Встановлено наявність корд-фактору як патогенних, так і атипових мікобактерій та вперше - у M. vaccae. Показано, що ефективність виявлення прояву корд-фактору ("кіс" та "джгутів") залежить від терміну культивування мікобактерій як вірулентних, так і атипових. Уперше вивчено потенційну здатність M. bovis швидкорослого штаму втрачати чи поновлювати корд-фактор (за здатністю формувати "коси" та "джгути") та зв'язок між ним і вірулентністю. Уперше показано здатність мікобактерій бичачого виду після дії пефлоксацину формувати більш інтенсивні "коси" та "джгути", а амікацину - консервувати в некислотостійкі ниткоподібні форми. Уперше виявлено здатність некислотостійких форм мікобактерій самостійно або разом із кислотостійкими утворювати мікроколонії у вигляді "кіс" та "джгутів".

Під час проведення симультанного внутрішньошкірного алергічного дослідження 12 голів ВРХ встановили, що вони сенсибілізовані алергенами з атипових мікобактерій. Тварини були клінічно здорові і знаходилися в місцевості, яка є благополучною щодо інфектопатології. При бактеріологічному дослідженні коров'ячого гною з передпосівною обробкою біоматеріалу за методом А. П. Алікаєвої вдалося ізолювати культури мікобактерій, які за комплексом характеристик були ідентифіковані як Mycobacterium phlei; M. flavenscen; M. vaccae; M. terra. При дослідженні сенсибілізуючих і патогенних властивостей на мурчаках з'ясували, що всі ізоляти мають виражений сенсибілізуючий потенціал і не викликають патологічних змін в організмі інфікованих тварин. Найбільша інтенсивність алергічних реакцій спостерігалася через 60 діб після інфікування, потім йде спад і звільнення організму від атипових мікобактерій. Ізоляти в організмі білих мишей підвищували неспецифічну резистентність, що було показано при зараженні DCL P. multocida sb. gallicida білих мишей, превентивно інфікованих атиповими мікобактеріями. Найбільшими протективними і пробіотичними потенціями володіла культура M. vaccae.

Під час проведення симультанного внутрішньошкірного алергічного дослідження 12 голів ВРХ встановили, що вони сенсибілізовані алергенами з атипових мікобактерій. Тварини були клінічно здорові і знаходилися в місцевості, яка є благополучною щодо інфектопатології. При бактеріологічному дослідженні коров'ячого гною з передпосівною обробкою біоматеріалу за методом А. П. Алікаєвої вдалося ізолювати культури мікобактерій, які за комплексом характеристик були ідентифіковані як Mycobacterium phlei; M. flavenscen; M. vaccae; M. terra. При дослідженні сенсибілізуючих і патогенних властивостей на мурчаках з'ясували, що всі ізоляти мають виражений сенсибілізуючий потенціал і не викликають патологічних змін в організмі інфікованих тварин. Найбільша інтенсивність алергічних реакцій спостерігалася через 60 діб після інфікування, потім йде спад і звільнення організму від атипових мікобактерій. Ізоляти в організмі білих мишей підвищували неспецифічну резистентність, що було показано при зараженні DCL P. multocida sb. gallicida білих мишей, превентивно інфікованих атиповими мікобактеріями. Найбільшими протективними і пробіотичними потенціями володіла культура M. vaccae.

Для підвищення м'ясної продуктивності курчат-бройлерів під час відгодівлі використовували кормову добавку (КД) у вигляді препаратів на основі гумінових похідних натрієвих та калієвих сполук в різних дозах та способах застосування. В результаті двох пролонгованих дослідів було експериментально відпрацьовано оптимальну схему використання КД. Максимальний приріст живої ваги на 9,7 % відносно контролю індукувала КД на підставі калієвого гумінового препарату в кількості 10 % до раціону з водою і відповідно 9,1 % з кормом. Натрієві гумінові препарати були менш ефективними за калієві, за згодовування в кількості 10 % до раціону з водою приріст живої маси підвищувався на 6,7 % відносно контролю і відповідно на 5,7 % з сухим кормом. За порівняння біохімічних і гематологічних показників дослідних і контрольної груп курчат-бройлерів на 5 добу життя, тобто стартові значення їх гомеостазу, статистично значущої різниці не встановили. Безпосередньо перед дослідом і використанням КД фізіологічні потенції усіх курчат були рівними і їх кількісні показники входили в єдину і тотожну генеральну сукупність значень. У період використання гумінових сполук, які позитивно впливали на метаболічні і фізіологічні процеси макроорганізму, а також надавали цілеспрямованої корекції і оптимізації мікробіоти кишечнику, було зафіксовано достовірно відмінні показники приросту живої маси тіла курчат між дослідними і контрольною групами, причому з достовірною різницею в дії калієвих і натрієвих солей гуматів і способів їх згодовування. З'ясовано, що калієві сполуки гуматів більш ефективні ніж натрієві, а згодовування з водою краще, ніж з сухим кормом. Але головним є те, що кількісні показники фізіологічного стану курчат дослідних і контрольної груп мало відрізнялись між собою, а в деяких випадках були рівнозначні. Це свідчить про фізіологічність впливу КД і їх безпечність для макроорганізму, і, як наслідок, це забезпечує одержання біохімічно повноцінної м'ясної сировини високої санітарної якості. Тобто у разі використання КД біохімічні та гематологічні показники крові в дослідних та контрольній групах стабільно знаходились в межах фізіологічної норми, що безперечно доказує, що добавки не є надмірно сильним фізіологічним стресором і при цьому забезпечують нормергічне функціонування всіх систем і органів макроорганізму, а підвищений приріст живої маси тіла курчат дослідних груп не впливає негативно на санітарну якість і біохімічний склад м'ясної продукції. Мікробіота кишечнику в дослідних групах одержувала препарат, який проявив пребіотичні потенції і створив умови для нормалізації якісного складу мікрофлори, про що свідчить ізоляція сигнальних мікробіонтів і показників санітарного благополуччя макроорганізму, таких як Aerococcus viridans та Mycobacterium vaccae, а також непатогенних варіантів кишкової палички.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.28 + Р264.935

Рубрики:

Мікобактерії Mycobacteriaceae Mycobacterium

Кислотостійкі бактерії

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ