На підставі комплексного вивчення антропологічного матеріалу наведено загальну реконструкцію етнічної історії населення Нижнього Придніпров'я напередодні монгольської експансії та у період Золотої Орди. За результатами аналізу краніологічних серій Мамай Сурка, Благовіщенка, Кам'янка та Каїри показано змішаний антропологічний склад і наявність різних морфологічних типів. Виявлено, що формування осілого населення Нижнього Придніпров'я відбувалось на підгрунті аланського, слов'янського, болгарського, сарматського та кочового компонентів. Установлено міграції осілого та кочового населення напередодні монгольської експансії та у період Золотої Орди з різних територій - Середнього Подніпров'я, Криму, Подоння, Поволжя та Північного Кавказу. Виявлено значний морфологічний зв'язок між осілим населенням Нижнього Подніпров'я та українцями XVII - XIX ст. З'ясовано, що антропологічний тип українців, особливо східних і південних районів сформувався під впливом морфологічних типів, що репрезентують осіле населення XII - початку XV ст. Південної та Центральної України.

Вивчено регіонарні статеві та соматотипологічні особливості рентгеноанатомічних показників утворень грудної клітки та оцінки їх взаємозв'язку з антропометричними та соматотипологічними параметрами. На підставі проведеного комплексу досліджень уперше вивчено статеві та соматотипологічні особливості рентгеноанатомічних показників грудної клітки та ребер у практично здорових міських юнаків і дівчат Подільського регіону України й установлено взаємозв'язки антропометричних і соматотипологічних характеристик з рентгеноанатомічними показниками утворень грудної клітки. З використанням методів покрокового регресійного та дискримінантного аналізу у міських юнаків різної статі побудовано достовірні моделі визначення віку, статі, компонентів і соматотипу за Хіт - Картер.

Исследована актуальная тема по усовершенствованию размерной типологии и антропометрических стандартов женского населения. Обработаны результаты проведенных исследований. Произведенный анализ зарубежного антропометрического материала и сравнение современных данных с полученными результатами определили направления совершенствования антропометрических стандартов.

Проанализированы литературные источники, характеризующие профессиональную деятельность учителей школ и ее влияние на состояние здоровья. Исследовано физическое развитие по массе и длине тела учителей, соматическое здоровье - по артериальному давлению, частоте сердечных сокращений, жизненной емкости легких. Рассмотрена реакция отдельных систем организма, в частности кардиореспираторной и нервной, на стандартную нагрузку.

Надано загальну характеристику зовнішньої форми тіла людини. Досліджено принципи побудови розмірної типології населення, подано аналіз вихідної антропометричної інформації у сучасних методиках конструювання одягу. Розглянуто методи антропометричних досліджень та методику обробки антропометричних даних з використанням персонального комп'ютера. Наведено класифікацію типових фігур жінок і чоловіків.

У результаті одно- і багатовимірного статистичного аналізу антропо- і остеометричних параметрів розроблено рівняння лінійної регресії для диференціації соматотипу і визначення антропометричних параметрів людини.

Проаналізовано антропометричні дослідження сучасної молоді. Використано кластерний та послідовний вальдівський аналізи для побудови експертної системи вивчення гендерного розподілу антропометричних показників.

Наведено результати антропометричних досліджень правої верхньої кінцівки 52 юнаків, що працюють у сфері IT-технологій, 27 юнаків-музикантів і 40 юнаків контрольної групи 18-21 року, однакового зросту. Відзначено збільшення співвідношення зріст/довжина руки в сучасних юнаків до 2,31 - 2,35. Встановлено вірогідне збільшення довжини кисті і довжини усіх пальців у юнаків-музикантів відносно контрольної групи. Також встановлено вірогідне збільшення довжини кисті і довжини I і II пальців, обводу зап'ястка і зменшення ширини долоні у юнаків, що працюють у сфері IT-технологій. Зміни останніх двох параметрів можуть бути предикторами розвитку синдрому зап'ясткового каналу.