Висвітлено сучасні уявлення про особливості етіології, патогенезу, клініки, діагностики і лікування бронхіальної астми у підлітків. Узагальнено останні досягнення науки та практики і власний досвід автора у цій галузі. Розглянуто ризик розвитку важких форм захворювання у підлітків. Особливо детально висвітлено лікування з використанням сучасного ступінчастого підходу до терапії. Підсумовано досвід організації і роботи "астма - школи" й надано оцінку ефективності навчання в ній.

Досліджено особливості гормонального статусу 115 дітей пубертатного віку, хворих на бронхіальну астму. Виявлено зміни гормонального статусу, які залежать від важкості та періоду захворювання. Водночас гормональні зрушення, притаманні пубертатному віку, також впливають на перебіг захворювання та сприяють його покращенню у хлопчиків і погіршанню у дівчаток.

Рассмотрены вопросы восстановительного лечения (ВЛ) детей, страдающих бронхиальной астмой, а также некоторые аспекты этнопатогенеза, диагностики, мониторинга, лечения и профилактики данного заболевания. Описаны методы медикаментозной терапии ВЛ.

Вивчено клініко-імунологічну ефективність та безпечність специфічної алерговакцинації (САВ), яка проводилась у дітей, хворих атопічною бронхіальною астмою на фоні прийому протефлазиду. Ефективність проведеної гіпосенсибілізації оцінювали через 3, 6, та 12 місяців за допомогою клінічних індексів, які розраховуються по бальній шкалі обліку денних і нічних симптомів астми. Результати досліджень показали, що САВ, проведена на фоні вживання протефлазида, була більш ефективна та проходила з меншою частотою побічних ефектів. Комплексна імунотерапія, за рахунок стимулювання клітинних та гуморальних ланок імунної відповіді (реакції), сприяли швидкій нормалізації продукції цитокінів (IL-4, INF-гамма) та Ig E у дітей з бронхіальною астмою.

Изучена клинико-иммунологическая эффективность и безопасность специфической аллерговакцинации (САВ), проводимой у детей больных атопической бронхиальной астмой на фоне приема протефлазида. Эффективность проведенной гипосенсибилизации оценивали через 3, 6 и 12 месяцев с помощью клинических индексов, рассчитываемых по балльной шкале учета дневных и ночных симптомов астмы. Результаты исследования показали, что САВ, проведенная на фоне применения протефлазида, была более эффективна и проходила с меньшей частотой побочных эффектов. Комплексная иммунотерапия, за счет стимулирования клеточного и гуморального звеньев иммунного ответа, способствовала быстрой нормализации продукции цитокинов (IL-4, INF-гамма) и Ig E у детей с бронхиальной астмой.

Обгрунтовано вживання нетрадиційних методів фізичної реабілітації таких, як танцтерапія, хромотерапія, фонотерапія і інші та їх комплексна поновлювальна дія фізичного і психічного здоров'я дітей, які страждають бронхіальну астму.

Обосновано применение нетрадиционных методов физической реабилитации таких, как танцтерапия, хромотерапия, фонотерапия и др. и их комплексное восстанавливающее воздействие физического и психического здоровья детей, страдающих бронхиальной астмой (БА).

In the article the application of untraditional methods of physical rehabilitation is grounded, such as tantstherapy, hromotherapy, fonotherapy and dr. and their complex evocative influence of physical and psychical health of children suffering by bronchial asthma.

Подано алгоритм фізичної реабілітації дітей, хворих на бронхіальну астму, побудований з урахуванням періоду та симптоматики захворювання.

Дано алгоритм физической реабилитации детей, больных бронхиальной астмой в зависимости от периода и симптоматики заболевания.

The algorithm of physical rehabilitation in children with bronchial asthma depending on the period and symptoms of illness is being presented in the article.

Розглянуто питання фізичної реабілітації дітей, хворих на бронхіальну астму, висвітлено патогенез та клінічні ознаки захворювання. Описано анатомо-фізіологічні особливості апарату зовнішнього дихання. Розкрито причини розвитку бронхіальної астми, наведено її класифікацію, оцінку функції органів дихання.

Рассмотрены вопросы физической реабилитации детей, больных на бронхиальную астму, освещены патогенез и клинические свойства заболевания. Описаны анатомо-физиологические особенности аппарата внешнего дыхания. Раскрыты причины развития бронхиальной астмы, приведены ее классификация, оценка функции органов дыхания.

Представлены современные данные об этиологии, патогенезе, патоморфологии бронхиальной астмы у детей. Рассмотрены вопросы классификации, диагностики и клиники бронхиальной астмы. Значительное внимание уделено особенностям лечения и профилактики данного заболевания.

Під наглядом знаходилися 45 дітей віком 7 - 14-ти років, що були розподілені за трьома групах за нозоформою: РБ (рецидивний бронхіт); первинний віраж туберкулінової проби (ВТП); РБ на тлі ВТП. Наведено результати порівняльної оцінки даних клінічних обстежень кардіо-респіраторної системи, показників біоелектричної активності міокарда, показників функції зовнішнього дихання хворих дітей, біохімічних показників крові і імунітету.

Под наблюдением находились 45 детей в возрасте 7 - 14-ти лет, которые были разделены на три группы по нозоформам: РБ (рецидивирующий бронхит); первичный вираж туберкулиновой пробы (ВТП); РБ на фоне ВТП. Представлены результаты сравнительной оценки данных клинических обследований кардио-респираторной системы, показателей биоэлектрической активности миокарда у обследованных детей, показателей функции внешнего дыхания больных детей, биохимических показателей крови и иммунитета.

Проведено дослідження біологічного маркера запального процесу під час діагностики бронхіальної астми у дітей. На роль такого маркера запропонован конденсат повітря, що видихають (КПВ) - біологічної рідини, яка містить органічні та неорганічні речовини з нижніх відділів дихальних шляхів. Одним із важливих показників властивостей біологічної рідини є рівень рН. На підставі цього розроблено лабораторний прилад для одержання КПВ і за його допомогою досліджено зміни значень рН КПВ у дітей з бронхіальною астмою залежно від тяжкості та періоду захворювання.

Проведено исследование биологического маркера воспалительного процесса при диагностике бронхиальной астмы у детей. На роль такого маркера предложен конденсат выдыхаемого воздуха (КВВ) - биологической жидкости, которая содержит органические и неорганические вещества из нижних отделов дыхательных путей. Одним из важных показателей свойств биологической жидкости является уровень рН. Разработан лабораторный прибор для определения КВВ и с его помощью исследовано изменения значений рН КВВ у детей с бронхиальной астмой в зависимости от тяжести и периода заболевания.

Вивчено особливості концентрації в сироватці крові окремих цитокінів і молекул міжклітинної адгезії в динаміці у дітей, хворих на бронхіальну астму, в залежності від віку, статі, форми, тяжкості та тривалості захворювання.

Изучены особенности концентрации в сыворотке крови некоторых цитокинов и молекул межклеточной адгезии в динамике у детей, больных бронхиальной астмой, в зависимости от возраста, пола, формы, тяжести и длительности заболевания.

На підставі поглибленого комплексного обстеження дітей молодшого шкільного віку, що проживають у містах Подільського регіону, розроблено діагностично-прогностичну математичну модель ризику розвитку бронхіальної астми з урахуванням особливостей дерматогліфіки.

На основании углубленного комплексного обследования детей младшего школьного возраста, которые проживают в городах Подольского региона, разработана диагностически-прогностическая модель риска развития бронхиальной астмы с учетом особенностей дерматоглифики.

Наведено результати комплексного обстеження дітей, хворих на бронхіальну астму (БА). Досліджено рівень оксиду азоту (NO) в сироватці крові в сукупності з біохімічними та імунологічними показниками, а також показниками функції зовнішнього дихання. На підставі виявленних даних розглянуто NO в сироватці крові так само, як і NO в конденсаті повітря, що видихається, не тільки, як маркер тяжкості алергічного запального процесу в бронхах, але й як медіатор формування цього запалення у хворих на БА.

Приведены результаты комплексного обследования детей, больных бронхиальной астмой (БА). Исследован уровень оксида азота (NO) в сыворотке крови в совокупности с биохимическими и иммунологическими показателями, а также показателями функции внешнего дыхания. Выявленные данные дают основание рассматривать NO в сыворотке крови так же, как и NO в конденсате выдыхаемого воздуха не только, как маркер тяжести аллергического воспалительного процесса в бронхах, но и как медиатор формирования этого воспаления у больных БА.

Обгрунтовано необхідність застосування засобів фізичної реабілітації у дітей з бронхіальною астмою, а також ефективність застосування фізичних вправ за системою Толкачева та йоги.

Обоснована необходимость применения средств физической реабилитации у детей с бронхиальной астмой, а также эффективность применения физических упражнений по Толкачеву и йоге.

Our research shows that it is important to use physical rehabilitation of children with bronchial asthma and shows effectiveness of using of physical exercises by Tolcachov's method and by yogi.

Изучены уровень и динамика антител к липополисахариду кишечной палочки у детей с бронхиальной астмой в зависимости от длительности периода ремиссии и на санаторно-курортном этапе реабилитации. Обследованы 54 ребенка в возрасте от 10 до 14-ти лет. Уровень анти-ЛПС-IgA, анти-ЛПС-IgM и анти-ЛПС-IgG, специфичных к Escherichia coli K 30, определяли методом твердофазного иммуноферментного анализа. Выявлены особенности динамики анти-ЛПС-антител и необходимость оптимизации лечения детей с бронхиальной астмой в периоде ремиссии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.202-54

Рубрики:

Бронхіальна астма у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.202-52

Рубрики:

Бронхіальна астма у дітей

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.202-54

Рубрики:

Бронхіальна астма у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что использование лечебных продуктов базисной терапии (ЛПБТ) и большинства лечебных физических факторов (ЛФФ) у детей с бронхиальной астмой (БА) отличается по "точкам приложения" и особенностям достижения лечебного эффекта. Цель назначения ЛПБТ - ограничение активности воспалительных процессов в бронхолегочной системе, а ЛФФ - нормализация функционального состояния важнейших систем организма и снижение активности патологических патогенетически значимых процессов не только в бронхолегочной системе, но и в организме в целом. Схемы долговременного индивидуального восстановительного лечения детей с БА целесообразно создавать с учетом этих различий, что позволит достичь синергизма при применении ЛПБТ и ЛФФ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.202-52 + Р733.628.063-52

Рубрики:

Бронхіальна астма у дітей

Вегетативні неврози (вегетативна дистонія) і вегетативна дисфункція у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ