Розраховано модель остигання товщі масивних тагамітів від ліквідусних температур за рахунок теплопровідності. Доведено, що розподіл значень ширини реакційних облямівок навколо кварцових включень і збереження імпактних алмазів можна описати за допомогою цієї моделі.

Приведен обзор зарубежных литературных источников по мел-палеогеновой катастрофе и ее связи с образованием кратера Чиксулуб, а также по другим массовым вымираниям органического мира в фанерозое. Описаны импактные структуры Украинского щита (УЩ) и некоторых других регионов, а также Болтышского кратера в центральной части УЩ, образование которого произошло на мел-палеогеновом рубеже одновременно с гигантским кратером Чиксулуб в Мексике, кратера Эльгыгытгын на Чукотке и группы кратеров Мача в западной части Алданского щита. Охарактеризованы алмазоносная Западная импактная структура, Оболонский кратер как вероятная нефтегазоносная структура на северо-восточном склоне УЩ.

На підставі комплексних досліджень показано структурну успадкованість саксаганської метабазитової та криворізької серій, належність їх до різних тектоно-магматичних циклів. Установлено перспективність конгломератів скелеватської світи щодо золота, можливість виявлення в Південному Криворіжжі вибухових структур.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д344.21

Рубрики:

Грубоуламкові породи

Шифр НБУВ: Ж22224 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д344.21

Рубрики:

Грубоуламкові породи

Шифр НБУВ: Ж22224 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В655.43 + Д344.21

Рубрики:

Падіння метеоритів на Землю і метеоритні кратери

Грубоуламкові породи

Шифр НБУВ: Ж22224 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У складі зювітів Іллінецької імпактної структури розповсюджено імпактні бомби аеродинамічної форми, які складаються з уламків ударнометаморфізованих кристалічних порід мішені, вкритих скляною оболонкою. Утворення цих бомб відбулося внаслідок відкладення силікатного конденсату на поверхні уламків порід під час їх розльоту у високотемпературному газопиловому плумі на ранній стадії формування кратера.

Розглянуто можливість проникнення високошвидкісних великорозмірних балістичних снарядів крізь мішені з матеріалів, аналогічних гірським породам літосфери Землі, за допомогою методу екстраполяції результатів балістичних випробувань до необхідних меж. Одержано дані, що вказують на можливість проникнення великих високошвидкісних космічних тіл крізь літосферу Землі до астеносферних шарів, мантії та ядра, а також свідоцтва існування причинно-наслідкового взаємозв'язку подібного роду зіткнень зі спостережними різновіковими геологічними структурами кільцевого типу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д344.21

Рубрики:

Грубоуламкові породи

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Для выяснения роли эндогенных факторов в формировании соляных диапиров особо информативными являются придиапировые эксплозивные брекчии. Изложены результаты их изучения по данным бурения на Скоробогатьковско-Песочанской сложной солянокупольной структуре, расположенной над апикальной частью Днепровско-Донецкого ллюма, контролирующего основные закономерности тектогенеза и нафтидогенеза центрального - юго-восточного сегмента Днепровско-Донецкой впадины (с максимальными глубинами, стратиграфическим и фазово-геохимическим диапазонами нефтегазоносности). Помимо кепрока установлены эксплозивные брекчии, генетически связанные с карбонатитовым и кимберлитовым магматизмом. Они характеризуют начальный этап соляного диапиризма, которому предшествовало заложение в узлах пересечения рифтогенных разломов магматических очагов с последующей дифференциацией на несмешивающиеся карбонатитовую, кимберлитовую магмы и соляной расплав. Они инициировали формирование трубок взрыва, дальнейшее развитие которых связано с внедрением эндогенной соли и последующим подключением галокинеза. Последующие этапы роста соляных диапиров связаны с разновозрастными фазами тектоно-термальной активизации, которые сопровождались выталкиванием эксплозивных брекчий из трубок взрыва, оттеснением их остатков на периферию соляных штоков и интенсивным гидротермальным метасоматозом. Наличие реликтовых признаков карбонатитовой и кимберлитовой природы эксплозивных придиапировых брекчий позволяет ставить вопрос о связанных с соляными диапирами перспективах поисков не только нефтяных и газовых залежей, битумов, рассолов, полиметаллов, ртути, урана и серы, но также редких металлов и алмазов.

Мета дослідження - аналіз особливостей складу та ймовірних джерел походження екзотичних конгломератів в Українських Карпатах, та створення геологічного нарису їх поширення. Методика включає детальний комплексний аналіз та узагальнення наявного фактичного геологічного матеріалу та порівняння отриманих даних. На базі систематизованого матеріалу складено таблицю співвідношення складу та віку екзотичних конгломератів Українських Карпат та створено орієнтовну схему їх поширення. Екзотичні конгломерати розвинені в різних структурних зонах земної кори, але особливо широко в складчастих областях і передгірських прогинах. Вони є одним із найкращих індикаторів палеогеографічних обстановок і мають велике палеотектонічне значення. Нагромадження потужних грубоуламкових верств свідчить про підсилення тектонічних рухів, які виводили глибинні породи на поверхню, де вони інтенсивно руйнувалися. Використовуючи дані досліджень складу уламків конгломератів, зроблено спробу відтворити місцезнаходження та характер геологічної будови джерела зносу. На підставі отриманих результатів зроблено висновок, що ці породи не відповідають запропонованим джерелам зносу. Наявність уламків давніх метаморфічних порід у екзотичних конгломератах надала можливість виникнути гіпотезі внутрішніх піднять (кордильєр). У геологічній історії Карпат вони описувалися як виступи фундаменту карпатського простягання, які розділяли флішеві троги і своїм положенням відносно рівня моря впливали на перерозподіл осадового матеріалу. Проте, досі немає належного пояснення специфіки формування цих кордильєр та їх кількості. Обгрунтовано необхідність подальшого вивчення проблеми поширення та складу екзотичних конгломератів. Проаналізовано головні дослідження екзотичних порід та охарактеризовано ймовірні джерела зносу уламкового матеріалу. Вперше викладено зведення виходів екзотичних конгломератів для регіону Українських Карпат і зазначено щодо складу та віку уламкового матеріалу.

Мінерали-супутники золота в конгломератах, як і воно само, за походженням розподіляються на алотигенні (успадковані від материнських порід) та аутигенні (сформовані в осадовій породі вже після її утворення). Алотигенні й аутигенні мінерали-супутники мають різне і нерівноцінне значення як пошукові ознаки золотого зруденіння. Тому є необхідність у методиці розрізнення походження мінералів-супутників золота в цих породах. Різниця генезисів супутніх золоту мінералів проявляється у відмінностях характерів зв'язку золота з ними. На прикладі золотоносних конгломератів Білокоровицької структури Волинського блоку Українського щита показано різний характер зв'язку золота з супутньою йому мінералізацією алотигенного (циркон, ільменіт, апатит) та аутигенного (пірит) генезису в цих породах. Відмінності характерів зв'язку мінералів-супутників золота з останнім проявляються в різних: конфігураціях областей скупчення точок побудови графіків зв'язку вмістів золота і його супутніх мінералів; кутах нахилу цих графіків. Спільність походження супутніх золоту мінералів в конгломератах визначається за близькістю вказаних показників. Запропоновано методику розпізнавання різних за генезисом мінералів-супутників золота шляхом застосування кореляційно-регресійного аналізу. Вона полягає в тому, що через кутові коефіцієнти в рівняннях регресії, що описують зв'язки золота з мінералами-супутниками, визначаються кути нахилу відповідних цим рівнянням графіків регресії, а надалі за допомогою порівняння близькості кутів нахилу робиться висновок про алотигенність (сингенетичність) чи аутигенність (епігенетичність) відповідних золотому зруденінню мінералів-супутників.