Досліджено актуальні питання нового напряму в геомагнетизмі - динаміки аномального магнітного поля Землі та його застосування з сейсмопрогностичною метою, у задачах розвідувальної геофізики, а також для пошуків родовищ нафти та газу. Проаналізовано основні фізичні механізми генерації аномальних часових змін геомагнітного поля та їх математичне моделювання. Детально розглянуто проблеми вивчення регіональних і локальних аномалій вікової варіації геомагнітного поля. Наведено результати дослідження динаміки аномального магнітного поля в Закарпатській сейсмоактивній зоні, Терсько-Каспійському прогині, Дніпровсько-Донецькій западині та інших регіонах.

Розглянуто теоретичні аспекти зміни форм окремих біологічних структур внаслідок варіацій темпу їх індивідуального розвитку. Наведено результати досліджень впливу вікових варіацій магнітного поля Землі на прояви акцелерації людини та деяких видів тварин.

Рассмотрены современные представления о геомагнитных вариациях внутриземного происхождения и методы изучения данных вариаций. Особое внимание уделено палеомагнитным исследованиям неконсолидированных осадков. Определены критерии выбора объектов исследований - потенциальных носителей информации, предложен оптимальный комплекс магнитно-минералогических и статистических методов обработки данных. Приведены основные результаты исследования палеовековых геомагнитных вариаций по двум последовательным временным интервалам новейшей геологической истории нашей планеты - завершающему этапу плейстоцена и голоцену. Проанализирована связь между палеовековыми геомагнитными вариациями и долговременными климатическими изменениями.

Проаналізовано багаторічні синхронні реєстрації варіацій приземного тиску та магнітного поля на Українській антарктичній станції "Академік Вернадський". Виявлено збудження атмосферних гравітаційних хвиль потужними атмосферними фронтами над Антарктичним півостровом та їх проекцію на іоносферні та магнітосферні висоти. Найімовірніші періоди атмосферних гравітаційних хвиль, що досягають динамо-області іоносфери, складають 1,5 години. Відмінною рисою хвильових процесів є півгодинна (в середньому) затримка варіацій магнітного поля Землі відносно змін приземного тиску. Аналогічні варіації магнітного поля Землі виявлено поблизу магнітоспряженого регіону в північній півкулі - Новій Англії. Побудовано фізичну модель переносу атмосферних збурень на іоносферні висоти як наслідок модуляції поперечних провідностей іоносфери та динамо-струму. Розглянуто механізми збудження варіацій магнітного поля в Антарктиці та магнітоспряженому регіоні.

В связи с сильным землетрясением в Антарктиде 25 марта 1998 года проведен анализ геомагнитных вариаций по наблюдениям на станциях, разнесенным по долготе и широте. Описаны морфологические эффекты в структуре вариаций геомагнитного поля в связи с коровыми и глубокофокусными землетрясениями. Результаты подтверждают полученные ранее зависимости между геомагнитной активностью и основными характеристиками землетрясений (М, h) в очагах Альпийско-Гималайского пояса сейсмичности. Толчки происходят в основном при пониженных значениях экстремальных часовых значений Н-компоненты поля. Подтверждается линейная связь между периодом пульсаций и глубиной очага. Отмечен локальный эффект в магнитуде землетрясения 25 марта 1998 года в связи с координатами его очага.

Обчислено варіації геомагнітного поля в середніх широтах від магнітосферних та іоносферних джерел під час одинадцяти дуже великих магнітних бур. Оцінено відносні величини цих варіацій.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д214.213

Рубрики:

Вікові варіації геомагнітного поля

Шифр НБУВ: Ж24597 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д214.213

Рубрики:

Вікові варіації геомагнітного поля

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено генерацію, стійкість і спектр власних поперечно-дрібномасштабних ультранизькочастотних збурень магнітосферного резонатора з урахуванням тиску, його градієнта, кривини силових ліній і скінченної провідності іоносфери. Одержано систему рівнянь для малих поперечно-дрібномасштабних збурень статичної магнітогідродинамічної рівноваги, що описують "зачеплені" альвенівські та повільні магнітозвукові моди у дипольній моделі внутрішньої магнітосфери Землі. Ці рівняння доповнено комплексними граничними умовами на іоносфері з дисипацією. За допомогою енергетичного принципу встановлено, що стійкість системи визначається жолобковими модами за скінченної провідності іоносфери та ідеальними балонними - за нескінченної. Для обох типів збурень одержано критерії стійкості. Встановлено, що спектр власних збурень є дискретним, його лінії мають скінченну ширину через наявність різних поляризацій, а частоти альвенівських мод зменшуються при зменшенні провідності, внаслідок чого за певної провідності перша альвенівська мода зникає. Ці результати перевірено числовими розрахунками та спостережними даними.

Вивчено динаміку розвитку зовнішніх джерел варіацій магнітного поля Землі під час магнітних бур. Визначено зовнішні джерела варіацій магнітного поля: кільцевий магнітосферний струм, авроральні іоносферні електрострумені, які отримали енергію з сонячного вітру. Досліджено залежність широтного положення іоносферних авроральних електроструменів від інтенсивності кільцевого магнітосферного струму за даними широтних ланцюжків магнітних обсерваторій на авроральних і субавроральних широтах. Отримано рівняння лінійної регресії, яке зв'язало широту центру аврорального електроструменя з інтенсивністю кільцевого магнітосферного струму. Вивчено асиметрію кільцевого магнітосферного струму на всіх фазах розвитку магнітної бурі, її зв'язок із параметрами сонячного вітру та розвитком авроральних іоносферних електроструменів. Одержано співвідношення між інтенсивністю кільцевого струму та широтою авроральних електроструменів, використане для покращання методики обчислення АЕ індексів магнітної активності. Висвітлено зв'язок вікових варіацій горизонтальної складової магнітного поля Землі з геомагнітною та сонячною активностями.

Розроблено методику палеомагнітних досліджень неконсолідованих осадків, визначено критерії вибору об'єктів досліджень - потенційних носіїв інформації про вікові геомагнітні варіації, запропоновано оптимальний комплекс магнітно-мінералогічних і статистичних методів обробки даних. На серії розрізів, які хронологічно перекриваються, вперше одержано "запис" варіацій компонент вектора давнього геомагнітного поля за останні 13 тис. років. Одержано нові дані про динаміку геомагнітного поля. Зроблено висновок про відмінність у режимі генерації геомагнітного поля в епоху пізньольодовиків'я й у пізньому голоцені. Побудовано зведену регіональну магнітохронологічну (магнітостратиграфічну) схему палеовікових варіацій схилення та нахилення, яка є новим інструментом для розчленування, стратифікації та кореляції осадових товщ на півночі Європейського континенту. Встановлено зв'язок між геомагнітними варіаціями та довгостроковими кліматичними змінами. Зазначено, що визначальний вплив на характер атмосферної циркуляції в Європейському секторі має знаходження геомагнітного полюса як центру аврорального овалу.

  Скачати повний текст

Проаналізовано результати спостережень варіацій геомагнітного поля поблизу м. Харків у діапазоні періодів 1 - 1000 с, які супроводжували проходження сонячного термінатора у ранкові та вечірні часи у 2002 - 2008 рр. У процесі спектрального аналізу виявлено квазіперіодичні збурення, викликані рухом сонячного термінатора, та оцінено їх параметри. Виявлено, що період збурень складав 9 - 11 хв, тривалість - 45 - 55 хв і амплітуда - 3 - 5 нТл. Запізнення реакції геомагнітного поля на проходження сонячного термінатора змінювалось в межах 30 - 40 і 80 - 90 хв для ранкового і 60 - 80 хв для вечірнього термінатора.

Досліджено залежність варіацій геомагнітного поля в авроральних широтах від початкового стану магнітосферно-іоносферної системи струмів у фазу розвитку великої магнітної бурі. Показано, що інтенсивність західного аврорального іоносферного електроструменя контролюється інтегральним за інтервал в декілька годин параметрами сонячного вітру. Чим більша інтенсивність магнітного збурення у початковий момент, тим більша чутливість системи струмів до зміни параметрів сонячного вітру.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д214.213 с4

Рубрики:

Вікові варіації геомагнітного поля

Шифр НБУВ: Ж24597 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализированы результаты наблюдений квазипериодических вариаций геомагнитного поля вблизи г. Харьков в диапазоне периодов 1 - 1000 с, сопутствовавших прохождению магнитосопряженного солнечного терминатора в 2002 - 2008 гг. Наблюдения проводились для летнего и зимнего сезонов. Выявлены квазипериодические возмущения геомагнитного поля, опережавшие прохождение солнечного терминатора над Харьковом на высоте 100 км на 80 - 100 мин. Период этих возмущений составлял 10 - 12 мин, продолжительность - 50 - 60 мин и амплитуда 1 - 2 нТл. Обосновано, что возмущения переносятся при помощи магнитозвуковых волн.

Досліджено зміни вікових варіацій геомагнітного поля за даними середньоширотних обсерваторій "Львів", "Бєльськ", "Ленінград". Показано, що короткоперіодні варіації (КПВ) генеруються зовнішніми джерелами і величина їх залежить від рівня сонячної та геомагнітної активності. Припущено, що деяка частина КПВ генерується внутрішніми джерелами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д214.213

Рубрики:

Вікові варіації геомагнітного поля

Шифр НБУВ: Ж16489 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано динаміку сонячної активності та пов'язаних з нею варіацій геомагнітного поля (ГМП) і його екологічної збуреності на території України. Показано, що сонячна активність стосовно циклів із періодами у 100 - 200 років сьогодні знаходиться у стані переходу до спаду. Досліджено взаємозв'язок квазідворічних варіацій сонячної та геомагнітної активностей. Показано, що величина екологічної збуреності ГМП на території України не перевищує норму.

Моніторинг землетрусів у всьому світі показує, що часто перед сейсмічними подіями відбуваються "сейсмогенні" коливання магнітного поля в широкій смузі частот. Найбільш достовірну інформацію зосереджено в діапазоні ультранизьких частот (УНЧ) (0,001 - 3 Гц). В цьому разі магнітні УНЧ провісники землетрусів, як правило, дуже слабкі, і їх частотний діапазон перекривається набагато потужнішими сигналами іоносферного походження. Запропоновано новий спосіб їх виділення з потужніших фонових магнітних варіацій іншої природи.