Для оцінки ефективності застосування метаболічної корекції на етапі планування вагітності та під час існуючої вагітності проаналізовано стан 380-ти жінок, які мали в анамнезі два і більше мимовільних аборти чи передчасні пологи. У зв'язку з цим застосовано курси метаболічної терапії, які розділили на два комплекси препаратів метаболічної дії. До першого комплексу препаратів належать кофактори і субстрати основної ланки метаболізму циклу трикарбонових кислот; другий комплекс склали препарати, які активували цикл трикарбонових кислот. Розлади тканинної біоенергетики, як правило, обумовлюють порушення процесів анаболізму, тому використання активаторів циклу трикарбонових кислот більш ефективне у сполученні з наступним призначенням стимуляторів біоенергетичних процесів. Висока практична значущість оцінки лікування клітинної метаболічної відповіді полягає у тому, що воно корелює з ензиматичною активністю та структурою популяції лімфоцитів периферичної крові. В усіх досліджуваних групах вагітність збережена і завершилась народженням здорових немовлят.

Изложены основные этиологические факторы невынашивания беременности. Проанализированы гомеостазиологические изменения во время физиологически протекающей беременности, особенности течения беременности при инфекционном, гормональном, аутоимунном генезе невынашевания. Исследованы психовегетативные расстройства и их коррекция, пути применения эфферентных и физиотерапевтических методов лечения. Освещены методы обследования и реабилитации на стадии планирования беременности.

Изучены показатели антитиреоидного иммунитета у беременных с отягощенной неследственностью на ранних сроках беременности. Установлено, что носительство беременными женщинами антител к ткани щитовидной железы характеризуется большим риском невынашивания беременности и акушерскими осложнениями. Показана существенная роль отягощенной наследственности по эндокринной патологии в возникновении данных нарушений.

У ході обстеження пацієнток із звичним невиношуванням вагітності, у яких зареєстровано недостатність лютеїнової фази, було розроблено тактику корекції даної патології з використанням прогестагену дідрогестерону (дуфастону). Серед пацієнток групи, в якій застосовано даний метод передгравідарної підготовки, не було зареєстровано жодного випадку довільного аборту терміном до 16 тижнів.

В ходе обследования пациенток с привычным невынашиванием беременности, у которых зарегистрирована недостаточность лютеиновой фазы, была разработана тактика коррекции данной патологии с использованием прогестагена дидрогестерона (дуфастона). Среди пациенток группы, в которой применялся данный метод предгравидарной подготовки, не было зарегистрировано ни одного случая самопроизвольного аборта в сроке до 16 недель.

Вивчено перебіг вагітності та можливість її пролонгування у жінок із загрозою переривання, у яких в II триместрі виникла галакторея. Показано, що у таких вагітних значно зростає рівень пролактину в крові. Застосування традиційного комплексу лікувальних заходів очікуваного результату не дає. Вперше розроблено схему терапії для жінок із подібною патологією вагітності, що включає, крім препаратів прогестинової дії (прогестерон, дидрогестерон), бромокриптин. Використання такої схеми сприяє пролонгуванню вагітності та народженню життєздатних дітей.

Ключ. слова: антагонізм, субалін, урогенітальна мікрофлора, невиношування вагітності
Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.219-13 + Е422.251*801.311

Рубрики:

Недоношування і переношування вагітності

Bacillus

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Подано результати застосування кріоконсервованої плацентарної тканини для збереження вагітності під час лікування невиношуваності, пов'язаної з імунологічними та гормональними зрушеннями в крові вагітної.

Ключ. слова: надпочечниковая гиперандрогения, привычное невынашивание
Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.219-3

Рубрики:

Недоношування і переношування вагітності

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Антифосфоліпідний синдром - хронічне судинне оклюзивне захворювання, що клінічно проявляється рецидивними венозними й артеріальними тромбозами, тромбоцитопенією та невиношуванням вагітності (або іншою акушерською патологією). Антифосфоліпідний синдром, описаний у 1986 р. G. R. V. Hughers і співавторами, іноді в літературі має назву "синдром Hughers".

Проведено медико-психофізіологічне обстеження 47-ми пацієнток репродуктивного віку (від 19-ти до 37-ми років), котрих розділили на три групи. До першої групи ввійшли 19 пацієнток із первинним полікістозом яєчників. До другої - 17 пацієнток із функціональною гіперпролактинемією. До третьої - 11 жінок із наднирковозалозною гіперандрогенією. Контрольна група представлена 10-ма фенотипічно здоровими жінками з нормальною дітородною функцією, які майже повністю зіставні за віком і соціально-економічним станом. Усім пацієнткам, включаючи контрольну групу, провели ретельне комплексне дослідження (клінічне, психологічне, гормональне, біохімічне, рентгенологічне, ультразвукове та функціональне). Про функціонування центральної ланки психоемоційних реакцій робили висновок за характером електричної активності мозку в стані фізіологічного спокою та на тлі функціональних навантажень. Завдяки комплексному обстеженню пацієнток зі звичним невиношуванням вагітності з вивченням преморбідного тла за психогенної форми звичного невиношування вагітності диференційовано типи психогенного синдрому, на основі чого можна індивідуально підбирати методи психотерапії, психопрофілактики та реабілітації.

Розглянуто проблему невиношування вагітності після екстракорпорального запліднення (ЕКЗ). Мета дослідження - розроблення комплексного обстеження в ранні терміни вагітності після ЕКЗ для запобігання розвитку ускладнень і корекції виявлених порушень. Після комплексного обстеження 80-ти жінок після ЕКЗ було своєчасно ліквідовано загрозу переривання вагітності у ранні терміни. Наведено переваги клінічного застосування запропонованого комплексного алгоритму діагностики ризику й запобігання загрозі переривання вагітності у жінок після ЕКЗ.

С целью снижения гестационных и перинатальных осложнений у женщин с невынашиванием беременности и вирусно-бактериальной инфекцией разработан и внедрен комплекс предгравидарной подготовки (ПП) семейных пар с последующим динамическим наблюдением во время беременности по разработанной программе, в которой принимали участие 216 женщин. Исследование показало, что после комплексного курса диагностических и лечебно-оздоровительных мероприятий на этапе ПП последующая беременность наступает в большем проценте случаев, а комплексная терапия способствует снижению количества осложнений и уменьшению частоты потерь плода в различные сроки гестации.

Обследовано 278 женщин, из них 256 беременных и 22 здоровых небеременных женщины-донора на базе 5 роддома и отделения оздоровления беременных санатория "Великий Луг" г. Запорожья. В І группу вошла 191 беременная с угрозой невынашивания (НБ) в I, II и III триместрах беременности, во II - 65 здоровых беременных, в III - 22 женщины-доноры. Содержание магния в сыворотке крови у первобеременных с НБ достоверно не отличается от показателей у доноров и здоровых беременных. У беременных с привычным невынашиванием определяется дефицит магния во II и III триместрах. В комплексную терапию НБ включены суппозитории с магнийсодержащим минералом бишофит, после чего содержание магния в сыворотке крови достоверно повысились.

Представлено дані оригінального дослідження з вивчення впливу застосування препарату Магне-В6 з метою покращання перебігу і закінчення вагітностей, зокрема після екстракорпорального запліднення. Наведено фізіологічне обгрунтування ролі магнію для виношування вагітності. Доведено важливість дотримання рекомендацій щодо режиму застосування препарату (2 таблетки 3 рази на добу) та тривалості курсів прийому (не менше 4 тижнів, декілька курсів протягом вагітності) для досягнення необхідного терапевтичного ефекту: запобігання розвитку загрози переривання вагітності, а за наявності клінічної картини загрози переривання вагітності - скорочення термінів лікування та доз інших препаратів, що особливо важливо під час ведення вагітних після екстракорпорального запліднення.

Ключ. слова: Магне-B_6, беременность, экстракорпоральное оплодотворение, уровень магния, лабораторная диагностика, лечение гипомагниемии
Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.11с13 + Р716.219-52

Рубрики:

Недоношування і переношування вагітності

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані дослідження ефективності застосування вітамінно-мінерального комплексу "Теравіт Прегна" для фізіологічного перебігу періоду гестації, профілактики невиношування вагітності та інших ускладнень. На базі ретельного спостереження і аналізу показників перебігу вагітності доведено необхідність застосування запропонованого препарату. За результатами дослідження рекомендовано призначення комплексу жінкам протягом усієї вагітності.

Продемонстровано актуальні дані досвіду застосування таблетованого препарату прогестерону - "Дуфастон" для підтримки періоду після ембріотрансферу та ранніх термінів вагітності у програмі екстракорпорального запліднення. Показано, що частота настання вагітності у разі використання дуфастону порівнянна з такою у разі застосування інших препаратів прогестерону за доброї переносимості, зручності перорального застосування та мінімумі побічних ефектів.

Отмечено, что поскольку урогенитальная инфекция (УГИ) рассматривается как один из этиологических факторов развития невынашивания беременности (НБ), становится ясной необходимость комплексного микробиологического обследования беременных из группы риска по НБ и при выявлении УГИ проведения нужной терапии. Цель исследования - изучение эффективности применения местного потивомикробного средства флуомизина в комплексном лечении УГИ у беременных из группы риска НБ. Результаты анализа позволяют утверждать, что флуомизин является эффективным, безопасным и удобным в применении средством для лечения УГИ нижнего отдела половых органов во время беременности.

Проведено клинико-лабораторное обследование 97 беременных с невынашиванием и патологией щитовидной железы (ЩЖ), из которых 27 женщин с аутоиммунным гипертиреозом, 39 - с гипотиреозом в исходе аутоиммунного тиреоидита (АИТ) и 31 - с эутиреозом как формой АИТ. Диагноз установлен эндокринологом, подтвержден клинически, лабораторно и при ультразвуковом исследовании ЩЖ. Контрольную группу составили 20 женщин с физиологическим течением беременности. У обследованных беременных исследованы показатели цитокиновой системы и системы интерферона. Установлено, что у беременных с невынашиванием и аутоиммунной патологией ЩЖ происходит активация иммунного процесса вследствие изменения баланса провоспалительных и противовоспалительных цитокинов, приводящего к нарушениям в системе мать - плод. Результаты исследования интерферонового статуса подтвердили наличие дисбаланса и в системе интерфероногенеза в данной группе обследованных.

В обзоре приведены современные концепции по иммунобиологии физиологической беременности и иммунопатофизиологии привычного невынашивания беременности (НБ) с целью понимания подходов к иммунотерапии привычного НБ. Развитие беременности зависит от толерантности материнской иммунной системы в отношении генетически несовместимого плода. Несколько механизмов могут обуславливать иммунную толерантность на плод: аллоиммунное распознавание и специфический аллоиммунный ответ, цитокиновая регуляция (и другие факторы, локально ингибирующие иммунореактивность в плодо-материнской интерфазе), адекватная активация врожденного иммунитета, неспецифическое снижение системной иммунной реактивности. Если развитие толерантности не происходит, беременность прерывается. На основании приведенных в обзоре данных представлены подходы к диагностике и терапии привычного НБ.