Представлены результаты исследований по вопросам интенсивных технологий выращивания, селекции, мутагенеза и семеноводства крупяных и других культур. Обсуждены проблемы усовершенствования элементов агротехники выращивания крупяных культур, формирования коллекции мирового генофонда гречихи и проса в Украине.

Вміщено відомості про різні сорти злакових, бобових та круп'яних культур, зони їх вирощування, напрями використання, якість, продуктивність, групи стиглості та стійкість до несприятливих умов навколишнього середовища.

Представлены сведения о разных сортах злачных, бобовых и крупяных культур, зонах их выращивания, направлениях использования, качестве, продуктивности, группах спелости и устойчивости к неблагоприятным условиям окружающей среды.

Наведено науково-організаційні заходи щодо збільшення виробництва продовольчого зерна на Київщині. Викладено питання захисту ярих зернових колосових культур, кукурудзи, гороху, квасолі, гречки, сої та ріпаку від шкідників і хвороб.

Приведены научно-организационные мероприятия по увеличению производства продовольственного зерна в Киевской области. Изложены вопросы защиты яровых зерновых колосовых культур, кукурузы, гороха, фасоли, гречки, сои и рапса от вредителей и болезней.

Висвітлено результати наукової, дослідницької, педагогічної діяльності А.М. Шевченка - академіка Української академії аграрних наук, доктора сільськогосподарських наук, професора, визначного українського вченого в галузі селекції та насінництва зернобобових культур.

Освещены результаты научной, исследовательской, педагогической деятельности А.М. Шевченко - академика Украинской академии аграрных наук, доктора сельскохозяйственных наук, профессора, выдающегося украинского ученого в отрасли селекции и семеноводства зернобобовых культур.

Ключ. слова: Cucumis sativus L., Glycine max L., Triticum aestivum L., термопериод, фотопериодизм, скорость развития
Індекс рубрикатора НБУВ: П211/213-271.2

Рубрики:

Зернові та зернобобові культури

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Сформовано банк генетичних ресурсів зернобобових культур України, як складову Національного банку генетичних ресурсів рослин України, створено нові сорти гороху, сої та квасолі, що має важливе значення для селекції зернобобових культур та аграрної галузі України. Обгрунтовано методичні підходи щодо проведення інтродукції за цінними господарськими й унікальними ознаками, внаслідок чого загальний склад колекції зернобобових культур України за 18 років досліджень (1992 - 2009 рр.) збільшився у 4,6 раза. Вперше в Україні визначено біологічну та господарську цінність, унікальність та практичне значення інтродукованих дикорослих (горох, соя, нут, сочевиця) і споріднених (квасоля) видів.

Запропоновано підхід щодо раціоналізації процесу перевезення зернових культур. Розглянуто раціоналізацію технології перевезень для зменшення часу простою комбайнів і транспортних засобів. Встановлено, що час збору врожаю залежить від площі полів і від довжини їздки з вантажем, оскільки зі збільшенням площі поля збільшується відстань доставки зерна.

Увагу приділено підвищенню ефективності використання зрошуваних земель і покращенню меліоративного стану й родючості грунту шляхом подальшої інтенсифікації вирощування круп'яних культур в основних і проміжних посівах у різних агрокліматичних районах півдня України. Уперше визначено найкращі сорти круп'яних культур, що підвищує використання грунтового та кліматичного потенціалу регіону та створює умови для їх розширеного відтворення. Обгрунтовано принципи й особливості формування врожаю зерна гречки та проса в різних агрокліматичних районах Сухого Степу, що сприятиме впровадженню інноваційного напряму розвитку галузі зерновиробництва, підвищенню інтенсивного виробництва та зростанню конкурентоспроможності продукції. Оцінено якість одержаного врожаю та винесення елементів живлення залежно від способу та глибини основного обробітку грунту за різних норм мінеральних добрив. Подано меліоративну оцінку ефективності елементів технології вирощування круп'яних культур на різних типах грунтів та за агрокліматичних умов.

Обгрунтовано теоретичні засади вдосконалення організації та підвищення ефективності виробництва круп'яних культур в Україні. Увагу приділено виявленню й аналізу особливостей та чинників виробництва круп'яних культур, інтеграційних і глобалізаційпих процесів, які впливають на обсяги виробництва та формування круп'яного ринку. Поглиблено методичні підходи щодо оцінювання ефективності організації та функціонування галузі з урахуванням сукупності показників та принаймні трьох взаємо виявлених критеріїв - економічного, екологічного, соціального. Виявлено закономірності використання агроресурсного потенціалу, концентрації, собівартості, рентабельності виробництва круп'яних культур. Визначено стан і динаміку кон'юнктури споживчого круп'яного ринку в Україні та світі, проблеми й обмеження розвитку галузі. Це дозволило розробити інноваційні заходи вдосконалення організації та підвищення ефективності виробництва круп'яних культур, обгрунтувати організаційно-економічні резерви та визначити пріоритетні напрями державного регулювання виробництва та споживчого ринку круп'яної продукції.

Наведено результати багаторічних наукових досліджень з селекції зернобобових культур щодо створення високопродуктивних скороспілих адаптивних сортів з високими господарсько-цінними властивостями.

Приведены результаты многолетних научных исследований по селекции зернобобовых культур с целью создания высокопродуктивных скороспелых адаптивных сортов с высокими хозяйственно-ценными свойствами.

Наведено результати досліджень з актуальних проблем селекції, насінництва, рослинництва, землеробства, грунтознавства, захисту рослин, які спрямовані на вирішення питань науково-методичного забезпечення рослинницької галузі за умов зміни клімату. Обговорено питання урожайності нових гібридів кукурудзи за умов зрошення півдня України, економічної ефективності селекції, економічної родючості та зміни клімату. Розглянуто органічне землеробство як перспективний напрямок зерновиробництва на півдні України за умов змін клімату.

Вивчено селекційну цінність сортозразків квасолі та сої за мінливістю господарсько-біологічних ознак, зокрема зернової продуктивності та адаптивності. Виділено сортозразки, що поєднують високий генотиповий потенціал і стабільний прояв урожайності і є кращими за наявності комплексу несприятливих умов, а також з позитивною реакцією на покращення умов вирощування. Сортозразки диференційовано за рівнем екологічного потенціалу відповідно до їх реакції на умови вирощування у зоні проведення досліджень. Оцінка і розподіл за величиною пластичності та стабільності дали змогу виділити екологічно адаптовані генотипи за урожайністю, тривалістю вегетаційного і міжфазних періодів, стійкістю до хвороб.

Узагальнено теоретичні положення формування теорії конкуренції та виділено основні етапи її розвитку; обґрунтовано науково-методичні положення щодо визначення переліку факторів і показників формування конкурентних переваг підприємств по вирощуванню круп'яних культур; розкрито методичні підходи до оцінки конкурентоспроможності підприємств; розкрита роль інтеграційних об'єднань як фактора підвищення конкурентоспроможності підприємств по вирощуванню круп'яних культур. Досліджено сучасний стан і тенденції розвитку світового та вітчизняного ринку круп'яних культур; проведений аналіз фінансово-економічного стану підприємств; розроблено середньостроковий прогноз основних виробничих показників на 2018 - 2022 рр.; здійснено аналіз конкурентоспроможності підприємств по вирощуванню круп'яних культур. Удосконалено науковий підхід щодо формування маркетингової конкурентної стратегії підприємств по вирощуванню круп'яних культур; розроблено механізм маркетингового забезпечення конкурентоспроможності органічного виробництва круп'яних культур; обґрунтовано науково-методичні положення щодо інклюзивної бізнес-моделі багатофункціонального кооперативного об'єднання аграрних підприємств-виробників гречки.