Освещены основные принципы организации глобальной морской системы связи (ГМССБ) при бедствии и для обеспечения безопасности, раскрыты предпосылки создания и этапы ее внедрения. Описаны подсистемы связи ГМССБ, в частности, морская подвижная служба, система КОСПАС - SARSAT. Рассмотрены вопросы практического использования радиосвязи при поиске и спасении, средств предотвращения ложных сигналов бедствия, систем судовых сообщений, медицинских консультаций по радио, особености международного свода сигналов и стандартного морского разговорника. Приведены эксплуатационные требования к радиооборудованию ГМССБ, рекомендации к судовой интегрированной системе радиосвязи.

Розглянуто питання поширення радіохвиль у вільному просторі, проаналізовано вплив земної поверхні на їх поширення, описано будову і склад атмосфери Землі. Визначено електричні параметри тропосфери та іоносфери, висвітлено особливості поширення радіохвиль різних діапазонів, а також вплив ядерних вибухів на поширення радіохвиль і роботу радіоелектронної техніки. Наведено розрахунки характеристик каналів радіозв'язку діапазону метрових, середніх та довгих хвиль, супутникових мереж зв'язку.

Рассмотрены вопросы распространения радиоволн в свободном пространстве, проанализировано влияние земной поверхности на их распространение, освещены структура и состав атмосферы Земли. Определены электрические параметры тропосферы и ионосферы, освещены особенности распространения радиоволн разных диапазонов, а также влияние ядерных взрывов на распространение радиоволн и работу радиоэлектронной техники. Приведены расчёты характеристик каналов радиосвязи диапазона метровых, средних и длинных волн, спутниковых сетей связи.

Обоснованы требования живучести телекоммуникационных систем КВ- и УКВ-диапазонов радиоволн для морских подвижных объектов, рассмотрена соответствующая вероятностная модель живучести.

Проведена оценка удаления РТС от границы суша - море, при котором в конкретных метрологических условиях происходит запитка тропосферных волноводных каналов над морской поверхностью. Получены графики, позволяющие оценить возможность запитки радиоволновода РТС в зависимости от метеоусловий и удаления её местоположения от границы суша - море. Из приведенных данных следует, что для типичных условий Черноморского бассейна удаление РТС от границы суша - море для обеспечения условий запитки тропосферного радиоволновода не должно превышать 1400 - 2000 м.

Висвітлено загальні відомості про глобальну морську систему зв'язку у випадках лиха і для забезпечення безпеки мореплавства (ГМЗЛБ), що використовує сучасні системи цифрового та супутникового радіозв'язку. Розглянуто принципи морського радіозв'язку. Охарактеризовано радіоустаткування згаданих систем зв'язку, наведено знання зі складу та принципів їх роботи. Описано експлуатаційні процедури під час роботи з радіоустаткуванням ГМЗЛБ у випадках лиха та для забезпечення безпеки. Розкрито важливі питання прийому й обробки на суднах інформації з безпеки мореплавства, зв'язку для передачі загальної кореспонденції, тарифікації та роботи з міжнародними довідниками з питань радіозв'язку.

Індекс рубрикатора НБУВ: О478.25 + О578.1

Рубрики:

Наземні засоби зв'язку і сигналізації

Шифр НБУВ: Ж27665/рад. эл. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено особливості захисту акустичної інформації на суднах. Описано комплекс засобів для дослідження звукоізоляції та результати експериментів, що підтверджують його працездатність.

Предложено применение ортогонального частотного мультиплексирования (OFDM) для формирования цифровых водяных знаков (ЦВЗ) в УКВ радиотелефонии морской подвижной службы. Разработаны алгоритм нормированного распределения энергии ЦВЗ в методе улучшенного расширения спектра (ISS) с учетом информации о сигнале-носителе и метод обнаружения ЦВЗ на основе хеш-функции. OFDM-ISS метод позволяет реализовать скорость передачи данных ЦВЗ 60 - 268 бит/с в условиях их слуховой невосприимчивости в задаче автоматической идентификации радиотелефонных передач на базе существующей аппаратуры радиосвязи.

Сьогодні електронна картографічна навігаційна й інформаційна система (ЕКНІС) поетапно встановлюється на усі морські торговельні судна. Завдяки підключенню до неї різних навігаційних датчиків ЕКНІС є найважливішим навігаційним засобом сучасного судноплавства. Подальша інтеграція ЕКНІС з апаратурою ультракороткохвильового радіозв'язку дозволяє підвищити ефективність і оперативність радіозв'язку в цілях підвищення навігаційної безпеки. Розроблено нові функції ЕКНІС, які забезпечують взаємодію з контролером цифрового вибіркового виклику (ЦВВ) УКХ радіозв'язку. Для реалізації даної функції в ЕКНІС запропоновано ввести модулі формування і обробки повідомлень ЦВВ, модуль маркування цілей автоматичної ідентифікаційної системи (АІС), а також вхідний і вихідний інформаційні порти, через які здійснюється підключення до контролеру ЦВВ. Проаналізовано переваги, що одержуються за рахунок реалізації нової функції ЕКНІС, які виявляються в усуненні ручних операцій з контролером ЦВВ і заміні їх автоматичним формуванням виклику, підвищенні оперативності аналізу навігаційної ситуації при одночасному зниженні ризику "людського фактору". Розглянуто можливі морські інтерфейси для підключення контролера ЦВВ, символи для відображення АІС-цілей і запропоновано їх маркування у разі активації ЦВВ з різними пріоритетами радіозв'язку.

Разработаны алгоритмы встраивания дополнительной цифровой информации непосредственно в звуковой сигнал по технологии цифровых водяных знаков (ЦВЗ). Решение о передаче ЦВЗ принимается в рамках компромиссной задачи количество информации - слуховая невосприимчивость - помехоустойчивость на основе оценки нормы вносимых искажений в узкополосных субканалах и сравнения ее с пороговым значением. Помехоустойчивость ЦВЗ обеспечивается передачей каждого бита встраиваемой информации в узкополосном частотном канале и применением помехоустойчивого кодирования. Обнаружение ЦВЗ построено на оценке нормы вектора искажений с последующим декодированием. Разработанные алгоритмы позволяют получить среднюю скорость передачи информации в асинхронном режиме в диапазоне 100 - 350 бит/с при искажениях не превышающих - 20 дБ в условиях действия типовых помех в канале радиосвязи. Алгоритмы применимы как в аналоговых, так и в цифровых спутниковых каналах морской подвижной службы, а также в УКВ радиосвязи системы управления полетами гражданской авиации.

Ефективність реалізації компетентнісного підходу забезпечується рішенням сукупних задач, головними з яких є мотивація особистісного та професійного розвитку курсанта, формування у нього компетенцій щодо професіональної діяльності в морській галузі. Проблеми компетентності спеціалістів у морської галузі сьогодні постають найгостріше, тому підвищення конкурентноспроможності молодих спеціалістів пов'язано з втіленням компетентністного підходу у професійній підготовці. Мета роботи - використання новітніх освітніх технологій для реалізації компетентнісного підходу при вивченні курсів "Глобальний морський зв'язок для пошуку та рятування" й "Експлуатація суднових систем радіо та супутникового зв'язку". Запропоновано використання новітніх освітніх технологій для реалізації компетентнісного підходу при вивченні курсів "Глобальний морський зв'язок для пошуку та рятування" й "Експлуатація суднових систем радіо та супутникового зв'язку". Доведено необхідність використання новітніх технологій для ефективної підготовки спеціалістів морської галузі, на основі компетентнісного підходу, з дисциплін "Глобальний морський зв'язок для пошуку та рятування" й "Експлуатація суднових систем радіо та супутникового зв'язку".

The paper deals method of identification useful signals, the disturbance and interference operating hexapod platform management system for modeling large-scale marine spatial pitching ship.

Показано, що призначенням морських навігаційних приладів є забезпечення надійного контролю за поточними значеннями параметрів, які характеризують режими маршруту засобу водного транспорту. Обгрунтовано, що при дослідженні та вимірюванні характеристик випадкових процесів використовується два класичні підходи: спектральний і часовий. Визначені переваги та недоліки цих підходів. Розроблена модель оцінки спектральної щільності потужності випадкових сигналів морських навігаційних приладів, оптимальної за можливістю технічної реалізації та потрібної точності визначення навігаційних параметрів під час руху судна. Запропонована модель оцінки спектральної щільності потужності випадкових сигналів морських навігаційних приладів.

Підвищено точність та обчислювальну стійкість методів детермінованої ідентифікації нелінійних динамічних систем у вигляді рядів і поліномів Вольтерри в частотній області на основі експериментальних даних спостережень "вхід - вихід" з використанням тестових полігармонічних сигналів та урахуванням похибок вимірювань відгуків, в створенні на основі теоретичних досліджень ефективних обчислювальних та програмних засобів визначення багатовимірних частотних характеристик в умовах неповної апріорної інформації щодо системи дослідження. Змодельовано методом ідентифікації з використанням поліномів Вольтерри суттєво нелінійні системи у заданому інтервалі амплітуд вхідних сигналів, за межею радіусу збіжності ряду Вольтерри. Використано вейвлет-фільтрацію для підвищення завадостійкості отриманих результатів ідентифікації. Розроблено апаратно-програмні засоби автоматизованого управління процесом ідентифікації в частотній області на базі комп'ютерів IBM PC.

Навчальний посібник присвячений питанням практичної роботи судноводіїв - операторів GMDSS та електромеханіків на містку судна з радіостанцією SAILOR MF/HF 6300. Розглянуті особливості радіозв’язку у ПХ/КХ діапазонах, експлуатаційні процедури радіозв’язку, питання технічного обслуговування, тестування апаратури. Особливу увагу приділено зв’язку з пріоритетами лиха, терміновості, безпеки з використанням цифрового вибіркового виклику з урахуванням сучасних вимог міжнародних морських документів до процедур радіозв’язку та інтерфейсу користувача.

Присвячено питанням практичної роботи з судновою станцією супутникового зв'язку INMARSAT нового покоління Sailor 250 FleetBroadband (FBB) мережі BGAN. Розглянуто структуру та принцип дії глобальної широкосмугової мережі BGAN, технології передачі даних, голосу, повідомлень і перелік сервісів для морського сегменту BGAN. Розглянуто призначення органів управління, порядок налаштування станції, роботу обладнання у різних режимах і способи оперативного контролю. Особливу увагу приділено питанням передачі та прийому сигналів лиха.

Присвячено питанням практичної роботи з судновою станцією супутникового зв'язку Sailor 6110 Inmarsat mini-C. Проведено детальний огляд структури супутникової системи Inmarsat, взаємодії всіх її елементів та етапів еволюції системи з плином часу. Розглянуто призначення органів управління, порядок налаштування станції, роботу обладнання у різних режимах і способи оперативного контролю. Особливу увагу приділено питанням передачі та прийому сигналів лиха.