На території України накопичено велику кількість твердих відходів промислових підприємств, які є токсичними та забруднюють навколишнє середовище. Однак деякі з них можна використовувати як джерело нетрадиційної мінеральної сировини.

Акцентовано увагу на ідентифікації чинників техногенезу у геологічному середовищі. Узагальнено сучасні світові тенденції розвитку техногенезу. Показано, що Криворізький залізорудний басейн є типовим об'єктом для вивчення техногенних змін у геологічному середовищі. Проведено порівняння техногенних параметрів екосистеми Кривбасу. Особливу увагу приділено впливу техногенезу на геологічне середовище Кривбасу. Запропоновано інтегральні критерії техногенезу у геологічному середовищі та якості життя, за допомогою яких можна оцінити ступінь техногенних змін у геологічному середовищі та їх вплив на якість життя людини. Розглянуто деякі аспекти керування техногенними процесами у геологічному середовищі.

Акцентировано внимание на идентификации факторов техногенеза в геологической среде. Обобщены современные мировые тенденции развития техногенеза. Показано, что Криворожский железорудный бассейн является типичным объектом для изучения техногенных изменений в геологической среде. Проведено сравнение природных и техногенных параметров экосистемы Кривбасса. Особое внимание уделено влиянию техногенеза на геологическую среду Кривбасса. Предложены интегральные критерии техногенеза в геологической среде и качества жизни, с помощью которых можно оценить степень техногенных изменений в данной среде и их влияние на качество жизни человека. Рассмотрены некоторые аспекты управления техногенными процессами в геологической среде.

Висвітлено деякі аспекти впливу видобутку залізних руд на стан поверхневих і підземних вод Кривбасу. Досліджено антропогенні зміни гідрологічної структури та вплив повітряного середовища регіону на формування хімічного складу поверхневих вод. Розглянуто особливості розвитку техногенного підтоплення окремих територій Кривого Рогу. Досліджено шламосховища, як водно-болотні угіддя техногенної екосистеми.

Освещены некоторые аспекты влияния добычи железных руд на состояние поверхностных и подземных вод Кривбасса. Исследованы антропогенные изменения гидрологической структуры и влияние воздушной среды региона на формирование химического состава поверхностных вод. Рассмотрены особенности развития техногенного подтопления отдельных территорий Кривого Рога. Исследованы шлакохранилища, как водно-болотные угодья техногенной экосистемы.

Індекс рубрикатора НБУВ: В38 + Д312

Рубрики:

Геохімія природних процесів

Шифр НБУВ: Ж29137 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено геохімію природного стану приповерхневих ділянок гідро- та літосфери Південностинавської та Блажівської площ. Досліджено хімічний склад потенційних джерел забруднювачів та здійснено їх класифікацію. Оптимізовано комплекс основних параметрів геохімічного контролю за станом ландшафтно-геохімічних систем на ділянках будівництва нафтогазових свердловин. Виявлено динаміку техногенного навантаження на довкілля в процесі будівництва глибоких свердловин і розроблено критерії оцінки відносного часу надходження забруднювачів у ландшафт. Встановлено парагенетичні асоціації елементів і сполук. Виявлені закономірності формалізовано у динамічній геохімічній моделі. Запропоновано методологію створення системи керованого контролю за станом довкілля нафтогазоносних районів та оптимізовано превентивні заходи щодо зменшення техногенного навантаження на ділянках будівництва нафтогазових сведловин.

Наведено теоретичне узагальнення перебігу фізико-хімічних процесів у природних та природно-техногенних системах. Запропоновано новий підхід щодо розв'язання проблеми забруднення важкими металами об'єктів навколишнього середовища за умов техногенезу шляхом оцінки захисних властивостей геологічного середовища, що характеризуються поняттям буферності. Встановлено регіональний характер трансформації гідрохімічного типу поверхневих вод у гірничодобувних районах, що проявляється у підвищенні їх мінералізації та рівня забруднення важкими металами, вміст яких часково знижується за рахунок поглинання донними відкладеннями та водяною рослинністю. Виявлено, що локальна метаморфізація підземних вод обмежується зоною впливу ставків-накопичувачів і шламосховищ. З'ясовано, що зниження забруднення підземних вод важкими металами обумовлено процесами їх іммобілізації породами зони аерації та водоносних горизонтів. Введено критерії екологічної безпеки щодо забруднення важкими металами. Проведено диференціацію осадових порід за величиною буферності, встановлено можливість їх використання як захисних екранів у ставках-накопичувачах, шламосховищах та для очищення стічних вод від важких металів.

Визначено основні асоціації літію з іншими хімічними елементами в сольових ореолах природного та техногенного походження. Встановлено параметричні та непараметричні характеристики екзогенних сольових ореолів літію. Встановлено закономірності розподілу валового вмісту літію та вмісту його рухомих форм у поверхневих відкладах території УЩ.

Рассмотрены вопросы изменения химического состава компонентов окружающей среды в процессе горного техногенеза. Наибольшую способность к депонированию по сравнению с фоновыми параметрами литогенного субстрата проявляют донные илы открытых водоемов и верхние горизонты почв, содержащие широкий спектр токсичных элементов.

Досліджено геологічні процеси як чинник формування біосфери. Проаналізовано моделі зародження життя на Землі. Особливу увагу приділено динаміці атмосфери та гідросфери Землі, їх впливу на появу та розвиток життя. Викладено основні чинники переходу до царства еукаріотів, розглянуто механізм впливу їх діяльності на формування атмосфери, а також охарактеризовано фауну дофанерозойського етапу розвитку - едіакарського періоду, який вважається одним із феноменів палеонтології докембрію. Описано геологічні процеси, динаміку життя протягом фанерозою, від одного з найбільших еволюційних рубежів - "кембрійського вибуху" - з якого почався час бурхливого розвитку видового різноманіття. Встановлено кілька катастрофічних вимирань, що істотно вплинули на кількість і вдосконалення біологічних видів. Викладено час появи людиноподібних істот, а в подальшому - і самої людини розумної, а також механізми формування свідомого існування живих істот. Встановлено, що в сучасному світі людина є однією з головних геологічних сил, що впливають на розвиток біосфери і планети в цілому, описано основні чинники впливу та його наслідки як на даний момент, так і на майбутнє існування. Запропоновано імовірні сценарії розвитку біосфери та людства в техногені з урахуванням ресурсного й екологічного чинників впливу на розвиток суспільства.

На примере разработки месторождений железных руд Кривого Рога показано, что техногенез геологической среды происходит с определенной периодичностью. Техногенез тесно связан с технологией добычи. В истории развития техногенеза выделены три периода. Переход к каждому следующему периоду означает, что произошла смена приоритетов в способах добычи. Открытый способ заменен подземным или наоборот. В настоящее время возникли условия перехода к IV периоду. Его характеризуют слабо прогнозируемые последствия и процессы в геологической среде, охваченной техногенезом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д312.2

Рубрики:

Геохімія екзогенних процесів

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д312.1

Рубрики:

Геохімія ендогенних процесів

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д312.1

Рубрики:

Геохімія ендогенних процесів

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д312 + Б1(4УКР-4ДОН-2МАР)

Рубрики:

Геохімія природних процесів

Охорона природи. Екологія

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Каменецкая импактная структура представляет собой глубоко эродированный простой чашеобразный метеоритный кратер диаметром 1,1 - 1,2 км и глубиной до 130 м, расположенный в бассейне среднего течения р. Ингул на южном склоне Украинского щита. Установление характерных проявлений ударного метаморфизма в породах структуры позволило доказать ее импактное происхождение и пересмотреть первоначальные представления об ее вулканогенной природе. Глубокий срез кратера дает основания предполагать его древний, вероятно палеозойский возраст. Каменецкий кратер является восьмой структурой ударнометеоритного происхождения, установленной на Украинском щите.

Прошло 25 лет после кончины председателя Комиссии по метаморфогенному рудообразованию Я. Н. Белевцева. За это время роль связанных с метаморфизмом процессов в гидротермальном рудообразовании становится все более отчетливой. Показано, что все компоненты рудообразующего флюида, включая саму воду, углекислоту, хлор и металлы, так или иначе формируются в ходе сложного комплекса метаморфических/метасоматических преобразований, и не требуют их привноса из удаленных источников. В процессе метаморфизма генерируются громадные объемы металлоносных флюидов, и дело только в создании условий их фокусированного поступления к местам рудоосаждения. Соответственно, меняется взгляд на рудоконцентрирующие структуры, которые рассматриваются не как "подводящие", а как разгружающие (дренирующие). С этих позиций становится понятна и большая длительность процессов формирования месторождений (десятки миллионов лет), и неодновременность формирования одинаковых по составу ассоциаций ("стадий"). Интрузивный магматизм по-прежнему может играть важную роль в рудообразовании, но не как источник металлоносного флюида. Внедрение интрузий сопровождается мощным энергетическим импульсом, приводящим всю геологическую систему во временное состояние нестабильности, и к длительной последовательности дальнейших преобразований с постепенным переходом к новым локальным равновесиям. Таким образом, основные теоретические положения Я. Н. Белевцева о метаморфогенном рудообразовании не только не опровергнуты, но и получили дальнейшее развитие.

Досліджено геохімічні особливості поверхневих і донних відкладів, рослинності, природних вод територій Іршанського та Стремигородського родовищ титану. Одержано нові дані щодо розподілу хімічних елементів (Мn, Сr, Ni, Zn, Рb, Ті та ін.). Визначено їх фоновий та аномальний вміст. Виявлено геохімічні асоціації, розраховано геохімічні коефіцієнти та встановлено рівень забруднення. Визначено, що у "хвостах" збагачення метали мають найменшу частку рухомості, що пов'язане з наявністю тонкодисперсних частинок, які слугують сорбційним бар'єром. За результатами біогеохімічних досліджень листя берези, глиці сосни та моху встановлено, що листя берези та глиця сосни найбільш інтенсивно накопичують Мn, а мох поглинає Рb, Сu (у 6 разів більше, ніж інші рослини). Вперше, на основі комплексного аналізу геохімічного складу поверхневих і донних відкладів, рослинності, природних вод встановлено, що у районі Іршанського та Стремигородського родовищ титану показник забруднення знаходиться в межах допустимого та помірно небезпечного значення. За допомогою ГІС-технологій побудовано карти-схеми розподілу мікроелементів у об'єктах довкілля територій Іршанського та Стремигородського родовищ титану.

Методом LA-ICP-MS визначено U-Pb вік популяцій циркону з метадацитів гуляйпільської світи - 3085 - 2850 і 3700 - 3360 млн років. Крім того, виявлено 2 кристали циркону віком понад 3800 млн років. Згідно з геологічними та геохронологічними даними, Гуляйпільський блок, який має розміри 30 x 50 км, складений породами та їх реліктами гадейського, архейського та палеопротерозойського еонів. Найдавнішим фундаментом Приазовського мегаблока є, ймовірно, породи нуклеарної структури, яка формувалася від 3,97 до 3,3 млрд років. У мезоархеї (3,2 - 3,0 млрд років) вона стала частиною Середньопридніпровсько-Приазовсько-Курського граніт-зеленокам'яного терейну. Вулканіти кислого та середнього складу гуляйпільської світи могли утворитися внаслідок плавлення порід сіалічної кори, що включала породи гадейського та архейського віку, в результаті андерплейтингу базитових розплавів під час формування неоархей-палеопротерозойських рифтогенних структур.

Розглянуто історичні аспекти виникнення, розвитку та формування сучасних проблем наукового напряму "Геохімія техногенезу". Цей напрям вивчає сукупність хімічних і технічних процесів, спричинених діяльністю людства, які призводять до перерозподілу хімічних елементів на планеті. Він виник на основі сучасної геохімії В. І. Вернадського, що вивчає процеси формування хімічного складу земної кори, розвиненої в працях О. Є. Ферсмана. Розвиток науково-технічної революції, що призвів до формування нової геологічної сили - Людини, - зумовив істотний перерозподіл хімічних елементів у земній корі внаслідок антропогенної діяльності. Зона техногенезу сягає нижньої границі біосфери в земній корі. Техногенна емісія окремих хімічних елементів (Pb, Se) більш як у 100 разів перевищує їхню природну емісію. Обсяги речовини земної кори, залученої в процеси техногенезу, на порядок перевищують осадонакопичення у фанерозої, що призведе до порушення термодинамічної квазірівноваги, сформованої протягом 4,5 млрд років. Особливої актуальності цей напрям набув у другій половині XX ст. унаслідок внесення у біосферу низки нових речовин, які не існують в природі. Сучасні проблеми геохімії техногенезу знаходяться в полі дослідження глобального антропогенного циклу "енергія - відходи". У широкому сенсі відходи - це все, що є результатом нашої діяльності з виробництва енергії та її використання. Їх надходження у біосферу втричі перевищує темпи осадонакопичення у фанерозої. Головні шляхи подолання антагонізму між техно- та біосферою полягають у глобальному впровадженні замкненого виробничого циклу та доведення вже накопичених відходів до стану, який вписується у природні біогеохімічні цикли. Базовим принципом поводження з відходами повинна стати перспективна придатність їх використання майбутніми поколіннями на відповідному етапі розвитку науково-технічної революції. Головним пріоритетом наукових досліджень повинна стати екологічна стабілізація біосфери.

На території розвитку платформних фанерозойських утворень в Україні відомі численні родовища, рудовиявлення та мінеральні аномалії урану. Згідно з умовами їх формування, виділено металогенічні епохи та проведено структурно-металогенічне районування території. Встановлено, що утворення фанерозойського платформного чохла супроводжувалося накопиченням і перерозподілом у ньому урану в кілька етапів, які характеризувалися участю в рудоутворенні як екзо-, так і ендогенних процесів. Провідну роль у формуванні уранових рудних родовищ у фанерозойських осадових формаціях відіграють епігенетичні процеси. Загальний принцип екзогенного уранового рудоутворення - сполученість рудного процесу зі стадіями літогенезу порід, що їх містять. Для кожного генетичного типу уранових родовищ в осадових товщах характерна специфічна епігенетична мінералого-геохімічна зональність. Уранове зруденіння завжди приурочене до конкретної зони і взагалі є частиною цієї зональності, яка є типоморфною ознакою та головним пошуковим критерієм. У формуванні полігенних родовищ і рудопроявів урану кімерійської епохи брали участь висхідні низькотемпературні або термальні вуглекисло-вуглеводневі хлоридні розчини глибинного (метаморфічного або метагенетичного) походження, які до кінця рудоутворення розбавлялися підземними метеорними водами. Доно-Дніпровська структурно-металогенічна зона характеризується наявністю екзогенних родовищ урану пластово-інфільтраційного підкласу та полігенних ексфільтраційших родовищ. На території цієї зони відомі торій-уранові, урановугільні та уранобітумні родовища в фанерозойських платформних утвореннях. Уранове зруденіння супроводжується концентраціями (нерідко рудними) інших металів.