На препаратах решітчастих комірок вивчено взаємозв'язки між товщиною слизової оболонки та показниками питомої щільності лімфомікроциркуляторного русла. Кореляційні зв'язки свідчать, що на медіальній, верхній і нижній стінках решітчастого лабіринту зі збільшенням товщини слизової оболонки виявлялись більш розвинуті відвідні лімфатичні судини та лакуни. На цих стінках у збільшенні об'єму відвідних лімфатичних судин переважну роль відігравали лакуни, а внесок капілярів був менш значущим. У слизовій оболонці латеральної стінки формування лімфатичних судин відбувалось за рахунок капілярів, а лакуни відігравали другорядну роль.

Досліджено морфологічну характеристику лімфатичних судин слизової оболонки (СО) всіх груп комірок решітчастого лабіринту людини. Визначено їх морфометричні параметри та напрямки відтоку лімфи від зазначеної ділянки. Проведено комплексне морфологічне дослідження лімфатичного мікроциркуляторного русла СО решітчастого лабіринту. Визначено гістотопографічні та морфометричні показники лімфатичних судин різних груп комірок решітчастого лабіринту. Значну увагу приділено морфологічним змінам лімфатичних мікросудин у людей похилого та старечого віку. Проведено кореляційний аналіз зв'язків між товщиною СО та показникам питомої щільності елементів лімфатичного мікроциркуляторного русла решітчастого лабіринту.

Узагальнено дані комплексного клініко-імунологічного обстеження 162-х хворих на поліпозний етмоїдит (ХПЕ). Встановлено, що у хворих з рецидивами поліпозного процесу у навколоносових пазухах має місце персистувальна хламідійна та герпетична інфекції. Бактеріологічне дослідження виявило дисбіотичні порушення слизової оболонки носа. У хворих на ХПЕ виявлено порушення системного імунітету: Т-лімфоцитопенію, зниження кількості циркулювальних CD4+-лімфоцитів, зменшення імунорегуляторного індексу CD4/CD8, пригнічення показників ФАМ, дисімуноглобулінемію. Спостерігалося зниження концентрації alpha- та gamma-ІФН у крові, а також відбувався дисбаланс між вмістом у крові цитокінів з про- та протизапальними властивостями, що відповідало терміну виникнення рецидиву хвороби. Патогенетично обгрунтовано включення комбінації субаліну та імуномаксу до комплексу лікування хворих на ХПЕ.

Розглянуто клінічну анатомію та фізіологію порожнини носа та приносових пазух. Висвітлено сучасні питання етіології, патогенезу, клініки, діагностики та лікування етмоїдиту. Описано методи консервативного та хірургічного лікування хворих на гострий чи хронічний етмоїдит. Увагу приділено питанням профілактики цього захворювання.