На основі комплексного обстеження та лікування 110 хворих похилого та старечого віку з аневризмою черевної частини аорти вивчені структурно-функціональні особливості аневризми, обгрунтована доцільність застосування методів діагностики, розроблені показання та методи оперативного втручання. Запропоновані заочеревинний доступ та нові способи реконструктивних операцій. Це дозволило досягти добрих результатів оперативного лікування у 94,5% пацієнтів. Показник виживання хворих через 1 рік становив 95,2%, через 3 роки - 83,9%, через 5 років - 67,3%.

Проведен анализ результатов комплексного обследования и оперативного лечения 415 больных облитерирующим атеросклерозом брюшной части аорты, подвздошных и бедренных артерий. Выявлены различные типы нарушения регионарной гемодинамики и микроциркуляции в нижних конечностях в зависимости от локализации поражения и стадии заболевания. С учетом особенностей нарушения гемодинамики разработаны показания и аргументирован выбор того или иного метода реконструктивной операции. Учитывая локализацию и характер окклюзий, обоснован выбор метода различных пластических и реконструктивных операций для наиболее рационального восстановления кровообращения в брюшной части аорты и ее ветвях, что способствовало снижению частоты возникновения осложнений со стороны внутренних органов и необходимости проведения ампутации нижних конечностей. Разработаны и применены различные оригинальные инструменты и приспособления, которые позволили усовершенствовать технику выполнения реконструктивных операций при окклюзиях брюшной части аорты, подвздошных и бедренных артерий. Разработана карта прогнозирования последствий реконструктивных операций, которая позволяет наметить пути уменьшения осложнений и повышения эффективности хирургического вмешательства. В результате долгосрочного наблюдения за больными, изучения их жизне- и трудоспособности, выявлена высокая эффективность проведенных реконструктивных операций на сосудах.

Досліджено проблему хірургічного лікування хворих на хронічну ішемію головного мозку та нижніх кінцівок, зумовлену оклюзійно-стенотичним ураженням екстракраніальних артерій, черевної частини аорти та судин нижніх кінцівок. Розроблено новий підхід до тактики хірургічного лікування, що базується на результатах фундаментальних досліджень механізмів порушення мозкового та периферичного кровообігу. За даними дослідження гемодинаміки встановлено, що провідну роль у патогенезі хронічної ішемії головного мозку та нижніх кінцівок відіграє ішемічна гіпоксія, спричинена недостатнім припливом крові. За цих умов стан мозкового кровотоку залежить від ступеня сумарного звуження екстракраніальних судин. Доведено негативний вплив критичної ішемії нижніх кінцівок на стан кровопостачання головного мозку. За результатами гемодинамічних досліджень запропоновано обгрунтовану диференційовану хірургічну тактику залежно від ступеня ішемізації органів, толерантності головного мозку до ішемії, величини церебрального перфузіонного резерву. Застосування комплексного підходу до оцінки стану регіонарної гемодинаміки, вибору показань і тактики хірургічного лікування, оригінальних методик реконструктивних операцій дозволило досягти позитивних результатів у 89,4 % випадків лікування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.112

Рубрики:

Хірургічна патологія аорти

Шифр НБУВ: Ж26828 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведен ретроспективный анализ результатов лечения 115-ти больных с синдромом Марфана, оперированных по поводу аневризмы восходящей части аорты (ВЧА). У 100 больных осуществлено полное замещение ВЧА и клапана аорты (КА) с использованием клапансодержащего кондуита с перемещением отверстий венечных артерий в сосудистый протез (операция Bentall - De Bono), у 62-х из них - в нашей модификации; у 6-ти - протезирование КА (ПКА) и аневризмография; у 7-ми - ПКА и резекция аневризмы с наружным окутыванием ВЧА сосудистым протезом (операция Robicsek); у 2-х - клапансохраняющая операция на КА с замещением ВЧА сосудистым протезом. Общая госпитальная летальность составила 13 %, в том числе после аневризмографии - 50 %, операции Robicsek - 14,3 %, Bentall - De Bono - 11 %. Отдаленные результаты (в сроки от 1 до 17,5 года) изучены у 84-х больных. Операцию предложено считать Bentall - De Bono методом выбора при аневризме ВЧА у больных с синдромом Марфана, внедрение предложенной им модификации способствует предупреждению геморрагии в ближайшем послеоперационном периоде.

Проведен ретроспективный анализ лечения 23-х последовательных больных, которым, помимо коррекции аневризмы восходящей части аорты, выполнено протезирование дуги аорты в условиях глубокой гипотермии, остановки кровообращения с ретроградной церебральной перфузией через верхнюю полую вену. Оперированы в неотложном порядке 16 (69,6 %) больных по поводу острого расслоения или разрыва аорты с тампонадой перикарда или возникновения гемоторакса. Госпитальная летальность составила 21,7 % в том числе после неотложного выполнения операции - 25 %, планового - 14,3 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.112-1

Рубрики:

Хірургічна патологія аорти

Шифр НБУВ: Ж26828 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.112

Рубрики:

Хірургічна патологія аорти

Шифр НБУВ: Ж26828 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.112

Рубрики:

Хірургічна патологія аорти

Шифр НБУВ: Ж26828 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Узагальнено досвід хірургічного лікування 53-х хворих з гнійно-септичними ускладненнями після реконструктивних операцій на черевній частині аорти та артеріях нижніх кінцівок. Розроблено хірургічну тактику у разі виникнення грізних ускладнень, запропоновано методи їх лікування та профілактики. Безпосередні добрі та задовільні наслідки виконаних реконструктивних операцій спостереено у 40-а (75,4 %) хворих. Летальний наслідок був у 5-ти (9,4 %) хворих.

Подано аналіз хірургічного лікування післяопераційних мікотичних аневризм грудної аорти у 19-ти хворих. У 10-ти хворих інфекція вразила висхідну, у 9-ти - низхідну грудну аорту. Шпитальна летальність склала 36,8 %. Зазначено, що хоча операції пов'язані зі значним ризиком, однак, він виправданий у зв'язку з абсолютно безнадійним станом неоперованих хворих і сприятливими віддаленими результатами у хворих, які вижили.

Встановлено критерії передопераційного відбору хворих для виконання поперекової симпатектомії у ході реконструкції аорто-стегнового сегмента. Наведено механізми типів центральної гемодинаміки після аорто-стегнових реконструкцій. Розглянуто взаємозв'язок між типами вегетативної нервової системи та центральної гемодинаміки. Встановлено залежність ступеня розвитку колатеральної сітки артерій від типу вегетативної нервової системи та центральної гемодинаміки. Визначено фактори агресивного перебігу атеросклеротичного ураження артерій нижніх кінцівок у взаємозв'язку з вегетативним статусом.

Досліджено особливості кровопостачання нижніх кінцівок у хворих з тотальною, високою, середньою та низькою оклюзією черевної частини аорти. Одержані результати свідчать про те, що причиною вираженого зниження притоку крові до гомілки та стопи є не тільки загальний артеріальний дефіцит, але і порушення розподілу об'ємного кровотоку по сегментах нижніх кінцівок, що зумовлено розвитком патологічного градієнту тиску.

Проаналізовано результати 1805-ти операцій на аорті й артеріях нижніх кінцівок з використанням синтетичних протезів. Інфікування останніх розвинулося у 63-х (3,5 %) хворих. Виділено раннє та пізнє, тотальне і часткове інфікування протеза. Раннє інфікування мало місце у 18-ти хворих, пізнє - у 45-ти, тотальне - у 28-ми, часткове - у 35-ти. Основний метод лікування - оперативний. Прооперовано 61 хворого. Видалення всього протеза виконано 29-м хворим, резекцію в межах неінфікованої зони - 33-м. Повторну реваскуляризацію шляхом обхідного атипічного або екстраанатомічного шунтування виконано 34-м хворим. Інфекцію ліквідовано без відновлення кровотоку у 7-ми пацієнтів. Ампутацію зроблено 10-ти (16,3 %) хворим. Померло після операції 13 (21,3 %) хворих. Основний шлях боротьби з інфекцією - профілактичний: санітарно-гігієнічний режим у відділенні, ретельна обробка операційного поля, антибіотикотерапія під час операції та в післяопераційному періоді. При підозрі на інфікування - ендолімфатичне введення антибіотиків.

Представлено результати ендоваскулярного лікування аневризм черевного відділу аорти з використанням різних внутрішньопросвітних протезів. У 125-ти хворих проведено стентування аневризм аорти та клубових артерій. Проведено аналіз ранніх та віддалених результатів такого лікування, представлено можливі ускладнення та способи їх усунення. Обгрунтовано доцільність розширення показань до застосування ендоваскулярних методик в судинній хірургії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.112

Рубрики:

Хірургічна патологія аорти

Шифр НБУВ: Ж26828 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.112

Рубрики:

Хірургічна патологія аорти

Шифр НБУВ: Ж26828 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.112

Рубрики:

Хірургічна патологія аорти

Шифр НБУВ: Ж26828 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.112

Рубрики:

Хірургічна патологія аорти

Шифр НБУВ: Ж26828 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.112

Рубрики:

Хірургічна патологія аорти

Шифр НБУВ: Ж26828 Пошук видання у каталогах НБУВ