Проаналізовано особливості українського демократичного транзиту, показано існуючий стан справ в Україні з розбудовою правової держави та формуванням громадянського суспільства, обгрунтовано, що сутнісна зміна становища в Україні можлива лише завдяки реалізації на практиці ідей демократії.

Надано різнобічний огляд макроекономічної ситуації в України за останнє десятиріччя та ролі й місця промислового комплексу в розвитку економічного та виробничо-технологічного потенціалу країни, обстоюється необхідність неухильного слідування стратегії інноваційно-інвестиційного розвитку з орієнтацією на підвищення конкурентоспроможності національної економіки.

Проаналізовано властивості податку на додану вартість, що спричиняють істотний вплив на вітчизняні підприємства, досліджено напрями критики, вивчено підходи до реформування податку. Розроблено пропозиції щодо адекватної оцінки впливу ПДВ на фінансово-господарську діяльність суб'єктів господарювання з метою підвищення ефективності їх роботи.

Проаналізовано роль власників великого капіталу в розвитку української економіки. Виявлено, що в більшості із сфер української економіки домінує національний приватний капітал, який є основою формування ВВП (60 - 65 %). Завдяки українським власникам великого капіталу стало можливе відновлення технологічних і коопераційних зв'язків між виробничими одиницями. Формування великого капіталу пов'язане переважно з чорною металургією та машинобудуванням. Однак останнім часом локомотивом української економіки стає аграрний сектор.

Обгрунтовано роль та місце соціального капіталу в розвитку системи охорони здоров'я населення, проведено аналітичний огляд зарубіжних наукових досліджень з виявлення напрямів впливу соціального капіталу на стан здоров'я населення. Встановлено залежності та критерії впливу соціального капіталу на стан здоров'я населення та Інститут охорони здоров'я.

Розкрито пріоритетність соціальних питань у розвитку інтеграційних процесів. Запропоновано та обгрунтовано напрями поліпшення соціальної спрямованості взаємодії України та Республіки Білорусь в інноваційно-технологічній сфері.

Розглянуто системність відповідальності суб'єктів публічного управління. Наголошується на обумовленості цієї відповідальності особливостями публічного управління як необхідного засобу впорядкування суспільної життєдіяльності. Окреслено основні складові відповідальності в публічному управлінні та їх взаємозв'язок. Визначено специфіку забезпечення відповідальності саме суб'єктів публічного управління шляхом юридичного закріплення відповідних механізмів.

Розглянуто нормативно-правову базу з питань обліку нематеріальних активів, розкрито поняття нематеріальних активів, підходи і методи оцінки ефективного їх використання. Запропоновано доповнити визначення терміна "нематеріальні активи", розподіляти нематеріальні активи за правами власності, розглянуто застосування загальноприйнятих підходів та методів щодо оцінки вартості нематеріальних активів.

Досліджено особливості справляння податку на прибуток підприємств та податку з доходів фізичних осіб в Україні та світі з позицій їх впливу на розрив між рівнем податкового навантаження на капітал та працю. Проаналізовано результати впровадження "подвійної системи оподаткування доходів" у скандинавських країнах, а також в Уругваї та Іспанії. Розглянуто окремі питання диференціації ставок оподаткування доходів від праці та від капіталу фізичних осіб в Україні. Визначено коефіцієнт бюджетної ефективності податку на прибуток підприємств в Україні, на основі якого обгрунтовано перспективність скорочення номінальної ставки цього податку.

Проаналізовано освітні потреби українського населення в контексті соціокультурних змін, що відбуваються в сучасному світі під впливом процесів інформатизації, глобалізації, загальної медіалізації і комп'ютеризації. Обговорено умови, що сприяють чи заважають становленню інформаційного простору з його вимогами у своєчасній і достовірній інформації, в знаннях, у підвищенні рівня освіти. Стверджено, що феномен інформації сьогодні надає особливий сенс процесу комунікації, який спричиняє трансформацію освітніх потреб та інтересів.

Запропоновано означення екологічної свідомості, розглянуто основні типи екологічної свідомості: антропоцентричний, природоцентричний та екоцентричний. Запропоновано типи (альтруїстичний, нейтральний та прагматичний) та підтипи екологічної свідомості.

Узагальнено підходи вчених до сутності і структури інтелектуального капіталу, його співвідношення з особистісним когнітарним капіталом. Сформовано теоретичну концепцію особистісного когнітарного капіталу, методологічні основи його дослідження. Проаналізовано напрями впливу особистісного когнітарного капіталу на соціально-економічний розвиток та рівень життя населення країни і регіонів.

Розкрито специфіку процесу політичної соціалізації в соціумі перехідного періоду. Підкреслено необхідність інтеграції макро- і мікросоціологічних основ дослідження даного процесу. Проаналізовано концепцію конструктивістського структуралізму П. Бурдьє з точки зору можливостей її застосування до дослідження процесу політичної соціалізації за умов суспільства, що трансформується.

Комплексно проаналізовано рівень та зміст впливу релігії на базові підсистеми сучасного українського суспільства на основі контент-аналізу матеріалів аналітичного видання "Дзеркало тижня" з лютого 2010 по січень 2011 рр. Розкрито особливості впливу релігії на політичну, економічну та соціокультурну підсистеми українського соціуму.

Проаналізовано динаміку розподілу економічно активного населення України за рівнем матеріального становища. Визначено особливості взаємодії соціально-трудового статусу та майнового розшарування зі ставленням економічно активного населення до підприємництва та поведінкою на ринку праці. З'ясовано громадську думку населення щодо характерних властивостей представників сучасного малого, середнього та великого бізнесу.

Розглянуто особливості впливу іпотечного кредитування на соціально-економічні процеси в Україні. Досліджено новітні тенденції на іпотечному ринку, які дозволяють прогнозувати посилення цього впливу. Надано пропозиції щодо пріоритетної моделі організації іпотечного ринку та перспективних іпотечних інструментів стимулювання позитивного впливу іпотеки на покращання соціального становища.

На підставі поєднання відомостей вітчизняних та іспанських наукових джерел досліджено особливості міграції українців до Іспанії. Надано детальний розгляд виявлення масштабів міграцій між двома країнами, вивчено соціально-демографічні характеристики українських мігрантів, які перебувають в Іспанії. Увагу приділено дослідженню намірів у українців щодо повернення на батьківщину.

Досліджено основні мотиви міграції молоді України (на прикладі м. Львів і Львівської області). Розглянуто сучасні тенденції і соціально-економічні наслідки трудової міграції молоді. На підставі аналізу результатів соціологічних досліджень накреслено напрямки вдосконалення міграційної політики в Україні.

Аргументовано теоретико-методологічні засади дослідження дозвіллєвого часу української молоді як чинника конструювання її культурного капіталу. Проаналізовано феномен дозвілля, його пов'язаність з нормативно-ціннісними структурами агента і, отже, з тими стратегіями та практиками, за посередництвом яких формується культурний капітал. Сформульовано висновок про перспективу дослідження дозвілля як способу диференціації соціального простору, зокрема - як часу конструювання культурного капіталу.

Проаналізовано масштаби, соціальні аспекти, суспільні чинники та особливості трудовою міграції з України до Італії у взаємозв'язку з міграційними процесами у світовому і спільноєвропейському просторі.