Исследованы трансформации сферы социального воспроизводства в постсоветской Украине. Рассмотрены процессы реорганизации отношений и перераспределения социальных издержек между семьей, рынком и государством в условиях экономических реформ и национального строительства. Проанализирована современная идеология семьи и формирования гендерной политики в современном украинском обществе.

Рассмотрены механизмы, способные в периоды социального кризиса выступать в качестве средств, поддерживающих остальную реальность, в частности, авторитет, миф, ритуал, предрассудок. На основании анализа данных механизмов сделан вывод, что несмотря на прогрессирующую рационализацию и формализацию различных форм социальной жизни, в обществе постоянно сохраняется потребность в нерациональных формах постижения и освоения мира.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*326.3 + С5*328.933

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У контексті традиційної парадигми природного та міграційного рухів та інноваційного підходу проведено комплексний аналіз процесу відтворення населення з урахуванням оцінки стратегій реалізації життєвого потенціалу різними соціальними групами. У соціологічному аспекті уточнено зміст поняття "відтворення населення", розглянутого як функціональну цілісність соціальної системи. Здійснено класифікацію сучасних теоретико-методологічних положень щодо вивчення взаємозв'язку суспільного розвитку та відтворення населення. Акцентовано увагу на факторах макросередовищного та інституційного впливу та основних принципах конструювання соціальної реальності. Розглянуто закономірності відтворення населення та показано обумовленість вибору стратегії реалізації життєвого потенціалу соціальних суб'єктів. Встановлено особливості впливу ціннісно-нормативних конструктів та ідентифікаційних практик, інтегрованих у стратегії реалізації життєвого потенціалу як латентних механізмів відтворення населення. Розроблено систему показників та індикаторів, які характеризують соціальні аспекти процесу відтворення населення в об'єктивному та суб'єктивному вимірах. Запропоновано показники реалізації соціально-економічного, соціально-політичного, соціально-культурного та демографічного потенціалів, а також комунікації та інтеграції. Обгрунтовано тезу про зв'язок стратегій реалізації життєвого потенціалу та динаміки регіональних відтворних систем. Досліджено зміни транснаціональних макрорегіональних структур та показано зв'язок трансформації загальнонаціональних державних інтересів та