Проаналізовано вплив комплексного забруднення важкими металами на мікрофлору дерново-підзолистого грунту, осушувальних систем на прилеглі території і застосування дренажно-екранних модулів. Визначено параметри локалізації забруднення підземних вод в межах впливу відвалів фосфоргіпсу, міграційні шляхи розповсюдження іонів важких металів в органах і тканинах риб-біомеліораторів у малих водосховищах. Розглянуто питання формування фосфатного режиму дерново-підзолистого грунту за тривалого удобрення і вапнування, моделювання процесу гідравлічного руйнування фосфоритів. Наведено прогноз динаміки процесів гумусонакопичення за допомогою методів математичного моделювання. Описано математичну модель динамічних процесів руху води в блоці модульної автоматизованої осушувально-зволожувальної системи, особливості фільтрування суспензій змінних детермінованих концентрацій.

Проанализированы влияние комплексного загрязнения тяжелыми металлами на микрофлору дерново-подзолистой почвы, осушительных систем на прилегающие территории и применение дренажно-экранных модулей. Определены параметры локализации загрязнения подземных вод в пределах влияния отвалов фосфоргипса, миграционные пути распространения ионов тяжелых металлов в органах и тканях рыб-биомелиораторов в малых водохранилищах. Рассмотрены вопросы формирования фосфатного режима дерново-подзолистой почвы в условиях продолжительного удобрения и известкования, моделирования процесса гидравлического разрушения фосфоритов. Приведен прогноз динамики процессов гумусонакопления с помощью методов математического моделирования. Описаны математическая модель динамических процессов движения воды в блоке модульной автоматизированной осушительно-увлажнительной системы, особенности фильтрования суспензий переменных детерминированных концентраций.

Рассмотрены основные проблемы развития биологической океанографии в XXI в., в частности, влияние климатических и антропогенных факторов на функционирование, устойчивость и эволюцию морских экосистем. Освещены стратегия и тактика сохранения морского биоразнообразия. Исследованы миграция, аккумуляция, трансформация и рециклинг химических соединений в морских экосистемах. Оценено состояние данных систем по биотическим, биофизическим и биохимическим показателям. Изучены потоки вещества, энергии и информации в морских экосистемах.

Исследовано состояние макрофитобентоса в Новороссийской бухте на глубине 0 - 0,5 м в районах с различным уровнем эвтрофирования. Обнаружено 78 видов макрофитов (14 бурых, 43 красных, 21 зеленых). Выявлено повсеместное превалирование в видовом составе зеленых водорослей над бурыми. Отмечены отличия в составе сообществ макрофитов западного и восточного побережий бухты (коэффициент общности видов Жаккара - 54 %), различающихся степенью антропогенного воздействия.

Показано влияние тралового промысла на донные сообщества в районе Керченского предпроливья Черного моря, где к 1990 г. было опустынено 87 % обследованной акватории. В результате опустынивания из сообщества исчезают почти все виды губок и асцидий, многие виды полихет. По мере разрушения донного сообщества в трофической структуре снижается роль сестонофагов и в то же время увеличивается роль видов, собирающих детрит с поверхности грунта. Более половины всех изменений в видовом богатстве, численности и около половины изменений, происходящих в биомассе макрозообентоса, связано с продолжительностью воздействия донного тралового промысла и глубиной.

Дана оценка эколого-санитарного состояния придунайского взморья в районе строительства судового хода Дунай - Черное море по численности двух индикаторных групп бактерий: автохтонных сапрофитных бактерий и аллохтонных бактерий группы кишечной палочки, распределение которых в водной толще и донных отложениях придунайского взморья отличается широкой пространственной вариабельностью, обусловленной динамичностью природных и антропогенных факторов.

Отмечено, что экологическое состояние вод Геленджикской бухты характеризуется изменением гидрохимических условий. Увеличение содержания органических и биогенных веществ происходит, в первую очередь, под влиянием антропогенных факторов. Это ведет к эвтрофированию вод. Основную часть биомассы фитопланктона составляют перидиниевые водоросли, наиболее устойчивые к эвтрофированию и загрязнению вод.

Визначено знаходження хлороформрозчинних речовин і нафтових вуглеводнів у зливовий стік і стік талої води з атмосфери та грунтів. Досліджено процес впливу трьох неорганізованих зливових стоків на хімічні та бактеріологічні показники акваторії бухти Козачої та виявлено зміни, що відбуваються у морському середовищі під час надходження зливових стоків. У зоні змішування таких стоків і морської води відзначено в цілому незначну зміну концентрації забруднювальних речових у морському середовищі. Встановлено, що бактеріальна кількість у морській воді протягом доби спочатку зростала, а потім - знижувалась. Вплив зливового стоку на акваторію бухти Козачої в районі досліджень тривав протягом доби. Виключною була ситуація, пов'язана з аварійним розливом нафтопродуктів на березі, коли вплив зливового стоку на акваторію тривав кілька місяців. Установлено незначну залежність між хімічними та бактеріологічними показниками у грунтах берега, у морській воді та донних осадах, що доводить наявність у них хімічних сполук, які важко трансформуються. Розраховано обсяг забруднень, що надходить з атмосферними та зливовими стоками в акваторію бухти Козачої в районі досліджень. На підставі результатів проведених досліжень підтверджено, що організовані зливові стоки є суттєвим джерелом нафтового забруднення морської берегової зони. Відзначено, що результати досліджень можуть бути використані для проведення екологічного моніторингу під час організації служби екологічного забезпечення ВМС України, під час розробки комплексу для покращання якості прибережних вод Севастополя.

Наведено результати досліджень змін провідних біотичних і абіотичних компонентів лучних і болотних екосистем дельти Кілійського гирла Дунаю. Розроблено підходи та методи формування експериментальних даних, а також методику оцінки змін екосистем під впливом прямого антропогенного впливу. Здійснено структурний і порівняльний аналіз провідних біотичних і абіотичних компонентів лучних і болотних екосистем за природних умов і під впливом антропогенних чинників - викошування, випасання та випалювання травостою. Здійснено аналіз та встановлено критичні оцінки значень біотичних і абіотичних компонентів умовно непорушених лучних і болотних систем. З використанням теорії прийнятного ризику втрат екосистем визначено імовірнісні оцінки можливих негативних наслідків антропогенного впливу на її компоненти. Виділено характерні рівні впливу різних антропогенних чинників. Установлено, що кожному рівню властивий певний діапазон значень комплексних оцінок, за яким проводиться моніторинг компонентів досліджуваних екосистем. Обгрунтовано застосування еталонних значень коефіцієнтів подібності біотичних й абіотичних компонентів для розрахунків припустимого господарського використання та визначення змін екологічних умов під дією антропопресії.

Досліджено структурно-функціональні характеристики угруповань макрозообентосу та видового різноманіття придунайських водойм, з'ясовано їх роль у процесах мінералізації та трансформації органічних речовин, наведено оцінку екологічного стану та біопродукційного потенціалу у сучасний період. Виявлено, що у порівнянні з 50-ми роками минулого сторіччя більш ніж на половину скоротилися показники видового багатства донних ценозів. Встановлено, що відбулося спрощення структури, в основному за рахунок зменшення представництва реліктових видів понто-каспійського фауністичного комплексу і збільшення частки типово озерних груп донних безхребетних - малощетинкових червів і личинок хірономід. Виявлено, що відбулася заміна домінуючого ценозу Monodacna на ценоз Dreissena. Встановлено, що в цілому екосистеми придунайських водойм знаходяться у теперішній час у пригніченому стані і втрачають свою екотонну функцію. Визначено, що основною причиною зниження числа видів і представленості форм донної фауни придунайських озер - лиманів є збільшення об'ємів надходження у водойми органічних речовин, різних забруднюючих і токсичних інгредієнтів з площі водозбору. Встановлено, що зниження водообміну з Дунаєм також призводить до порушення на екосистемному рівні структурно-функціональних характеристик, які формуються під впливом водного екотону типу "ріка - озеро - ріка".

Розроблено теоретичні положення формування та функціонування екосистем евтрофікованих малих водосховищ різного цільового призначення Степової зони України за умов зростаючого екологічного моніторингу. Запропоновано концепцію збереження та поліпшення якості води за рахунок біомеліорації. Розроблено еколого-графічну класифікацію гідроекосистем малих водосховищ різного рівня евтрофікації. Надано токсикологічну та радіологічну оцінку якості рибопродукції, яка формується у процесі біомеліоративної експлуатації малих водосховищ. Розвинуто положення щодо стабілізації порушених екосистем таких водосховищ за рахунок регулювання продукційно-деструкційних процесів, яким передбачено вилучення органічної речовини та важких металів за участі трофічних ланцюгів живлення й одержання якісної рибопродукції. Удосконалено модель оцінювання екологічного стану екосистем малих водосховищ різних рівнів евтрофікації та алгоритм поліпшення якості води за методом цілеспрямованого формування іхтіоценозу.

Установлено, что наиболее значимыми естественными факторами, влияющими на зоопланктон в условиях открытой литорали, являются бактериопланктон и кислород, а из токсических соединений наиболее негативно влияющими оказались свинец, никель, цинк, медь и нефтепродукты. Проведено ранжирование качества воды участков открытой литорали водохранилища по структурным показателям зоопланктона.

Отмечено, что наиболее опасными и недостаточно изученными комплексными природно-антропогенными явлениями в морском устье рек Днепр и Южный Буг, приносящими существенный экологический и экономический ущерб, являются заморы. Они отмечаются иногда по несколько раз в год, зависят от качества водной среды и сами являются негативным фактором, способствующим деградации экосистемы. На основании сведений различных организаций о заморных явлениях за период с 1986 по 2010 гг. выполнен предварительный анализ основных факторов заморообразования и показаны ареалы преобладающего распространения заморов.

The problem of xenobiotics bioavailability in soil and water medium is currently the object of considerable attention of scientists, environment activists, and policy makers. The concept of xenobiotics bioavailability is seldom defined precisely. Every branch of science explains it in its own way. In present publication we are trying to reveal the idea of bioavailability concept and to connect bioavailability definitions to the concept of water and soil system pollution.

На основі залучення конструктивно-географічної методології поєднання геоекологічного та геосистемного підходів до вирішення проблеми природокористування створено науково-методичне забезпечення встановлення норм антропогенного забруднення аквальних ландшафтів із застосуванням в якості тесторів представників основних ланок трофічного ланцюга водної екосистеми - складової аквальних ландшафтів, що забезпечує їх стійкість, збереження структури та характер функціонування за умов антропогенного навантаження. Вдосконалено алгоритм встановлення нормативів екологічної безпеки водокористування шляхом включення способу визначення ураженості водної екосистеми на основі урахування рівнів токсичності води. На основі врахування сучасних вимог до нормативних документів у газузі охорони вод і раціонального використання водних ресурсів розроблено національний Перелік гранично допустимих концентрацій речовин для води водних об'єктів рибогосподарського водокористування, в якому усунено недоліки притаманні Переліку 1990 р., що за теперішнього часу діє на території України.

Изложены данные впервые выполненного микробиологического мониторинга каскада прудов дендропарка "Александрия" (г. Белая Церковь), в которых концентрация минерального азота на порядок и более превышает значения, свойственные гипертрофным водным объектам. Приведены сезонная и пространственная динамика численности бактериопланктона и бактериобентоса, а также их морфологическая характеристика.

Отмечено, что антропогенное воздействие на водоемы ведет к разрушению в грунтах аэробных бактериальных сообществ и образованию анаэробных. В результате донные отложения становятся источником вторичного загрязнения.

Представлены результаты гидрохимических исследований, проведенных на водоемах Шацкого национального природного парка. На основании анализа современных и ретроспективных данных установлено возрастание роли антропогенного фактора в процессе формирования качества воды в озерах. Показаны тенденции повышения минерализации воды и изменения ее ионного состава. Отмечено увеличение нагрузки на водоемы биогенных компонентов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*820*801.4(4УКР-4ОДЕ) + Е0*820*801.633:Е621

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж29103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено формування якості води в місцях розвитку фітоугруповань у річкових та озерних екосистемах за різного ступеня антропогенного навантаження. Надано трофосапробіологічну та екологічну оцінку якості води на ділянках водойм з помірним і значним ступенем забруднення. Визначено види вищих водяних рослин та риб, які пристосувалися до цих умов існування.

Представлены результаты исследований изменения минерализации и солевого состава воды Рыбинского водохранилища и его притоков за период 1950 - 2002 гг. Оценена роль антропогенной составляющей в ионном стоке р. Волга (ст. Мышкин) в отдельные периоды.