Розроблено концепцію нової гендерної моделі, яка виникає в інтернет-комунікації. Описано її вплив на розвиток гендерних відносин в Україні за умов формування інформаційно-комунікативного суспільства. Показано, що дана модель розвивається за чотирма напрямами: патріархатним, біархатним, унісексистським, множинним. Визначено, що поява даних нових гендерних практик ініціює перегляд моделі функціонування гендерних відносин у суспільстві. З'ясовано, що у інформаційно-комунікативному суспільстві виразніше окреслюються тенденції руйнування соціально-економічного патріархату з одночасним посиленням культурного патріархату. Досліджено, що дані тенденції підсилюють суперечливість та неоднозначність функціонування гендерної моделі в просторі інтернет-комунікацій, що впливає й на розвиток гендерних відносин в інформаційно-комунікативному суспільстві, збільшуює їх конфліктність.

Вперше вивчено клінічні особливості перебігу респіраторного дистрес-синдрому (РДС) у недоношених дітей з урахуванням гестаційного віку, маси тіла у разі народження, тяжкості перебігу захворювання та швидкості метаболічної компенсації в динаміці патологічного процесу. За результатами методу "Feature Selection and Variable Filtering" модуля інтелектуального аналізу даних (Data mining) виділено патогенетичні чинники, які детермінують виникнення та тяжкість перебігу РДС у недоношених дітей. Виявлено особливості метаболічних порушень Ч кислотно-основного стану (КОС) та газів крові, анаеробного гліколізу, антиоксидантної системи, вільнорадикального окиснення (ВРО) ліпідів у групах дітей з малою масою тіла (ММТ) і дуже малою масою тіла (ДММТ)/надзвичайно малою масою тіла (НММТ) з середньотяжким і тяжким перебігом захворювання залежно від обсягу профілактичних і лікувальних заходів за умов втілення сучасних перинатальних технологій. Вперше на підставі встановлених клініко-біохімічних предикторів (парціального тиску кисню на першій годині життя та молочної кислоти крові на першій добі життя) у недоношених дітей з дихальними розладами стало можливим виділити контингент дітей, якому потрібна додаткова сурфактантна та метаболічна терапія. Вперше доведено ефективність і безпечність поєднаного використання препаратів порактанту альфа у профілактиці РДС і порактанту альфа та левокарнітину в лікуванні РДС на основі визначення метаболічної адаптивності у дітей з ММТ і ДММТ/НММТ.

Наведено результати аналізу клінічної характеристики і факторів ризику у дітей з респіраторним дистрес-синдромом (РДС), що народилися з малою масою (ММТ), дуже малою масою (ДММТ) та екстремально малою масою тіла (ЕММТ). Виявлена однонаправленість адаптації недоношених з РДС в неонатальному періоді. Встановлено, що разом з вираженою клінічною симптоматикою РДС у дітей як з ММТ, так і з ДММТ і ЕММТ, часто діагностують асфіксію, ВШК, гіповолемічний шок, внутрішньоутробне інфікування. Підтверджено роль таких несприятливих факторів ризику виникнення РДС, як низька оцінка за шкалою Апгар на 1-й хвилині життя, відсутність гормонопрофілактики, внутрішньоматкова гіпоксія плода, TORCH-інфекція, пізній гестоз, відшарування плаценти і кесарів розтин.

Наведено результати профілактики та лікування респіраторного дистрес-синдрому (РДС) у недоношених новонароджених з поєднаним використанням препарату замісної сурфактантної терапії куросурфу та препарату метаболічної дії елькара. Доведено клінічну ефективність розробленої схеми у дітей з надзвичайно малою, дуже малою та малою масою тіла при народженні, як з метою профілактики, так і з метою лікування РДС.

Розглянуто становлення та розвиток нового напряму серед спеціальних і галузевих соціологій - соціології Інтернету, об'єктом якого є соціальний аналіз інформаційно-комунікативного середовища в суспільстві, а предметом вивчення - аудиторія Інтернету та форми соціокультурної взаємодії між людьми у разі обміну соціальною інформацією. Описано виникнення на базі соціального вебу нового напряму - соціології 2.0 та проаналізовано основні проблеми, пов'язані з її інституалізацією як на академічному, так і освітянському рівнях у локальному контексті. Проаналізовано нові шляхи розвитку соціології Інтернету в межах локального контексту. На відміну від російських і західних досліджень у цій царині в Україні дана тема практично незаявлена у вітчизняній соціології, не кажучи вже про мейнстрим розвитку цієї науки в Україні, що значно збіднює її розвиток.

Розглянуто актуальну та практично недосліджену тему в сфері соціології Інтернету, а саме: явище цифрового гендерного розриву або нерівного доступу чоловіків і жінок до високих технологій, і виникаючу у зв'язку з цим інформаційну нерівність між даними соціальними групами. Відповідно до загальноприйнятих поглядів на інформаційне суспільство, його специфіка така, що вільний обмін інформацією сприяє подоланню вбогості, злиднів й нерівності; однак, у тих, хто відключений від такого обміну, перспективи катастрофічно погіршуються, що призводить до подальшої соціальної фрагментації суспільства. Особливо серйозно ця фрагментація розвивається за гендерною складовою.

Рассмотрена актуальная и практически неисследованная тема в области социологии Интернета, а именно: явление цифрового гендерного разрыва или неравного доступа мужчин и женщин к высоким технологиям, и возникающему в связи с этим информационному неравенству. Согласно общепринятым воззрениям на информационное общество, его специфика такова, что свободный обмен информацией способствует преодолению нищеты и неравенства; однако, у тех, кто отключен от такого обмена, перспективы катастрофически ухудшаются, что приводит к дальнейшей социальной фрагментации общества. Особо серьезно эта фрагментация развивается по гендерной составляющей. Проведенный теоретический и эмпирический анализ показал, что проблематика, требующая научной рефлексии, прежде всего, связана с развитием самого Интернета на Украине и описанию социальной структуры "гендерного цифрового неравенства" в рамках национального контекста.

The paper enlightens the untouched area in cyber-sociology, namely the gender digital divide or gender gap in access to ICT and digital inequality initiated by this situation. The term digital divide refers to the gap between those people with effective access to digital and information technology and those without access to it. It includes the imbalances in physical access to technology as well as the imbalances in resources and skills needed to effectively participate as a digital citizen. In other words, itТs the unequal access by some members of the society to information and communications technology, and the unequal acquisition of related skills. Groups often discussed in the context of a digital divide include socioeconomic (rich/poor), racial (majority/minority), generational (young/old) or geographical (urban/rural)[. The gender digital gap is the difference in resources that gives namely the male group much greater access to technology and information. The term global digital divide refers to differences in technology access between countries. However the gender digital divide initiates the deepening of social fragmentation both locally and globally. The conducted analysis testifies that the development of the internet in Ukraine and specification of gender gap social stricture present the main objectives for theoretical thinking and research.

Проаналізовано теоретичний стан розвитку гендерних досліджень в Інтернеті на прикладі синхронних форматів електронної комунікації. Описано існуючі моделі й підходи до гендерного параметра: теорії гендерних субкультур, перформативну теорію, теорії мовних співтовариств і теорії згладжування гендерних розходжень. Визначено проблемні питання для всієї гендерної теорії в Мережі й перспективні напрями робіт у цій галузі.

Проанализировано теоретическое состояние развития гендерных исследований в Интернете на примере синхронных форматов электронной коммуникации. Описаны существующие модели и подходы к гендерному параметру: теории гендерных субкультур, перформативная теория, теории речевых сообществ и теории сглаживания гендерных различий. Определены проблемные вопросы для всей гендерной теории в Сети и перспективные направления работ в этой области.

The theoretic review of gender aspects of Internet online communication is presented. The current gender models - Cyberspeak theory, blurring gender differences, gender subcultures, performative theory and theory of speech communities are analyzed. The problem area for gender on the Net with its perspectives is delineated

Розглянуто проблему співвідношення інформації та гендеру в контексті інформаційного суспільства. Проаналізовано гендерні особливості, що виникають за умов, коли цінність інформації зростає експоненціально, демократичні тенденції суспільного розвитку сприяють виробленню толерантного ставлення та розуміння усього розмаїття гендерних практик (включаючи й цілком нетрадиційні) за одночасного тиражування у масовій свідомості найбільш агресивних патріархатних установок і цінностей. Обгрунтовано необхідність проведення метагендерного аналізу для розуміння даних особливостей конфлікту з урахуванням більш широкого соціально-історичного та культурного контексту розвитку України.

Описано столкновение двух тенденций развития гендерных социальных практик в условиях интенсивного формирования в Украине информационного общества. С одной стороны, в стране как части трансформационного постсоветского пространства наблюдается интенсивный возврат общественно значимых ценностей к откровенно патриархальным, к возрождению "биологической" аргументации в определении социальных, политических и других ролей, принятых в обществе, к широкому тиражированию традиционного идеала женщины-домохозяйки - некоего "придатка" к мужчине-добытчику в семье. С другой стороны, демократическое реформирование общества приводит к неизбежной выработке основ толерантного сознания и повышению терпимости к восприятию нетрадиционных гендерных отношений. Для всестороннего понимания вознинкшей ситуации требуется переход на метагендерный уровень анализа общества, охватывающий более широкий социокультурный и исторический контекст развития страны.

In the paper "Formation of Information Society as a Factor of Gender Discourse Transformation" by O.Ig.Goroschko the problem of relations between the notions of information, discourse and gender within the local context is reviewed. The main gender gap provoked by clashes between individual and mass consciousnesses is analyzed within the framework of local societal development. This gap may be initiated by two ambiguous tendencies - the arising of tolerant societal practices, moods and attitudes towards diverse gender practices including the attitude towards GLBT community on the one hand, and the circulation and dissemination of aggressive patriarchal stereotypes and values from the other hand. To estimate this gap the meta-gender analysis is required covering wider social, cultural and historical perspectives.