Виконано статистичний аналіз показників охорони праці на машинобудівних і частково на хімічних підприємствах. Показано, що на окремих етапах даних галузей існують небезпеки, пов'язані з використанням агресивних розчинів, які призводять до одержання хімічних травм. Висвітлено нові уявлення про властивості спеціальних матеріалів, що використовуються під час виготовлення кислотозахисного одягу для визначення ступеня його надійності, а саме зміну коефіцієнта повітропроникності та водотривкості після 120-ти годин експозиції проб в указаних агресивних середовищах та їх очистки в мильно-содовому розчині. Розроблено математичну модель процесу диструкції волокнистих матеріалів у вигляді інтерполяційних багаточленів методом найменших квадратів і сплайн-апроксимацією. Доведено, що для виготовлення кислото-захисного одягу доцільно використовувати спеціальну тканину з вовнополіпропіленової пряжі у відношенні 20 / 80, а для захисту від висококонцентрованих мінеральних кислот - ізолювальний одяг з матеріалів з полімерним покриттям, оцінку ступеня надійності яких необхідно контролювати морозостійкістю проб, а також зміною повітро- та водотривкості. Встановлено, що на відміну від діючих стандартів оцінка кислотозахисних властивостей матеріалів повинна здійснюватися відносно впливу сірчаної, соляної, азотної та фосфорної кислот заданих концентрацій.