Зроблено детальний аналіз восьми моделей, які використовуються для передбачення тропосферної затримки радіосигналу. Розглянуто допуски, наближення та специфічні особливості кожної моделі. Зроблено оцінку кожної моделі для гідростатичного, вологого компонента та загальної атмосферної поправки, а також виконання семи функцій відображення для гідростатичного та вологого компонента затримки на підставі даних аерологічного зондування атмосфери в шести пунктах України. Зроблено порівняння з результатами, отриманими іншими дослідниками. Подано рекомендації щодо застосування будь-якої моделі, визначено можливі шляхи їх вдосконалення.

Проведено аналіз методу числового рішення зворотної задачі радіопросвічування турбулентної, стохастично неоднорідної тропосфери сферичною радіохвилею, заснованого на переході до рівняння з самосполученим оператором і наступним використанням методу регулярізації Бакушинського. Показано, що за оптимальних параметрів регуляризуючого алгоритму метод дозволяє відновлювати висотний профіль структурної характеристики коефіцієнта переломлення тропосфери за поперечними просторовими кореляційними функціями амплітудних флуктуацій з досить високою точністю в широкому діапазоні станів турбулентної, стохастично неоднорідної тропосфери.

Проведен анализ метода численного решения обратной задачи радиопросвечивания турбулентной, стохастически неоднородной тропосферы сферической радиоволной, основанного на переходе к уравнению с самосопряженным оператором и последующем использовании метода регуляризации Бакушинского. Показано, что при оптимальных параметрах регуляризующего алгоритма метод позволяет восстанавливать высотный профиль структурной характеристики коэффициента преломления тропосферы по поперечным пространственным корреляционным функциям амплитудных флуктуаций с достаточно высокой точностью в широком диапазоне состояний турбулентной, стохастически неоднородной тропосферы.

The analysis of the method of the spherical radiowave propagation inverse problem numerical solution is based on the conversion into the equation with self-adjoint operator with the following employment of the Bakushinsky's regularization method is carried out. It is shown, that at optimum parameters regularization algorithm the method is capable of reconstructing the troposphere refractive index structural characteristic profile from the transversal spatial correlation function of amplitude fluctuations with high enough accuracy in the wide diapason of the turbulent, stochastically inhomogeneous troposphere states

Ключ. слова: Солнечно-земные связи, солнечные протонные события, тропосферное распространение радиоволн
Індекс рубрикатора НБУВ: З841-019.2

Рубрики:

Теоретичні основи радіотехніки

Шифр НБУВ: Ж69398 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано методику оцінки рефракційних властивостей тропосфери по множнику послаблення сигналу на заобрійних трасах з використанням сигналів телецентрів. Подано експериментальні результати вивчення множників послаблення і їхніх статистичних характеристик на заобрійних трасах, що знаходяться в зонах дифракції і далекого тропосферного поширення, що перераховані з використанням пропонованого підходу в еквівалентні градієнти коефіцієнта переломлення. Проведено їхнє зіставлення з результатами контактних вимірів характеристик тропосфери, що отримані при запусках куль-зондів. Вивчено сезонну і добову мінливість градієнтів коефіцієнта переломлення і множників послаблення. Отримано емпіричні залежності, що зв'язують дисперсію флуктуацій множника послаблення поля з ефективним градієнтом коефіцієнта переломлення тропосфери

Предложена методика оценки рефракционных свойств тропосферы по множителю ослабления сигнала на загоризонтных трасах с использованием сигналов телецентров. Представлены экспериментальные результаты исследования множителей ослабления и их статистическиехарактеристики на загоризонтных трассах, находящихся в зонах дифракции и дальнего тропосферного распространения, которые пересчитаны с использованием предлагаемого подхода в эквивалентные градиенты коэффициента преломления. Проведено их сопоставление с результатами контактных измерений характеристик тропосферы, полученными при запусках шаров-зондов. Изучена сезонная и суточная изменчивость градиентов коэффициента преломления и множителей ослабления. Получены эмпирические зависимости, связывающие дисперсию флуктуаций множителя ослабления поля с эффективным градиентом коэффициента преломления тропосферы

A technique of the troposphere refraction properties estimation by attenuation factor of the TV signals on over-the-horizon path is proposed. The experimental results of attenuation factor and their statistical performances on over-the-horizon paths in the diffraction and long-distance tropospheric zones are presented. Using the approach proposed, these performances are recalculated in terms of equivalent gradients of the refraction factor. A comparison with the troposphere performance direct measurements using the spheres-probes was carried out. Seasonal and daily variability of the refraction gradients and attenuation was investigated. The empirical dependences of attenuation factor fluctuations variance on the effective gradient of the troposphere refraction coefficient index were derived

Розглянуто можливість використання спектрального аналізу для визначення кількості сигналів, які приходять у точку прийому в каналах з багатопроменевістю. За допомогою даної методики визначено кількість та координати відбивних точок, часів їх існування на морській поверхні, що диффузно розсіює, а також одержано оцінки коефіцієнта відбиття, висоти розташування, швидкості переміщення для піднятих інверсійних шарів тропосфери.

Рассмотрена возможность использования спектрального анализа для определения количества сигналов, приходящих в точку приема в каналах с многолучевостью. При помощи данной методики определено количество и координаты отражающих точек, времена их существования на диффузно рассеивающей морской поверхности, а также получены оценки коэффициента отражения, высоты расположения, скорости перемещения приподнятых инверсионных слоев тропосферы.

The possibility of spectral analysis employment for the determination of the signal quantity coming to the receiving point in a multipathing channel is considered in present paper. The quantity and the coordinates of the reflecting points? Their lifetimes on diffusing sea surface are tested and reflectance estimation, location height, conveying speed of elevated troposphere inversion layers are found as well with given method.

Предложен алгоритм автоматизации процедуры максимина в принятии достоверного решения о наличии устойчивого уровня сигнала, подверженного быстрым, медленным и временным замираниям сигнала при тропосферном распространении радиоволн, обеспечивающего заданную информационную надежность систем связи при передаче низкоскоростных и высокоскоростных информационных потоков с заданной вероятностью ошибки.

Розглянуто вплив відбитків від поверхні поділу в зоні прямої видимості на питому ефективну площу розсіювання та загальний об'єм тропосфери, що бере участь у створенні розсіяного випромінювання. Для оцінки зміни питомої ефективної площі розсіювання використано теорію Вілларса-Вейскопфа. Одержано приблизне значення множника ослаблення для радіохвиль метрового та дециметрового діапазонів. Проведено порівняння результатів розрахунку та експерименту.

Рассмотрены особенности применения лучевого метода для расчета амплитудного распределения поля основной волны внутри морского тропосферного волновода (ТРВ) и параметров волнового процесса. Получены выражения для определения максимальной длины волны, как основной моды, так и высших порядков, распространяющихся в ТРВ. Приведены результаты теоретических и экспериментальных исследований и формула для расчета "угла запитки" природных ТРВ, знание которого позволяет использовать на практике такие волноведущие образования.

Представлен метод расчета энергетических характеристик систем связи с использованием численных методов максимина для оценки передачи высокоскоростных потоков информации с заданной вероятностью ошибки.

Розглянуто доступні числові поля метеорологічних параметрів і визначено перспективу та метод їх використання в завданнях моделювання тропосферної затримки супутникового радіосигналу для довільних регіонів.

Исследована устойчивость траекторий радиоволн в морском тропосферном волноводе (ТВВ). С использованием критерия устойчивости динамических систем Бендиксона разработана методика нахождения интервалов высот, на которых возможна локация низколетящих целей в морском ТВВ на загоризонтной дальности.

Рассмотрена проблема адаптивной компенсации одновременно потерь усиления антенн и быстрых и медленных замираний сигнала в образце тропосферной радиосвязи с помощью адаптивного автомата, обеспечивающего автоматически равенство этих двух величин и заданную информационную надежность.

Індекс рубрикатора НБУВ: З841-019.2

Рубрики:

Теоретичні основи радіотехніки

Шифр НБУВ: Ж69398 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: З841-019.2

Рубрики:

Теоретичні основи радіотехніки

Шифр НБУВ: Ж69398 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано статистичний підхід до виявлення умов надрефракційного поширення радіохвиль. Знайдено імовірнісні характеристики виявлення тропосферних хвилеводів (ТХВ). Наведено графіки, що ілюструють залежність імовірності помилкової тривоги і правильного виявлення ТХВ від точності визначення вертикального градієнта індексу заломлення тропосфери. Показано джерела помилок вимірювання індексу заломлення тропосфери і досліджено їх вплив на вірогідність висновків про наявність або відсутність ТХВ.

На підставі урахування статистичної залежності амплітудних і фазових флуктуацій відповідно з релеївським і нормальним законами розподілу наведено результати моделювання пристрою корекції фазових флуктуацій гармонійного сигналу, у якому враховано взаємну кореляцію флуктуацій амплітуди та фази. Показано, що урахування взаємної кореляції призводить до підвищення точності корекції фази та зменшення часу, необхідного для відновлення характеристик вихідного сигналу.

На основании анализа условий распространения радиоволн в тропосферном слое атмосферы Земли рассмотрены особенности формирования сигналов для стационарного радиоканала передачи данных. Проанализированы возможности выбора длительности сигнала в условиях возмущения тропосферы Земли.

Рассмотрена возможность повышения точности частотно-фазовых измерений, учитывающих влияния радиофизических эффектов среды распространения. Рассчитаны пороговые значения энергетического отношения сигнал-шум, превышение которых позволяет отказаться от учета влияния аддитивного шума на точность измерений. Учет влияния среды распространения позволяет существенно снизить дисперсию оценки фазы при незначительной модернизации существующих образцов техники.

Рассмотрена упрощенная физическая модель распространения радиоволн в тропосферных радиоволноводах (ТРВВ) над морской поверхностью, на основе которой ТРВВ представлен как эквивалентный элемент радиоканала. Определены его полоса пропускания и время задержки сигнала в ТРВВ. Приведены формулы для расчета расширения спектра сигнала, распространяющегося в тропосферном волноводе, нижней стенкой которого является взволнованная поверхность моря. Проведена оценка влияния сверхрефракционного распространения радиоволн на качество работы систем связи с узкополосными сигналами. Показана возможность возникновения высокого уровня помех в соседних каналах таких систем при работе в условиях наличия тропосферных волноводов над морем.

Здійснено експериментальне дослідження умов поширення радіохвиль надвисокочастотного діапазону на трансатмосферних лініях зв'язку під час сонячних протонних подій (СПП) різної інтенсивності. Вивчено вплив цих подій на статистичні характеристики прийнятого супутникового сигналу. Показано, що тільки потужні СПП, під час яких щільність потоку сонячних протонів збільшується більше, ніж у 250 - 300 разів впливають на параметри каналу зв'язку. Під час таких подій ймовірність появи глибоких завмирань зростає у 5 - 10 разів щодо значень, одержаних у разі відсутності СПП. Оцінено розмір часток водного аерозолю, що може утворюватися під впливом високоенергетичних протонів під час сильної сонячної протонної події та ступінь його впливу на висотний температурний профіль середньої та верхньої тропосфери. Проведено аналіз геофізичних ефектів, що потенційно впливають на статистичні характеристики досліджуваного сигналу. Показано, що за використання існуючих даних про атмосферні процеси, що відбуваються під час сонячних спалахів, розглянуті ефекти не мають істотного впливу на параметри трансатмосферного каналу зв'язку.