Мета дослідження - аналіз формування нової продовольчої культури сталінського Львова, яка склалася в результаті значних етнічних та естетичних змін, спричинених війною й діяльністю радянської влади у повоєнний час. Використано загальнонаукові методи, зокрема порівняльно-історичний і системно-структурний, котрі допомогли впорядкувати значну кількість джерельного матеріалу, відтворити та порівняти зміст і спрямованість системи громадського харчування на різних стадіях розвитку. У науковому пошуку і під час розв'язання поставлених завдань автор спирався на головні принципи історичної науки - об'єктивності й історизму. Під час визначення структури студії використано проблемно-хронологічний підхід. Наукова новизна полягає в тому, що у роботі вперше досліджено проблему, яка в такій постановці та хронологічних межах не вивчалася в українській історіографії. На прикладі повоєнного Львова розглянуто один із ключових сегментів радянської дійсності - система громадського харчування. Висновки: на основі архівного матеріалу, спогадів очевидців, спеціалізованої літератури зіставлено харчування львів'ян до й після приходу радянської влади. Традиційно галицькими стравами залишалися борщ, помідорова та холодна полунична "зупи", "пироги" (вареники), налисники, голубці з помідоровою підливою, рисова або пшоняна каші з яблуками, м'ясна печеня, пиріг з яблуками, маківник, медівник, "цвібак" тощо. Натомість серед радянських кулінарних нововведень слід відзначити "свекольник", суп із "лапшею", "щі", салати з капусти, огірків, моркви. Реконструйовано нові для міста харчові практики, які з'явилися внаслідок впровадження типових соціалістичних методів господарювання, основаних на обмеженості продовольчих ресурсів. Проаналізовано структуру лімітованого забезпечення Львова продуктами, охарактеризовано основні типи карток, додаткове літерне харчування та виявлено пов'язані з цим зловживання. Розглянуто проблему нестачі продовольчих карток для всіх категорій населення. Простежено життя міста за умов повоєнного голоду 1946 - 1947 рр. Як одну з його причин визначено згортання американської допомоги за ленд-лізом. Зроблено огляд цін на основні типи продуктів, до й після скасування карткової системи. Показано нову структуру міської мережі громадського харчування, визначено роль та місце відомчих закладів. Меню державних львівських міських їдалень і ресторанів перших повоєнних років надають змогу констатувати формування цілком нових традицій обслуговування та харчування, які популяризувала міська влада. Натомість місцеві традиційні практики поступово, за незначними винятками, переміщувалися на маргінеси і представляли радше вузьку домашню кухню, аніж наявне доти широке мультикультурне кулінарне середовище Львова.