіаційного й термічного впливів.

З використанням великого матеріалу щодо розподілу золота та його елементів-супутників в архейських зеленокам'яних товщах Середнього Придніпров'я показано, що жоден із петрохімічних типів порід зеленокам'яних структур не виділяється ступенем золотоносності порівняно з іншими. Вміст золота, як правило, не перевищує кларкових для даних типів порід, за винятком дільниць розвитку сульфідних фацій залізистих кварцитів і зон колчеданного зруденіння, найімовірніше пов'язаних із проявленням сольфатарно-гідротермальної діяльності. Відночас зазначено, що підвищеною концентрацією золота характеризуються метасоматично змінені породи широко розвинутих у регіоні зон тектонічного розсланцювання. Показано приуроченість золота до внутрішніх і центральних зон метасоматичних ореолів, наведено опис типових родовищ і наголошено на необхідності проведення палеовулканологічних реконструкцій у ході пошукових робіт стосовно золота.

Розглянуто екологічні та грунтово-меліоративні проблеми глобального та регіонального характеру, що виникають у зв'язку з геохімічними процесами в системі "грунт - атмосфера" та перенесенням солей на значні відстані завдяки діяльності вітру.

Досліджено три компоненти аналізу продуктивності паралельних програм: вимірювання, візуалізацію та аналіз. Розглянуто підхід до використання баз даних для збору вимірювань і його вплив на розробку зазначених компонент. Наведено приклади аналізу продуктивності програми Spark98 для моделювання землетрусів та бібліотеки Pyramid для розрахунків за методом скінченних елементів, а також методологію вимірювань для паралельних об'єктно-орієнтованих програм.