Проведено комплексне дослідження ефективності змісту, форм і засобів екологічного виховання на засадах "глибинної екології" під час викладання біології, формування екологічного типу свідомості учнів. Встановлено, що методи та форми традиційної системи виховання не сприяють цілісності світогляду учнів у сфері екології. Зазначено, що організація навчально-виховного процесу з залученням особистої активності учнів, їх емоційної сфери та смислотвірних мотивів екологічного змісту дає змогу систематизувати базові ідеї наукового світогляду учнів, їх ціннісні орієнтації. Теоретично обгрунтовано доцільність та виявлено педагогічні умови впровадження екологічного виховання на засадах "глибинної технології" в навчально-виховний процес та експериментально перевірено його ефективність під час вивчення біології.

На засадах системології та синергетики висвітлено проблему сутності життя (його структурної організації та цілісного функціонування) та розкрито шляхи її відображення в змісті шкільного курсу біології й організації природовідповідної діяльності школярів. Висвітлено основні положення загальної теорії життя. Охарактеризовано загальнотеоретичні підходи до формування цілісності знань школярів. Розглянуто внутрішньопредметну інтеграцію як основу конструювання навчального матеріалу. Увагу приділено проблемам цілісного відображення живої природи в змісті шкільного підручника.

Розглянуто зміст шкільного курсу біології та його реалізацію в ЗНЗ України (1940 - 2000 рр.), проведено періодизацію шкільної біологічної освіти досліджуваного періоду. Показано, що в цей час проводилися активні пошуки шляхів удосконалення змісту шкільного курсу біології, його структурування, підвищення наукового рівня та методичної ефективності, систематизації знань, встановлення постійних і міцних взаємозв'язків між теоретичними знаннями та практичними уміннями. Також приділялась увага підготовці шкільної молоді до вибору професії у сфері матеріального виробництва, розробці теорії розвитку біологічних знань, удосконаленню методів навчання, розвитку пізнавальних інтересів і самостійності учнів, впровадженню проблемного навчання. Обгрунтовано доцільність використання історичної спадщини вітчизняної методики навчання шкільній біології.

Розглянуто шляхи вдосконалення методики організації профільного навчання біології через цілі, завдання, зміст, методи, прийоми, форми навчання. Визначено педагогічні умови ефективності профільного навчання у сучасній школі. Увагу приділено формуванню умінь цілепокладання, навчально-дослідній діяльності, організації проектної діяльності учнів профільних класів.

Розкрито сутність та структуру професійної компетентності майбутніх вчителів біології. З’ясовано особливості розвитку та тенденції модернізації вищої біологічної освіти. Визначено критерії та рівні формування професійної компетентності. Розроблено й експериментально апробовано дієвість концептуальної структурно-функціональної моделі та розвивальної програми формування професійної компетентності майбутніх вчителів-біологів та обгрунтовано їх навчально-методичний та технологічний супровід. Розкрито особливості створення інноваційного освітнього середовища у процесі формування професійної компетентності майбутніх вчителів біології. Розглянуто діагностику та стан сформованості професійної компетентності майбутніх вчителів біології.

Розкрито зміст поняття "компетенція", "компетентність", "міжпредметна компетенція". Зазначено, що міжпредметні компетенції формуються на суміжжі двох і більше навчальних предметів. Зауважено, що вивчаючи курс біології можна побачити, що її зміст переплітається з хімією (це стосується таких понять, як: хімічний склад кісток і крові, вітаміни, нітрати). Вміщено таблицю взаємозв'язку між біологічними та хімічними знаннями. Запропоновано проаналізувати всі навчальні програми зі споріднених предметів і враховувати під час їх удосконалення структурні та змістові міжпредметні зв'язки.

Раскрыто содержание понятия "компетенция", "компетентность", "межпредметная компетенция". Указано, что межпредметные компетенции формируются на стыке двух и более учебных предметов. Отмечено, что изучая курс биологии можно увидеть, что ее содержание переплетается с химией (это касается таких понятий, как: химический состав костей, крови, витамины, нитраты). Помещена таблица взаимосвязи между биологическими и химическими знаниями. Предложено проанализировать все учебные программы по родственным предметам и учитывать при их совершенствовании структурные и содержательные межпредметные связи.

Disclosure of "competence", "competence", "Interdisciplinary competence." Indicated that cross-curricular competencies are formed at the junction of two or more subjects. Observed that studying biology course you can see that the content is interwovenwith chemistry (studying biology should know the chemical composition of bones, blood, vitamins, nitrates, etc.). A table of the relationship between biological and chemical knowledge. Asked to review all the training programs on related subjects and to take into account when improving the structural and substantive interdisciplinary communication.

Розкрито особливості навчання у сучасні школі, проаналізовано види, методи та форми навчання. Наведено найвідоміші організаційні форми навчання. Розкрито особливості використання проблемного навчання на уроках біології, наведено приклад уроку з розділу генетика та подано матеріал до презентацій. Висвітлено основні групи, види та моделі нестандартних уроків.

Раскрыт опыт учителей Одессы по использованию межпредметных связей на уроках и занятиях кружков химии и биологии при внеклассном и внешкольном образовании. Руководителям кружков предложен материал (на английском языке) на тему "Клетка как химическая фабрика". Приведены примеры опытов по простейшему определению химического состава растительной клетки.

Розкрито профільність старшої школи, освітні рівні, акцентовано увагу на науковій проблемі навчання біології у старшій школі на академічному рівні. Досліджено стан проблеми в теорії та на практиці в Україні та за кордоном. Обгрунтовано методичну систему як педагогічну категорію, а також підходи до наповнення методичної системи навчання біології у старшій школі на академічному рівні новим змістом та інноваційними формами, методами та засобами навчання. Розкрито функціонування методичної системи в реальному навчально-виховному процесі, наведено приклад вивчення окремих розділів або тем з урахуванням закладених під час розроблення методичної системи підходів: системного, кореляційного, культурологічного, аксіологічного, модульного, ігрового та дослідницького.

Розглянуто питання впровадження здоров'язберігальних освітніх технологій у практику роботи вищої школи в процесі професійної підготовки вчителів біології. Наведено дані експериментальної роботи, метою якої було використання здоров'язберігальних технологій на заняттях у ході вивчення дисциплін циклів природничо-наукової, професійної та практичної підготовки майбутніх біологів. Досліджено стан здоров'я студентів I - IV курсів за результатами аналізу медичних карток, анкетування студентів-біологів. Окреслено шляхи формування здоров'язберігальних компетентностей майбутніх учителів.

Рассмотрены вопросы внедрения здоровьесберегающих образовательных технологий в практику работы высшей школы в процессе профессиональной подготовки учителей биологии. Представлены данные экспериментальной работы, целью которой было использование здоровьесберегающих технологий на занятиях при изучении дисциплин циклов естественнонаучной, профессиональной и практической подготовки будущих биологов. Исследовано состояние здоровья студентов I - IV курсов по результатам анализа медицинских карт, анкетирования студентов-биологов. Определены пути формирования здоровьесберегающих компетенций будущих учителей.

The article highlights the problem of health protecting educational technologies introduction in the process of biology teachers’ professional training at higher school.

Розкрито основи мотивації навчальної діяльності. Охарактеризовано основні групи навчальних мотивів. Показано способи мотивації навчально-пізнавальної діяльності на заняттях з методики викладання біології.

Раскрыты основы мотивации учебной деятельности. Охарактеризованы основные группы учебных мотивов. Показаны способы мотивации учебно-познавательной деятельности на занятиях по методике преподавания биологии.

The scientific bases of cognitive motives of the personality are revealed. The main groups cognitive motives are characterized. Practical advices about the mechanism of forming are formulated in it. Mastering by theoretical knowledge and practical advices will give the possibility to activize the educational process.

Розкрито значення проектної діяльності у змісті сучасної екологічної освіти. Висвітлено провідні сутнісні ознаки проектної екологічної діяльності у системі професійної підготовки майбутніх учителів. Визначено рівні співтворчої діяльності суб’єктів навчального процесу у ВНЗ.

Раскрыто значение проектной деятельности в содержании современного экологического образования. Освещены ведущие сущностные признаки проектной экологической деятельности в системе профессиональной подготовки будущих учителей. Определены уровни cотворческой деятельности субъектов учебного процесса в ВУЗ.

Solved the significance of the project activity in the modern sense of environmental education. Deals with the essential features of the project leading environmental performance in the system of training of future teachers. Defined the levels of activity of the cooperative creative learning process in universities.

Розкрито теоретичні та методичні аспекти професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування природознавчої компетентності у молодших школярів. Виділено та обґрунтовано три етапи підготовки майбутніх учителів початкової школи: теоретичний, лабораторно-практичний та самостійно-творчий.

Раскрыты теоретические и методические аспекты профессиональной подготовки будущих учителей начальной школы к формированию природоведческой компетентности младших школьников. Выделены и обоснованы три этапа подготовки будущих учителей начальной школы: теоретический, лабораторно-практический и самостоятельно-творческий.

The article deals the theoretical and methodological aspects of the training of primary school teachers to the formation of natural science competencies in primary schoolchildren. Been substantiated three stages of training of primary school teachers: theoretical, laboratory and practical, creative and independent.

Визначено місце та роль дискусії у процесі навчання біології як окремої педагогічної категорії. На основі аналізу результатів анкетування досліджено реальний стан використання дискусій на уроках біології у ЗНЗ. Запропоновано методичні рекомендації для вчителів щодо проведення дискусій з біології.

Определены место и роль дискуссий в процессе обучения биологии як отдельной педагогической категории. На основе анализа результатов анкетирования исследована реальная ситуация использования дискуссий на уроках биологии в общеобразовательных учебных заведениях. Предложены методические рекомендации для учителей по проведению дискуссий по биологии.

The place and role of discussion in the teaching of biology as a separate educational category are defined. Based on analysis of the questionnaire results examined the real situation of the discussions on the lessons of biology in secondary schools. Proposed guidelines for teachers to hold discussions with biology.

Відзначено, що розвиток особистості медичного фахівця нового типу відповідно до сучасних завдань потребує вдосконалення всіх ланок навчально-виховного процесу. Досліджено особливості формування інтегрованих еколого-біологічних знань студентів у медичних ВНЗ. Розглянуто проблеми їх реалізації у фаховій підготовці майбутнього медичного спеціаліста.

Отмечено, что развитие личности медицинского специалиста нового типа в соответствии с современными задачами требует совершенствования всех звеньев учебно-воспитательного процесса. Исследованы особенности формирования интегрированных эколого-биологических знаний студентов в медицинских ВУЗ. Рассмотрены проблемы их реализации в профессиональной подготовке будущего медицинского специалиста.

In this article the interconnection between biological, ecological and professional knowledge of medical students is describe. The base of knowledge integration which is regulate the connection between educational disciple and educational methods, interaction of knowledge, favor the development of the scientific view of the world and learning of professional knowledge are discovered.

Розглянуто технологію формування здорового способу життя майбутніх учителів біології у процесі викладання природничих дисциплін з використанням проблемних ситуацій. Уточнено сутність поняття «проблемне навчання», проаналізовано види проблемного навчання. Показано застосування найбільш поширених методів активізації пізнавальної діяльності студентів під час навчальних занять. Розглянуто сутність проблемної лекції та проблемного учіння; наведено приклади проблемних ситуацій та завдань, що використовуються на лабораторних і практичних заняттях з природничих дисциплін та під час педагогічної практики.

Рассмотрена технология формирования здорового образа жизни будущих учителей биологии в процессе преподавания естественных дисциплин с использованием проблемных ситуаций. Уточнена сущность понятия "проблемное обучение", проанализированы виды проблемного обучения. Показано применение наиболее распространенных методов активизации познавательной деятельности студентов во время учебных занятий. Рассмотрена сущность проблемной лекции; приведены примеры проблемных ситуаций и задач, которые используются на лабораторных и практических занятиях и во время педагогической практики.

The article considers the technology for healthy lifestyles development of future biology teacher in process of natural sciences teaching with the problematic situations.

Виконано цілісний аналіз проблеми відображення сучасної тенденції інтеграції природничої науки й етики в змісті біологічної освіти старшокласників. Обгрунтовано педагогічні умови та методичну систему формування у школярів біоетичних знань як складової сучасного світогляду молоді. Досліджено стан реалізації проблеми в практиці навчання біології в сучасній школі. Подано загальну характеристику методичної системи формування біотечних знань старшокласників.

Обгрунтовано методологічну єдність законів природи та законів моралі, що дозволяє реалізувати інтеграцію науки й етики в процесі вивчення біології. Запропоновано методичну систему інтеграції, яка включає в себе факультативні курси біоетичної спрямованості, організацію навчальної діяльності на основі співробітництва та гуманістично-особистісного підходу. Охарактеризовано метод аналогій у відображенні тенденції інтеграції науки та моралі у змісті шкільного предмета "Біологія" і його використання.

Обосновано методологическое единство законов природы и законов морали, что позволяет реализовать интеграцию науки и этики в процессе обучения биологии. Предложена методическая система интеграции, которая включает факультативные курсы биоэтической направленности, организацию учебной деятельности на основе сотрудничества и гуманно-личностного подхода. Дана характеристика метода аналогий при отражении тенденции интеграции науки и нравственности в содержании школьного предмета "Биология" и его использования.

Methodological unity of the laws of nature and morality has been substantiated in this research. This enables integration of science and ethics in the process of studying biology. There has been developed a methodical system of integration, which includes elective courses focused on bioethics, organization of training activities on the basis of cooperation, humanistic and personal approach. The analogy method in the reflection of trends in integration of science and morality in the content of a school subject "Biology" and its use has been characterized in this article.

Обгрунтовано науково-теоретичне й організаційно-практичне забезпечення процесу підготовки майбутніх вчителів природничих дисциплін до реалізації здоров'язбережувальних технологій у закладах освіти. Запропоновано підходи до вирішення проблеми формування готовності студентів до практичної здоров'язбережувальної діяльності. Здійснено відбір і модифікацію базових понять дослідження. Виявлено сутність, структуру, особливості змісту й організації процесу підготовки майбутніх вчителів природничих дисциплін до реалізації здоров'язбережувальних технологій у закладах освіти.

Теоретично обгрунтовано сутність поняття «здоров’язберігальна технології» та їх важливість у професійній підготовці студентів-біологів у ВНЗ. Встановлено, що здоров’язберігальні технології сприяють формуванню у студентів адекватної моральної самооцінки, надають можливість організувати дієву роботу зі створення позитивної мотивації щодо здорового способу життя, розвинути позитивні моральні якості, активізувати їх прояви, перебудувати і змінити негативні форми поведінки на позитивні. Здоровий спосіб життя молоді передбачає упровадження у практику роботи педагогічного університету комплексу оздоровчих заходів, що забезпечують гармонійний розвиток, зміцнення здоров'я, підвищують продуктивність навчальної діяльності. У процесі професійної підготовки майбутніх учителів біології запропоновано до використання сучасні методи здоров`язберігальних технологій – оздоровчі хвилинки, пальчикова гімнастика, арт-терапія тощо.

Теоретически обоснована сущность понятия «здоровьесберегающие технологии» и их важность в профессиональной подготовке студентов-биологов в ВУЗ. Установлено, что здоровьесберегающие технологии способствуют формированию у студентов адекватной нравственной самооценки, дают возможность организовать действенную работу по созданию положительной мотивации к здоровому образу жизни, развить положительные нравственные качества, активизировать их проявления, перестроить и изменить негативные формы поведения на положительные. Здоровый образ жизни молодежи предусматривает внедрение в практику работы педагогического университета комплекса оздоровительных мероприятий, обеспечивающих гармоничное развитие, укрепление здоровья, повышают продуктивность учебной деятельности.

Recently, much attention is paid to health-keeping technologies; however, the use of health-keeping technology in professional training has not been sufficiently investigated. In Ukraine, the main task of the social program of the state is preserving and strengthening of the young people’s health. In order to solve the above mentioned problem, it is necessary to form in students a stable motivation for healthy lifestyle, to implement complex of health-keeping technologies aimed at awareness of the value of their health. The above mentioned circumstances highlight the problem of using health-keeping technologies in professional training of the future teachers of biology. It has been established that health-keeping technologies promote the formation in students of an adequate moral self-esteem, make it possible to organize an effective work of creating a positive motivation for healthy lifestyle, develop positive moral qualities, enhance their display, reform and change negative forms of behaviour into positive ones.