Визначено роль супутникової інформації щодо підвищення ефективності геологорозвідувальних робіт на сучасному етапі, що характеризується погіршенням гірничо-геологічних умов. Розроблено нові супутникові технології для використання під час проведення геологорозвідувальних робіт на шельфі та суходолі. Підтверджується необхідність подальшого вдосконалення форм і методів організації цих досліджень.

Рассмотрены особенности применения сейсморазведки для прогноза горно-геологических осложнений при отработке угольных пластов в конкретных, типичных для угольных бассейнов Украины, условиях. Определены горно-геологические факторы, осложняющие эксплуатацию данных бассейнов, конкретизированы основные задачи шахтной сейсморазведки. Приведены фактические примеры сейсмоакустического прогноза различных геологических нарушений, предложена методика оценки его эффективности.

Досліджено закономірності подільності земної кори та вплив тектонічних напруг на порушення суцільності, а також фізико-механічної однорідності гірських порід. Встановлено критерії виявлення (прогнозу) у продуктивному розрізі зон вторинної зміни порід з високими ємнісно-фільтраційними властивостями в осадовому чохлі та породах кристалічного фундаменту. Вивчено кінематику різномасштабних тектонічних порушень та їх вплив на флюїдомасоперенос. Розроблено прийоми попередньої оцінки нафтогазоносності локальних об'єктів і прогнозування ділянок із максимальною нафтогазоносністю до постановки пошуково-розвідувального буріння і на стадіях дорозвідки, а також експлуатації родовищ.

Рассмотрены вопросы, связанные с оконтуриванием фигур подсчета запасов. Для обеспечения полноты использования имеющейся информации по геологоразведочным скважинам и горным работам применительно к подсчету запасов угля разработан порядок оконтуривания.

Розглянуто стан справ щодо розробки нормативно-правової бази для геолого-економічної оцінки запасів газу (метану) вугільних родовищ відповідно до умов ділянок надр, визначених Законом України "Про газ (метан) вугільних родовищ" як об'єкти видобування газу (метану) вугільних родовищ, та технологічних типів газу (метану) вугільних родовищ, виділених Концепцією ДКЗ з підрахунку запасів газу (метану) вугленосних товщ. Визначено напрями подальших науково-дослідних робіт з адаптації розроблених нормативно-правових документів до умов, визначених Законом України "Про газ (метан) вугільних родовищ", і завершення опрацювання нормативно-правових документів, що розробляються.

Проаналізовано можливі шляхи прискорення геологорозвідувальних досліджень щодо покладів нафти і газу, а також роль інноваційних геофізичних технологій у цьому процесі. Осмислено результати практичної апробації експрес-технології "прямих" пошуків скупчень вуглеводнів за допомогою геоелектричних методів (технологія СКІП-ВЕРЗ) на відомих родовищах і перспективних площах в Україні, Казахстані та Росії. Розглянуто ряд напрямів, де активне застосування зазначеної технології може дати відчутні результати вже найближчим часом. Рекомендовано включати експрес-технологію "прямих" пошуків та розвідування скупчень вуглеводнів геоелектричними методами в комплекс геолого-геофізичних методів і розвідування покладів нафти й газу.

Изложены результаты анализа волновых полей, используемых для прогноза горно-геологических условий залегания угольных пластов с помощью методов шахтной сейсморазведки. Представлены установленные в ходе исследований характерные структуры волновых полей и обобщенные характеристики волновых пакетов различной природы.

Досліджено петрофізичні властивості порід-колекторів кам'яновугільних відкладів у центральній частині Дніпровсько-Донецької западини. Побудовано типові петрофізичні моделі для окремих площ та уніфіковані моделі, одержані на об'єднаній вибірці для нижньокам'яновугільних відкладів цього регіону. Глибина залягання покладів є одним з інформативних параметрів, які необхідно враховувати під час побудови петрофізичних моделей, а одержані моделі є петрофізичною базою для кількісної інтерпретації даних геофізичних досліджень у свердловинах.

Розглянуто проблему виділення поширених геологічних порушень у гірських породах. Мета дослідження - апробація методики виявлення тектонічних порушень і їх геометричних параметрів у вугільних пластах. Наведено результати аналізу накопиченої інформації, що стосуються вивчення мікроструктури вугілля - квазікристалів, яка є наслідком тектонічних напружень. Кількісні характеристики квазікристалів використовують для прогнозування динамічних і газодинамічних явищ у вугільних шахтах, порушених зонах і підзонах. Досліджено структуру вугілля у місці зафіксованого газодинамічного явища на одній з шахт Донбасу; вивчено зразки вугілля із застосуванням оптичної мікроскопії; наведено графічні результати об'ємного виділення плікативного порушення у викидонебезпечній зоні вугільного пласта і результати вимірів міцності вугілля; визначено зв'язок між властивостями міцності вугільного пласта і його мікроструктурними особливостями; встановлено геометричні параметри плікативного порушення і спрогнозовано розвиток порушення в даних умовах. Результати показують ефективність застосованої методики, що надає змогу підвищити безпеку ведення гірничих робіт у вугільних шахтах у разі прогнозування розвитку невидимих неозброєним оком геологічних порушень і запобігання газодинамічним явищам. Одержані дані є черговим свідченням належності динамічних, газодинамічних і термічних явищ до порушених зон та існуючої актуальності виділення їх за сучасними методами.