Вперше досліджено цивільно-правову охорону права інтелектуальної власності (ІВ) у сфері охорони здоров'я (СОЗ). Надано загальну характеристику законодавства щодо охорони прав ІВ у СОЗ. Охарактеризовано юридичні обмеження прав суб'єктів правовідносин у СОЗ щодо прав на об'єкти ІВ з позиції пріоритету інтересів суспільства. Виявлено характерні властивості правової охорони об'єктів ІВ у СОЗ. Встановлено зміст прав власності на об'єкти ІВ крізь призму специфіки СОЗ. Визначено види порушення та зловживання правами на об'єкти ІВ у СОЗ. Виявлено основні недоліки та переваги системи охорони прав на об’єкти ІВ у СОЗ. Розроблено пропозиції до законодавства щодо гармонізації прав ІВ та прав у СОЗ.

Увагу приділено об'єктам права промислової власності. Визначено основні риси та напрями формування державної політики у сфері боротьби з порушеннями права інтелектуальної власності. Досліджено форми, методи та механізми її реалізації з позицій евроінтеграційних процесів і сучасних концепцій забезпечення охорони та захисту інтелектуальної власності. Визначено відповідність законодавства України у сфері боротьби з порушеннями права інтелектуальної власності критеріям повноти, системності, узгодженості й ефективності з урахуванням темпів розвитку інтелектуальної інноваційної інфраструктури, нових інформаційних технологій. Вивчено та проаналізовано досвід зарубіжних країн у сфері законодавчого вирішення проблеми боротьби з порушеннями права інтелектуальної власності та можливість його врахування у практиці нормотворення України. Здійснено аналіз судової практики з розгляду справ про захист прав інтелектуальної власності, виявлено основні напрями формування теоретичної основи вдосконалення правозастосовної практики, матеріального та процесуального законодавства як основи та форми вираження державної політики у сфері дослідження. Визначено напрями гуманізації відповідальності за порушення права інтелектуальної власності в контексті захисту прав людини, в тому числі і права на справедливий суд.