The role of various-rank tectonic processes on the formation and distribution of the formations of black shales enriched by organic carbon is considered. Tectonic processes and their factors are divided into four ranks: global - planetary, subplanetary, regional, and local. The examples from the geology of oil-gas-bearing regions of the Ukraine and other countries are given.

Underwater hydrothermal-sedimentary bodies within auriferous black schist complexes by the (Fe + Mn)/Ti module are determined. They are presented by numerous small interbeds and rare layers and lenses of the quartz and sulfide-quartz compositions enriched with Mn, Fe, Ni, Co, Cu, Au, and other elements.

Отмечено, что черные сланцы - эвксениты, которые являются специфическим литогеодинамическим индикатором отложений задуговых бассейнов, "заражены" разнообразными по химическому составу, форме и структуре самородно-металлическими микро- и наночастицами - трассерами (супер)глубинных флюидов.

Мета роботи - оцінка газосланцевого потенціалу порід на основі експериментальних досліджень зразків керна та визначення термобаричних умов, найсприятливіших для виділення газоподібних вуглеводнів із порід. Дослідження молекулярної структури та фізико-хімічних властивостей в органічній складовій сланцевих зразків виконано за допомогою методів електронного парамагнітного резонансу (ЕПР) та інфрачервоної спектроскопії (ІЧ). Як доповнення до основних методів дослідження використано результати рентгенофлуоресцентного аналізу. Проведено комплексний аналіз результатів лабораторних досліджень і наявних геолого-петрофізичних і геохімічних даних. Підтверджено, що метан у сланцях так само, як і у вугленосних відкладах, генетично пов'язаний саме з вуглефікованою органічною речовиною. Тобто, газоносність сланцевих порід головно формується під час перетворень у вуглефікованій органічній речовині, яка в сланцях перебуває в розсіяному стані. Доведено, що газоносність сланцевих порід залежить від термобаричних умов, у яких розташована органічна складова сланців і від кількості та стану останньої. Встановлено, що органічні сполуки в одержаних зразках керну (свердловина 1-Ліщинська) фіксуються у незначних кількостях внаслідок деструктивних трансформацій речовини з втратою летких продуктів розпаду, що відбулися під час катагенетичних перетворень вуглефікованої органіки. Вперше оцінено потенційну газоносність сланцевих порід відкладів силуру Волино-Подільської окраїни Східноєвропейської платформи шляхом визначення їх метаногенераційного потенціалу та сорбційних властивостей із використанням методів ЕПР- та ІЧ-спектроскопії. Показано, що їх органічна речовина має порівняно низькі сорбційні властивості та її метаногенеративний потенціал є незначним.

Мета роботи - деталізувати геологічну будову та стратиграфію еоценової чорносланцевої формації Сілезького покриву, відтворити глибини та процеси її накопичення та реконструювати палеогеографію і геодинаміку еоценового Сілезького седиментаційного суббасейну. Методика. Геологічне картування, вивчення літостратиграфії та седиментологічних рис порід (елементів Боума тощо) в природних розрізах відкладів, палеобатиметричний аналіз форамініферових асоціацій. Уточнено геологічну позицію вивчених відкладів: еоценова чорносланцева формація (сойменська світа) розвинена в межах Сілезької тектонічної одиниці, а строкатокольорові палеоцен-еоценові відклади поширені по краях цієї одиниці в Розлуцькій структурі (Субсілезький покрив) та олістостромових товщах. Встановлено, що сойменська світа складена переважно продуктами діяльності турбідитних потоків різної густини та темними до чорних геміпелагічними глинистими утвореннями. Вона накопичувалась в Сілезькому суббасейні на батиаль-абісальних глибинах нижче CCD, на що вказує поширення глибоководних аглютинованих бентосних форамініфер (асоціації "Glomospira-Haplophragmoides", "Recurvoides", "Glomospira", "Rhabdammina-Reticulophragmium" і фауна "А"-типу). Сілезький суббасейн обмежували підняття - Буковецьке (відгалуження Субсілезької кордільєри) та Субсілезьке, на яких в пізньому палеоцені на батиальних глибинах вище CCD і форамініферової лізоклини утворювались пелагічні вапнисті осади, збагачені планктонними форамініферами, а в еоцені - нижче CCD - глинисті (гемі)пелагічні відклади з аглютинованими форамініферами (асоціації "Rzehakina", "Glomospira", "Glomospira-Karrerulina" і фауна "B"-типу та "Rhabdammina-Reticulophragmium"). В еоцені, на південно-східному клиноподібному закінченні Сілезького суббасейну існувала напівізольована глибоководна ділянка, обмежена на північному сході Субсілезьким пасмом, на південному заході - Сілезьким (Буковецьким) підняттям, а на півдні - Примармароською акреційною призмою, де циркуляція придонних насичених киснем течій була затруднена і накопичувались збагачені органікою відклади (сойменська світа). В кінці еоцену, внаслідок субдукції підфлішової основи Зовнішньокарпатського басейну, флішева товща зривалась з цієї основи, насувалась в бік платформи, тектонічно перекривала підводні пасма-кордільєри та конседиментаційно підіймалась, зумовлюючи обміління Зовнішньокарпатського (в т.ч. Сілезького) седиментаційного басейну. Наукова новизна. Запропоновано нову палеогеографчну модель накопичення чорносланцевих відкладів еоцену Сілезького покриву, відповідно до якої ці відклади нагромаджувались турбідитними потоками та (гемі)пелагічним осадженням у південно-східній напівізольованій глибоководній ділянці Сілезького суббасейну, частково обмеженій припіднятими підводними пасмами. Практична значущість. Надано геологічну характеристику еоценової чорносланцевої формації, яка може бути потенційно нафтогенеруючою. Врахування її наявності може значно розширити напрямки пошукових робіт в Карпатах.

Проаналізовано перспективи видобутку сланцевого газу в різних країнах світу й виконано огляд вивченості проблеми екологічної безпеки під час розробки родовищ сланцевого газу в Україні та світі. Охарактеризовано геологічні передумови та екологічні загрози, перспективи видобутку та екологічні наслідки розробки сланцевого газу на Одеській та Юзівській площах. Розкрито технологічні особливості, стадійність освоєння родовищ сланцевого газу та застосування технології гідророзриву пласта, диференційовано вплив розробки родовищ сланцевого газу на навколишнє природне середовище. Наведено головні чинники екологічної небезпеки в межах перспективних на нетрадиційний газ регіонів України, окреслено шляхи мінімізації ризиків забруднення підземних вод внаслідок видобування сланцевого газу. Наведено методику оцінки ресурсів газу сланцевих товщ.

При электронно-микроскопическом изучении пород нижневизейской черносланцевой формации эвксинского типа в центральной части Днепровско-Донецкой впадины (по керну глубоких скважин) были обнаружены фрагменты пиритизированных трубок цилиндрической и конусовидной формы, заполненных колломорфным, губчатым и фрамбоидальным пиритом, играющим большую роль в составе черных сланцев. По-видимому, это фрагменты микротрубчатой дегазационной системы, по которой в бассейн седиментации поступал глубинный сероводород. Отверстия в стенках трубок свидетельствуют о распылении двухфазного флюида на капли жидкости и пузырьки газа, при кавитации которых происходят микровзрывы, перфорирующие стенки трубок. Находка этих хрупких эфемерных образований, предположительно являющихся аналогами черных курильщиков, позволяет конкретизировать закономерности накопления черносланцевых формаций эвксинского типа, что должно способствовать как освоению связанных с ними углеводородных и минеральных ресурсов, так и оценке их геоэкологического и эволюционно-биологического значения.

Дисертаційна робота присвячена вивченню особливостей геологічної будови силурійських і кембрійських відкладів Волино-Поділля, умов їх формування, геологічних, геохімічних, термобаричних і інших кількісних факторів прогнозування перспектив промислової газоносності силурійських сланцевих товщ і кембрійських ущільнених пісковиків. Доведено, що силурійські чорносланцеві відклади є найбільш перспективними на газові поклади. Визначено перспективи газоносності силурійських сланців і кембрійських ущільнених пісковиків. Виконано оцінку прогнозних ресурсів газу чорносланцевих силурійських відкладів району досліджень. Запропоновано методологію проведення геологорозвідувальних робіт для оконтурювання нафтогазоперспективних сланцевих формацій на початковій стадії геологічного вивчення перспективних слабовивчених територій комплексуванням регіональної сейсморозвідки з різними модифікаціями геоелектричних, геохімічних та інших методів по сітці регіональних профілів. Обґрунтовано пріоритети освоєння прогнозних ресурсів нетрадиційних вуглеводнів.