Розглянуто питання теорії, методології та індикації стану поверхні атмосфери (агроекосистеми) України. Проаналізовано досвід ініціації та упровадження в країні цільового міжнародного проекту UNER-GEF щодо індикаторів агробіорізноманіття для національних потреб. Висвітлено особливості формування вірогідного статистичного відображення стану агробіорізноманіття як складового компонента природного капіталу української держави.

Рассмотрены вопросы теории, методологии и индикации состояния поверхности атмосферы (агросистемы) Украины. Проанализирован опыт инициации и внедрения в стране целевого международного проекта UNER-GEF об индикаторах агробиоразнообразия для национальных потребностей. Освещены особенности формирования достоверного статистического отображения состояния агробиоразнообразия как составного компонента природного капитала украинского государства.

Обобщены результаты фундаментальных исследований и опытно-производственных испытаний эффективности использования новых агрохимикатов - удобрений на основе аммонийно-карбонатных соединений и синтетических регуляторов роста растений - производных N-оксидов пиридина в сельскохозяйственном производстве и лесоразведении. Проанализированы научные и прикладные аспекты их воздействия на культурные растения и почвенные микроорганизмы, процессы биологической азотфиксации, нитрификации, фотосинтеза, корнеобразования, потенциальное плодородие почв. Обоснованы эколого-экономические принципы эффективности и перспективы использования новых агрохимикатов в агроэкосистемах.

Висвітлено теоретичні засади формування сталого розвитку аграрного виробництва в Україні. Охарактеризовано екологічний стан грунтів та засоби його регулювання. Здійснено порівняльний аналіз ефективності застосування традиційних і альтернативних систем удобрення щодо умов Полісся та Лісостепу України. Кількісно визначено компенсаційні дози органічного вуглецю відносно грунтово-кліматичних умов і сівозмін. Встановлено оптимальне співвідношення вуглецю та азоту у системах удобрення. Наведено енергетичну оцінку сучасних агротехнологій і розглянуто методики проектування моделей сталого розвитку агроекосистем. Встановлено основні принципи формування високоефективного сільськогосподарського виробництва на засадах ресурсозбереження, міжгалузевої оптимізації та біологізації агротехнологій. Розглянуто різні моделі сталого сільськогосподарського виробництва.

Освещены теоретические основы формирования устойчивого развития аграрного производства в Украине. Охарактеризованы экологическое состояние почв и способы его регулирования. Осуществлен сравнительный анализ эффективности применения традиционных и альтернативных систем удобрений относительно условий Полесья и Лесостепи Украины. Количествено определены компенсационные дозы органического угля относительно грунтово-климатических условий и севооборота. Установлено оптимальное соотношение угля и азота в системах удобрения. Приведена энергетическая оценка современных агротехнологий и рассмотрены методики проектирования моделей устойчивого развития агроэкосистем. Установлены основные принципы формирования высокоэффективного сельскохозяйственного производства на основах ресурсосохранения, межотраслевой оптимизации и биологизации агротехнологий. Рассмотрены различные модели устойчивого сельскохозяйственного производства.

Наведено основні положення і поняття сучасної екології. Акцентовано увагу на питаннях впливу антропогенної діяльності на біосферу та її складові. Розглянуто екологічну ситуацію в Україні і чинники, що її створюють, глобальні антропогенні екологічні проблеми, а також сучасні підходи щодо соціально-економічного екологічно збалансованого (стійкого) розвитку цивілізації. Висвітлено екологічні проблеми ландшафту, надано оцінку стану й якості довкілля методами біоіндикації та біотестування, а також рівня евтрофікації водойми, хімічного та фізичного забруднення повітряного середовища міста, санітарно-гігієнічний стан зелених насаджень у населених пунктах та екологічну ємність території. Наведено кількісні показники питомого антропогенного навантаження на природне середовище.

Приведены основные положения и понятия современной экологии. Акцентировано внимание на вопросах влияния антропогенной деятельности на биосферу и её составные. Рассмотрены экологическая ситуация в Украине и факторы, которые её создают, глобальные антропогенные экологические проблемы, а также современные подходы к социально-экономическому экологически сбалансированному (устойчивого) развитию цивилизации. Освещены экологические проблемы ландшафта, дана оценка состоянию и качеству окружающей среды методами биоиндикации и биотестирования, а также уровню эвтрофикации водоёмов, химическому и физическому загрязнению воздушной среды города, санитарно-гигиеническая оценка зеленых насаждений в населенных пунктах и оценка экологической ёмкости территории. Приведены количественные показатели удельной антропогенной нагрузки на природную среду.

Висвітлено проблеми розробки структурно-функціональних засад конструювання штучних біогеоценозів і створення замкнутого циклу в біологічних системах на підставі використання вторинної сировини. Розглянуто замінники грунту з керованими параметрами, добрива пролонгованої дії, біологічно активні сполуки та рослини різних екотипів. Визначено якісні та кількісні критерії оптимізації волокнистих замінників грунту. Проаналізовано фізико-хімічні, мікробіологічні, еколого-фізіологічні, біохімічні та біофізичні процеси формування штучної екосистеми. Розкрито особливості росту та розвитку вищих рослин у межах змодельованого біогеоценозу за умов імітованої мікрогравітації, гермооб'єму, невагомості, визначено механізми їх саморегуляції. Описано систему грунт - рослина - грунт з урахуванням динамічного характеру взаємодії середовища та рослин. Запропоновано інформаційно-ресурсні моделі для визначення основних принципів структуроутворення штучного біогеоценозу.

Освещены проблемы разработки структурно-функциональных основ конструирования искусственных биогеоценозов и создания замкнутого цикла в биологических системах на основе использования вторичного сырья. Рассмотрены заменители почвы с управляемыми параметрами, удобрения пролонгированного действия, биологически активные соединения и растения разных экотипов. Определены качественные и количественные критерии оптимизации волокнистых заменителей почвы. Проанализированы физико-химические, микробиологические, эколого-физиологические, биохимические и биофизические процессы формирования искусственной экосистемы. Раскрыты особенности роста и развития высших растений в пределах смоделированного биогеоценоза при условиях имитированной микрогравитации, гермообъема, невесомости, определены механизмы их саморегуляции. Описана система почва - растение - почва с учетом динамического характера взаимодействия среды и растений. Предложены информационно-ресурсные модели для определения основных принципов структурообразования искусственного биогеоценоза.

Приведена информация о методах оптимизации и оптимальных условиях произрастания растений, способах моделирования продукционных процессов, основных принципах и методах физико-географического районирования, оптимальных водно-физических и агрохимических свойствах почв, погодно-климатическом оптимуме развития растений. Рассмотрены оптимальные сочетания био- и агроценозов в отношении регулирования дендрофауны полезных насекомых, вопросы качественной и структурной перестройки энтомофауны современных агроландшафтов, особенности миграции насекомых, оптимальные дозы удобрений под конкретные культуры по типам почв и климатическим условиям. Изложены методика вычисления природного разнообразия, алгоритмы построения математической модели водного баланса с целью оптимизации водного режима территории, принципы аэрокосмического обеспечения мониторинга агроресурсов.

Визначено стратегії безпеки та виживання людства у ХХІ ст., розглянуто еколого-математичне моделювання як важливий інструмент забезпечення збалансованості антропогенних екосистем. Проаналізовано особливості інформаційного забезпечення агроекологічних моделей, а також сучасний стан агроекосистем України. Наведено основні напрямки екологобезпечного використання землі, запропоновано організаційно-економічні й екологобезпечні заходи з оптимізації агроекосистем з метою підвищення їх ефективності.

Определены стратегии безопасности и выживания человечества в ХХІ в., рассмотрено эколого-математическое моделирование как важный инструмент обеспечения сбалансированности агроэкологических моделей, а также современное состояние агроэкосистем Украины. Приведены основные направления экологобезопасного использования земли, предложены организационно-экономические и экологобезопасные меры по оптимизации агроэкосистем с целью повышения их эффективности.

Наведено результати наукових досліджень з промислової екології та геотехнологій. Обгрунтовано використання технології закладки виробленого простору для запобігання зрушення поверхні. Розглянуто питання використання метану родовищ корисних копалин вугілля, прогнозування зміни параметрів породних відвалів вугільних шахт. Проведено екологічну оцінку стану атмосферного повітря у вугледобувних містах Дніпропетровщини, порівняльний аналіз стану урбосистем рекреаційної та паркової зон за допомогою біоіндикації. Описано біологічні методи оцінки грунтів на територіях, прилеглих до авіапідприємств, спосіб прогнозування рівня забруднення грунтів важкими металами на придорожніх територіях за допомогою математичної моделі. Визначено вміст та просторово-часовий розподіл специфічних забруднюючих речовин в основних річкових басейнах України, шляхи вирішення проблеми утилізації засолених промивних вод іонообмінних фільтрів. Вивчено вплив радіоактивного забруднення на стан здоров'я дітей.

Приведены результаты научных исследований по промышленной экологии и геотехнологиям. Обосновано использование технологии закладки выработанного пространства для предотвращения сдвигов поверхности. Рассмотрены вопросы использования метана месторождений полезных ископаемых угля, прогнозирования изменения параметров породных отвалов угольных шахт. Проведены экологическая оценка состояния атмосферного воздуха в угледобывающих городах Днепропетровской области, сравнительный анализ состояния урбосистем рекреационной и парковой зон с помощью биоиндикации. Описаны биологические методы оценки почв на территориях, прилегающих к авиапредприятиям, способ прогнозирования уровня загрязнения почв тяжелыми металлами на придорожных территориях с помощью математической модели. Определены содержание и пространственно-временное распределение специфических загрязняющих веществ в основных речных бассейнах Украины, пути решения проблемы утилизации засоленных промывающих вод ионообменных фильтров. Изучено влияние радиоактивного загрязнения на состояние здоровья детей.

Проведено екологічну оцінку якості продукції рослинництва, одержаної поблизу автомагістралі. Встановлено токсичний вплив свинцю на якість зерна ярого ячменю: підвищення зольності, надлишкове нагромадження нітратів, збільшення вмісту білка, фосфору та калію.

Проведена экологическая оценка качества продукции растениеводства, полученной вблизи автомагистрали. Установлено токсическое влияние свинца на качество зерна ярового ячменя: повышение зольности, избыточное нагромождение нитратов, увеличение содержания белка, фосфора и калия.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*806.4(4УКР)

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены основные положения эксергетического метода анализа необратимых процессов, имеющих место в биологических явлениях.

Розроблено та практично реалізовано теоретичні засади біологізації агрофітоценозів ароматичних рослин, які започаткували новий напрямок в екології - сільськогосподарську алелопатію. Розкрито алелопатичну взаємодію ароматичних рослин та післядію їх післяжнивних решток і відходів ефіроолійного виробництва, а також екзометаболітів мікроорганізмів, у формуванні алелопатичного режиму грунту, зокрема, грунтовтоми. Досліджено механізми алелопатичної дії виділень ароматичних рослин, в тому числі ефірних олій, упродовж усього онтогенезу, на сортовому рівні, у рослин різного віку та за різних умов їх вирощування. Встановлено причини грунтовтоми під ароматичними культурами та розроблено шляхи їх подолання, а також з'ясовано роль грунту як середовища для прояву алелопатичної дії фітовиділень та їх післядії.

Здійснено теоретичне обгрунтування та розроблено методику створення стійких агроекосистем на базі використання природоохоронної концепції та методів біологічного (органічного) землеробства на прикладі Чернівецької області. Відзначено, що впровадження нових екологобезпечних заходів ведення сільського господарства забезпечує стійке виробництво якісної продукції рослинництва та тваринництва за мінімальних витрат енергетичних і матеріальних ресурсів. Встановлено основні напрямки екологобезпечного використання землі, впровадження яких срияє призупиненню деградаційних процесів у грунті. Розроблено рекомендації щодо екологобезпечних сівозмін, що сприяють підвищенню більш як на 10 % продуктивності картоплярської, льонарської та зернової галузей, а також покращенню кормовиробництва. Показано, що використання екологобезпечних технологій сприяє оптимізації росту та розвитку рослин, покращанню їх якості за рахунок утворення сприятливих умов живлення, знищення бур'янів і активізації життєдіяльності біоти грунту. Розроблено еколого-економічні заходи розвитку та підвищення ефективності переробної галузі. Наведено економічну оцінку ведення фермерського господарства на Чернігівщині та розроблено рекомендації щодо його удосконалення.

Наведено результати вивчення процесів накопичення важких металів (свинцю, міді, цинку, кадмію), які містяться у викидах автотранспорту, у біогеоценозах за умов низинного та передгірного поясів Закарпаття. Встановлено ступінь накопичення важких металів на фонових ділянках та на агроценозах, прилеглих до автомагістралей, у грунтах, у дикорослих і сільськогосподарських рослинах, а також об'єктах етномофауни та безхребетних тваринах. Досліджено характер накопичення важких металів різними органами рослин на забруднених ділянках. Виявлено, що рівень забруднення біогеоценозів на ділянках сильного забруднення викидами автотранспорту значно перевищує вміст важких металів у досліджених об'єктах на локальних фонових ділянках, а у деяких випадках перевищує значення ГДК. Залежно від ступеня накопичення важких металів у біогеоценозах встановлено ділянки інтенсивного, середнього, слабкого забруднення та відносно чисту ділянку. Визначено та рекомендовано ряд сільськогосподарських культур, які досить стійкі до впливу важких металів. З'ясовано, що густі насадження деревно-чагарникових культур уздовж автошляхів зменшують забруднення агроценозів. Запропоновано ряд культур, які доцільно висаджувати вздовж автошляхів. Розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зменшення негативного впливу викидів автотранспорту на біогеоценози примагістральних територій.

На підставі узагальнення експериментальних даних теоретично обгрунтовано доцільність комплексного ведення сільськогосподарського виробництва на екологічно-безпечних засадах шляхом впровадження зональних оптимізаційних, прогнозних моделей і моделей прийняття рішень. Вперше на прикладі аграрних підприємств різної форми власності Полтавської області з'ясовано особливості застосування еколого-математичних моделей. Розроблено еколого-економічні заходи підвищення ефективності аграрної галузі на базі дослідження різних сценаріїв її розвитку, а також розробки й обгрунтування ефективних управлінських рішень.

  Скачати повний текст

Розроблено принципи вивчення і якісного оцінювання здатності агроландшафтів до самоочищення. Викладено методику укладання середньомасштабної карти ландшафтно-геохімічних систем для вивчення здатності ландшафтних комплексів до самоочищення (на прикладі басейну р.Росі). Проаналізовано просторову ландшафтно-геохімічну структуру басейну р.Росі. Охарактеризовані фактори, що визначають здатність агроландшафтів басейну р.Росі до самоочищення. За сукупністю факторів виділено й проаналізовано ландшафтно-геохімічні райони басейну р.Росі для трьох груп процесів самоочищення. Проведено якісне оцінювання здатності агроландшафтів басейну р.Росі до самоочищення від пестицидів, свинцю, кадмію, міді та цинку.

Вивчено закономірності міграції важких металів під час навантаження окремими та різними комбінаціями солей (Cd, Pb, Zn, Cu) у дозах, що відтворюють реальне забруднення у Львівсько-Волинському вугільному басейні в трофічному ланцюзі грунт - рослина (корм) - тварина. З'ясовано роль кислотно-основних умов грунту та меліорантів у процесах акумуляції полютантів рослинами. Встановлено, що надмірне надходження солей важких металів негативно впливає на функціональний стан і метаболічні процеси лабораторних тварин. Експериментально визначено коефіцієнти біоакумуляції Cd, Pb, Zn і Cu з кормів та води в організм щурів. Виявлено, що комбінована дія солей Cd + Pb підвищує кумуляцію Cd і Pb організмом щурів (підсилює токсичний ефект окремих металів), а солі Cu, особливо Zn, у комбінаціях з солями кадмію та свинцю порушують її. Виявлено, що застосування даних ентеросорбентів у рекомендованих для людей дозах зменшують токсичну дію суміші солей важких металів за рахунок значної адсорбції полютантів у кишечнику, а також сприяють підвищенню елімінації кадмію та свинцю з організму лабораторних тварин.

Проанализированы закономерности нарушений состояния природной среды (ПС) на наиболее населенных территориях Украины, России и Молдовы. Изучены антропогенная дигрессия и особенности восстановления биогеоценозов (БГЦ) в условиях нарушенной ПС при недостаточном обеспечении влагой и радиационном режиме. Приведены результаты исследований разных форм антропогенного воздействия (АВД) на лесные БГЦ с дубом скальным (ДС). Освещены закономерности разрушения природных типов БГЦ в границах подобласти в контексте изучения последствий интегрированного загрязнения окружающей среды (ОС) минеральными и органическими веществами, антропогенного изменения параметров ОС (температурного, светового, шумового, магнитного, электромагнитного и радиационного режимов) и антропогенного нарушения биогеосферы (климатопов, гидротопов, педотопов, фитоценозов, зооценозов и микроценозов). Внимание уделено вопросам разработки новых способов рекультивации, защищенных авторскими свидетельствами на изобретения и патентами. Приведены критерии оценки экологической эффективности работ по рекультивации и предложена шкала оценки степени восстановления БГЦ. Представлена классификация нарушенных АВД лесов с ДС.

Встановлено особливості впливу типових токсикантів полігонів твердих побутових відходів на компоненти екосистем, розміщених у заплавах верхнього басейну р. Тиса у регіоні Берег: грунтові ензими, мікробні угруповання та фітоценози. Вперше для екосистем заплави р. Тиса запропоновано нові напрямки фіторекультиваційних заходів, придатних для використання з метою відновлення порушених біогеоценозів сміттєзвалищ. Висвітлено наукові підходи до збереження цілісності унікальних екосистем заплави р. Тиса, раціонального природокористування та способів відтворення довкілля.