Рассмотрено понятие гибридной интеллектуальной системы, обоснована необходимость разделения сложных интеллектуальных систем на уровни. Проанализированы преимущества и недостатки распределения интеллектуальных систем на уровни. Предложены уровни детализации для задач управления и принятия решений.

Поставлена задача разработки методологии построения символистско-коннективистских интеллектуальных систем, что связано с установлением принципов и закономерностей функционирования, с определением соответствующих моделей знаний таких систем. Динамику функционирования систем предлагается оценивать с помощью энтропии как функции их состояния.

Поєднано різні підходи до роботи з множинами об'єктів та їх класами задля проектування і розробки систем штучного інтелекту (СШІ) для аналізу інформації, використовуючи об'єктно-орієнтоване програмування (ООП). Робота містить аналіз базових концепцій ООП і їх зв'язок з теорією множин та штучним інтелектом (ШІ). Розглянуто процес створення множин та мультимножин з різних сторін, зокрема з огляду на математичну теорію множин, ООП та ШІ. Запропоновано визначення об'єкту та його властивостей, однорідного та неоднорідного класу об'єктів, множини об'єктів, мультимножини об'єктів і конструктивні методи їх створення та класифікації. Окрім того, показана необхідність в деякому розширенні засобів ООП з метою практичної реалізації СШІ для аналізу інформації, використовуючи запропонований підхід.

Разработана динамическая архитектура мультиагентных систем на основе нечеткой логики высшего типа, позволяющая более информативно представить степень неопределенности системы нечетких правил при спецификации поведения интеллектуальных агентов и систем. Предложен метод взаимодействия нечетких агентов, базирующийся на значениях "речевых актов", позволяющий обрабатывать намерения о сотрудничестве, связанном с предложением, сопровождающимся нечетким значением типа 2. Разработана ролевая модель координации поведения нечетких агентов, основанная на протоколах обмена сообщениями, задающая функциональность агентов в рамках мультиагентной системы. Поведение агента, соответствующее ролевым сущностям, формализовано правилами принятия решений на основе нечеткой логики типа 2.

Розглянуто проблеми побудови знання-орієнтованих інформаційних систем (ЗОІС) з онтолого-керованою архітектурою, які реалізують технології Data mining, Text mining та автоматизованої побудови онтологій предметних галузей (ПдГ), а саме технології роботи зі знаннями, обробки текстової інформації надвеликих обсягів у довільній ПдГ, системної інтеграції предметно-орієнтованих знань для проведення міждисциплінарних наукових досліджень, з функціонуванням ЗОІС у двох режимах: розв’язання прикладних задач та розвиток системи відповідно загальній стратегії розвитку інтелектуальних інформаційних систем. Описано теоретичні засади побудови ЗОІС з онтолого-керованою архітектурою, метод і алгоритм проектування комп’ютерних онтологій ПдГ, які реалізовано в інструментальному онтологічному комплексі, та метод побудови онтолого-керованих реконфігуровних лінгвістичних процесорів, який дозволяє враховувати особливості різних ПдГ. Наведено основи теорії онтолого-керованих інформаційних систем, онтологічних принципів обробки природномовної інформації. Зазначено, що нові інженерно-технологічні рішення функціональної та структурної моделі апаратного лінгвістичного процесора забезпечують підвищення продуктивності лінгвістичної обробки текстової інформації на 2 - 3 порядки у порівнянні з програмним рішенням.