Наведено експериментальні дані про дроблення, розліт і проникання в перешкоди уламків тонкостінних сферичних оболонок з м'якої сталі або алюмінієвого сплаву, що навантажені зсередини вибухом заряду вибухової речовини сферичної форми. Встановлено швидкості, кількість і середні розміри уламків для оболонок різних розмірів, а також максимальні глибини проникання уламків у перешкоди з гомогенних і гетерогенних матеріалів. Виявлено деякі характерні особливості фрагментації сферичних оболонок під час внутрішнього навантаження вибухом. Зроблено спробу описати характерний (середній) розмір уламка за формулою, одержаною з балансу пружної енергії та роботи руйнування. Вибрано товщину протиуламкових шарів з деяких конструкційних матеріалів, що дозволяє ловити уламки з м'якої сталі або алюмінієвого сплаву, які виникають під час вибуху конкретних зарядів вибухової речовини сферичної форми.

Изложена теория колебаний и устойчивости ребристых оболочек вращения при нелинейном неоднородном докритическом состоянии. Приведены методика и алгоритм расчета напряженно-деформированного состояния (НДС), определения минимальных собственных частот колебаний и критических нагрузок. Исследованы колебания шпангоутных цилиндрических, конических оболочек и сферических поясов при нагружении. Проанализировано влияние угла раствора, граничных условий и подкрепляющих элементов на собственные частоты колебаний сферических поясов. Рассмотрены критические нагрузики сферических поясов при действии внешнего давления. Определены границы использования упрощенных методик, которые не учитывают неоднородность, моментность и нелийность НДС статического равновесия.

Узагальнено результати експериментальних досліджень стійкості та коливань конструктивно-неоднорідних оболонок. Показано необхідність відповідних комплексних досліджень.

У межах точного підходу розглянуто плоску задачу стійкості ізотропної пластини з центральною тріщиною. Пластина шарнірно закріплена і стискається вздовж напрямку тріщини поверхневим навантаженням постійної інтенсивності. Наближений розв'язок реалізовано з використанням сіткового підходу. Досліджено вплив механічних і геометричних характеристик пластини на поведінку критичних факторів.

Наведено методику розрахунку на стійкість циліндричних оболонок, середня поверхня яких має хвилеподібний характер з орієнтацією гребенів уздовж твірної. У співвідношеннях теорії оболонок враховано доданки більш високого порядку малості у порівнянні з теорією Муштари - Донелла - Власова. Для розв'язання задачі використано варіаційне рівняння. Параметр Ляме та радіус кривини є змінними. Вони апроксимуються за допомогою дискретного перетворення Фур'є. Критичне навантаження та форма втрати стійкості визначається під час розв'язку нескінченних систем рівнянь відносно коефіцієнтів розкладу розв'язувальних функцій у тригонометричні ряди. Точність розв'язку підвищується завдяки наявності сукупності незалежних підсистем. Визначено особливості у формах втрати стійкості хвилеподібних оболонок, яким відповідають мінімальні критичні навантаження. Основний, практично важливий, висновок полягає в тому, що ізотропні й ортотропні оболонки з синусоїдальним гофруванням є ефективними тільки для малої довжини, значення якої залежить від параметрів хвилеутворення, геометричних і механічних характеристик оболонок.

Исследованы температурное поле, напряженно-деформируемое состояние и устойчивость термоупругого равновесия цилиндрических оболочек с покрытием и заполнителем при соединении их встык с помощью пайки.

Рассмотрены устойчивость и закритическое поведение упругого, пологого сферического купола, жёстко заделанного по контуру и нагруженного равномерным поперечным давлением. Решение задачи построено методом Рэлея - Ритца на основе уравнений Маргерра с аппроксимацией перемещений рядом Фурье в окружном направлении и функциями Бесселя - в радиальном. Полученная система нелинейных алгебраических уравнений решена методами продолжения. Впервые показано, что оболочка имеет закритические неосесимметричные состояния равновесия с нагрузками, значительно меньшими верхней критической нагрузки и нагрузок, соответствующих точкам бифуркации. Высказано предположение о том, что учёт форм этих состояний равновесия в качестве начальных неправильностей сферического купола должен позволить смоделировать разброс его экспериментально найденных критических нагрузок.

Досліджено загальну стійкість одношарових циліндричних сітчастих оболонок покриття в лінійній і нелінійній постановці. Одержано аналітичну залежність критичного навантаження загальної втрати стійкості оболонки від її геометричних і жорсткісних параметрів. Проведено числові дослідження стійкості таких покриттів. Установлено, що значення загальної втрати стійкості оболонки набагато менше від значення місцевої втрати стійкості. Одержано характерні форми загальної втрати стійкості оболонки. Показано, що такі оболонки мало чутливі до недосконалостей.

Викладено підхід до вивчення біфуркаційної стійкості оболонок обертання двоякої кривини з урахуванням мікропошкоджуваності ізотропного матеріалу у вигляді виникнення системи хаотично розсіяних по об'єму пустих сфероїдальних пор, концентрація яких збільшується зі зростанням навантаження. Пошкоджений неоднорідний матеріал моделюється неперервним фізично нелінійним середовищем, механізм нелінійного деформування якого залежить від характеру руйнування та розподілу мікроміцності. Постановку задачі біфуркаційної стійкості для оболонок обертання здійснено з використанням концепції триваючого навантаження в рамках гіпотез Кірхгофа - Лява. Як приклад, наведено розв'язок задачі про стійкість оболонок додатньої гаусової кривини за зовнішнього рівномірного тиску.

Зазначено, що метою даного дослідження є розробка нової усередненої моделі для дослідження стійкості лінійно пружних циліндричних оболонок, з періодичною уздовж напряму, дотичного до серединної поверхні оболонки. Запропонована модель на відміну від відомих гомогенізованих дає можливість виявити вплив розміру комірки періодичності на загальну поведінку оболонки (великомасштабний ефект). Для одержання ключових рівнянь зі сталими або слабо змінюваними коефіцієнтами застосовано відому процедуру толеранційного усереднювання. Запропоновану модель порівняно з моделлю без великомасштабного ефекту.

Створено методику розрахунку на стійкість і несучу здатність недосконалих гладких і ребристих оболонок. Цей підхід базується на методі скінченних різниць і реалізовано у вигляді алгоритму швидкого розрахунку критичних сил на відміну від методу скінченних елементів. Основні теоретичні результати включають як попередні результати, так і нові. Основну увагу зосереджено на оболонках з локальними вм'ятинами. Числові результати послідовно уточнено та порівняно з відомими експериментальними даними для оболонок з окремою вм'ятиною на поверхні й іншими даними. Запропонований новий підхід дозволив одержати нові висновки про особливості поведінки тонкостінних конструкцій під навантаженням: розвиток докритичного стану, перебудова форми вм'ятини та вичерпання несучої здатності. Вперше теоретично визначено параметри нижніх локальних критичних навантажень і верхніх напружень, які відповідають загальній утраті стійкості та добре узгоджуються з відомими експериментальними даними.

Отмечено, что во многих областях техники находят широкое применение оболочки вращения, испытывающее усилия сжатия. Предложен экономный алгоритм исследования устойчивости оболочек вращения, основанный на аппроксимации дифференциальных уравнений в частных производных с помощью метода сеток с последующим решением однородной сеточной краевой задачи методом прогонки. Доказана теорема, обеспечивающая построение экономного алгоритма.

Наведено методику розрахунку на стійкість тонких анізотропних багатошарових оболонок обертання, які виготовлені з композитів з однією площиною симетрії. Числова реалізація методики здійснюється на прикладі розрахунку зрізаних конусів з композитів, які утворені безперервним намотуванням просочених зв'язуючим ниток вздовж геодезичних ліній поверхні. Показано, що ступінь впливу низького порядку симетрії матеріалів на критичні навантаження залежить не тільки від кількості шарів, а і від кутів конусності оболонок.

Надано постановку та розв'язок задачі про біфуркаційну стійкість оболонок обертання з волокнистих композитних матеріалів з урахуванням прогресуючої з ростом навантаження пошкоджуваності матриці.

Виконано постановку і дано розв'язок задачі про біфуркаційну стійкість оболонок обертання із шаруватих композитних матеріалів з урахуванням прогресуючої з ростом навантаження пошкоджуваності компонентів матеріалу.

Розглянуто стійкість циліндричних оболонок з армованих волокнами матеріалів під час кручення у випадку незбіжності головних напрямків пружності шарів з напрямками координатних ліній. Розв'язок лінеаризованих рівнянь технічної теорії анізотропних оболонок одержано у вигляді тригонометричних рядів. Показано, що за деяких схем армування величина критичних навантажень залежить від напрямку дії моменту кручення та встановлено, що мінімальне за модулем власне число не завжди відповідає критичному навантаженню. Цей факт необхідно враховувати не тільки у разі кручення, але і у більш складних випадках навантаження.

Виконано постановку й одержано розв'язок задач про біфуркаційну стійкість циліндричних оболонок із зернистих композитних матеріалів з фізично нелінійною матрицею та пошкоджуваними включеннями.

Виконано постановку та надано розв'язок задач про біфуркаційну стійкість циліндричних оболонок із зернистих композитних матеріалів з фізично нелінійними включеннями та пошкоджуваною матрицею.

Розроблений аналітичний метод визначення верхніх і нижніх параметрів критичних напружень застосовано до розрахунку циліндричних оболонок з перехресним підкріпленням. Розглянуто форми втрати стійкості, які є характерними для ребристих оболонок з дискретними ребрами. Визначено мінімальні параметри критичних навантажень. Для ізотропних оболонок проведено порівняння з відомими експериментальними даними. Досліджено ідеальні і неідеальні ребристі оболонки з високомодульним підкріпленням. Доведено, що для таких оболонок вплив малих вісесиметричних недосконалостей не є таким руйнівним, як для ізотропних оболонок. Наявність підкріплюючих ребер з високомодульного матеріалу може в десятки разів підвищити їх стійкість.

Надано числовий метод дослідження стійкості циліндричних оболонок з урахуванням їх початкових недосконалостей. Розв'язано задачу нелінійної стійкості циліндричної оболонки зі змінною товщиною стінки, недосконалості якої моделювались у вигляді першої форми втрати стійкості, під час дії поверхневого тиску. Використано імовірнісний підхід до визначення надійності за стійкістю циліндричної оболонки, щільність імовірності вектора початкових недосконалостей якої надавалась у вигляді рівномірного розподілу, розподілу у вигляді трикутника та Гауссового розподілу.