На основі широкого кола історичних джерел, у першу чергу архівних матеріалів і публікацій документів, досліджень вітчизняних та зарубіжних істориків, мемуарної літератури, періодичної преси, досліджено місце і роль болгарського питання - стрижневої проблеми криз на Балканах 80-х років XIX ст. у політиці Союзу трьох імператорів - Німеччини, Росії та Австро-Угорщини у період 1878-1888 рр. і роль великих держав у розв'язанні цього міжнародного конфлікту.

Досліджено вплив нафтового фактора на англо-російське суперництво в Персії у 1901 - 1917 рр. Доведено, що протягом даного історичного періоду між Великобританією та Росією тривала жорстка боротьба за перський нафтовий ринок. З'ясовано, що концесія Дарсі є однією з основних причин загострення англо-російських протиріч у 1901 - 1902 рр., продовження суперництва після конвенції 1907 р. та ускладнення двосторонніх відносин напередодні та під час першої світової війни. Виявлено, що Росія, на відміну від Великобританії, не виробила чіткого зовнішньополітичного курсу, спрямованого на захист інтересів вітчизняних нафтопромисловців у Персії, що обумовило її подальшу поразку в боротьбі за перську нафту та сфери впливу.

Визначено місце боснійсько-герцоговинського питання у системі зовнішньополітичних пріоритетів Великобританії та Росії. Виявлено внутрішньополітичні та зовнішньополітичні чинники впливу на процес формування та здійснення британської та російської політики щодо Боснії та Герцоговини. Простежено еволюцію поглядів керівництва Великобританії та Росії щодо Османської імперії у цілому та Боснії й Герцоговини зокрема. Охарактеризовано боротьбу у британських та російських правлячих колах з питань зовнішньополітичної орієнтації.

Комплексно досліджено головні аспекти та напрями української суспільно-політичної думки підавстрійських українців щодо міжнародних відносин у Європі з кінця 1880-х рр. до початку Першої світової війни. Проаналізовано джерела й особливості формування оцінок міжнародних подій у громадських середовищах галицьких українців. Висвітлено основні етапи становлення та розвитку української суспільно-політичної думки Галичини про виникнення нової системи європейських держав у досліджуваний період. Розкрито спільні та відмінні характеристики у трактуваннях різних українських суспільно-політичних середовищ причин становлення нових європейських військово-політичних блоків - Троїстого союзу й Антанти.

На основі аналізу британських, французьких, німецьких, російських документів комплексно досліджено вплив проблеми Чорноморських проток на міжнародні відносини в останній третині XIX - на початку XX ст. Висвітлено значення чинника Босфора та Дарданелл для дипломатичної боротьби в період Першої світової війни та під час повоєнного врегулювання.

На основе британских, французских, немецких, российских документов комплексно исследовано влияние проблемы Черноморских проливов на международные отношения в последней трети XIX - начале XX вв. Освещено значение фактора Босфора и Дарданелл для дипломатической борьбы в период Первой мировой войны и во время послевоенного урегулирования.

На широкій історіографічній основі проаналізовано процес виникнення й загострення боснійсько-герцеговинської проблеми в міжнародних відносинах середини ХIХ - початку ХХ ст., а також основний зміст і наслідки Боснійської кризи. Ця криза постала через суперництво Росії, Австро-Угорщини, Сербії та інших держав, які намагалися використати анексію для забезпечення власних інтересів.

Висвітлено питання розвитку тенденцій міжнародних відносин у період визрівання передумов Першої світової війни. Досліджено дипломатичні кроки і позиції провідних держав світу, розглянуто визначальні події червня - липня 1914 р., які зрештою призвели до глобального протистояння.

Досліджено міжамериканські відносини в контексті американо-іспанської війни 1898 р. Визначено головну тенденцію розвитку міжамериканських відносин в контексті війни США з Іспанією; проаналізовано об'єктивні умови та причини переходу Куби до сфери американського впливу; охарактеризовано політичні й економічні наслідки кубинської війни за незалежність та іспано-американської війни для міжамериканських відносин.

На основі опрацювання джерел та літератури досліджено процес утворення в Палестині "єврейського національного осередку" в умовах формування концепції єврейської національної модернізації та трансформації статусу територій Близького Сходу в постоттоманську добу. Здійснено комплексний аналіз етапів формування "національного осередку" як переддержавної форми самоорганізації єврейської громади Палестини упродовж 1882 - 1923 рр. Визначено об'єктивні умови та практики перебування євреїв у діаспорі в останній третині XIX ст., що ставали імпульсом до саморефлексії та самоідентифікації єврейського народу. Досліджено трансформацію підходів до подолання єврейської розкиданості та вирішення "єврейського питання", процес визрівання ідеологічної платформи державного сіонізму. Охарактеризовано поступ сіоністського руху, ключові здобутки дипломатичної роботи Всесвітньої сіоністської організації з пошуку гаранта чартеру для євреїв у Палестині. Проаналізовано міжнародно-політичний аспект визначення постоттоманського статусу Палестини з урахуванням політичної мети державного сіонізму. Визначено та охарактеризовано основні стратегії економічної та соціокультурної інтеграції єврейської громади до "національного осередку" в межах палестинського мандата.

Висвітлено питання колоніального суперництва на Півдні Африки та пов'язаної з ним англійсько-бурської війни, особливості розвитку ситуації в балканському регіоні, витоки, перебіг і наслідки Боснійської кризи. Наведено диференційовану характеристику двох балканських воєн, які стали прологом до Великої війни. По-новому висвітлено політичні погляди і діяльність одного з головних фігурантів передвоєнної політичної кризи в Європі 1914 р. австрійського ерцгерцога Ф. Фердинанда. Проаналізовано гостру боротьбу, що розгорнулась між Центральними державами й Антантою з проблеми зовнішньополітичного вибору Османської імперії напередодні й на початку світової війни.

Проаналізовано досвід ідентифікації та осмислення регіону Балкан та Причорномор'я на сторінках російського помірковано ліберального часопису "Вестник Европы" доби переддення та періоду Балканських війн 1912 - 1913 років. Надано висновк, що конструкт "Балкани - Причорномор'я" на сторінках часопису впродовж 1912 - 1913 рр. відрізнявся від його розуміння у географії та геополітиці. Оцінка подій та процесів в регіоні не завжди відповідала офіційній позиції російського уряду та була побудована на багатьох факторах.