Diagnostic approaches and tactics of treatment of the world-wide known physician of Middle Ages, Avicenna, are outlined in the article. It is based on definition of specific features of a patient such as mizadja.

Проаналізовано творчу спадщину Ібн Сіни (Авіценни) - видатного філософа, вченого, медика, поета раннього середньовіччя Близького Сходу, його культурницький вплив на розвиток світової науки, медицини та філософії. Висвітлено методологію теорії пізнання філософа в контексті сучасної гносеології й епістемології. Визначено "теологічний раціоналізм" як першу історичну форму раціоналізму та наукового раціоналізму. Розкрито внесок Ібн Сіни у розвиток медицини, зокрема, узагальнено медичний досвід, нові ідеї та підходи, розробки анатомічної теорії, значення еколого-гігієнічних досліджень для розв'язання сучасних екологічних проблем, внесок видатного медика у розробку лікувальних (фармацевтичних) засобів. Увагу приділено особистісним та людським якостям Ібн Сіни, формуванню етичних основ його наукової діяльності, духовної свободи у тодішньому клерикальному суспільстві.

В этой связи книга известного европейского ученого, специа¬листа в области истории медицины и гастроэнтерологии профес¬сора Алексея Опарина представляет несомненный интерес. В представленной работе автор выступает, как новатор в области исследования истории медицины Византийской империи в не¬разрывной связи с анализом ее истории, философских и религи¬озных верований. Именно это и дало возможность получить ряд новых положений, раскрывающих причины длительной стагна¬ции развития византийской медицины, объяснить в ней безраз¬дельное господство мистических представлений. Скрупулезно, на основании первоисточников, анализируя историю проникнове¬ния языческих верований в догматы государственной церкви Ви¬зантии, автор показывает непосредственную роль этих догматов в формировании «методов», как лечения, так и профилактики за¬болеваний.