Розглянуто особливості динаміки чисельності стеблового метелика в умовах Полтавської області. Виявлено фактори навколишнього середовища, під впливом яких формується фазовий стан фітофага та характер його розселення. Показано, що на основі оцінки гідротермічних умов регіону в попередні періоди онтогенезу комах існує можливість охарактеризувати стан популяції в кінці поточного року, а також передбачити вірогідність його зміни в цей період.

Висвітлено історію розвитку прикладної ентомології на Полтавській державній сільськогосподарській дослідній станції ім.М.І.Вавилова, відмічено здобудки видатних учених-ентомологів, які працювали у цій науковій установі: М.В. Курдюмова, О.В. Знаменського, Д.М. Бородіна, Г.М. Колобової.

Описаны биологические особенности 4 видов стрельчаток, которые образуют очаги массового размножения в Лесостепи на юге Западной Сибири и в Казахстане.

У процесі наукових досліджень біологічних особливостей західного квіткового трипса, виявленого за умов закритого грунту України, розроблено ідентифікаційну характеристику даного виду.

Висвітлено історію розвитку сільськогосподарської ентомології в Україні. Розглянуто сучасні концепції інтегрованого захисту рослин, що грунтуються на базі керування динамікою популяцій шкідливих і корисних організмів на підставі фітосанітарних прогнозів і цілеспрямованого застосування агротехнічних заходів. Проаналізовано систематичний стан, біологічні ознаки та поширеність у межах України шкідливих видів комах. Встановлено межі їх екологічної й економічної шкодочинності. Подано ефективні методи та засоби захисту сільськогосподарських культур від окремих видів і комплексів шкідників. Наведено алфавітний покажчик українських назв шкідливих комах.

Освещена история развития сельскохозяйственной энтомологии в Украине. Рассмотрены современные концепции интегрированной защиты растений с использованием методов управления динамикой популяций вредных и полезных организмов на основе фитосанитарных прогнозов и целенаправленного применения агротехнических средств. Проанализированы систематическое состояние, биологические признаки и распространенность в пределах Украины вредных видов насекомых. Установлены границы их экологического и экономического вреда. Представлены эффективные методы и средства защиты сельскохозяйственных культур от отдельных видов и комплексов вредителей. Приведен алфавитный указатель украинских названий вредных насекомых.

На підставі аналізу багаторічних даних з історії та географії масових розмножень комах-хвоєлистогризів встановлено причини відмін у поширенні, тривалості й інтенсивності спалахів у географічних і екологічних популяціях, визначено механізми взаємодії глобальних та локальних чинників. Розглянуто районування території України за ймовірністю виникнення й амплітудою спалахів комах-хвоєлистогризів. Запропоновано їх класифікацію за типами сезонного розвитку. Визначено критичні періоди та чинники, що впливають на структуру та динаміку популяцій комах - представників різних типів сезонного розвитку.

На основании анализа многолетних данных из истории и географии массовых размножений насекомых-хвоелистогрызунов определены причины различий в распространении, длительности и интенсивности вспышек в географических и экологических популяциях, определены механизмы взаимодействия глобальных и локальных факторов. Приведено районирование территории Украины в зависимости от вероятности возникновения и амплитуды вспышек насекомых-хвоелистогрызунов. Предложена их классификация по типам сезонного развития. Определены критические периоды и факторы, влияющие на структуру и динамику популяций насекомых - представителей различных типов сезонного развития.

Приведены современные эффективные методы сборов паразитических перепончатокрылых насекомых. Рассмотрены особенности различных методик полевых сборов и выведения паразитических перепончатокрылых насекомых из различных хозяев. Описан принцип работы фотоэклеров и ловушек-сепаратов.

Описано біологію та морфологію основних шкідників сходів цукрових буряків, розкрито їх особливості. Викладено новий підхід до захисту посівів культури в найуразливіший період її вегетації, що грунтується на застосуванні новітніх методів і засобів, насамперед, передпосівного протруювання насіння сучасними системними інсектицидами.

Описаны биология и морфология основных вредителей всходов сахарной свеклы, раскрыты их особенности. Изложен новый подход к защите посевов культуры в наиболее уязвимый период ее вегетации, который обоснован на применении новейших методов и средств, в частности, предпосевного протравливания семян современными системными инсектицидами.

Освещены развитие и современное состояние проблемы микроэволюции насекомых в агроценозах. Рассмотрены особенности воздействия антропогенных факторов, в частности, защиты растений на ход, темпы и направленность микроэволюционных процессов в популяции колорадского жука. Описаны агротехнический, биологический и химический методы защиты от насекомых.

Проанализированы эколого-генетические особенности дифференциации адаптационных процессов популяции в днепропетровском регионе колорадского жука на основе эволюционной аутэкологии насекомых в современных условиях техногенеза. Изучено влияние биотических факторов на гомеостаз популяции, раскрыта роль микробиогенных факторов в формировании осцилляций популяции, определены локальные и парцеллярные компоненты микроэволюции колорадского жука в современных картофельных агроценозах. Приведена агроэкологическая оценка флуктуаций популяций под действием биопрепаратов.

Рассмотрены биология, фенология, методы мониторинга, а также профилактические приемы и химические методы борьбы с опасным вредителем конского каштана - каштановой минирующей молью, нового для Украины инвазионного вида молей-пестрянок. Обобщены оригинальные данные по биологии имаго и преимагинальных стадий каштановой моли, рассчитаны суммы эффективных температур и продолжительность жизненного цикла 4-х генераций моли. Раскрыта роль паразитов и хищников в регуляции численности этого вредителя. Приведена карта, иллюстрирующая распространение каштановой моли в Украине. Определены методы практической защиты каштанов в урбанизированных ландшафтах.

Описано системне положення, морфологічні та біологічні особливості найбільш поширених і шкодочинних коваликів на цукрових буряках. Проаналізовано фактори, що обмежують їх чисельність. Запропоновано інтегровану систему захисту ЦБ від даних шкідників.

Описаны системные положения, морфологические и биологические особенности наиболее распространенных и вредоносных щелкунов на сахарной свекле. Проанализированы факторы, ограничивающие их численность. Предложена интегрированная система защиты СС от данных вредителей.

Рассмотрены периодические явления в жизни неживой и живой природы, связь с ними сезонного развития хвоелистогрызущих насекомых и вспышек их массового размножения. Предложены методические подходы к прогнозированию сезонного развития хвоелистогрызущих насекомых, определению площадей и границ потенциальных очагов с использованием материалов лесоустройства. Сформулированы способы осуществления стратегического, тактического и оперативного прогнозирования массовых размножений хвоелистогрызущих насекомых. Особое внимание уделено вопросам возможного влияния глобальных изменений климата на хвоелистогрызущих насекомых в лесах Украины.

Проаналізовано етапи вивчення та результати досліджень жужелиць на Полтавщині (1914 - 2003 рр.). Наведено огляд літератури (24 джерела).

Відзначено, що в результаті трирічного обстеження посівів ярого та озимого ріпаку (Полтавщина, 2000 - 2002 рр.) виявлено 42 види фітофагів, які належать до 8-ми рядів та 19-ти родин. Небезпечними шкідниками сходів ріпаку є хрестоцвіті блішки, серед комплексу яких домінує чорна. Найбільш загрозливим шкідником генеративних органів є ріпаковий квіткоїд, щільність популяції якого в роки досліджень є незмінно високою. В окремі роки значної шкоди ріпаку завдає капустяна попелиця. Шкідлива діяльність найнебезпечніших фітофагів на посівах ріпаку зумовлює необхідність застосування заходів захисту.

Індекс рубрикатора НБУВ: П468.63-1 + Е621.158.251

Рубрики:

Твердокрилі (Coleoptera)

Coleoptera (Scarabaeida) Твердокрилі (жуки)

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено сезонну динаміку чисельності попелиць на посівах озимої пшениці під впливом гідротермічних умов зони Кременчуцького водосховища (Полтавська область). Установлено, що в цьому випадку кількість попелиць збільшується в середньому на 17 %.

Установлено, що за умов лівобережного Лісостепу України посіви ярого ріпаку пошкоджують п'ять видів хрестоцвітих блішок, серед яких домінує чорна (Phyllotreta atra F.). Зростання щільності популяцій блішок співпадає з найбільш вразливими фазами розвитку рослин: від сходів до формування розетки. Чисельність шкідника на сходах ріпаку значно перевищує економічний поріг шкодочинності. Масова поява жуків нового покоління спостерігається в середині липня та суттєво не впливає на врожайність насіння ріпаку, рослини якого в цей час знаходяться у фазах молочної та воскової стиглості.

Розглянуто особливості динаміки чисельності шкідливої черепашки на території Полтавщини протягом 110 років і можливість використання довгих часових рядів на базі теорії циклічності для складання стратегічного прогнозу появи цих небезпечних шкідників.

На базі статистичної обробки існуючих багаторічних даних і результатів експериментальних досліджень доведено вплив часу відновлення весняної вегетації на чисельність найбільш поширених шкідників озимої пшениці.