Розглянуто символічну систему неврастенії у суспільстві кінця ХІХ - початку ХХ ст. з перспектив творення М.Грушевським власного образу вченого-неврастеніка у "Автобіографії" (1906 р.). Наведено відомості про листування вченого з М.Біляшівським, визначено його два діалогічні цикли, що стосуються питань неврозу як спільного ворога у боротьбі за працездатність. Висвітлено вітчизняну традицію прочитання присутності Е.Дюркгайма-психолога у текстах М.Грушевського.

Рассмотрена символическая система неврастении в обществе конца ХІХ - начала ХХ ст. из перспектив творения М.Грушевским собственного образа ученого-неврастеника в "Автобиографии" (1906 г.). Представлены сведения о переписке ученого с М.Биляшивским, определены ее два диалогические циклы, касающиеся вопросов невроза как общего врага в борьбе за трудоспособность. Освещена отечественная традиция прочитания присутствия Э.Дюркгайма-психолога в текстах М.Грушевского.

Представлены результаты исследований влияния электросна (ЭС) и инфита-терапии (ИТ) на регуляторные механизмы вегетативного гомеостаза у больных неврастенией. Отмечено более выраженное влияние на адаптивные реакции ИТ у больных со сниженными показателями сердечного ритма и ЭС - при повышенных их значениях.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.093.32-54

Рубрики:

Неврастенія

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі клінічного дослідження та лікування 25 хворих уточнено особливості клініки неврастенії з порушенням сну. Виділено облігатні та факультативні ознаки неврастенії. Показано, що пресомнічні розлади пов'язані з гіперстенічним варіантом неврастенії та факультативними ознаками обсесивно-компульсивного синдрому, інтрасомнічні розлади - з синдромом епізодичної пароксизмальної тривоги, раннє пробудження - з дистимічними розладами. Диссомнічні розлади виявляють певну схожість з дисфоричною або іпохондричною депресією. Зазначено, що застосування зопиклону ("Сомнол") у лікуванні невротичних розладів сну є ефективним для всіх варіантів порушень сну та повинно проводитися з урахуванням власне невротичної симптоматики. Комплаєнс у лікуванні хворих досягається індивідуальною психотерапією. Призначення бета-адреноблокаторів та антидепресантів проводиться з урахуванням клініки факультативних симптомів неврастенії. Сполучене застосування зопіклону ("Сомнол") і вказаних лікарських засобів не збільшує побічні ефекти лікарської терапії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.093.32-542

Рубрики:

Неврастенія

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.093.32-549

Рубрики:

Неврастенія

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За результатами клініко-психопатологічного, психодіагностичного та соціально-психологічного досліджень одержано дані про особливості впливу макро- і мікросоціальних чинників на формування неврастенії, дисоціативних (конверсійних) та тривожно-фобічних розладів залежно від преморбідних особливостей, провідного синдрому, акцентуації особистості. Виявлено особливості домінування мікро- та макросоціальних чинників за умов сучасності. З'ясовано умови формування психологічних особливостей сімей у хворих з невротичними розладами. Вивчено специфічні сімейні відносини, характерні для досліджуваних невротичних розладів, які були названі "невротичною" та "невротизованою" сім'єю та описано психологічні аспекти їх формування. Розроблено модель алгоритму психотерапії з ключовими моментами психокорекції та реадаптації.

Обгрунтовано застосування церебральних імпульсних електровпливів у вигляді імпульсного низькочастотного електромагнітного поля (ІНФІТА-терапії) та імпульсних струмів низької частоти (електросон) для корекції астенічного синдрому у хворих на неврастенію та дисциркуляторні енцефалопатії атеросклеротичного, травматичного, інфекційно-алергічного генезу. Доведено, що використання запропонованих комплексів сприятливо впливає на клінічний перебіг захворювання (зменшує вираженість клінічних проявів астенічного синдрому і розладів у емоційно-вольовій сфері), функціональний стан вегетативної нервової системи (відновлює баланс її симпатичного та парасимпатичного відділів), церебральний кровотік (сприяє нормалізації тонусу мозкових судин) та підвищує ефективність лікування хворих з астенічним синдромом. На основі отриманих даних розроблено показання для диференційованого застосування електросон- та ІНФІТА-терапії. Основні результати наукового дослідження впроваджено у лікувально-профілактичних установах Харкова.

Дисертація присвячена системному дослідженню клінічної структури соматоформних порушень при неврастенії та, на цій основі, розробці комплексної фармако-фізіотерапії цих проявів. Були виділені основні клінічні форми соматоформних та вегетативних порушень при неврастенії, проведена їх об'єктивізація за допомогою оцінки вегетативного тонусу та типології вегетативної реактивності і електропунктурної діагностики по Р. Фоллю (ЕПДФ). Встановлені ієрархічні механізми та ланки патогенезу формування соматоформних та вегетативних порушень. Встановлена також їх випереджувальна діагностика за методом ЕПДФ в порівнянні з клінічними даними; при цьому зміни ЕПДФ являються предикторами клінічної маніфестації соматоформних порушень. Розроблена комплексна система поєднаного терапевтичного застосування фармако-фізіотерапії, яка включала вінпоцетін, діазепам у послідовності з синусоїдально-модульованими струмами, аероінізацією та голкорефлексотерапією. Система показала свою ефективність та рекомендована для практичного застосування.

Наведено комплекс психокорекційних заходів щодо оптимізації самоактуалізації осіб, хворих на неврастенію. Доведено, що хворі на неврастенію мають низький рівень самоактуалізації, який супроводжується вираженими особливостями в емоційно-вольовій, комунікативній, мотиваційній та поведінкових сферах. Доведено ефективність застосування розробленого психокорекційного комплексу у групі хворих на неврастенію, про що свідчить поліпшення рівня самоактуалізації у пролікованих пацієнтів. Теоретично й емпірично визначено рівень самоактуалізації хворих запропоновано впровадити розроблений комплекс психокорекційних методів до системи психопрофілактики невротичних розладів і діючої системи підготовки психологів, психофізіологів і військових лікарів.

Доведено, що особи, хворі на неврастенію, мають низький рівень самоактуалізації, а також виражені особливості в їх емоційно-вольовій, комунікативній, мотиваційній та поведінковій сферах. Удосконалено та проведено апробацію комплексу інформативних психодіагностичних методик рівня самоактуалізації у контрольній та експериментальній групах. Доведено взаємозв'язок високого рівня самоактуалізації з нормативними ознаками психічного здоров'я особистості та показано, що рівень самоактуалізації є індикатором психічного здоров'я. На підставі аналізу та результатів узагальнення теоретичних концепцій самоактуалізації особистості в сучасній психологічній літературі обгрунтовано комплекс методів психодіагностики самоактуалізації та психокорекції осіб, хворих на неврастенію, реалізовано комплексний підхід до визначення критеріїв самоактуалізації у здорових і хворих осіб, та поглиблено розуміння теоретичних і практичних засад психодіагностики та психокорекції у конкретної категорії осіб - студентів, випускників гуманітарного вищого навчального закладу.

Рассмотрены современные аспекты развития психосоматической патологии и неврозов, их связь со стрессом, в частности при "синдроме менеджера". Особое внимание уделено астеническому синдрому как одному из характерных клинических проявлений неврозов и психосоматики, его патогенезу и критериям выбора лекарственного средства для его лечения. Обоснована целесообразность применения с данной целью препарата из группы ноотропных средств - винкамина (Оксибрала). Рассмотрены механизмы действия, фармакологические эффекты и клинические возможности этого препарата с выраженным и сбалансированным антиастеническим, психостимулирующим, ноотропным и вазотропным действием для лечения астенического синдрома в общемедицинской практике.

В результаті комплексного клініко-психопатологічного та патопсихологічного дослідження визначено структуру факторів психічної травматизації у хворих на неврастенію, їх суб'єктивну значущість для обстежених осіб. Виділено провідні фактори, що призвели до розвитку даної патології, встановлено вплив факторів на клінічні прояви захворювання, а також особливості реалізації особистості у сфері соціально-психологічної адаптації. З'ясовано, що на розвиток неврастенії впливають провідні фактори, переважно пов'язані з професійною діяльністю та соціальною сферою. Вплив факторів позначається на особливостях реалізації особистості, що призводить до дезадаптації та виливається в клінічні прояви у вигляді емоційних, астенічних та соматовегетативних порушень.

В результате комплексного клинико-психопатологического и патопсихологического исследования определена структура факторов психической травматизации у больных неврастенией, их субъективная значимость для обследованных лиц. Выделены ведущие факторы, которые привели к развитию данной патологии, установлено влияние факторов на клинические проявления заболевания, а также особенности реализации личности в сфере социально-психологической адаптации. Показано, что на развитие неврастении влияют ведущие факторы, преимущественно связанные с профессиональной деятельностью и социальной сферой. Влияние факторов сказывается на особенностях реализации личности, что приводит к дезадаптации и выливается в клинические проявления в виде эмоциональных, астенических и соматовегетативных нарушений.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.093.32-52

Рубрики:

Неврастенія

Шифр НБУВ: Ж16472 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За допомогою клініко-психопатологічного обстеження 113-ти жінок і 46-ти чоловіків, хворих на неврастенію, виявлено основні особливості психопатологічної картини цієї патології у жінок. Установлено, що в структурі неврастенії у жінок переважає астенічна симптоматика з вираженою соматизацією, що проявляється на тлі депресивного забарвлення. У чоловіків у структурі клінічних проявів домінує астенія з депресивними й іпохондричними проявами. Описані особливості доцільно враховувати під час проведення діагностики та терапії неврастенії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.093.32-52

Рубрики:

Неврастенія

Шифр НБУВ: Ж16472 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.093.32-585

Рубрики:

Неврастенія

Шифр НБУВ: ДС49803 Пошук видання у каталогах НБУВ