Розглянуто головні особливості теоретичних моделей проектування та етапів розвитку концепцій архітектурно-художньої організації житлових інтер'єрів у дизайнерській практиці України 1990-х рр. Визначено найбільш вагомі фактори у розвитку індивідуального проектування та їх вплив на планово-просторову організацію житла, а також проаналізовано способи, які найчастіше використовуються в організації середовища.

Рассмотрены основные особенности теоретических моделей проектирования и этапов развития концепций архитектурно-художественной организации жилых интерьеров в дизайнерской практике Украины 1990-х гг. В ходе исследования выявлены наиболее значимые факторы в развитии индивидуального проектирования и их влияние на планово-пространственную организацию квартир, а также проанализированы наиболее часто используемые приемы организации пространства.

The article reviews the principle peculiarities of theoretical designing models and development stages of concepts of architectural-art organizations of inhabited interiors in designing practice of Ukraine in the 1990th years. During the investigationthe most significant factors of individual design development and their influence on planning-spatial organization of apartments are discovered as well as the most frequently used methods of space organization are analyzed.

Розглянуто питання композиції житлового простору на всіх його ієрархічних рівнях з урахуванням вимог до житла.

Рассмотрены вопросы композиции жилого пространства на всех его иерархических уровнях с учетом требований к жилищу.

Розглянуто основні принципи формування об'ємно-планувальної структури тимчасового житла та пріоритетні напрямки його розвитку.

Рассмотрены основные принципы формирования объемно-планировочной структуры временного жилья и приоритетные принципы его развития.

Висвітлено основні етапи становлення та розвитку дизайну, обладнання та оздоблення інтер'єрів. Розглянуто практичні методи та засоби формування внутрішнього інтер'єрного середовища. Розкрито роль об'ємно-просторової композиції в його художньому моделюванні. Визначено види обладнання та засоби його розміщення у різних типах приміщень.

Освещены основные этапы становления и развития дизайна, оборудования и отделки интерьеров. Рассмотрены практические методы и средства формирования внутренней интерьерной среды. Раскрыта роль объемно-пространственной композиции в ее художественном моделировании. Определены виды оборудования и средства его размещения в разных типах помещений.

Проанализировано использование железобетонных каркасов серии 1.020 в современном строительстве. Разработаны архитектурно-планировочные решения жилых зданий повышенной комфортности.

Проанализировано использование железобетонных каркасов серии 1.020 в современном строительстве. Разработаны архитектурно-планировочные решения жилых зданий повышенной комфортности.

Визначено передумови розвитку житлової забудови 1930-х рр. у Києві (район "Липки"), основні етапи забудови, фактори, які впливають на містобудівні та архітектурно-типологічні особливості забудови кварталів (середина XVIII - початок XX ст.). Виявлено особливості та принципи архітектурно-планувальних рішень житлових будинків 1930-х рр., які зумовлюють їх визначення як ансамбль. Наведено концептуальні пропозиції щодо посилення ансамблевих рис житлової архітектури в районі та рекомендації стосовно використання принципів архітектурно-планувальних рішень житлових будинків у сучасній практиці проектування. Запропоновано семантико-етимологічну експериментально-прогностичну концепцію утворення сучасного житлового будинку - вернакуляру на підставі поєднання географічно-етнографічних особливостей забудови та виявлених принципів архітектурно-планувальних рішень житлових будинків 1930-х рр. - "вернакулярної архітектури".

Розглянуто проблему формування архітектури житла за умов соціальних трансформацій різного типу (демократичного та тоталітарного). Систематизовано результати попередніх робіт у галузі дослідження трансформаційних процесів у суспільстві. Розглянуто визначення поняття "соціальна трансформація" у суміжних дисциплінах, охарактеризовано основні етапи трансформаційних процесів в Україні протягом радянського та пострадянського періодів. Комплексно проаналізовано поняття "соціальна трансформація" стосовно архітектури, зокрема, житлової, проведено паралелі між розвитком архітектури житла та процесами соціальних трансформацій суспільства. На підставі аналізу типології житлових споруд розроблено класифікацію архітектурно-планувальних і стильових вирішень в еволюційному контексті. Встановлено тенденції формування архітектури житла на кожному з етапів державного розвитку. Виявлено, що основною тенденцією розвитку об'ємно-планувальних вирішень помешкань у радянський час була їх уніфікація та стандартизація. Визначено напрямки формування житлової архітектури за умов соціальних трансформацій залежно від типу трансформації. Зроблено висновок, що пріоритетним у формуванні житлової доктрини держави стає реальне ставлення до людини та її потреб. Розроблено теоретичну модель відображення сутності соціальних трансформацій суспільства у формуванні його житлової доктрини.

Зазначено, що за останні 30 - 40 років житлове будівництво України пройшло складний шлях модернізації та вдосконалення. Характерним став певний відхід від традиційного уявлення про квартиру, що сформувався за останні півсторіччя, а саме для житлових багатоквартирних будинків другої половини XX ст. (цегляних і панельних), для яких є характерними чіткість та одноманітність планувальної структури.

Висвітлено проблематику сучасної колористики архітектурно-предметного середовища та впровадження народних (етнографічних) поліхромних рішень у декоративно-ужитковому мистецтві та їх особливостей в формуванні колористичної палітри для забезпечення та збереження своєрідності забудови нових поселень і малих міст України.

Розглянуто питання проектування та будівництва соціального житла - створення державного житлового фонду в містах Кримського регіону (на прикладі м. Сімферополь) з урахуванням демографічних, соціально-економічних і природнокліматичних особливостей Криму, а також зарубіжного досвіду. Проведено аналіз існуючих методів і підходів до дослідження та проектування жител масового будівництва, надано рекомендації для їх удосконалення та застосування у сфері соціального житла Криму. На основі розробки експериментальних варіантів і порівняння їх з існуючими (базовими) рішеннями розроблено конкретні теоретичні та практичні пропозиції для підвищення економічних і споживацьких показників масового житлового будівництва.

Описано розроблені принципи архітектурно-планувальної організації нових житлових будинків у історично сформованій забудові міста, визначено пріоритетний контингент мешканців, а відтак і домінувальну номенклатуру житлових одиниць і додаткових послуг у житловому будинку. Запропоновано типи житлових одиниць для проектування у сформованій забудові центру міста, що відповідають різним соціальним потребам споживачів, віковим групам населення і чисельному складу сім'ї.