Проаналізовано динаміку радіального приросту підсочуваних дерев сосни звичайної в міжкарових ременях при 68%-ому навантаженні карами. Встановлено, що в початковий період підсочки радіальний приріст дерев зменшується, а через один або декілька років (залежно від кліматичних умов) зростає.

Встановлено динаміку життєдіяльності дерев сосни звичайної залежно від тривалості підсочки і лісорослинних умов для Малого Полісся за лісівничо-фізіологічними (морфолого-анатомічною будовою хвої, радіальним приростом стовбура, вмістом пігментів) та електрофізіологічними (біопотенціалами, імпедансом, поляризаційною ємністю) показниками. Вивчено залежність урожайності дерев морфо-метричних показників шишок і насіння, його повнозернистості, абсолютної та господарської схожості, енергії проростання від тривалості підсочки, типів лісу та погодних умов року. Виявлено монотерпеновий профіль підсочених дерев та його реалізацію півсібсовими потомствами. На підставі вивчення пігментної хвої, інтенсивності фотосинтезу, електрофізіологічних і біометричних показників встановлено морфофізіологічні особливості росту потомств підсочених дерев. Розкрито можливості використання урожаю підсочених деревостанів у лісокультурній практиці.

Дисертацію присвячено вивченню біологічної смолопродуктивності дерев інтродукованих видів (сосни Банкса, сосни Веймутова, сосни жорсткої та сосни чорної) за умов Малого Полісся. Досліджено залежність смолопродуктивності дерев від морфометричних показників стовбура та крони, а також значень показників будови деревини, виявлено чинники для відбору високосмолопродуктивних особин. Отримано рівняння залежності кількості вертикальних смоляних ходів у деревині інтродуцентів від ширини річного шару. Проведено кількісний та якісний аналіз живиці досліджуваних видів. Визначено вплив сумісної дії комплексу факторів, а також частку їх впливу на смолопродуктивність дерев.

Уперше встановлено смолопродуктивність кліматичних екотипів сосни звичайної та виділено кліматипи, потомства яких виявляють підвищену смолопродуктивність у географічних. Уперше одержано залежності смолопродуктивності від феностану рослин і мікрокліматичних умов насадження, що дозволяє прогнозувати початок і закінчення смоловиділення та період інтенсивного виходу живиці. Уперше виявлено резистентні морфолого-фізіологічні показники хвої для відбору високосмолопродуктивних форм дерев сосни звичайної. Визначено особливості біосинтезу терпенових вуглеводнів, які не впливають на розподіл дерев за категоріями смолопродуктивності. Виділено високосмолопродуктивні плюсові дерева сосни звичайної, їх клонове та насінне потомства як цінний резерв генетичного матеріалу для створення цільових культур з метою одержання деревини та живиці. З'ясовано ресурсний потенціал заготівлі живиці в Україні із урахуванням смолопродуктивності кліматичних екотипів сосни. Поглиблено дані про індивідуальну мінливість, добову та сезонну динаміку смолопродуктивності сосни, розподіл дерев у насадженні за смолопродуктивністю. Доповнено математичні моделі залежності смолопродуктивності від таксаційних, морфологічних показників дерев для оцінювання їх смолопродуктивності. Удосконалено методи створення високосмолопродуктивних насаджень сосни та системи формування насаджень з підвищеною біологічною смолопродуктивністю.