Сучасні системи контролю та керування енергетичним обладнанням у складі автоматизованої системи керування технологічними процесами АЕС базуються на детермінованому підході до логічного аналізу режимів роботи устаткування, що має на меті не допустити вихід контрольованих ними параметрів за завчасно встановлені граничні рівні. Для надійного запобігання пошкодженням, які можуть виникнути в головному устаткуванні ЯЕУ, цього недостатньо. Передбачено створення експертної системи на базі інтелектуального, тобто одержаного методами штучного інтелекту, програмного забезпечення, здатного принципово розв'язати проблему розпізнавання випадкових процесів, які мають бути ідентифіковані під час діагностики діючого реакторного устаткування.

Описан принцип построения автоматизированных систем неразрушающего контроля (НК), а точнее - дефектоскопии, приведены примеры созданных содружеством ИЭС-ЭАКС установок и комплексов, описаны малогабаритные сканеры 18-ти исполнений для применения в системах автоматизированного ультразвукового контроля сварных кольцевых швов различных трубопроводов и указана возможность их использования для резки труб, сварки кольцевых швов и контроля другими физическими методами. Обращено внимание на разработки средств малой механизации НК. Акцентировано внимание на актуальности проблемы снижения доз облучения персонала АЭС при проведении массовой дефектоскопии однотипных элементов оборудования и на наработанный задел по механизации вихретокового контроля перемычек стенок коллекторов парогенераторов и теплообменных трубок.

Розглянуто пружно-пластичний розвиток тріщини та визначено області термодинамічних параметрів, за яких він виникає. Описано відмінності радіаційного та високотемпературного пластичного розвитку тріщини. Визначено головні напрями подальшої роботи. Аналіз засвідчив, що найнебезпечнішим режимом експлуатації реакторних установок у разі термоакустичної нестійкості теплоносія є режим зменшення потужності реактора, за якого діє механізм низькотемпературного пружно-пластичного росту тріщини.

The elastic evolution of the cracks is discussed. Thermodynamical conditions under which the cracks can appear are evaluated. The differences between radiation and high temperature crack evaluation are described. Analysis shown that the mode in which the reactor power decreases can be considered as the most dangerous one. Main direction of the future investigation are overvieved.

Приведены регрессионно-аналитическая и регрессионные модели, позволяющие рассчитать коррозионные потери титана ВТ1-0 во времени, а также коэффициенты ускорения коррозии в зависимости от концентрации щавелевой кислоты и температуры. Установлено, что в 66 %-м растворе этиленгликоля кислота интенсифицирует коррозию титана ВТ1-0 при концентрациях больше 0,1 %, что обусловлено протеканием процесса комплексообразования продуктов окисления титана с оксалат - анионами, особенно при повышенных температурах.

Індекс рубрикатора НБУВ: З46-046-03

Рубрики:

Ядерні реактори. Реакторобудування

Шифр НБУВ: Ж14162 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведены экспериментальные исследования теплопередающих характеристик моделей систем поверхностного охлаждения и тепловой защиты испарительно-конденсационного типа в условиях теплоподвода от излучающей поверхности имитатора корпуса установки к тепловым трубам как элементам двухрядного экрана. Результаты исследований подтверждают возможность создания пассивных систем для эффективной тепловой защиты реакторного оборудования.

Індекс рубрикатора НБУВ: З46-046-03

Рубрики:

Ядерні реактори. Реакторобудування

Шифр НБУВ: Ж23042 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено технологічні засади оцінки характеристик функціонування катіонітних фільтрів для обробки теплоносіїв енергоустановок. Експериментально досліджено процес іонного обміну на катіоніті КУ-2-8, одержано кінетичне рівняння в безрозмірній формі з єдиним аргументом. Досліджено структуру та властивості фільтрувального шару іонітів КУ-2-8 та КБ-4, за результатами якого одержано залежності для визначення ширини та швидкості пересування сорбційного фронту. Обгрунтовано можливість підвищення ефективності систем обробки теплоносіїв. Удосконалено методику розрахунку часу виснаження та робочої обмінної ємності (РОЄ) катіонних фільтрів. Запропоновано методику розрахунків параметрів робочого режиму катіонітних намивних іонообмінних фільтрів.

Удосконалено математичну модель нерівноважного двофазного потоку, запропоновано замикаючі співвідношення для розрахунку гідравлічного опору та міжфазного тертя за продольного обтікання пучків твелів, які обігріваються, а також дистанціювальних решіток у технологічному каналі РВПК. Уперше на підставі експериментальних даних здійснено аналіз структури двофазного потоку у різних перерізах технологічного каналу РВПК за умов припинення втрати теплоносія на вході в технологічний канал РВПК за умов відводу залишкових тепловиділень, що дозволило підвищити вірогідність математичного опису теплогідравлічних процесів за аварійного режиму. З використанням розроблених математичних моделей установлено вплив різних факторів на положення межі стійкості реактору РВПК та початок погіршеного теплообміну твелів з теплоносієм під час аварії, яка взаємопов'язана з припиненням витрати теплоносія на вході у технологічний канал за умов відводу залишкових тепловиділень.

В результате экспериментального испытания минирегенератора с насадкой, состоящей из металлического многотрубного пучка, предложен балансовый способ определения фактической локальной скорости теплоносителя (дыма или воздуха) внутри и снаружи импульсной трубки, т.е. в месте измерения его температур. Для достоверного исследования процесса теплообмена в трубной насадке и оценки равномерности распределения потоков дыма и воздуха по сечению насадки определяют корректировочные коэффициенты для нахождения фактической локальной скорости дыма и воздуха. Корректировочные коэффициенты находят путем сопоставления двух значений расхода теплоносителя на единицу массы труб: среднего по сечению насадки и локального, который вычисляют с использованием тепловых балансов в системах дымовые газы - насадка и насадка - воздух.

Предложена математическая модель процессов в гермообъеме контаймента АЭС и струйных распылителей-охладителей (СРО), которая позволяет рассчитать изменение давления в гермообъеме при наличии течения без включения системы спринклера в зависимости от температуры охладительной воды и количества СРО.

Розглянуто оцінювання достовірності результатів вимірювального контролю параметрів теплоносія за допомогою системи технічного зору на основі аналізу помилок першого та другого родів.

Приведены новые технологические схемы с использованием сильно и слабокислотных катионитов.

Проведено теоретичні дослідження дії вітру на процес перемішування водних мас в поверхневому шарі теплої води глибоководних стратифікованих водоймищ-охолоджувачів на базі аналізу рівняння балансу кінетичної енергії.

Рассмотрены результаты исследований влияния электрообогрева поверхности теплообмена на процессы кипения и шумы, которые возникают при этом. Показаны дополнительные эффекты, которые возникают при обогреве выпрямленным пульсирующим током.

Вивчено вплив врахування розподілу температури теплоносія по радіусу ТВЗ на величини макроскопічних перерізів взаємодії за допомогою програмних продуктів SolidWorks та WIMSD-5B. Макроскопічні перерізи взаємодії визначалися залежно від композиції палива, його вигоряння, положення органів регулювання, густини та температури теплоносія, температури палива та концентрації рідкого поглинача. Методика підготовки даних полягала в осередненні вказаних параметрів палива і теплоносія по перерізу ТВЗ. Проведені дослідження показали, що врахування розподілу температури теплоносія по перерізу ТВЗ суттєво не вплинуло на гомогенізовані макроскопічні характеристики системи в "тепловій" області енергій, але виявило серйозний вплив на характеристики у "швидкій" області енергій нейтронів і на деякі ефекти реактивності. Одержані результати свідчать про необхідність подальшого проведення досліджень в цьому напрямі.

Рассмотрены особенности условий работы водоемов-охладителей (ВО). Приведены типы ВО и их характеристика. Представлены схемы организации движения потока в ВО.