Індекс рубрикатора НБУВ: К222.109.1

Рубрики:

Вплив опромінювання на структуру і властивості сталей різних структурних класів

Шифр НБУВ: Ж29137 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.109.1

Рубрики:

Вплив опромінювання на структуру і властивості сталей різних структурних класів

Шифр НБУВ: Ж61773 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.109.1

Рубрики:

Вплив опромінювання на структуру і властивості сталей різних структурних класів

Шифр НБУВ: Ж61773 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты анализа экспериментальных данных по оценке влияния вида напряженного состояния на радиационное распухание аустенитных сталей. Сформулировано определяющее уравнение, позволяющее описывать влияние объемного напряженного состояния на распухание аустенитных сталей с учетом различных вкладов шаровой и девиаторной компонент напряжений. Предложена физическая интерпретация полученной зависимости радиационного распухания от напряженного состояния. Уточнена зависимость радиационной ползучести от распухания с учетом напряженного состояния. Определены значения коэффициентов, входящих в сформулированное определяющее уравнение и в зависимость радиационной ползучести.

С помощью математического моделирования деформационных процессов в различных конструктивных элементах из стали 10Х18Н10Т в условиях радиационного распухания показаны особенности их поведения с учетом остаточных сварочных напряжений в зависимости от дозы облучения, температуры и внешней нагрузки.

Предложен механизм, объясняющий резкое снижение предела прочности аустенитных сталей при высоких значениях радиационного распухания. Разработана физико-механическая модель, позволяющая описать резкое снижение предела прочности. Модель базируется на анализе вязкого разрушения материала с учетом вакансионной пористости и механизме, разработанном и названном авторами "механизмом бегущего коллапса".

Сформулированы уравнения, описывающие зарождение и рост пор при деформировании облученных аустенитных сталей в условиях различной жесткости напряженного состояния. Предложены критерии разрушения материала вследствие объединения пор по механизму пластической неустойчивости материала с порами или по канальному механизму - срезу перемычек между порами. В уравнениях учитываются две популяции пор: деформационные, возникающие в процессе деформирования материала, и вакансионные, которые возникают при облучении материала и приводят к радиационному распуханию. Выполнено моделирование влияния различных факторов (температура испытаний, доза нейтронного облучения, жесткость напряженного состояния, радиационное распухание) на пластичность и трещиностойкость материала. Проведено сравнение расчетных результатов с экспериментальными. Определено влияние жесткости напряженного состояния на пластичность облученного материала. Обнаружена связь параметров деформационного упрочнения с пластичностью и трещиностойкостью материала.

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.109.1

Рубрики:

Вплив опромінювання на структуру і властивості сталей різних структурних класів

Шифр НБУВ: Ж43925 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено зміну мікроструктури та нанотвердості в сталях Х18Н10Т і Х18Н10Т-ДЗО після опромінення іонами аргону за допомогою комбінації методів наноіндентування, рентгеноструктурного аналізу (РСА), просвічувальної та сканувальної електронної мікроскопії. Модифікований ДЗО сплав отримано на основі звичайної аустенітної сталі Х18Н10Т шляхом механічного легування сталевого порошку нанооксидами Y(Zr) із подальшою термо-механічною обробкою. РСА не показав суттєвих змін у структурі сталі Х18Н10Т після опромінення за кімнатної та підвищених температур (873 K) і в ДЗО-сталі після опромінення за 873 K, тоді як ознаки подрібнення доменів і появи мікродеформації виявлено після опромінення сталі Х18Н10Т-ДЗО за кімнатної температури. Пошаровий ПЕМ-аналіз проведено для дослідження мікроструктури сплавів уздовж профіля пошкоджень. Більш висока концентрація пошкоджень і Ar явно призводить до збільшення розміру порожнин та їх щільності в обох сталях. Розпухання склало майже половину для Х18Н10Т-ДЗО (4,8 %) у порівнянні з Х18Н10Т (9,4 %), що свідчить про поліпшений опір розпуханню в ОДЗ-сталі. Обговорено роль межі розподілу оксид/матриця як стоку для радіаційних точкових дефектів та атомів інертного газу. Дрібнодисперсні частки оксиду розглянуто як ефективний фактор у пригніченні укрупнення порожнин та обмеження скупчень дефектів невеликим розміром. Поведінку твердості досліджено як на неопромінених, так і на опромінених зразках і порівняно з такими за кімнатної та підвищеної температур опромінення. Підвищення твердості неопроміненої ДЗО-сталі в основному пов'язано з подрібненням зерна та додаванням частинок оксиду ітрію. Зміцнення сталі Х18Н10Т-ДЗО після опромінення іонами Ar за кімнатної температури виявилося набагато нижчим, ніж Х18Н10Т. Для обох сталей у приповерхневій області спостерігаються чорні точки та дислокаційні петлі; однак основний ефект зміцнення обумовлений порожнинами. Встановлено, що ДЗО-сталь є менш схильною до радіаційного зміцнення/окрихчення в порівнянні зі звичайною аустенітною сталлю.

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.109.1

Рубрики:

Вплив опромінювання на структуру і властивості сталей різних структурних класів

Шифр НБУВ: РА436591 Пошук видання у каталогах НБУВ