Обгрунтовано шляхи підвищення ефективності косметичного протезування хворих, позбавлених ока. Розроблено патогенетично-орієнтований спосіб формування опорно-рухливої культі (ОРК) на базі запропонованої моделі орбітального імплантата. На підставі вивчення результатів клінічіного спостереження за 111-ма хворими доведено, що особливості фіксації орбітального імплантата створюють умови для зменшення рівня геморагічних ускладнень на 15,4 % та для уникнення децентрації, оголення та виштовхування імплантата у 100 % випадків. Встановлено, що використання запропонованого способу за розробленими показаннями у хворих у разі видалення ока й анофтальми сприяє одержанню об'ємної, стабільної ОРК, сумарна рухливість якої збільшилась на 60,8 % у порівнянні з традиційним способом з використанням алохряща.

Обгрунтовано шляхи підвищення ефективності косметичного протезування після первинної енуклеації. Розроблено модель універсального комплекту для косметичного одномоментного очного протезування, що складається з імплантату та знімного протеза. Створено методику фото-лазерного нанесення рисунка райдужки. На підставі сумарної оцінки результатів клінічного дослідження рухливості універсального комплекту для косметичного одномоментного очного протезування підтверджено високу ефективність запропонованого пристрою у ранньому періоді та віддалені строки після операції у порівнянні з відповідними параметрами парних очей та іншими способами очного протезування. Розроблено конструкцію імлантату, що дозволяє здійснити одномоментне очне протезування, прискорити час настання стійкого косметичного ефекту операції та знизити матеріальні витрати на закупівлю додаткових медикаментів, необхідних для наступних етапів косметичного протезування у разі застосування традиційної методики. Здійснено експериментальне проведення операції з імплантацією запропонованого очного протеза.

Досліджено процес переносимості тканинами ока кролів різних видів лавсанових трансплантатів. Встановлено, що тканини ока кролів більш толераннтні до лавсанового матеріалу з вуглецевим покриттям, ніж без покриття. Запропоновано модіфіковану модель лавсанового іридопротезу з вуглецевим покриттям. Доведено, що у випадку клінічного застосування модифікованого іридопротеза у хворих з посттравматичною аніридією ступінь вираженості запальної реакції в ранньому післяопераційному періоді був менший у порівнянні з реакцією на іридопротези без такого покритття, що сприяє уникненню ускладнень упродовж ранніх і віддалених термінів спостереження. Показано, що підвищення гостроти зору до 0,3 - 1,0 на момент виписки після імплантації індопротезів з вуглецевим покриттям досягнуто у 87,5 % хворих проти 57,1 % пацієнтів, яким імплантовано іридопротези без вуглецевого покриття.

Наведено результати хірургічного лікування 104-х хворих з частковою та повною аніридією. Залежно від початкового стану ока хворим застосовували різні методики відновних втручань, у тому числі - дві нові. Дослідження показали, що диференційний підхід до оперативного лікування хворих з аніридією дає можливість одержати високий зір, значно знизити післяопераційну запальну реакцію, зменшити обсяг медикаментозного лікування та терміни реабілітації хворих.

Приведены результаты хирургического лечения 104-х больных с частичной и полной аниридией. В зависимости от начального состояния глаза больным применяли разные методики восстановительных вмешательств, в том числе - две новые, разработанные автором операции. Исследования показали, что дифференцированный подход к оперативному вмешательству больных с аниридией даёт возможность получить высокое зрение, значительно снизить послеоперационную воспалительную реакцию, уменьшить объём медикаментозного лечения и термины реабилитации больных.

Застосування тимчасового кератопротеза на очах з більмами дозволяє провести стандартну вітректомію та ліквідувати відшарування сітківки й іншу вітреоретинальну патологію.

Применение временного кератопротеза на глазах с бельмами позволяет провести стандартную витрэктомию и ликвидировать отслаивание сетчатки и другую витреоретинальную патологию.

Наведено результати хірургічного лікування та очного протезування 131-го пацієнтa після видалення очного яблука. Запропоновано вдосконалену техніку евісцероенуклеації, формування опорно-рухової кукси зі збереженням рогівки та імплантацією сферичного вкладиша з поліметилметакрилату, нову техніку гемостазу з використанням титанових кліпс, за допомогою яких прооперовано 93-х пацієнтів основної групи. Пацієнтам контрольної групи (38 осіб) проведено класичну евісцероенуклеацію з імплантацією аллохряща. Встановлено, що застосування розробленої техніки евісцероенуклеації, нової техніки гемостазу сприяє підвищенню рухливості опорно-рухової кукси, покращанню результатів очного протезування та зменшенню кількості післяопераційних ускладнень у пацієнтів основної групи у порівнянні з контрольною групою.