Встановлено, що незважаючи на створення певної законодавчої бази, переорієнтація економіки України на інноваційну модель не відбувається. Серед причин, які гальмують інноваційну діяльність в Україні, є хронічне недофінансування науки, яка генерує нові наукові знання, що трансформуються в інновації. Показник наукоємності валового внутрішнього продукту в Україні зазнав катастрофічного падіння - з рівня 1,8 у 1991 році до 0,66 у 2014 році. Україні необхідно, не втрачаючи часу, переходити на інноваційно-інвестиційну модель розвитку. і починати треба, насамперед, з сільського господарства. Для успішного здійснення інноваційної діяльності в сільському господарстві інвестиції мають бути збільшені у рази. Стосовно безпосередньо агровиробників - визначені пріоритетні напрями розвитку технологічних процесів, які представлені у розробленій концептуальній моделі інноваційно-інвестиційного розвитку технологічних процесів агроформувань.

Проаналізовані теоретичні аспекти важливого напряму сучасного етапу розвитку економічної думки - економіки знань. Показані роль і значення інтелектуальної ренти в розвитку теорії економіки знань. Сучасний етап розвитку продуктивних сил суспільства включає таку виробничу силу, як знання. Прискорення науково-технічного прогресу активізує інноваційну діяльність будь-якої національної економіки. На перший план, як основна цінність компанії, виходять нематеріальні активи. Важливим поняттям в теорії та методології економіки знань є інтелектуальна рента. Показано проблеми, які постають перед науковцями в напрямі розробки теорії економіки знань. Так, сьогодні в теоретичному плані ще не склався понятійний апарат, а саме немає єдиної думки вчених стосовно тлумачення дефініції "інтелектуальна рента", не розроблено до кінця механізм формування інтелектуальної ренти в окремих галузях економіки країни.

Обгрунтовано науково-методичні засади формування механізму реалізації інноваційного потенціалу бізнес-суб'єктів агропромислової сфери виробництва. Визначено основні завдання механізму реалізації інноваційного потенціалу підприємств сектору. Обгрунтовано основні принципи взаємодії складових елементів механізму реалізації інноваційного потенціалу бізнес-структур АПВ. Проведено оцінку рівня інноваційної активності сучасних підприємницьких структур агропромислового виробництва. Проаналізована структура фінансування інновацій підприємств АПВ. Запропонована блок-схема реалізації інноваційного потенціалу бізнес-суб'єктів агропромислового виробництва на системних засадах потокових методичних концепцій інноваційного управління.

Мета роботи - висвітлення місця аграрної академічної науки у процесі формування інноваційного потенціалу. У процесі дослідження використані методи економічного аналізу. Обгрунтовано такі напрями розвитку наукових установ Національної академії аграрних наук України, як удосконалення системи формування державного замовлення на розробку аграрних інновацій, конкурсний відбір інновацій для аграрної сфери, застосування грантової підтримки наукових досліджень для агропродовольчого сектора аграрними академічними установами та відповідними вищими навчальними закладами. Зазначені рекомендації можуть бути використані при розробці відповідних програм і заходів. У подальшому при дослідженні інноваційного потенціалу економіки окрім розвитку наукових установ національних академій наук України варто окреслити напрями удосконалення наукової діяльності вищих навчальних закладів.

Рассмотрены теоретические основы экономического роста субъектов агрохозяйствования. Отмечено, что в комплексе мероприятий, которые повышают экономическую эффективность сельскохозяйственного производства, важное место занимает интенсификация как основа реализации стратегии устойчивого развития аграрного сектора. Исследовано сущность понятий "интенсивность" и "интенсификация", предложено авторское определение сущности интенсификации сельского хозяйства. Обобщены факторы и направления интенсификации производства сельскохозяйственной продукции в современных условиях. Акцентируется, что перспективы повышения экономической, социальной и экологической эффективности интенсификации определяются прежде всего полнотой действия всех ее факторов в их диалектической взаимосвязи.

Визначені тенденції в обсягах інвестування та їх вплив на продуктивність праці в сільськогосподарських підприємствах в Україні в 2010 - 2014 рр. Встановлено, що активізація інвестиційних процесів у цей період сприяла зростанню продуктивності праці, яка підвищилася на 71,7 % у сільськогосподарських підприємствах. Але її рівень в сільськогосподарських підприємствах в Україні ще був нижчим від рівня в американських фермах у 3,8 рази. За умов економічної кризи державна економічна політика погіршила умови відтворення в сільському господарстві та має бути переглянута.

Мета роботи - визначення основних напрямів ефективного використання системи "1С: Підприємство 8.2" стосовно автоматизації обліку витрат виробництва та калькулювання продукції (робіт, послуг) у сільськогосподарських підприємствах. Для вивчення теоретико-методичних аспектів відображення обліку витрат виробництва в інформаційному середовищі застосовувалися методи індукції та дедукції. Розглянуто основні етапи автоматизації обліку витрат та калькулювання продукції у системі "1С: Підприємство 8.2": довідники; основні первинні та звітні машинограми, що забезпечують процес формування та калькулювання собівартості продукції. Автоматизація обліку витрат виробництва з використанням програмного продукту "1С: Підприємство 8.2" дозволяє отримати достовірну і найбільш повну інформацію для прийняття стратегічних рішень.

В Україні сформовані всі необхідні умови для розвитку сфери надання адміністративних послуг, які є важливим інструментом державного управління, а їх інноваційний розвиток - визначальною умовою вдосконалення функціонування всіх органів влади. Запровадження в Україні сфери надання адміністративних послуг належної якості полягає у здійсненні децентралізації надання адміністративних послуг, організації ефективної діяльності державних служб, які спеціалізуються на наданні адміністративних послуг, що сприятиме забезпеченню ефективності функціонування інноваційної моделі надання адміністративних послуг, визначенню критеріїв та стандартів якості надання адміністративних послуг, впровадженню електронного врядування в надання адміністративних послуг, створенню центрів надання адміністративних послуг.

Мета роботи - узагальнення теоретичних аспектів формування та функціонування фінансових ресурсів підприємств. Фінансові ресурси є одним із фундаментальних понять фінансової науки. Проте дотепер серед науковців ще немає загальноприйнятої точки зору щодо теорії даного питання. Їх погляди є суперечливими і зводяться до широкої дискусії щодо фінансових ресурсів як самостійної фінансової категорії. Фінансові ресурси відображають сукупність нагромаджень і доходів, які перебувають в розпорядженні підприємства, накопичені в процесі розподілу і перерозподілу виручки та прибутку, акумульовані в цільових джерелах і перетворені у відповідну матеріальну форму, або призначені для здійснення витрат для забезпечення розширеного відтворення. Перехід до ринкового механізму господарювання, нажаль, супроводжувався негативними тенденціями, які призвели до скорочення обсягів власних фінансових ресурсів і перепон у доступі сільськогосподарських підприємств до зовнішніх джерел фінансування.

Розглянуті науково-методичні обгрунтування тарифних умов, розглянуті способи розроблення нормативів праці та взаємозв'язок винагороди за працю, її впливу на кваліфікацію працівників та розглянуті шляхи забезпечення вибору різних варіантів форм, систем і моделей заробітної плати. Розглянута безтарифна система оплати праці, що є різновидом колективно-індивідуальної форми оплати праці кожного працівника та залежить від фонду заробітної плати в цілому. Розподіл працівникові кожної категорії частки з фонду заробітної плати здійснюється з застосуванням коефіцієнта кваліфікаційного рівня, який визначається в залежності від кінцевого результату діяльності організації та її особистого внеску.

За умов економічної нестабільності галузь овочівництво перебуває у складній ситуації. Можливість виробництва органічної продукції дозволяє підвищити конкурентоспроможність підприємств. Створення іміджу виробника екологічно чистої овочевої продукції сприяє підтриманню галузі та довірі споживачів. Мета роботи - всебічний аналіз особливостей формування іміджу підприємств овочівництва для їх стійкої позиції на ринку та підвищення ефективності функціонування за сучасних умов.

Досліджена проблематика оцінювання та раціоналізації використання економічного потенціалу аграрних підприємств як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках. Встановлено, що проблема ідентифікації можливостей реалізації інтересів та забезпечення економічного зростання, виявлення в них ознак системності найбільш ефективно вирішується через комплексне застосування наукових підходів до розгляду потенціалу суб'єктів економічних відносин в статиці, а в динаміці через обгрунтування механізмів управління мобілізацією вказаного потенціалу. Впорядковано теоретичні погляди на тлумачення сутності економічного потенціалу аграрного підприємства, що дозволило усунути методологічні протиріччя ідентифікації підходів до побудови архітектури та функціонування механізмів ним. Доведена пріоритетність синтетичної концепції формування економічного потенціалу в поєднанні з інструментальною концепцією побудови та функціонування механізмів управління потенціалом в контексті провадження наукових досліджень та практичної імплементації їх результатів.

Розвиток є обов'язковим елементом існування систем, що являють собою невпинний рух, еволюцію простору і структур в ньому. Мета роботи - пошук та обгрунтування напрямів та механізмів вирішення соціальних проблем населення на засадах сталого розвитку за умови активізації внутрішнього потенціалу території. Людина та простір (територія) як живі системи, що розвивається, нерозривно пов'язані з процесом самовдосконалення. Людина змінюючи себе, змінює середовища свого існування. Життєдіяльність Людини можлива лише в гармонії з природою, що досягається завдяки природодоцільній безвідходній життєдіяльності, цілісному біоадекватному підходу до освіти та вихованню, веденню органічного землеробства і пермакультурного дизайну. Наукова новизна досліджень полягає у системному підході до вивчення теоретико-методологічних та практичних аспектів сільського розвитку з позиції забезпечення його внутрішнього характеру, активізації ролі приватних інвестицій, впровадження інновацій в життєдіяльність та умови господарювання на засадах приватно-державного партнерства. Аналітичний характер досліджень з позицій його статистичного аналізу забезпечує практичну значущість представлених даних. Перспективи подальших досліджень базуються на методичному впровадженні механізму розвитку сільських територій через реалізацію концепції "Родова садиба".

Наведено результати наукового аналізу особливостей та закономірностей формування сучасної парадигми управління фінансами підприємств аграрного сектору економіки. Аргументовано необхідність створення нової системи управління фінансами малих і середніх аграрних підприємств, адекватної сучасним економічним умовам їх виробничої та інвестиційної діяльності. Визначено теоретичні передумови розвитку методології управління фінансами аграрних підприємств, обгрунтовано його системний характер та логічні взаємозв'язки між окремими елементами. Представлено загальну схему системи управління фінансами. Розкрито логічну послідовність етапів створення ефективної системи фінансового менеджменту аграрних підприємств.

Визначено основні сучасні тенденції розвитку сільських територій України: обезлюднення сільських населених пунктів, занепад їх соціальної та виробничої інфраструктур, безробіття, збільшення кількості сільських мешканців, які проживають за межею бідності; визначена відмінність між поняттями "аграрне зростання" та "розвиток сільських територій"; наголошено, що через фінансову кризу та необхідність виконання вимог Світової організації торгівлі в останні роки обсяги фінансування сільського господарства з бюджету були значно скорочені, що унеможливлює використання потенціалу вітчизняного сільського господарства; обгрунтована необхідність оцінки сучасних тенденцій розвитку сільських територій України як загрози для її економічної та політичної безпеки.

Наведено підхід до розвитку ринкового потенціалу підприємств. Визначена мета та цільова спрямованість розвитку ринкового потенціалу. Наведені маркетингові та природоохоронні аспекти розвитку ринкового потенціалу підприємств АПК. Встановлені елементи розвитку ринкового потенціалу підприємств. Серед складових ринкового потенціалу, в сучасних умовах, доцільним є відокремлення екологічної складової. Підприємства повинні враховувати екологічні вимоги на всіх стадіях життєвого циклу товару виробничих підприємств. Важливо не тільки враховувати інформування потенційних споживачів про вироби й послуги, але також зрозуміти вимоги ефективного трактування інформації про споживачів, вироби, послугу, ринки й конкурентів. Сучасний маркетинговий потенціал має відображати потребу споживача, суспільства, інвестора. Впровадження у практику діяльності підприємств технологій екологічного маркетингу сприятиме розвитку підприємства та його стійкому існуванню.

Розглянуто стан розвитку підприємництва в молокопродуктовому секторі України. Наразі в аграрній сфері повинна бути сформована раціональна структура сільськогосподарського виробництва відповідно до умов кожного аграрного підприємства та потреб ринку. Для ефективного ведення господарської діяльності на підприємствах молокопродуктового сектору повинні бути застосовані економічний, господарський, адміністративний та інші механізми. На державному рівні повинні бути розроблені засади і впроваджуватись в життя чітко визначена політика в галузі переробки сільськогосподарської продукції і виробництва якісної, конкурентоспроможної готової продукції, як на внутрішньому так і на зовнішніх ринках.

Исследованы основные аспекты функционирования механизма финансирования инновационной деятельности. Говориться о необходимости государственного стимулирования инновационной деятельности и о возможных направлениях совершенствования такого стимулирования в Республике Беларусь. Изучены и конкретизированы основные понятия финансирования инноваций, рассмотрены основные элементы системы финансирования инноваций. Обоснована проблема финансирования инновационной деятельности, как ключевой фактор, сдерживающий инновационное развитие белорусских предприятий. Проведенный анализ позволил разработать механизм финансирования инноваций и сформировать основные принципы его применения.

Розглянуто зовнішні та внутрішні фактори виникнення ризиків на промислових підприємствах. Запропоновано алгоритм методичного підходу до формування системи оцінки ризиків на промислових підприємствах за допомогою якого визначаються фактори виникнення ризику на промислових підприємств, вибір методів оцінки ризиків та формуються ефективні управлінські рішення щодо зниження рівня ризиків та їх нейтралізації. Основною умовою для досягнення успіхів у діяльності промислових підприємств, є створення та вдосконалення ефективної систем управління ризиками. Формування системи оцінки ризиків на промислових підприємствах повинно включати не тільки ідентифікацію ризиків, але й оцінювати їх та визначати чи може брати їх на себе промислове підприємство, а також визначати, чи виправдана очікувана дохідність від ризиків.

Розглянуті основні підходи до визначення поняття "інвестиційний ризик", проведено аналіз основних методів кількісної та якісної оцінки інвестиційних ризиків, виявлено їх позитивні і негативні риси, використання яких дозволить підвищити обгрунтування господарських рішень в сфері управління інвестиційними процесами. Визначити можливі варіанти прискорення реалізації інвестиційних програм, оскільки інвестиційна діяльність пов'язана із вкладанням значних фінансових ресурсів, як правило, на тривалий період, то вона може призвести до зниження платоспроможності інвестора, своєчасної сплати поточних рахунків і платіжних зобов'язань перед контрагентами, державним бюджетом тощо. Останні мають бути реалізовані як найшвидше, оскільки це сприяє прискоренню економічного розвитку підприємств (організацій), швидкому формуванню грошових потоків у вигляді прибутку від інвестицій і амортизаційних відрахувань, скороченню термінів використання кредитних ресурсів, зменшенню інвестиційних ризиків, пов'язаних з несприятливими змінами кон'юнктури ринку. За несприятливих умов вони можуть спричинити втрату не тільки прибутків, а й частини інвестиційних капіталів.