Індекс рубрикатора НБУВ: Т214(4Укр)-21 + Т3(4Укр)462-8

Рубрики:

Генеалогія

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Э372.27.1 + Т214(4Укр)-2

Рубрики:

Генеалогія

Шифр НБУВ: Ж70192 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлюється генеалогія родин українського козацтва та шляхти. Повідомляється про нащадків української шляхти в періоди бездержавності, української революції, визвольних змагань. Наголошується, що українська національна ідея повинна триматися на міцних коріннях родоводу народу, а для цього необхідне створення Українського родовідного товариства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т214(4УКР)-2

Рубрики:

Генеалогія

Шифр НБУВ: В344631/7 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено біографії визначних представників шляхетського роду Незабитовських герба Любич, представники якого залишили помітний слід у політичному, духовному та культурному житті ряду історичних епох Білорусі, Литви, Польщі, Росії та України.

Висвітлено життєвий шлях Анни Ярославни, дочки Ярослава Мудрого - дружини французького короля Генріха І, а також трьох їх синів - Філіппа І, Філіппа ІІ, Людовика ІХ Святого.

Освещен жизненный путь Анны Ярославны, дочери Ярослава Мудрого, вышедшей замуж за Генриха І, а також трех их сыновей - Филиппа І, Филиппа ІІ, Людовика ІХ Святого.

Досліджено соціальну історію правобережної шляхти протягом кінця XVIII - першої половини ХІХ ст. Розглянуто процеси легітимації та декласації дрібної шляхти Волині, Київщини та Поділля за умов поступового нівелювання імперською адміністрацією регіональних відмінностей правобережних губерній у першій половині ХІХ ст. Проаналізовано російське законодавство й урядові заходи щодо інкорпорації даної групи до соціальної структури Російської імперії. Вміщено список (понад 19 000 позицій) родів дворян шляхти даних губерній, дворянські права яких перевірила Центральна ревізійна комісія (1840 - 1845 рр.).

Исследована социальная история правобережной шляхты периода конца XVIII - первой половины ХІХ ст. Рассмотрены процессы легитимации и деклассации мелкой шляхты Волыни, Киевщины и Подолья в условиях поступательного нивелирования имперской администрацией региональных отличий правобережных губерний в первой половине ХІХ ст. Проанализировано российское законодательство и правительственные меры по инкорпорации данной группы в социальную структуру Российской империи. Помещен список (более 19 000 позиций) родов дворян шляхты данных губерний, дворянские права которых были проверены Центральной ревизионной комиссией (1840 - 1845 гг).

Розглянуто формування регіональної світської еліти Слобідської України в другій половині XVII - першій третині XVIII ст. Досліджено особливості українського козацького управління на Слобожанщині, взаємодію між російським та українським способами життя на прикордонні, процес соціально-економічного виокремлення козацької старшини, зміни в управлінні слобідськими полками та в соціальній психології еліти.

Рассмотрено формирование региональной светской элиты Слободской Украины во второй половине XVII - первой трети XVIII ст. Исследованы особенности украинского казацкого управления на Слобожанщине, взаимовлияние российского и украинского образа жизни в приграничных местах, процесс социально-економического выделения козацкой старшины, изменения в управлении слободскими полками и в социальной психологии элиты.

Висвітлено сторінки життя та діяльності О.Безбородька - вихідця з родини козацької старшини, який став канцлером і світлійшим князем Російської імперії. Зазначено, що він був патріотом свого краю, не втрачав зв'язків з Україною та зробив значний внесок у розвиток її освіти й культури. Наведено відомості про старий козацький рід Безбородьків.

Освещены страницы жизни и деятельности А.Безбородько - выходца из семейства казацкой старшины, который стал канцлером и светлейшим князем Российской империи. Указано, что он был патриотом своего края, не терял связи с Украиной и сделал значительный вклад в развитие её образования и культуры. Приведены сведения о старом казацком роде Безбородьков.

На підставі узагальнення сучасних вітчизняних і зарубіжних праць висвітлено життєвий шлях П.Скоропадського - політичного та військового діяча, генерал-лейтенанта царської армії, гетьмана Української держави (29.04.1918 - 14.12.1918 рр.), який відіграв особливу роль у новітній історії України. Розглянуто питання церковного життя, законодавчої діяльності гетьманату, судової системи, формування місцевих органів влади, квітневого державного перевороту у період життя та діяльності діяча.

На основе обобщения современных отечественных и зарубежных трудов освещен жизненный путь П.Скоропадского - политического и военного деятеля, генерал-лейтенанта царской армии, гетьмана Украинского государства (29.04.1918 - 14.12.1918 гг.), сыгравшего заметную роль в новейшей истории Украины. Рассмотрены вопросы церковной жизни, законодательной деятельности гетьманата, судебной системы, формирования местных органов власти, апрельского государственного переворота в период жизни и деятельности деятеля.

В контексті розвитку світової генеалогії відтворено історію становлення вітчизняного родознавства. Викладено та проаналізовано основні підходи, теоретичні засади та методики у дослідженні родоводів козацької старшини. Визначено сукупність чинників, що зумовили зміну дисциплінарного статусу українського родознавства. Проаналізовано процес формування генеалогічних джерел, рівень їх наукової інформативності та достовірності. Обгрунтовано методичні можливості сучасної генеалогії висувати та розв'язувати певні проблеми щодо обсягу загальних напрямків історичної науки.

В контексте развития мировой генеалогии воссоздана история становления отечественного родоведения. Изложены и проанализированы основные подходы, теоретические основы и методики в исследовании родоводов казацкой старшины. Определена совокупность факторов, обусловивших изменение дисциплинарного статуса украинского родоведения. Проанализированы процессы формирования генеалогических источников, уровень их научной информативности и достоверности. Обоснованы методические возможности современной генеалогии выдвигать и решать определенные проблемы из числа общих направлений исторической науки.

Висвітлено діяльність видатних особистостей з родин Скоропадських, Калинюків, Бандер, Пирогів, Стародубів, Савчинських, Крушельницьких, Симиренків, Білинських, Глинських, Левицьких, Ганкевичів, Січинських, Федаків, Крижинських, які за умов тоталітарного режиму в СРСР зазнали репресій, а згодом замовчування. Відтворено генеалогічні дерева роду даних родин. Проаналізовано їх внесок в українську культуру, мистецтво, науку.

Освещена деятельность известных личностей из семейств: Скоропадских, Калинюков, Бандер, Пироговых, Стародубов, Савчинских, Крушельницких, Симиренков, Белинских, Глинских, Левицких, Ганкевичей, Сычинских, Федаковых, Крижинских, которые в условиях тоталитарного режима в СССР подверглись репрессиям, а потом и замалчиванию. Воссозданы генеалогические древа рода данных семейств. Проанализирован их вклад в украинскую культуру, искусство, науку.

Наведено інформацію про родину Потоцьких починаючи з ХІІІ ст., коли Суліслав, син Бартоломея, заснував на берегах Потока монастир. Викладено біографічні дані Станіслава "Ревера" (1579 - 1667) - воєводи краківського (1658 р.) і київського (1655 р.), Ф.Потоцького (1700 - 1772) - воєводи київського, старости барського, Станіслава Щенсни (Фелікса) (1752 - 1805) - воєводи руського, власника Тульчина, Уманщини, Браїлова та його дружин - Г.Коморовської (1753 - 1771), С.Глявоне-Челіче-Вітт (1760 - 1822).

Приведена информация о семействе Потоцких начиная с ХІІІ в., когда Сулислав, сын Бартоломея, основал на берегах Потока монастырь. Изложены биографические данные Станислава "Ревера" (1579 - 1667) - воеводы краковского (1658 г.) и киевского (1655 г.), Ф.Потоцкого (1700 - 1772) - воеводы киевского, старосты барского, Станислава Щенсни (Фелликса) (1752 - 1805) - воеводы русского, владельца Тульчины, Уманщины, Браилова и его жен - Г.Коморовской (1753 - 1771), С.Глявоне-Челиче-Витт (1760 - 1822).

Наведено матеріали дослідження стосовно правлячої еліти Східної Європи кінця IX - початку XVI ст. Висвітлено персони князів з династії Рюриковичів і Гедиміновичів, а також іншого походження. Розглянуто їх персональний склад, роль у розвитку суспільства та політичних подіях. Наведено детальні генеалогічні таблиці.

Приведены материалы исследования, касающего правящей элиты Восточной Европы конца IX - начала XVI вв. Освещены личности князей из династии Рюриковичей и Гедиминовичей, а также иного происхождения. Рассмотрены их персональных состав, роль в развитии общества и политических событиях. Представлены исчерпывающие генеалогические таблицы.

Викладено відомості генеалогічного, історично-демографічного й юридичного характеру про майже 3 000 шляхетських родин, які протягом XVIII - середини ХІХ ст. були визнані Київським дворянським депутатським зібранням як російські дворянські роди. Наведено дані про запис шляхетських родин на підставі ревізій 1795, 1811, 1816 та 1834 рр., дати легітимаційних рішень дворянських депутатських зібрань і указів Герольдії з даного питання.

Изложены сведения генеалогического, историко-демографического и юридического характера, касающиеся приблизительно 3 000 шляхетских семейств, которые на протяжении XVIII - середины ХІХ вв. были признаны Киевским дворянским депутатским собранием русскими дворянскими родами. Приведены данные о записи шляхетских семейств на основании ревизий 1795, 1811, 1816 и 1834 гг., даты легитимационных решений дворянских депутатских собраний и указов Герольдии по данному вопросу.

Викладено відомості генеалогічного, історично-демографічного й юридичного характеру про майже 2 500 шляхетських родин, які протягом XVIII - середини ХІХ ст. були визнані Волинським дворянським депутатським зібранням як російські дворянські роди. Наведено дані про запис шляхетських родин на підставі ревізій, дати легітимаційних рішень дворянських депутатських зібрань і указів Герольдії з даного питання.

Изложены сведения генеалогического, историко-демографического и юридического характера, касающиеся приблизительно 2 500 шляхетских семейств, которые на протяжении XVIII - середины ХІХ вв. были признаны Волынским дворянским депутатским собранием русскими дворянскими родами. Приведены данные о записи шляхетских семейств на основании ревизий, даты легитимационных решений дворянских депутатских собраний и указов Герольдии по данному вопросу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т214(4УКР)-2 я2

Рубрики:

Генеалогія

Шифр НБУВ: В349595 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т214(4УКР)-2 я2

Рубрики:

Генеалогія

Шифр НБУВ: В349595 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено життєвий шлях представників жіночої гілки родини Скоропадських - Марії (1898 - 1959) та Лізавети (1899 - 1976), які після смерті батька та брата по черзі очолювали Гетьманський рух. Наведено їх звернення до українців і прихильників Гетьманського руху з даного приводу.

Освещен жизненный путь представителей женской ветви семейства Скоропадских - Марии (1898 - 1959) и Лизаветы (1899 - 1976), которые после смерти отца и брата по очереди возглавляли Гетьманское движение. Представлены их обращения к украинцам и сторонникам Гетьманского движения по данному поводу.

Наведено інформацію про правобережну шляхту, розглянуто питання збереження та дослідження відповідних джерел з Київської, Волинської та Подільської губерній, а також структури шляхетського стану на матеріалі Васильківського та Махнівського повітів. Шляхетську генеалогію представлено дослідженнями двох родів: Хоєцьких герба Любич і Пуделко-Шанявських герба Юноша.

Приведена информация о правобережной шляхте, рассмотрены вопросы сохранения и исследования соответствующих источников из Киевской, Волынской и Подольской губерний, а также структуры шляхетского состояния на материале Васильковского и Махновского уездов. Шляхетская генеалогия представлена исследованиями двух родов: Хоецких герба Любич и Пуделко-Шанявских герба Юноша.