Досліджено взаємозв'язок між формуванням пріоритетів індустріальної, інноваційної, регіональної політики в Європейському Союзі, роллю в цьому процесі бізнес-об'єднань і кластерних організацій (включаючи Європейську кластерну обсерваторію та Європейську платформу співпраці кластерів), а також фінансування відповідних заходів за рахунок структурних фондів і національних бюджетів (державної допомоги суб'єктам господарювання, що надається країнами-членами ЄС). Показано декілька етапів трансформації індустріальної політики в ЄС - від суто секторальної до політики горизонтального характеру, яка, зокрема, формулюється та впроваджується на наднаціональному рівні (на прикладі стратегії "Європа-2020"). Передумовами цієї трансформації є розвиток спільного ринку, створення економічного і валютного союзу, а також захист конкуренції, в тому числі у сфері державної підтримки економічної діяльності (державна допомога суб'єктам господарювання). Також показано деякі переваги використання коштів структурних фондів ЄС (конкурсний підхід, наднаціональний рівень) перед фінансуванням за рахунок національних бюджетів, ураховуючи міжнародні норми, що регулюють надання субсидій підприємствам. Висвітлено роль кластерних організацій та бізнес-асоціацій (як каналів комунікації учасників ринку з інституціями ЄС) у формуванні відповідних пріоритетів політики, а також важливість застосування смарт-спеціалізації, що, зокрема, сприяє усуненню таких вад ринку, як брак координації (коли фірма не розуміє наслідків своїх дій для ринку), асиметрія інформації (коли фірма розуміє, що наслідки можливі, але не вистачає інформації для прийняття раціонального рішення) і залежність від раніше прийнятих рішень. Досліджено тенденції у переорієнтації обсягів коштів структурних фондів і державної допомоги суб'єктам господарювання відповідно до пріоритетів індустріальної, інноваційної та інших напрямів політики ЄС та держав-членів ЄС. Показано, що контроль у сфері державної допомоги з боку наддержавного органу невід'ємно пов'язаний із наявністю джерел фінансування економічної діяльності також на наддержавному рівні.

Розглянуто комплексний підхід щодо вдосконалення механізмів державної допомоги суб'єктам господарювання в Україні, включаючи такі механізми, як: організаційний, правовий, механізм надання, оцінки та коригування, а також механізм контролю щодо впливу на конкуренцію та торгівлю. З метою найбільш дієвого застосування цих механізмів наголошено на необхідності класифікації (фактичних, потенційних) випадків надання державної допомоги, які задовольняють критерії правил ЄС і які не задовольняють таких критеріїв (державна підтримка). Обгрунтовано доцільність інтеграції цілей і завдань політики державної допомоги із секторальними політиками, із відповідним застосуванням інструментів допомоги, які визнаються доцільними в міжнародній практиці.