Запропоновано метод опису функцій зв'язку, який характеризує нелінійний зв'язок контурів у багатоконтурній параметричній індуктивній системі, що містить n кіл на k осердях. Наведено формулу для розрахунку сил струмів у резонансних контурах.

Проаналізовано сучасні тенденції розвитку вхідних трактів приймальних пристроїв міліметрового діапазону довжин хвиль. Розглянуто фізичні явища, на основі яких побудовано параметричні підсилювачі та джерела накачування у процесі їх функціонування у короткохвильовій частині даного діапазону довжин хвиль. З використанням методів елетродинамічного аналізу основних елементів малошумливих вхідних модулів визначено оптимальні варіанти коливальних систем та фільтрів параметричних підсилювачів та генераторів накачування. Наведено нові схемні розв'язки, проведено їх дослідження з метою зниження температури шумів і розширення робочої смуги частот. Розглянуто квазіоптичні відкриті резонатори з додатковим обмеженням резонансного простору. Визначено схему та розроблено генератор накачування короткохвильової частини міліметрового діапазону довжин хвиль з низьким рівнем шумів.

Здійснено дослідження коливань у асиметричних нелінійних системах у вищих зонах параметричного збудження. Побудовано та досліджено математичні моделі асиметричних нелінійних систем з втратами за гармонічного та полігармонічного впливу. Проведено аналіз стійкості коливань. Доведено взаємозв'язок областей параметричного збудження з фазовими траєкторіями системи за різного ступеня її дисипації та нелінійності. Запропоновано новий принцип та моделювальні пристрої дослідження коливань і нелінійних характеристик індуктивної та ємнісної нелінійно-параметричних систем. Експериментально досліджено вплив асиметрії системи на її амплітудні й амплітудно-частотні характеристики у зонах нестійкості коливань.

Описано особливості формування та доведено адекватність і практичні цінності частотних символьних моделей (ЧСМ) параметричних підсилювачів. З використанням сформованих ЧСМ одно- та двоконтурного параметричного підсилювача проведено різнобічне дослідження особливостей роботи цих підсилювачів та оцінювання їх асимптотичної стійкості, а також оптимізацію передавальної функції двоконтурного параметричного підсилювача. Встановлено, що основна перевага досліджуваного частотного символьного методу, у порівнянні з числовими методами, полягає у підвищенні цілеспрямованості розв'язування ряду практичних задач багатоваріантного аналізу параметричних підсилювачів, їх статистичного дослідження, оптимізації та синтезу.

Для анализа полупроводникового параметрического усилителя применен аппарат нестационарных рядов Вольтерра. Рассчитаны коэффициент усиления и интермодуляционный продукт третьего порядка при различных параметрах схемы прибора.

Проведено экспериментальное исследование эффектов интермодуляции в узкополосных регенеративных двух- и трехконтурном параметрических усилителях (РДПУ и РТПУ) на нелинейной емкости. Установлено, что их одно- и двухсигнальные интермодуляционные характеристики имеют традиционный вид, а фазовые сдвиги в окрестности резонансной частоты близки к 90°, что является недостаточным для компенсации нелинейных искажений при каскадировании усилителей. Показано, что введение в РДПУ дополнительного контура на удвоенной частоте сигнала открывает возможности для компенсации интермодуляционных помех нечетного порядка в однокаскадном параметрическом усилителе.

Експериментально та за допомогою числових методів досліджено роботу параметричного підсилювача на основі тонкої плівки залізо-ітрієвого гранату. Для теоретичного опису такої системи застосовувалася S-теорія. В ході аналізу використовувалась модель багатомодової системи з паралельною накачкою, особливість якої полягає у врахуванні присутності короткохвильових спінових збуджень (т. з. домінантної групи хвиль), що вироджені за частотою з сигнальною хвилею та мають мінімальний параметр релаксації. В результаті було встановлено, що багатомодовість призводить до спотворення часових профілів вихідних сигналів, підсилених під дією повздовжньої параметричної накачки. При цьому затримка підсиленого сигналу як функція потужності накачки має екстремальний характер, а тривалість самого сигналу зменшується приблизно в 50 разів, від 1 мкс до значень порядку 20 нс.