A sphere model for quantitative analysis of supported catalysts with a low specific surface area by X-ray photoelectron spectroscopy method is developed. New method for estimation of particle size, surface coverage and the surface'density of promoter particles is proposed.

На основі високодисперсного алюмовмісного кремнезему одержано гранульовані каталізатори з різним вмістом фази H-ZSM-5 (3 - 59 %), які було застосовано для синтезу диметоксиметану (ДММ) з метанолу та формальдегіду. Активність одержаних каталізаторів перевищує активність чистого цеоліту. Знайдено лінійну залежність виходу ДММ від вмісту кислотних центрів Бренстеда в каталізаторах. Запропоновано механізм утворення ДММ за участю кислотних центрів поверхні.

Досліджено каталітичні властивості Fe - Te - Mo - O-вмісних каталізаторів з різним ступенем відновлення, а також залежно від кислотності розчинів солей їх приготування в реакції окислювального дегідрування бутену-1 до дивінілу. Встановлено, що невідновлений каталізатор виявляє максимальну активність і селективність, а кращим контактом за виходом дивінілу є каталізатор, який приготували осадженням із розчину солей з рН 7. Визначено оптимальні за виходом дивінілу умови процесу.

Вивчено стабілізуючий вплив матриці на водневу форму цеоліту типу У. Показано, що за однакових умов декатіонування воднева форма на основі чистого цеоліту У за активністю в модельній реакції крекінгу кумолу поступається формі НУ на основі цеоліту, синтезованого в каоліновій мікросфері способом "in situ", тобто безпосередньо з матричного матеріалу - каоліну, коли цеолітна фаза не втрачає генетичного зв'язку з матричною. Зроблено висновок, що спосіб "in situ" для одержання цеолітвмісних каталізаторів має переваги перед способом змішування, коли каталізатор готують через попередню гомогенізацію чистого цеоліту та матричного матеріалу.

Встановлено, що у випадку застосування N,N-діетилдитіокарбамату міді як аніоноїдного реагенту та каталізатора, селективність процесу взаємодії тетрафтороборату арилдіазонію з акриламідом зменшується, а сама реакція відбувається за радикальним механізмом, на відміну від реакції, що проходить у присутності N,N-діетилдитіокарбамату натрію. Остання реакція відбувається селективно з утворенням продукту аніонарилювання, N,N-діетилдитіокарбаматобензолу та цис-азобензолу. Вихід основного продукту - аміду-2-N,N-діетилдитіокарбамату-3-фенілпропанової кислоти за каталітичних умов приблизно в 13 разів вищий, ніж в некаталітичних.

Вивчено каталітичні властивості кремнеземів, модифікованих Со-комплексами з 1,3-діазолами в реакції рідиннофазного окислення кумолу. Встановлено, що в радикальноланцюговому процесі приймають участь гетерогенізовані Со-комплекси з 1,3-діазолами. Каталітична реакція відбувається за участю Со(III)-каталізатора за механізмом з переносом електрону.

Запропоновано приклади та задачі з технології виготовлення контактних мас, окиснення аміаку та діоксиду сірки, каталітичної очистки газових викидів, іонітної очистки. На сучасному етапі поставлено важливе завдання - створити нові хімічні процеси з високоефективними каталітичними системами, які забезпечують значне прискорення хімічних реакцій.

Вивчено вплив хімічної природи металу на активність і селективність каталізаторів типу М/ЦВМ (де M - Fe, Co, Ni, Pt, Rh, Pd, Mo, W, Cu, Zn) у процесі дегідроконденсації метану у вищі вуглеводні за відсутності газофазних окислювачів.

Розглянуто та порівняно способи формування зернистих каталізаторих шарів у вузьких реакційних об'ємах трубчастих печей і реакторів, а також випадки, коли відношення діаметра реакційної труби до характерного розміру каталізаторної гранули близько п'яти. Наведено результати порівняльних досліджень зернистих шарів, сформованих різними способами. Визначено причини виникнення неоднорідностей структури для традиційних методів завантаження каталізатора та запропоновано методику їх недопущення. Наведено опис розробленого в ДержНДПІ "Хімтехнологія" (м. Сіверськодонецьк) завантажувального пристрою, запропонованого для формування щільного однорідного шару каталізатора в реакційних трубах печі риформінгу природного газу. Запропоновано результати стендових, дослідно-промислових випробувань завантажувальних пристроїв, проведених у ВАТ "ДніпроАзот" (м. Дніпродзержинськ).

Рассмотрено влияние состояния приповерхностного слоя на активность железооксидного катализатора окисления аммиака, коллоидно-химических и осмотических явлений на процессы гидратации, твердения и коррозии вяжущих веществ и бетонов. Представлено математическое описание влияния основных факторов на процесс переработки концентрированных нитрозных газов в азотную кислоту; изучены кинетические закономерности образования химических соединений в процессе приготовления улавливающих масс для платиноидного катализатора, процесс окисления монооксида углерода на металлооксидных катализаторах, физико-химические свойства отработанных ванадиевых катализаторов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г544.323

Рубрики:

Активність каталізаторів

Шифр НБУВ: Ж29112 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г544.32

Рубрики:

Каталізатори (контакти). Інгібітори

Шифр НБУВ: Ж15001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г544.323

Рубрики:

Активність каталізаторів

Шифр НБУВ: Ж29112 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г544.323

Рубрики:

Активність каталізаторів

Шифр НБУВ: Ж29112 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г544.323

Рубрики:

Активність каталізаторів

Шифр НБУВ: Ж29112 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г544.323

Рубрики:

Активність каталізаторів

Шифр НБУВ: Ж29112 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г544.32

Рубрики:

Каталізатори (контакти). Інгібітори

Шифр НБУВ: Ж29112 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г544.32

Рубрики:

Каталізатори (контакти). Інгібітори

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г544.323

Рубрики:

Активність каталізаторів

Шифр НБУВ: Ж29112 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В реакціях окислення метану та монооксиду вуглецю, що є типовими для екологічного каталізу, досліджено каталітичну активність нітридів та карбідів титану і цирконію, які нанесені іонно-плазмовим методом на металеву підкладку. Встановлено наявність взаємозв'язку між умовами синтезу каталізатора, його електронною будовою та каталітичною активністю.