Изложены основные закономерности нарушений психической сферы у детей, страдающих детским церебральным параличом (ДЦП). Описаны психопатологические синдромы, наблюдаемые при заболевании. Дана подробная медико-психологическая характеристика нарушений личности, интеллекта, речи и других психических функций. Освещаются социально-психологические проблемы семьи, имеющей больного ребенка. Излагаются основные принципы разработанной В.И.Козявкиным системы интенсивной нейрофизиологической системы реабилитации больных ДЦП, а также рассматривается эффективность ее применения в аспекте влияния на психическое здоровье детей и их социально-психологическую адаптацию.

Работа посвящена проблеме ранней диагностики детских церебральных параличей (ДЦП). Основы клинической диагностики излагаются с позиции врачей неонатологов, педиатров и неврологов, которые стоят у истоков детской неврологической инвалидности. Последовательно дается общая характеристика заболевания, структурная и функциональная организация нервной системы в норме и при ДЦП. Подробно приведены особенности перинатальных поражений нервной системы, диагностика их последствий у детей "группы риска" с позиции неонатолога и педиатра. Особое внимание уделено диагностике двигательных нарушений на этапе формирования ДЦП, особенно в первом полугодии жизни ребенка. Авторы пытаются заострить внимание на необходимости ранней диагностики неврологической патологии у детей "группы риска" для своевременного начала восстановительного лечения.

Цель работы: Уточнение механизмов реагирования и взаимосвязи гормональных реакций и реакций периферической крови у детей, находившихся в критических состояниях. Выводы: Благоприятное течение нейроинфекций наблюдается, когда нет существенного снижения, по сравнению с потребностями организма, содержания глюкозы в крови, то есть не нарушены функции клеток крови и ЦНС, что свидетельствует об отсутствии чрезмерной стресс-реакции. Неблагоприятное течение нейроинфекций связано с существенным снижением энергетического обеспечения иммунных реакций и функций ЦНС и, в результате, чрезмерной стресс-реакцией и угнетением иммунологических реакций.

З метою розробки оздоровчих заходів вивчався стан вегетативного гомеостазу у дітей та підлітків у віддаленому періоді після аварії на ЧАЕС (через 10-11 років), евакуйованих із зон радіоактивного забруднення. Під спостереженням знаходилося 80 дітей та підлітків у віці 12-18 років, що були розділені на 3 групи: перша (19 чол.) - евакуйовані з Житомирської області в 1990-1991 роках і довгостроково знаходилися під впливом малих доз радіації, друга (32 чол.) - евакуйовані з м. Прип'яті в перші три доби після аварії на ЧАЕС у 1986 році, третя (порівняння, 29 чол.) - школярі, що постійно проживають у м. Харкові. Виявлено, що через 10-11 років після аварії на ЧАЕС спостерігається виразна специфіка негативних впливів радіаційних чинників на вегетативну нервову систему. Отримані дані свідчать про те, що в евакуйованих із зон радіоактивного забруднення (переважно в групі дітей і підлітків, відселених із Житомирської області) виявлено тенденцію не тільки до зниження напруги регуляторних систем, але і їх виснаження, а також дисрегуляцію серцевого ритму, порушення гіпоталамічних механізмів, інтегративної діяльності мозку.

Висвітлено методи соціологічних досліджень та їх застосування з метою соціальної інтеграції інвалідів з наслідками дитячого церебрального паралічу.

Цель работы: Изучение и уточнение значения МРТ в комплексе нейрорадиологической диагностики перинатальных цереброваскулярных поражений у детей. Выводы: МРТ имеет решающее значение для уточнения диагностики перинатальных гипоксически-ишемических поражений головного мозга у доношенных детей и позволяет определять объем поражения при перивентрикулярной лейкомаляции, а также ее последствий у недоношенных. Показанием для использования МРТ в подострой и хронической фазах периинтравентрикулярных кровоизлияний служит необходимость уточнения объема поражения паренхимы мозга.

Проведено клініко-біохімічне обстеження 73 доношених новонароджених дітей віком від 6 до 20 днів життя, які лікувались з приводу гіпоксично-ішемічної енцефалопатії (ГІЕ). Досліджено, що включення в комплекс лікувальних заходів новонародженим дітям з ГІЕ композиту метаболічних коректорів сприяє швидкій нормалізації процесів клітинного метаболізму, яка проявляється більш суттєвим зниженням активності креатинкінази (КК) і лактатдегідрогенази (ЛДГ) в сироватці крові у порівнянні з немовлятами, які отримували стандартне лікування. Виявлені зміни активності КК і ЛДГ дозволяють використовувати їх як критерії ступеня постгіпоксичного ураження і ефективності метаболічної корекції.

Досліджено проблеми лікування дитячого церебрального паралічу. Відзначено, що завдяки метамерним введенням лікувальних препаратів у поєднанні з відомими засобами та методиками надано реальну лікувальну допомогу для відновлення ураженої нервової системи.

На примере 114 больных продемонстрирована эффективность традиционного ортопедического лечения последствий детского церебрального паралича. Принципиальное значение для достижения положительного результата имеют следующие моменты лечения: ранняя полная, при необходимости - повторная этапная гипсовая коррекция; ранний перевод пациента в вертикальное положение и обеспечение нагружения ноги при сохранении жесткости фиксации; постепенное освобождение суставов от циркулярной фиксации по принципу "сверху вниз"; долговременное правильное пользование индивидуальными ортезами; восстановитальное лечение после устранения контрактур.

Рассмотрен характер изменений в легких при гипоксически-ишемическом поражении. Изучены рентгенограммы органов грудной полости в прямой проекции на вдохе у 46 больных: 26 мальчиков и 20 девочек. Диагноз уточнялся ультразвуковым исследованием сердечно-сосудистой системы. Боковая рентгенограмма органов грудной полости выполнена 7 больным, динамическое исследование - 9. На основании полученных результатов сделано заключение, что рентгеновский метод является основным, позволяющим установить изменения в легких у 2/3 исследованных в виде усиления и обогащения легочного рисунка, интерстициальной формы отечно-геморрагического синдрома и рассеянных ателектазов, а также диагностировать осложнения в виде пневмоний.

Розглянуто комп'ютерну систему моніторингу дітей, батьки яких були опромінені під час аварії на ЧАЕС. Результати роботи використовуються для діагностики порушень вегетативної нервової системи.

Изучены структурные изменения вещества головного мозга и показателей ликворосодержащих пространств у детей, больных эпилепсией. Магнитнорезонансно-томографические исследования необходимы всем больным эпилепсией для определения прогностических критериев заболевания, особенно детям младшей возрастной группы и больным с локально обусловленными формами заболевания.

Изучены структурные изменения вещества головного мозга и показателей ликворосодержащих пространств у детей, больных эпилепсией. Сделан вывод о том, что проведение магнитнорезонансно-томографического исследования необходимо всем больным эпилепсией для определения прогностических критериев заболевания, особенно детям младшей возрастной группы и больным с локально-обусловленными формами заболевания.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.627

Рубрики:

Хвороби центральної нервової системи у дітей

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено методи та методики розпізнавання симптомів дитячого церебрального паралічу.

Висвітлено клінічну картину патологічних станів у нейропедіатрії. Особливу увагу приділено причинам виникнення "багатоликої гідри" - дитячого церебрального паралічу, формам і стадіям цієї найважчої хвороби.

Описано синдроми, супутні дитячому церебральному паралічу. На підставі багаторічного практичного досвіду встановлено, яким чином вдається вплинути на хід хвороби та процес одужання.

Проведена реабилитация детей с диагнозом церебральный паралич (ДЦП) с использованием метода адаптивной физкультуры и спорта в комплексе с лазеротерапией. Изучено их влияние на психоинтеллектуальные функции, состояние периферической гемодинамики, вегетативное обеспечение деятельности и двигательной активности. Обследовано 110 детей с диагнозом ДЦП в возрасте 7 - 15 лет. Проведено обследование соматического, неврологического статуса, вегетативного обеспечения деятельности по методу кардиоитервалографии. Больные были разделены на три группы. В первую (30 человек) вошли дети, которым была применена адаптивная физкультурно-спортивная коррекция в сочетании с лазеротерапией. Для пациентов второй группы (34 человека) проводились только физкультурно-спортивные мероприятия. Третью группу (26 человек) составили дети, которые принимали традиционное лечение. На основании полученных результатов показано, что использование комплекса индивидуальной адаптивной физкультуры и спорта в сочетании с лазеротерапией способствует развитию компенсаторных механизмов организма.

Досліджено ефективність актовегіну у 94-х дітей віком від 1-го до 8-ми років з дитячим церебральним паралічем, епілепсіями та фебрильними судомами. Підставами для призначення актовегіну були висока питома вага гіпоксично-ішемічних уражень ЦНС, затримка формування вікових показників ЕЕГ, наявність вроджених аномалій структур головного мозку, які складають протиепілептичну систему. На фоні лікування та за подальшого спостереження у динаміці виявлялися такі клінічні ефекти: покращення показників моторики, в тому числі тонкої; позитивна динаміка у психомовному розвитку дітей; в жодному з випадків не відзначалося зростання частоти або тяжкості епілептичних нападів, збудливості, розгальмованості. Динаміка електроенцефалографічних показників була такою: тенденція до формування вікового патерну ЕЕГ; поява або наростання "швидких" ритмів, зниження представленості тета- та дельта-активності; формування регіонарних відмінностей. Посилення пароксизмальної або типової епілептичної активності на ЕЕГ не відзначалося.

Осуществлено динамическое клинико-неврологическое и допплерсонографическое наблюдение (проведено измерение максимальной систолической, конечной диастолической скорости кровотока и индекса резистентности в передней мозговой артерии, средней мозговой артерии и основной артерии мозга, скорости кровотока в вене Галена, а также зарегистрированы показатели расширения ликворосодержащих пространств) за состоянием здоровья 38-ми детей первых месяцев жизни с признаками перинатального поражения центральной нервной системы, перенесших в неонатальном периоде соматическую инфекционную патологию: пневмонию, энтероколит, инфекцию мочевыводящих путей. Установлена возможность наличия взаимосвязи между перенесенными заболеваниями и особенностями параметров церебральной гемодинамики восстановительного периода. Причем характер этой взаимосвязи может определяться гестационным возрастом ребенка.