Визначено особливості "Нового курсу" Ф. Рузвельта, доцільність застосування американського досвіду в сучасних українських реаліях. Життєздатність будь-якої економічної системи залежить від кількості зв'язків між її компонентами, що й було покладено в основу поступового економічного розвитку США адміністрацією нового президента. Із метою подолання рецесії було вибрано єдиний вірний шлях виходу з кризи - всебічне державне регулювання. Ф. Рузвельт зрозумів, що для подальшого зростання необхідним кроком є розвиток інфраструктури в широкому сенсі. Власні проєкти він підтримував соціальними програмами на користь пересічних американців та створенням робочих місць. Під час формування політики "Нового курсу" Ф. Рузвельт заклав у неї християнський принцип і намагання, щоб уряд не був механічним пристроєм, а став утіленням людського милосердя.

Розглянуто історичні витоки зародження та подальшої співпраці країн Люблінського трикутнику - України, Польщі та Литви. Проаналізовано угоди, які було складено протягом певного періоду часу, зроблено висновки. Виявлено можливості для посилення співпраці між ОБСЄ, Європейським Союзом, Радою Європи, НАТО і країнами Східного партнерства. Розглянуто можливість приєднання Республіки Білорусь до нового формату взаємовідносин і перетворення трикутника на квадрат задля подальшої спільної співпраці у напрямі розширення можливостей в галузі енергетики, оборони, культурній та соціальній сферах. Запропоновано та розглянуто молодіжну ініціативу щодо створення платформи для взаємодії молоді України з молоддю Литви і Польщі з метою розширення культурних, соціальних та освітніх зв'язків й обміну досвідом задля створення спільних проєктів. Зроблено висновки стосовно переваг та недоліків участі країн у новому форматі відносин між країнами Люблінського трикутника.

Визначено необхідність структурних перетворень як пріоритетного напряму регіональної економічної політики, що визначається не лише рівнем накопиченого науково-дослідного потенціалу в регіоні, а й глибиною тих економічних викликів, з якими він стикається. Визначено, що найбільш сильні спонукання до соціально-економічних перетворень виникають в економічно неблагополучних регіонах, особливо в періоди глобальної економічної нестабільності. Перехід до побудови нової економічної системи в регіонах є найбільш ефективним для подолання їх дотаційності та слабкої динаміки утворення регіонального валового продукту. Досліджено особливості утворення регіональної валової доданої вартості в Україні та випуск регіональної продукції й послуг в основних цінах видів економічної діяльності у загальному обсязі регіону.

Розглянуто актуальні питання сучасного бізнес-середовища в Україні, яке безпосередньо впливає на економічну активність суб'єктів господарювання та розвиток підприємницької діяльності в країні. Сприятливе бізнес-середовище є запорукою підвищення ефективності та стабільності економіки, зростання добробуту населення. Розглянуто основні складники вітчизняного бізнес-середовища, його проблеми та слабкі боки, проаналізовано причини, які зумовлюють несприятливу ситуацію у сфері бізнесу. Наголошено на важливості державної регуляторної політики щодо поліпшення умов ведення бізнесу в країні. Визначено перспективи розвитку вітчизняного бізнес-середовища, які необхідно реалізувати з метою розбудови конкурентоспроможної економіки та здійснення європейської економічної інтеграції України.

Уточнено поняття Інтернет-торгівлі та її значення в сучасних умовах становлення цифрової економіки. Запропоновано електронну торгівлю в сучасному середовищі цифровізації вважати особливою бізнес-моделлю, яка швидко розвивається, постійно модернізується та має свої особливості. Установлено, що бізнес в Інтернеті має охоплювати такі аспекти: налагодження контактів із цільовою аудиторією покупців шляхом привернення уваги (реклама, яскравий дизайн сайту тощо), продаж товарів та послуг, забезпечення повного контролю над оплатою, доставкою та післяпродажним обслуговуванням. Узагальнено сукупність чинників економічного, соціального, електронно-технологічного, організаційно-правового характеру, що впливають на поширення електронної торгівлі. Визначено понад десять типів бізнес-моделей, придатних для Інтернет-торгівлі, серед основних та найбільш застосовуваних з яких запропоновано моделі: B2C (компанія - споживач), В2В (компанія - компанія), С2В (споживач - компанія), С2С (споживач - споживач). Досліджено сучасні тенденції становлення та розвитку Інтернет-торгівлі у світі та в Україні в умовах пандемії. Перераховано в порядку їх розгляду чинники, що впливатимуть на додатковий ріст онлайн-продажів в Україні, серед яких виділено такі: нові покупці в Інтернеті; ізоляція вдома; збільшення частоти покупок у місяці, наступні за ізоляцією; перехід деяких людей на віддалену роботу; зростання онлайн-продажу товарів повсякденного попиту; падіння купівельної спроможності та споживчої активності на ринку. Обгрунтовано пропозиції щодо подальшого розвитку Інтернет-торгівлі в Україні, серед яких виділено: продовження формування комунікаційної та телекомунікаційної інфраструктури; перегляд та приведення у відповідність чинної нормативної бази в галузі електронної комерції; стимулювання розроблення онлайн-додатків для бізнесу; організація заходів із навчання Інтернету та інформаційних технологій у бізнесі; проведення серед громадян інформаційно-просвітницьких кампаній; сприяння розвитку ринку електронних грошей та популяризації електронних гаманців тощо.

Досліджено методологічні аспекти формування конкурентних стратегій управління логістичною діяльністю аграрних підприємств (АП). Установлено, що в сучасних умовах актуалізуються роль та значення дослідження методології формування конкурентних управлінських стратегій з урахуванням специфіки логістичної діяльності підприємств аграрної сфери. Визначено проблеми формування й оцінки ефективності конкурентної стратегії управління логістичною діяльністю АП як теоретичного, так і практичного характеру, вирішення яких надасть змогу здійснити процес формування якісних конкурентних стратегій для агровиробників. Сформовано методологічні принципи, які мають застосовуватися до будь-якого виду загальних конкурентних стратегій і для корпоративної чи ділової стратегії АП зокрема.

Інвестиції у криптоактиви можуть бути непростими. На даний момент існує безліч різних криптовалют, що працюють на різних блокчейнах із різними екосистемами. Використання криптоактивів вимагає визначення мети щодо типу криптоактивів I ступеня, в якому їх властивості впливають на їх функціонування і розвиток. У даній роботі автор аналізує дві найпопулярніші і значущі криптовалюти для крипто індустрії - біткоін і ефіріум на двох різних блокчейнах. Автор спеціально взяв дві абсолютно різні за своїм змістом і призначенням криптовалюти. З огляду на те, що автор не бачить ідеального вирішення низки проблем, він описав необхідність диверсифікації активів за цілями використання. Автор описує кожну криптовалюту як окрему екосистему зі своїми властивостями, що вимагає гри за правилами; виділяє соціально-економічні чинники, через які він вибрав ці два блокчейна для аналізу, намагається проаналізувати залежність властивостей кожної криптовалюти від рівня популяризації і приводить емпіричні дані із зазначенням наслідків в історичному контексті. Розглянуто технічні властивості як чинник масштабованості і привабливості кожного з блокчейнів, як криптовалюти взаємодіють між собою, впливаючи на фінансові настрої користувачів. Автор також намагається визначити технічні та соціальні чинники, які призвели до адаптації цих криптовалют до традиційного фінансового сектора, і їх залежність один від одного. Описано Bitcoin як систему для збереження і примноження коштів, тоді як Ethereum - як екосистему, проміжний протокол між уже сформованими секторами ринку і децентралізованими додатками в мережі. Проаналізувавши результати дослідження, автор надає загальні критерії формування методології вибору криптовалюти і блокчейну для ведення ефективної операційної діяльності, а також формування власного механізму управління ефективністю криптовалютних операцій.

Досліджено питання методології регулювання екологобезпечного використання земель. Виявлено, що методологія регулювання екологобезпечного використання земель буде включати декілька рівнів: міжнародне законодавство, державне регулювання, рівень інтегрованих структур, агропідприємства. Визначено низку завдань, які має вирішити методологія регулювання екологобезпечного використання земель. Установлено, що методологія агроекономічних досліджень регулювання екологобезпечного використання земель буде включати в себе оцінку природно-екологічних властивостей використання земель, економічний, технологічний та соціальний складники. Реалізація запропонованих у статті заходів сприятиме вирішенню низки соціально-економічних проблем у розвитку регіонів, загальному підвищенню ефективності аграрної сфери.

Розглянуто підходи до вибору концепції розвитку нерейкового громадського транспорту на основі автобусних і тролейбусних систем для збалансованого розвитку пасажирських перевезень. Розвиток громадського транспорту в напрямі зменшення негативного екологічного впливу на міське середовище розглядається не лише як бажаний, а і як обов'язковий, але час для повної реалізації переходу на нульовий екологічний вплив невизначений. Цей перехід необхідний не лише для створення більш безпечних екологічних умов у містах, а й для збільшення економічної ефективності, які несуть із собою нові технології. Незважаючи на значні інвестиційні затрати, які можуть виникнути під час упровадження, ці технології здатні призвести до відчутного позитивного економічного ефекту в перспективі. Автори розглянули та підкреслили проблеми та особливості, які характеризують кожну концепцію електробусів, та розробили власні рекомендації.

Обгрунтовано визначальну роль державного регулювання у забезпеченні продуктивної зайнятості населення та продемонстровано структуру механізму державного регулювання ринку праці, що надало змогу представити його як сукупність взаємопов'язаних елементів, що забезпечують ефективне функціонування збалансованого й інклюзивного ринку праці та досягнення продуктивної зайнятості за допомогою використання спеціальних інструментів, методів і важелів регуляторно-управлінського впливу. Окреслено базові принципи формування сучасного механізму, що відіграють роль методологічних орієнтирів та розкривають зміст та вимоги до основних суб'єктів ринку праці. Запропоновано основні напрями державного регулювання вітчизняного ринку праці для мінімізації ризиків у трудовій сфері та створення сприятливих умов для продуктивної зайнятості.

Економічний потенціал країни значно збільшується завдяки наявності розвиненого кредитного ринку, який становить значну частку загального фінансового ринку, а також має особливості функціонування та певні переваги перед іншими сегментами. Масштаб, активність і ефективність кредитної діяльності мають вирішальне значення для успіху кожної банківської установи як класичного представника фінансового посередництва. Успішна діяльність банку вимагає постійної роботи щодо вдосконалення власної кредитної діяльності, оптимізації кредитного портфелю, впровадження інноваційних механізмів та інструментів кредитування, розширення асортименту кредитних послуг та програм. Велике значення в контексті управління кредитною діяльністю мають розроблення та реалізація власної кредитної політики банку з урахуванням потенційних можливостей, безлічі ризиків і чинників (внутрішніх, зовнішніх), що впливають на ефективність і результативність.

Розкрито зміст аналізу доходної та видаткової частини Державного бюджету України. Розглянуто структуру та динаміку основних надходжень і видатків Державного бюджету за останні роки. Виокремлено головне завдання та функції державного бюджету. Визначено основні проблеми утворення та використання бюджетних коштів. Обгрунтовано необхідність підвищення ефективності управління коштами державного бюджету та запропоновано основні шляхи їх удосконалення.

На прикладі підприємств молокопереробної галузі України обгрунтовано необхідність діагностики їх стратегічної позиції у сучасних умовах. Зокрема, для визначення критеріїв розроблення конкурентної стратегії підприємства молокопереробної галузі рекомендовано використовувати матрицю стратегічних перспектив розвитку підприємства не лише з урахуванням індексів фінансової стійкості та ринкової потужності компанії, а й із застосуванням розробок щодо антикризового управління підприємствами. Це, насамперед, стосується категорії "життєвий цикл підприємства", оскільки цей вид управління здійснюється на всіх етапах його озвитку, маючи на кожному з них свій специфічний характер прояву. Побудовано алгоритм визначення фази життєвого циклу на основі застосування основних співвідношень фінансових показників, які надають змогу врахувати специфіку життєздатності підприємства в умовах мінливого середовища. Розроблені критерії діагностики стратегічної позиції підприємств з урахуванням фази життєвого циклу надають змогу поповнити традиційний аналітичний інструментарій для прийняття обгрунтованих управлінських рішень і є достатньо важливими, ураховуючи велику кількість зовнішніх і внутрішніх чинників, що призводять до змін.

Досліджено суть поняття "планування" та доведено його суттєве значення в процесі аудиторської перевірки. Проаналізовано ключові вимоги МСА 300 "Планування аудиту фінансової звітності" та можливість їх застосування під час аудиту нематеріальних активів. У результаті проведеного дослідження ідентифіковано етапи аудиту нематеріальних активів. Розглянуто алгоритм планування аудиторської перевірки нематеріальних активів в умовах сталого розвитку. Сформульовано мету і завдання аудиту нематеріальних активів, а також визначено основні об'єкти контролю через призму двох напрямів: аудит фінансової звітності та аудит в умовах сталого розвитку, який включає також і нефінансові показники. Окреслено перелік аудиторських процедур для формування стратегії і плану аудиту нематеріальних активів в умовах сталого розвитку.

Досліджено підходи до створення потужного кадрового потенціалу суспільного виробництва, що є важливою передумовою сталого розвитку країни. Визначено, що відправним моментом у розв'язанні питань, пов'язаних із людським фактором, є процес відтворення робочої сили. Зроблено акцент на тому, що тільки за умов забезпечення високого рівня життя та досягнення достатнього освітньо-професійного рівня людей у сукупності може створюватися комплексність процесу розширеного та якісного відтворення здатності до продуктивної праці. Розглянуто стан освіти у навчальних закладах усіх рівнів. Увагу приділено системі професійно-технічної освіти, запропоновано шляхи поліпшення підготовки робітничих кадрів відповідно до постійно зростаючих вимог інноваційного розвитку.

Проаналізовано тенденції розвитку міжнародної торгівлі в умовах дії сучасних глобальних викликів. Розглянуто причини скорочення обсягів міжнародної торгівлі та застосування країнами світу низки заходів, спрямованих на регулювання зовнішньоекономічних торговельних потоків. Побудовано економетричну модель залежності ВВП двадцяти країн-лідерів за показником валового внутрішнього продукту від їх експорту товарів та послуг. У результаті дослідження доведено, що зростання експорту товарів і послуг безпосередньо призводитиме до зростання ВВП. Розглянуто тенденції розвитку зовнішньої торгівлі України у період пандемії та узагальнено відмінності у процесах здійснення зовнішньоторговельних операцій країн - членів ЄС та України. Наголошено на необхідності створення на державному рівні ефективних механізмів реагування, що здатні зменшити негативний вплив глобальних викликів на зовнішню торгівлю країни.

Досліджено показники та характеристики економічної безпеки Донецької та Луганської обл., вплив регіональних економік на стан економічної безпеки держави у цілому. Проведено моніторинг обсягів господарської діяльності, поповнення місцевих бюджетів, видатків на потреби соціального захисту і безпеки, проблем функціонування фінансової системи у цілому та банківського сектора зокрема. Досліджено централізовану бюджетно-фінансову підтримку та аналітичне оцінювання офіційних показників місцевих бюджетів Донецької та Луганської обл. Здійснено порівняльний аналіз індикаторів інвестиційно-інноваційного, зовнішньоекономічного, інвестиційно-інноваційного, енергетичного, соціального, демографічного, продовольчого складників економічної безпеки. Оцінено вагові коефіцієнти індикаторів, субіндексів економічної безпеки та сили зв'язку між складниками економічної безпеки Луганської, Донецької обл. та України. Емпірично оцінено залежність складників економічної безпеки України від її складників Луганської і Донецької обл.

Розглянуто актуальні питання запровадження й адаптації програми Європейського Союзу European Green Deal для українського агробізнесу. Проаналізовано фактори, ризики і виклики, які виникають у результаті поширення "зеленого курсу" на українських сільгоспвиробників. Досліджено європейський досвід реалізації програми у частині аграрного сектора. Визначено, що на сучасному етапі ведуться перемовини з Європейським Союзом у межах "зеленого курсу", і є готовність співпрацювати у межах запровадження цієї програми для агробізнесу. Необхідно побудувати взаємозв'язок між усіма причетними органами влади та аграрним сектором для адаптації цього європейського курсу в Україні. Пріоритетом для нашої держави є поглиблення теоретико-методологічних підходів до розроблення механізмів забезпечення переходу вітчизняного аграрного сектора на модель європейського "зеленого курсу". Окреслено перспективи для України одержати прямий доступ до "зеленої економіки" та стати кліматично нейтральною в аграрній сфері.

Розкрито особливості й обгрунтовано переваги застосування технології Live streaming у цифровому маркетингу та у маркетингових стратегіях комунікації зокрема. Розкрито технологію Live streaming, досліджено її традиційні канали та методи у цифровому маркетингу, з'ясовано основні типи стримінгових платформ, кожна з яких пропонує різні функції, однак результатом завжди є зворотний зв'язок із наявними чи потенційними споживачами. Установлено, що внаслідок розвитку цифрових технологій та пандемії COVID-19 компанії активно використовують Livestreaming e-commerce. Досліджено, що найвагомішою особливістю live stream shopping є так звана безшовність, тобто процес купівлі організований якнайпростіше для споживачів. Сучасна бізнес-практика підтверджує, що технологія Live streaming домінуватиме у маркетингових комунікаціях компаній, позаяк вона є малобюджетною, забезпечує прозорість компанії, викликає довіру і зворотний зв'язок зі споживачами, охоплює велику аудиторію.

Розглянуто ключові проблеми та зміни в розвитку підприємств ресторанного бізнесу в період пандемії коронавірусу 2020 - 2021 рр. Сфера ресторанного бізнесу в 2020 р. суттєво постраждала від пандемії коронавірусу COVID-19, оскільки однією з перших зазнала негативного впливу карантинних обмежень. При цьому в 2021 р. ситуація не поліпшилася, ресторанний бізнес зіштовхнувся з небаченою донині кризою, і в таких умовах як ніколи постає питання щодо реалізації нових, інноваційних підходів ведення бізнесу. У роботі досліджено досвід українських кафе та ресторанів у реорганізації закладів у початковий період карантинних обмежень, а також механізми державного регулювання у правовій сфері під час карантину, запропоновано основні напрями реорганізації бізнес-процесів у закладах ресторанного бізнесу в умовах пандемії.